Тваринний світ боліт зазвичай викликає асоціації з жабами. Проте заболочені ділянки також створюють ідеальні умови для існування різноманітних комах, тварин та птахів, що ведуть навколоводний спосіб життя. Багато з цих видів занесено до Червоної книги. Нижче наведені відомі тварини боліт з фото та описом.
Болотні тварини: жаби
Різноманітні жаби – найвідоміші тварини боліт, що зустрічаються у різних куточках світу. Вони також мають славу найчисленніших представників болотяної фауни. Оскільки жаби найчастіше за все мешкають у зволоженій місцевості, то болота – просто ідеальне середовище існування для них.
Розмір цих амфібій може варіюватися від 8 мм до 32 см. Найбільш поширеною є зелена жаба. В Європі вона зустрічається майже всюди.
Для жаби будь-якого виду властива велика голова пласкої форми, довгі задні та короткі передні кінцівки, а також відсутність хвоста. У цих амфібій немає шиї, і голова зразу переходить у широке тіло. Випуклі очі дозволяють жабі легко оцінювати довкілля без потреби висовуватися з трясовини.
Ці земноводні відрізняються чудовим слухом. Вдень вони гріються на сонці, розташувавшись на листі латаття чи на березі. Якщо над ними пролітають комахи, то жаби миттєво хапають їх своїм липким язиком.
На зиму жаби впадають у сплячку. Прокидаються вони з настанням весни, та вже у квітні починають розмножуватися. Через 5 днів з жаб’ячих ікринок з’являються пуголовки, які за 4 місяці перетворюються на дорослих жаб.
Тварини боліт: тритони
Зовні ці болотні тварини нагадують ящірок, але відрізняються від них гладкішою та вологішою шкірою. Голова у тритона маленька, а тіло подовжене, веретеноподібної форми, завдовжки 10-20 см. Хвіст вертикальний та плаский, як у риб. Зір у тритона поганий, але нюх дуже чуткий.
Тритон карпатський
Значну частину свого життя ці земноводні проводять у воді. Тритони вправно плавають, але доволі незграбно переміщуються суходолом. Вони ведуть прихований спосіб життя, тому їх складно помітити.
На болотах в українських Карпатах мешкає тритон карпатський. У заболочених регіонах у дельті Дунаю на Одещині доволі поширеним є тритон дунайський.
Тварини боліт з фото: болотні черепахи
Ці невеликі прісноводні черепахи також належать до переліку болотних тварин. Довжина тіла у них варіюється у межах 14-30 см, а вага сягає до 1,5 кг.
Панцир у цих черепах невеликий, випуклої форми. Довгий хвіст слугує їм подобою керма під час переміщення у водоймі.
Харчуються болотні черепахи як водоростями, так і різноманітними істотами. Їх раціон включає мальків риб, личинок комах, молюсків.
Зимують болотні черепахи на дні водойми, закопавшись у мул. Проте у теплі зими вони можуть зберігати активність.
Болотні тварини: вуж звичайний
Ця неотруйна змія – типова тварина трав’яних боліт Європи. Довжина тіла у звичайного вужа нерідко сягає 1,5 м, але самиці можуть бути й більшими, до 2,5 м.
Ці змії дуже швидко плавають, зигзагоподібно звиваючись при цьому. Вони можуть знаходитися під водою до 30 хвилин. Виявити вужа у воді на болоті можна за його висунутою головою. Він дуже уважно виглядає потенційну здобич – жаб та дрібних водних пташок.
Вуж абсолютно безпечний для людини. Його укус не викликає жодних проблем. Під час зустрічі з людиною вуж швидше за все втече. Якщо цю змію спіймати, то вона буде шипіти та виштовхувати вперед голову. Відрізнити вужа звичайного від інших, небезпечних видів змій можна за наявністю жовтих чи помаранчевих «вушок» – плям-відмітин на голові.
У жовтні-листопаді вужі заповзають у нори для зимівлі. Їхніми головними природними ворогами є лелека, змієїд та шуліка.
Тварини боліт: гадюка звичайна
Ця змія також належить до відомих мешканців боліт Європи та Азії. На відміну від вужа, гадюка становить загрозу для людей, бо при укусі виділяє отруту. За своєчасної медичної допомоги отруєння не викликає загибелі людини.
