Болотяні птахи населяють як болота, так й інші водно-болотні угіддя. Зазвичай вони мають довгі ноги та довгий дзьоб, що дозволяє їм легко переміщуватися замуленим ґрунтом та витягувати з нього та з самої води свою потенційну здобич. Нижче наведені найвідоміші болотні птахи з фото та описом.
ТОП-5 найхарактерніші риси пристосування болотних птахів:
- довгі тонкі ноги з рухомими пальцями, що дозволяють легко переміщуватися у воді та замуленим дном;
- довгий тонкий, ложкоподібний чи загострений та зігнутий донизу дзьоб, що дозволяє виловлювати здобич з води;
- здатність довго стояти у воді в очікуванні потенційної здобичі;
- тиха хода, що дозволяє майже нечутно ходити по воді, щоб не злякати здобич;
- життя та харчування великими зграями чи колоніями.
Чаплі (Ardea) та чепури (Egretta)
Найпершою асоціацією з болотяним птахом є саме чапля. Майже всюди у світі, де є болота, зустрічаються чаплі. Легко помітити цих болотних птахів й на заболочених угіддях та болотах України.
Усіх чапель та чепур або ж білих чапель легко впізнати за високою та стрункою статурою, довгими ногами та загостреному довгому дзьобу. У більшості видів цих птахів під час шлюбного періоду на потилиці розвивається жмут пір’я, що надає її неймовірно чарівного вигляду.
Найпоширенішою в Україні є сіра чапля. Довжина тіла у неї сягає до 1 м, а вага становить 1-1,9 кг. В Україні сіра чапля мігрує скрізь. Проте найбільші її колонії можна побачити у долинах Дунаю, Дністра та Дніпра.
Значно рідше трапляється в Україні руда чапля. Зовні вона доволі схожа на сіру, але значно менша за неї. Довжина тіла у рудої чаплі сягає до 79 см, а вага – трохи більше 1,2 кг. Гніздиться вона переважно у степах та лісостепі, на водоймах, зарослих очеретом.
Не менш поширеною, ніж сіра чапля, на теренах України є чепура велика. Ця велика біла чапля сягає до 1 м заввишки та важать до 1,1 кг.
В Україні вона зустрічається майже всюди, крім Карпат та Закарпаття, частини Полісся та Криму. Заболочені низини, заплави та узбережжя озер – найтиповіші місця існування цієї чепури.
Також зустрічається в Україні й чепура мала. Її зріст становить лише 55-65 см, а вага – у межах 300-600 г. Зустрічається мала чепура переважно на відкритих болотах та неглибоких озерах, заливним лукам та річковим заводям.
Загалом підродина Чаплині налічує 12 видів у роді Чаплі, 13 видів у родині Чепура та ще 14 окремих видів. Переважна більшість цих птахів населяє болота та заболочені водойми.
Ці болотні птахи повільно переміщуються уздовж узбережжя боліт, озер та заболочених водойм. Проте відрізняються неймовірною швидкістю схоплення здобичі, лише-но зможуть побачити її у зоні свого доступу.
Болотні птахи: бугай (Botaurus) та бугайчик (Ixobrychus)
Ці болотні птахи разом із чаплями та чепурами належать до родини Чаплеві. На відміну від чапель, представники родів Бугай (4 види) та Бугайчик (9 видів) мають значно коротший та менш витончений дзьоб, значно коротшу шию, трохи кремезніше тіло та трохи коротші ноги. Забарвлення оперення у цих болотних птахів має переважно рудо-коричневі відтінки.
Найпоширенішим на болотах України є бугай водяний. Цей болотяний птах сягає заввишки 70-80 см та важить 1-2 кг. Оперення у нього має захисне вохристо-жовте забарвлення з безліччю чорно-бурих рисок та смужок. До того ж бугай може підіймати свій дзьоб до верху та коливатися у такт осоці чи очерету, серед якого він ховається.
