Ондатра болотяна чи мускусний пацюк – напіводний гризун, здатний занурюватися до 17 хвилин без виходу на поверхню. Наразі вона настільки звичайна для Європи, що мало хто здогадується, що ця тварина – ендемік Північної Америки. Саме звідти ондатра була завезена до Євразії, де дуже швидко поширилася в місцевостях із водоймами.
Ондатра болотяна – класифікація та наукова назва
Ондатра – ссавець, що належить до ряду Гризуни, родини Хом’якові, підродини Щурові. Саме через спорідненість з щурами ця тварина ще відома як мускусний пацюк.
Ондатра болотяна – єдиний сучасний представник роду Ондатра. Проте деякі вчені-систематики вважають цю тварину різновидом полівки, що веде напівводний спосіб життя.
Наукова назва мускусного пацюка – Ondatra zibethicus. Взагалі слово «ондатра» походить з французької, до якої потрапило з мови гуронів.
Друга складова наукової назви ондатри – «zibethicus» у перекладі з латині означає «мускусний запах». Пов’язано це зі специфічним «ароматом» тварини. Саме тому ондатру ще звуть мускусним пацюком.
Цікавий факт! Виявлено сотні скам’янілостей ондатри віком понад 4 млн. років. Вони вказують на те, що пращури цих гризунів мали значно більші розміри тіла, черепа та зубів.
Як виглядає ондатра? Опис тварини
Зовнішньо ондатра нагадує величезного пацюка, але трохи схожа й на бобра. Довжина тіла в неї сягає 23-36 см, тоді як хвіст дорівнює майже половині тіла та становить 18-28 см.
Вага дорослої ондатри може сягати до 1,8 кг, але в середньому складає 1-1,5 кг. Самці та самиці однакові за розміром та зовнішнім виглядом.
Тіло у мускусного пацюка товстувате, шия та ноги – короткі, а хвіст плаский та лускатий. Голова у ондатри болотяної невелика, трикутної форми, з довгими вусами на кінці мордочки. Маленькі вушка ледь проглядаються крізь шерсть, а очі невеликі та високо посаджені, що сприяє кращій адаптації до водного способу життя.
Тіло ондатри вкрито щільним водонепроникним хутром темно-коричневого (іноді – майже чорного) кольору. Влітку воно стає світлішим, а з віком тварини – сивуватим. Хутро на черевці має світло-сірувате забарвлення.
На задніх лапах помітні перетинки, що сприяють переміщенню у воді. Губи у ондатри мають здатність змикатися за передніми різцями, тому цей гризун може гризти під водою та не захлинатися при цьому.
Цікавий факт! Ондатра – тварина, яка до початку 20 ст. була одним із найцінніших джерел хутра в Північній Америці.
Поведінка та спосіб життя ондатри
Протягом більшої частини року ондатра веде поодинокий спосіб життя. Вона може ділити нору з іншими лише для збереження тепла. Проте під час сезону розмноження ондатри живуть великими родинними групами, що складаються із самця, самиці та всіх їхніх нащадків.
Кожна така група дуже територіальна та агресивно відстоює свої «угіддя». Якщо територія, де мешкає родинна група ондатр, стає занадто тісною, самиця може вигнати частину потомства з домівки.
Один з одним ці тварини спілкуються або попереджають про наявність хижаків, виділяючи сильний мускусний запах. Також вони використовують для спілкування ряд скрипів та вересків.
Хоча ондатри ведуть переважно нічний спосіб життя, вони найбільш активні між полуднем та сутінками. Ці гризуни доволі повільні та громіздкі на суходолі, але дуже добре плавають та пірнають.
Ондатри здатні плисти задом наперед та можуть залишатися під водою від 12 до 17 хвилин. Настільки довгому занурюванню сприяє підвищений рівень гемоглобіну. Ці гризуни у воді веслують за допомогою перетинчастих задніх лап, а великий довгий хвіст використовують при цьому як кермо. Зустрівшись з більшою або небезпечнішою твариною, вони вважають за краще втекти, ніж проявляти агресію.
Ондатра може створювати тунелі з куп рослинності та мулу на мілководді або поблизу водойми. Такі домівки забезпечують цим напівводним тваринам захист від хижаків та негоди. Зазвичай житло ондатри має підводний вхід та принаймні одну камеру.
На відміну від бобрів, ці напівводні гризуни не роблять запасів на зиму. Проте, якщо їстівні ресурси починають скорочуватися, ондатри можуть споживати внутрішню частину своєї нори. Іноді вони навідуються до покинутих домівок бобрів.
Різниця між ондатрою та норкою
Ондатра і норка відрізняються за розміром, зовнішнім виглядом, поведінкою та харчуванням. Норки зазвичай мають тонке тіло, тоді як ондатри пухкі та пузаті.
Перші є винятково хижими тваринами, тоді як другі – всеїдні гризуни з переважаючим рослинним раціоном. Крім того, норки ведуть поодинокий спосіб життя, а ондатри вважають за краще триматися родинними групами.
Чим ондатра відрізняється від бобра?
По-перше, ці гризуни належать до різних родин. Бобри є представниками окремої родини Боброві, тоді як ондатри ближче до полівок, щурів та миш.