Найчастіше за все гадюка звичайна зустрічається на торф’яниках та серед вересових пустош, на найвологіших ділянках. Її не лякають низькі температури, тому цю змію можна зустріти навіть на болотах у тундрі.
Гадюка добре плаває. Від вужа вона відрізняється відсутністю жовтих плям на голові та меншою довжиною (зазвичай у межах 0,6-1 м). Уздовж всього її тіла добре помітна чорна зигзагоподібна смуга. Забарвлення у цієї змії темно-сіре чи коричневе, самиці зазвичай найяскравіші. Голова у звичайної гадюки широка та пласка.
Зазвичай ці змії найактивніші вночі. Земноводні та мишоподібні гризуни – їхня головна здобич. Головний ворог гадюки – їжак, який не боїться її укусу.
Болотні тварини: мускусний пацюк чи ондатра
Зовні ці тварини боліт нагадують звичайних щурів, але за габаритами більші за них. Довжина тіла у них сягає 35-36 см. Ондатри доволі повільно переміщуються суходолом, але у воді не мають собі рівних.
Вони можуть швидко плавати та знаходитися під водою до 17 хвилин. Зір та нюх у них слабкі, але слух надзвичайно чуткий.
Ондатри – гризуни, які постійно живуть на озерах, торф’яниках та у річкових заводях. Їхня оселя має вигляд конусоподібної забудови заввишки до 1 м. Всередині є ціла сітка розгалужених лабіринтів. У центральній частині нори розташоване головне гніздо ондатри.
Тварини, що живуть на болотах: річкові видри
Ці тварини мають короткі лапи, довгий хвіст, товсту шию та маленькі вушка. Довжина тіла у них зазвичай у межах 45-90 см, а вага – близько 15 кг.
Голова у річкової видри округлої форми, а тіло бочкоподібне. Перетинчасті лапи дозволяють цим тваринам легко переміщуватися водними теренами.
Як і ондатри, видри – типові мешканці боліт, озер та річок. Вони полюють на жаб, нориць, а іноді – навіть на ондатр.
Іноді річкові видри шукають прісноводні водойми, де є риба. Дрібну рибку вони ковтають прямо на місці, а велику – з’їдають лише на березі.
Болотні комахи: бабки
Ці комахи є найпоширенішими тваринами на болотах. Вони зустрічаються майже у будь-якому куточку світу. Найчастіше за все бабку можна помітити біля заростей комишу, рогозу чи хвощу. Своїх личинок ці комахи відкладають у воді.
Впізнаний вигляд бабкам надають дві пари крил та велика голова з великими випуклими очима. Довжина тіла у цих комах може варіюватися від 1,5 до 15 см. Розмах крил сягає від 2 до 19 см. Забарвлення може бути різним, але найчастіше за все з металевим відтінком.
Цікавий факт! Бабка здатна повертати голову на 180° та літати на висоті 2-9 м над поверхнею.
Комахи, що живуть на болоті: водяний павук чи павук-сріблянка
Ця водна комаха – єдиний вид павуків у світі, що мешкає у воді. Свою павутинну хатинку у формі дзвона павук-сріблянка створює під водою. Представники цього виду зустрічаються майже всюди у заболочених регіонах Європи.
Довжина тіла у водяного павука лише 12-15 мм, самці завжди більші за самиць. Буре черевце вкрито безліччю волосків, які при зануренні під воду набувають сріблястого відтінку.
Павук-сріблянка полює на личинок та крихітних мальків. Кусається він дуже рідко, винятково для самозахисту.
Після укусу павука-сріблянки ділянка шкіри червоніє, з’являється набряк та пекучий біль. У алергіків та людей зі слабким імунітетом можуть виникати нудота, запаморочення та лихоманка.
Тварини боліт: водяний скорпіон
Серед болотяної рослинності нерідко ховаються водяні скорпіони. Попри загрозливе найменування, це лише водний різновид клопів розміром 1,5-4,5 см. Виявити їх дуже важко, бо за формою та забарвленням вони схожі на згниле листя, що впало у воду.