Зазвичай ці болотні птахи населяють болота та плавні, де росте чимало очерету. Побачити їх доволі складно, а ось почути можна. Про наявність водяного бугая на водоймі легко свідчить характерне «бухкання» самців навесні та на початку літа. Цей звук, схожий на рев бика, можна почути на відстані до 5 км від місця знаходження птаха.
Бугайчик звичайний – ще один типовий болотяний птах України. Він нагадує зменшену версію бугая водяного.
Довжина тіла у нього становить 33-38 см, а вага – 70-170 г. Забарвлення також поєднує чорно-жовтувато-охристі відтінки та маскувальний візерунок зі смужок та рисок.
Болотний птах України: квак звичайний (Nycticorax nycticorax)
Ще один відомий представник родини Чаплеві – квак чи «нічна чапля» також належить до списку болотних птахів України. Зовні він більш схожий на бугая та бугайчика, ніж на чаплю.
Квак має міцне тіло, майже непомітну шию та відносно короткі ноги та дзьоб. Проте, у шлюбний період, подібно до чапель та чепур, у цих птахів на потилиці з’являється чубчик з пір’я. Саме через це гарне пір’ячко, яким стали прикрашати капелюшки, чимало кваків було знищено ще у 19 ст.
Квак звичайний має сіро-біле забарвлення. Проте самці у шлюбний період відрізняються яскравим «вбранням» – темно-синю чи чорну з зеленуватим відливом спину та того ж кольору «шапочку» на голові, тоді як черевце та боки білі.
Ці болотні птахи в Україні гніздяться переважно у лісостеповій та степовій смугах. На зимівлю вони зазвичай відлітають у пониззя Дністра та Дунаю. Гніздо кваки утворюють або на водоймі, порослій очеретом та іншою болотяною рослинністю, або на деревах чи у кущах поблизу. Харчуються ці болотні птахи переважно рибою та жабами.
Болотні птахи з фото: косар чи колпиця (Platalea)
Ці великі довгоногі птахи боліт належать до родини Ібісові та є близькими родичами ібісів. За витонченою структурою тіла, вигнутою шиєю та довгими ногами косар дуже нагадує чаплю чи чепуру. Проте цих птахів легко відрізнити від представників родини Чаплеві за специфічною формою довгого дзьоба.
В усіх наявних видів косарів дзьоб має форму великої ложки. Коли ці болотні птахи ходять узбережжям водойми, вони водять дзьобом у різні боки, щоб намацати потенційну здобич.
Типовим представником роду та єдиним, що зустрічається у фауні України, є косар білий. Гніздиться він у країні переважно уздовж Чорноморського узбережжя. Найбільші колонії білих косарів зустрічаються у пониззях Дунаю.
Косар білий сягає заввишки 80-90 см та важить до 2 кг. Оперення у нього повністю біле, лише на волі помітна велика вохристо-жовта пляма. У шлюбний період на потилиці у цих птахів з’являється довгий жовтий «чубчик».
Болотні птахи: коровайка бура (Plegadis falcinellus)
Коровайки – ще одні відомі болотні птахи родини Ібісові. Вони населяють солоні та дрібні болота та заболочені водойми. Зазвичай ці птахи мешкають великими колоніями, найчастіше за все поряд з чаплями та бакланами. Основу їхнього раціону становлять водяні комахи, рідше – мальки риб, пуголовки та дрібні жаби.
Коровайка бура – єдиний птах з 3-х наявних у світі видів коровайок, що зустрічається в Україні. Подібно до більшості болотних птахів, вона має довгі ноги та довгий дзьоб. За останнім коровайку легко відрізнити від чапель, кваків та журавлів, адже дзьоб не прямий, а вигнутий донизу.
Довжина тіла у бурої коровайки сягає 55-63 см, а вага – 530-760 г. У шлюбний період ці птахи мають неймовірно блискучий вигляд.