По-друге, ці тварини мають певні відмінності у зовнішньому вигляді. Бобер набагато більший за розмірами, ніж ондатра. Він має доволі масивний череп по відношенню до тулуба та значно ширший хвіст у формі весла.
Також відмінності є й у поведінки бобрів та ондатр. Обидва є ссавцями, здатними будувати водні домівки, проте лише бобри можуть створювати греблі.
Де живе ондатра? Середовище існування мускусного пацюка
Ондатра – тварина-ендемік помірних та холодних регіонів Канади та Сполучених Штатів. Проте на початку 20-го ст. вона була завезена до Європи та Північної Азії, де добре прижилася та швидко поширилася звідти.
Прісноводні озера, ставки та болота – типове середовище існування ондатри болотяної. Проте ці тварини поселяються лише там, де глибина водойм сягає від 1,2 до 1,8 м, а вода не промерзає взимку, та є достатньо місця для створення тунелів для життя.
На терени України ондатра була завезена в 1944 р. По мірі зникнення боліт ця тварина переселяється поближче до зрошувальних каналів.
Ондатри зазвичай живуть в норах, що створюють на високому березі поблизу водойми. На крутих берегах довжина підземних тунелів сягає 2-3 м, а на пологих – до 10 м. Вхід до житла зазвичай розташований під водою, а сама гніздова камера – вище за рівень води, інколи – навіть в 2 поверхи.
На болотах, де низьке узбережжя, ондатра створює хатки із стебел водної рослинності, скріплених мулом. Така оселя може сягати до 1-1,5 м заввишки. Проте, подібно до нори ондатри, це житло також має підводний вхід.
Цікавий факт! Ондатра відіграє помітну роль у деяких міфах індіанців Північної Америки, за якими саме ця тварина викопала мул, з якого був створений світ.
Що їсть ондатра?
Ці тварини всеїдні. Вони можуть споживати як рослинність, так і інших тварин. Проте значну частину раціону ондатри складають рослинні речовини, серед яких найбільш важливим є рогіз. На додаток до рослинної їжі мускусний пацюк може полювати на дрібних водних тварин: жаб, раків, черепах, мідій та дрібну рибу.
Ондатри найчастіше за все займаються пошуком їжі рано вранці та в сутінках. Їхній рослинний раціон зазвичай представлений водними та прибережними рослинами: осокою, рдесником, очеретом, хвощем, рогозом.
Стебла ти листя рослин ондатри споживають переважно навесні. Восени та влітку вони зазвичай харчуються прикореневими частинами рослин, а взимку – лише кореневищами. Також ондатра може поїдати сільськогосподарські культури, через що вважається шкідником.
Розмноження ондатри
Сезон розмноження у цих тварин триває з березня по серпень. Ондатри моногамні та утворюють пари для розмноження з певним ареалом існування.
Однак, якщо територія обмежена, а популяції завеликі, то ці гризуни можуть сформувати ієрархію домінування та проявити полігамію. Тобто у такому випадку один дорослий самець може мати певний «гарем» самиць.
Парування відбувається, коли ондатри частково занурені у воду або лежать на поверхні води. Самиця має 2-3 посліду на рік, кожен з яких налічує в середньому 6-8 малюків.
Період вагітності у ондатри триває приблизно 28 днів. Малюки з’являються на світ дуже маленькими (їх вага лише 22 г), сліпими, безшерстими та повністю залежать від своєї родинної групи в плані їжі та захисту.
Протягом першого місяця життя вони харчуються молоком матері. Вже на 10-й день життя малюки ондатри здатні плавати, а на 21-й день починають споживати й рослинну їжу. На завершення першого місяця вони стають самостійними, але весь перший рік живуть разом із батьками. Статевозрілими молоді тварини стають в 6-12 місяців.
Ондатра в дикій природі зазвичай живе не більше 3-4 років, а в неволі – до 10 років. Чимало цих тварин стають здобиччю хижаків, але вони компенсують це високим рівнем розмноження, яке у окремих районах може призводити до перенаселення та конфліктів.
Хижаки та загрози для ондатри
Ці гризуни мають чимало природних хижаків. На ондатр можуть полювати ракуни та єнотоподібні собаки, койоти, рисі, пуми, лисиці, ведмеді, росомахи та орли, алігатори, норки та річкові видри.
На молодих тварин нерідко нападають круки, ворони та сороки. Нори цих тварин часто руйнують дикі свині, ведмеді та норки. Раніше ондатри доволі часто ставали об’єктом полювання людини. Це трапляється й сьогодні, але не є настільки критичним, як раніше.
У деяких країнах Європи ондатра вважається інвазійним видом, який завдає шкоди дамбам, тому знищують її, щоб запобігти повеням. Ці гризуни також можуть завдавати шкоди посівам і садам поблизу свого природного середовища існування, через що теж знищуються людьми.
Проте завдяки високій плідності ондатра не належить до видів тварин, яким загрожує зникнення. Також вона добре пристосувалася до життя поблизу новостворених зрошувальних каналів замість знищених рідних водно-болотних угідь.
Точна кількість популяції ондатри в світі невідома, але майже скрізь вона вижила та процвітає як у рідному середовищі, так й у завезеній місцевості. Наразі цей вид тварин викликає найменше занепокоєння і не потребує особливих зусиль для збільшення чисельності.