У задній частині тіла у цих комах знаходиться відросток, схожий на голку. Багато хто помилково вважає, що це жало. Насправді це дихальна трубка. Справжнє жало не настільки помітне. Воно розташоване між двох передніх клішень.
Коротке та товсте жало водяного скорпіона може легко проникнути через шкіру людини. Больовий імпульс настільки сильний, що від болю можна підскочити на місці.
Почервоніння шкіри, набряк місця укусу та больові відчуття – найхарактерніші риси «знайомства» з цим водяним клопом. Проте також можуть виникнути й серйозніші алергічні реакції.
Болотні комахи: хребтоплав
Це ще одна дрібна тварина, що зустрічається на болотах. Зовні клоп хребтоплав схожий на мініатюрний човник з гладкими боками. Він плаває на спині у пошуках їжі, а лише-но спіймає здобич, то зразу впивається у неї своїм хоботком.
Хребтоплав добре пірнає, але якщо не зачепиться за щось під водою, то дуже швидко повертається на поверхню. Пов’язано це з тим, що у нього під крилами накопичується повітря, яке і виштовхує його знову на поверхню.
Хребтоплав при укусі виприскує отруйну слину. Смертельної загрози для людини вона не несе, але больові відчуття зберігаються тривалий час.
Тварини боліт: водомірка
Ця комаха роду клопів сягає від 1 мм до 3 см завдовжки. Водомірка нагадує бігуна на ковзанах, який впевнено переміщується по льоду. Вона так само бігає по водній поверхні. Лапки, вкриті щільними водонепроникними волосинками, дозволяють їй ковзати по воді з надзвичайною швидкістю.
Водомірки – мініатюрні хижаки. Вони полюють на дрібних безхребетних (мушок, личинок комарів), які випадково падають на воду чи випливають на поверхню.
Свою здобич ці комахи захоплюють за допомогою передніх лапок. Потім вони встромляють у неї свій хоботок, після чого від спійманої мушки залишається лише суха оболонка.
Цікавий факт! Під час дощу та сильного вітру, а також взимку водомірки вибираються на берег, де ховаються у моху чи під корою трухлявих пнів.
Тварини боліт: чаплі
Справжніми королівнами боліт вважаються чаплі. Зарості осоки та комишу надійно захищають гнізда цих болотних птахів від надмірної уваги хижаків.
Вдосталь їжі також є причиною, за якої чаплі полюбляють існування на болоті. У пошуках здобичі ці великі птахи з довгим дзьобом легко переміщуються серед щільної болотної рослинності. Вони нерідко заходять на глибину, де вода сягає їм по шию.
Птахи на болотах: бугай водяний
Щільні зарості комишу нерідко приховують і водяного бугая. Цей болотний птах отримав своє найменування через специфічний голос, що нагадує рев бика.
Зазвичай так кричать самці бугая водяного у шлюбний період. Їхній крик може бути чутним на відстані 2-3 км від тієї місцевості, де знаходиться птах. У давнину вважали, що так кричать під час сварок водяник з лісовиком.
Водяний бугай – майстер маскування. Птах підіймає догори свій гострий дзьоб, витягує струнко своє тіло та наче зливається з комишем, що його оточує.
Полює бугай водяний на земноводних, карасів, щук та окунів. Він нерідко може стояти тривалий час без жодного руху, в очікуванні, коли поблизу з’явиться потенційна здобич.
Болотні тварини: щур водяний чи водяна полівка
Цей водний гризун є типовою твариною струмків та боліт Європи. Він зустрічається як у низинах, так і у горах. Зазвичай водяний щур надає перевагу водоймам з багатим рослинним покривом.
На болотах України це доволі поширена тварина. За розмірами тіла щур водяний поступається лише ондатрі. Довжина тіла у нього сягає 16-27 см, тоді як довжина хвоста становить 60-80% від довжини тіла. Важить цей напівводний гризун від 70 до 250 г.
Тварини боліт: квак
На відміну від чапель, цей болотний птах має майже непомітну шию, а дзьоб у нього масивний та короткий. Кваки добре відомі своїм специфічним методом «ловлі на живця».