Голова, тулуб та шия при цьому шоколадно-коричневі з пурпурово-металевим блиском, а пір’я на крилах блискуче темно-зелене. Хвіст чорний, але з пурпуровим блиском. Поза шлюбним періодом ці болотні птахи мають темно-буре забарвлення з білими рисками.
Болотний птах України: курочка водяна (Gallinula chloropus)
На відміну від більшості відомих болотних птахів, курочка водяна – невелика пташка з доволі коротким дзьобом та відносно короткими ногами. Зустрічається вона майже по всьому світу, включаючи Україну.
Курочка водяна належить до родини Пастушкові, більшість представників якої є болотяними та частково водяними птахами. Перетинок на лапах у цієї пташки немає, але вона добре плаває та має змогу легко переміщуватися по водних рослинах.
Довжина тіла у цієї болотної пташки невелика – всього 27-30 см, а вага – до 500 г. Оперення у болотної чи водяної курочки сірувате чи чорне з синім відтінком.
Проте пір’я на крилах зазвичай коричневе. На цьому темному тлі особливо помітні яскраво-жовті лапи птаха та його червоний дзьоб з жовтим кінчиком.
Болотяні птахи України: пастушок водяний (Rallus aquaticus)
Цей невеликий болотяний птах також належить до родини Пастушкові. Він населяє болота та водойми зі значними заростями очерету по всій Європі та Азії. На теренах України цей птах є єдиним представником роду Пастушок. Зустрічається по всій країні, крім гірської місцевості.
Пастушок водяний веде переважно прихований, нічний спосіб життя, тому побачити його доволі складно. За розмірами він трохи більший за шпака. Довжина тіла у нього сягає 22-28 см, а вага – 90-150 г.
Дзьоб у цього болотяного птаха довгий, червоний, з бурим кінчиком. Забарвлення верхньої частини переважно темно-буре, а нижньої – світле, сіро-біле.
Заросле болото – типове середовище існування водяного пастушка. Гніздяться ці птахи окремими парами. Зазвичай своє гніздо вони облаштовують біля самої води, у заростях прибережної рослинності. Харчуються ці болотні птахи переважно водними комахами та їхніми личинками, а також молюсками та павуками.
Птахи боліт: султанка пурпурова (Porphyrio porphyrio)
Цей яскравий синій птах також належить до родини Пастушкові. Він зустрічається на болотах та дрібних озерах Східної півкулі. Живе пурпурова султанка серед густих заростей болотяної рослинності – очерету або осоки.
Впізнати цього болотного птаха дуже легко за масивним дзьобом яскраво-червоного кольору, такій же червоній «шапочці» на голові та рожевим ногам. Колір оперення може різнитися залежно від місця існування.
Європейські пурпурові султанки відрізняються темно-блакитним, майже фіолетовим відтінком. Ці ж птахи на теренах Африки можуть мати зеленуватий відлив. У австралійських пурпурових султанок спина чорна, а у тих, що зустрічаються на Філіппінах, – коричнева.
Болотні пташки: погонич (Porzana)
Погоничі – ще одні доволі поширені болотяні птахи родини Пастушкові. Населяють вони переважно болота, заболочені луки та інші водно-болотні угіддя. В Україні поширені 3 види цих птахів: погонич звичайний, малий та погонич-крихітка.
Усі вони являють собою невеликих пташок з відносно довгими ногами. Довжина тіла у них варіюється у межах 17-25 см залежно від певного виду. Забарвлення оперення переважно буре з темними плямами та світлими рисками, що утворюють маскувальний строкатий візерунок.
Болотні птахи України з фото: журавель сірий (Grus grus)
Цей великий болотяний птах гніздиться на глухих болотах Полісся та Лівобережного Лісостепу. Інколи він зустрічається й у заболочених долинах річок. Проте на прольоті його можна побачити в Україні майже повсюди.
Зазвичай ці великі болотні птахи обирають важкодоступні, часто – лісові болота. В Україну вони прилітають навесні, наприкінці березня чи на початку квітня.