Птахи кидають на воду пух чи спійману комаху, щоб привернути увагу риби до водної поверхні. Лише-но здобич з’явиться у зоні доступу, квак миттєво ловить її. Харчуються ці болотні птахи переважно рибою, амфібіями та комахами.
Ноги у квака короткі, але з дуже чіпкими пальцями. Завдяки цьому він може легко чіплятися за коряки та гілки болотних чагарників. Гніздяться кваки колоніями, нерідко разом з чаплями.
Тварини на болотах України: кутора велика чи рясоніжка велика
Ця невелика тварина населяє водойми, порослі рослинністю, вологі поля, ліси та болота. Кутора велика добре плаває та пірнає. В Україні цей вид рясоніжки найчастіше за все зустрічається у Карпатах та суміжних з ними областях. Подекуди її можна побачити і в інших областях країни.
Довжина тіла у рясоніжки великої сягає 6,7-9,6 см, тоді як хвіст – 4,5-7,7 см. Важить ця водна тварина у межах 12-18 г.
Верхня частина тіла у кутори великої має переважно чорний колір, тоді як низ – білий. Мордочка видовжена, а вуха та очі майже непомітні.
Велика рясоніжка веде переважно нічний спосіб життя. Вона харчується рибою, безхребетними, мишоподібними гризунами та пташенятами водоплавних птахів. Ця тварина має слинні залози, що виділяють отруту, яка паралізує жертву.
Птахи на болотах: баранець звичайний чи бекас
Вага цього дрібного кулика не перевищує 200 г, а довжина тіла – не більш ніж 20 см. Від більшості інших куликів він відрізняється короткими лапами. Дзьоб у баранця звичайного, як і у всіх болотних птахів, довгий та тонкий.
Заболочена місцевість приваблює бекасів їхньою улюбленою їжею – безліччю черв’яків. Рудо-буре забарвлення тіла вкупі з темними та світлими вкрапленнями дозволяють цим птахам зливатися з рослинністю. Полюють ці птахи переважно вранці та рідше – вдень, нерідко об’єднавшись для цього у великі зграї.
Баранець звичайний літає дуже стрімко, за зигзагоподібною траєкторією, що надає його польоту дивний вигляд. Помітивши здобич, птах миттєво кидається донизу, щоб встигнути схопити її.
Які ще тварини зустрічаються на болотах України та Європи?
Чимало лісових тварин (лисиці, куниці, борсуки, норки) живуть у норах у лісах. Проте у пошуках їжі вони нерідко заходять до заболочених районів. До берегів боліт також можуть підходити лосі, дикі свині та ведмеді.
Лунь очеретяний
За наявності у заболочених місцевостях чагарникового ярусу, оточеного деревцями, у них нерідко зустрічаються вовки, рясоніжка чи кутора, лосі, зайці, козулі, ремез звичайний та лунь очеретяний. Зрідка з лісів на болота можуть залітати тетеруки та глухарі, щоб поїсти болотних ягід.
Різноманіття птахів на болотах дуже залежить від типу заболоченої місцевості. На перехідних та низинних болотах зустрічаються сірі журавлі та лучні щеврики.
На верхових болотах постійно гніздяться біла куріпка, сірий сорокопуд, кульон середній, сивка звичайна. Тут також можна помітити білу та жовту плиску, великого кульона, чубату чайку, польового жайворонка.
Журавель сірий
Грицик великий
Зрідка у болотистих місцевостях гніздиться болотяна сова, кібчик, глухар, зяблик та вивільга. Наявність болотних сосен приваблює на болота сірих ворон, дрімлюг, грициків великих.
Варто враховувати, що болотна екосистема постійно змінюється. Через це відбуваються постійні зміни і її флори та фауни.
Тварини американських боліт: алігатор міссісіпський
Цей великий алігатор є однією з найпоширеніших хижих тварин на болотах Північної Америки. Він населяє переважно південно-східну частину Сполучених Штатів.
Заболочені території – типове середовище існування цього гігантського плазуна. Найчастіше за все вони зустрічаються на болотах Луїзіани, Флориди, Техасу, Джорджії.