Болотні птахи світу: китоголов (Balaeniceps rex)
Напевно, це найдивовижніший птах, що зустрічається на болотах. Населяє він винятково водно-болотні угіддя Східної Африки. Зовнішньо китоголов являє собою щось середнє між чаплею та лелекою, проте ще більше нагадує доісторичну істоту – через свої величезні габарити тіла та масивний дзьоб.
Цей величний птах боліт Танзанії та інших країн Східної Африки може сягати 1,1-1,4 м заввишки. Розмах крил у нього ще величніший – 2,3-2,6 м, а вага – у межах – 4-7 кг.
Оперення у китоголова свинцево-сіре, а шия відносно коротка, тоді як голова доволі велика, а дзьоб дуже масивний. На кінчику дзьоба є гострий гачок, яким цей болотний птах оглушує свою здобич.
Птахи боліт: баранець звичайний чи бекас (Gallinago gallinago)
Цей невеликий прибережний птах зазвичай населяє болота та вологі луки. В Україні він зустрічається переважно у лісовій та лісостеповій смугах, проте мігрує скрізь.
Завдовжки баранець звичайний сягає 25-27 см та важить 110-170 г. Він має доволі строкате забарвлення з чорно-бурими, вохристими, іржастими смужками та плямами. Таким чином він легко зливається зі своїм середовищем існування.
Баранець звичайний належить до куликів – чималої групи пташок невеликого або середнього розміру, що мешкають на болотах або біля узбережжя. Серед мисливців цей болотяний птах – один з найпопулярніших об’єктів полювання серед куликів. Проте через маневровий та швидкий політ цього птаха, його доволі складно вполювати.
Болотні птахи з фото: якана (Jacana)
На багатьох болотах та водно-болотних угіддях Африки та Південної Америки зустрічаються якани. Ці птахи середнього розміру мають довгі ноги-ходулі з довгими пальцями, завдяки чому добре пристосовані для переміщення по заростях водних рослин.
Загалом родина Яканові налічує 6 родів та 8 видів. Наприклад, 2 види африканської якани населяють заболочені водойми країн Африки на південь від Сахари. Ці пташки погано літають, але вправно плавають та пірнають.
Довгохвоста якана населяє вологі місцевості з великою кількістю водоростей та водних рослин на теренах Південно-Східної та Південної Азії. Він інших видів якани ця болотна пташка відрізняється довгим хвостом, який у самців у шлюбний період стає вдвічі довшим, ніж зазвичай.
Птахи боліт: ібіси (Threskiornis)
Ці великі болотні птахи зустрічаються у теплому кліматі у різних куточках світу. Наприклад, ібіс священний населяє заболочені території у країнах Північної Африки. Ібіс червоний поширений у заболочених районах Південної Америки та Карибських островів.
Подібно до більшості болотних птахів, ібіси мають довгі ноги-ходулі, що дозволяють переміщуватися заболоченим узбережжям. Дзьоб у них також довгий, зігнутий донизу, а шия вигнута, як у чаплі. Завдяки цьому, ібіси можуть легко шукати здобич на замуленому дні водойм.
Птахи, що живуть на болотах України: чайка чубата (Vanellus vanellus)
Попри назву, ця болотяна пташка не має жодного відношення до справжніх чайок. Раніше до неї застосовувалася назва «чибіс». Вона зустрічається навіть зараз, але вже не офіційно.
У більшості регіонів України цей птах відомий як «болотяна чайка чи кулик». Також до нього застосовується назва «тігітка».
Довжина тіла у дорослої пташки сягає до 35 см, а вага – у межах 180-225 г. Чубата чайка має чорно-біле забарвлення та металево-бронзово-пурпурні відтінки верхньої частини тіла.
Груди у неї чорні, а боки тіла та голови та черевце – білі. Впізнаний вигляд чубатій чайці надає чубчик на голові, що складається з тонкого довгого пір’я. Населяє ця болотна пташка переважно трав’янисті болота та вологі луки.