Довжина тіла у самців у середньому сягає 4-4,5 м, а самиць – до 3 м. Раніше зустрічалися навіть ще більші особини, що сягали до 5-6 м, наразі підтверджених випадків існування таких велетнів на болотах США немає.
Тварини тропічних боліт: китоголов
Цей птах-велетень мешкає на болотах Центральної та Східної Африки. Взагалі він є африканським ендеміком, який ніде не зустрічається поза межами свого ареалу поширення.
Китоголов зовні має риси чаплі, лелеки та пелікана. Подібно до останнього, цей птах має величезний дзьоб, який відрізняється відсутністю мішка та наявністю гострого гачка на кінцівці.
Завдяки останньому китоголов легко оглушає свою здобич. Подібно до чапель та лелек, він має довгі ноги, що дозволяє йому без перешкод пересуватися заболоченою місцевістю.
Тварини на болотах Південної Америки: анаконда
Анаконда – різновид удава та найбільша змія у світі. Раніше вона також була відома як водяний удав. Довжина тіла в анаконди сягає до 5-6 м, а іноді – до 8-11 м, тоді як вага становить до 250 кг.
Анаконда – найбільша змія, що зустрічається на болотах та річках Південної Америки. Вона не є отруйною, але вбиває свою здобич, стискаючи її міцним тілом. Паща у неї настільки велика, що у ній може поміститися доросла людина.
Тварини тропічних боліт: ракун ракоїд
Цей південноамериканський різновид ракуна населяє тропічні ліси у більшості з країн Південної Америки. Прісноводні болота, узбережжя озер та річок – його типове середовище існування.
Довжина тіла у ракуна ракоїда сягає 54-65 см, а хвоста – 25-38 см. Вага варіюється у межах від 3 до 7,7 кг.
Ракун ракоїд веде переважно нічний спосіб життя. Харчується він рибами, комахами, жабами, крабами та молюсками. Свою здобич зазвичай шукає на узбережжі чи на мілководді.
Тварини тропічних боліт: кіт-рибалка
Ця тварина є різновидом дикої кішки, що мешкає на болотах Південно-Східної Азії. Зовні вона доволі схожа на бенгальську кішку, але відрізняється від неї більшими габаритами.
Розмір тіла у кота-рибалки сягає 57-78 см, а довжина хвоста – 20-30 см. Вага дорослої тварини – у межах 11-15 кг.
Тіло кота-рибалки вкрито хутром строкатого забарвлення. Лапи короткі, а між пальцями передніх ніг є перетинки, завдяки яким ця дика кішка може добре плавати та ловити рибу.
Кіт-рибалка населяє як прісноводні, так і солоні водно-болотні угіддя. Він зустрічається у цьому середовищі у багатьох частинах Південно-Східної Азії, особливо у Гімалаях та М’янмі.
Тварини боліт: луїзіанський карликовий рак чи каліфорнійський червоний рак
Цей вид раків поширений на півночі Мексики, на півдні та південному сході США. Зазвичай він населяє заболочені місцевості між Флоридою та Мексикою. Проте також поширився і в інших регіонах, де став інвазивним видом.
Каліфорнійські червоні раки всеїдні. У багатьох місцях вони сприяють скороченню популяцій місцевих різновидів раків.
Зазвичай ці раки мають темно-червоний колір та яскраво-червоні горбки на передній та боковій частині передніх ніг. Самці мають більші клішні, ніж самиці.
Зазвичай ці раки зустрічаються у теплих прісноводних водоймах: річках з повільною течією, болотах, водосховищах, іригаційних системах. Вони здатні швидко рости навіть у сезонній воді.
Тварини на тропічних болотах: бабіруса
Ці тварини зовні дуже схожі на свиней. Вони зустрічаються на тропічних болотах на багатьох островах Індонезії. Довжина тіла у бабіруси сягає близько 1 м, а вага – до 100 кг.
Самці мають чотири ікла, що ростуть майже як роги та можуть перетинатися один з одним. Довжина ікла може сягати до 30 см.
Ростуть вони догори та закручуються назад, а іноді навіть упираються у шкіру лоба. Самиці також мають ікла, але у них вони значно менші.