Птах бугай – представник родини Чаплеві, зовні доволі схожий на чаплю. Через забарвлення тіла, що майже зливається із заростями очерету, його доволі складно помітити у притаманному йому середовищі існування. Проте своєрідне «бухкання» самців, схоже на рев бика, видає наявність бугая на болотах та в плавнях.
Птах бугай – класифікація та наукова назва
Бугай – болотний птах родини Чаплеві (Ardeidae), ряду Пеліканоподібні. Він належить до однойменного роду, латинська назва якого Botaurus. Останній налічує 4 види цих птахів. До них належить бугай американський, австралійський, строкатий та водяний. Крім того, до роду цих птахів також належить 1 викопний вид.
Останній більш відомий як просто бугай. Ця ж назва нерідко застосовується до всіх представників родів Бугай (Botaurus) та Бугайчик (Ixobrychus).
Пов’язана вона із криками самців цих птахів, що схожі на рев бика. Серед народних назв також поширені «болотний бик», «болотяний рисак» або «болотний барабан».
Латинська назва водяного бугая – Botaurus stellaris. Перша її складова також пов’язана із «бичачим» криком та відноситься до бика. Друга частина походить від слова «stellata», що означає «зоряний». Стосується вона строкатого оперення птаха бугай, пір’я якого ніби вкрити дрібними зірочками.
Цікавий факт! Птах бугай відомий ще з часів плейстоцену, коли існував його викопний вид.
Як виглядає птах бугай? Види з фото та описом
Бугай – доволі великий та кремезний болотний птах із довгими ногами та довгим дзьобом, схожим на кинджал. На відміну від чаплі, він має доволі товсте, компактне тіло та коротку, товсту шию. Хвіст в нього також короткий, а крила широкі.
Птах бугай має вохристо-коричневе або золотисто-коричневе оперення. Воно всіяне безліччю темних смуг або коричневих, жовтуватих, чорних плям.
Крім того, на оперенні помітні асиметричні темні вертикальні смуги. Все це сприяє маскуванню птаха в середовищі його існування.
Ці характеристики стосуються 4-х видів птаха бугай. Між собою вони відрізняються розмірами тіла, деякими особливостями забарвленням оперення та місцем існування.
Птах бугай водяний (Botaurus stellaris)
Представники цього виду – доволі великі та кремезні болотні птахи. Довжина тіла у бугая водяного становить 70-80 см, а вага – 1-2 кг. Розмах крил у цих птахів сягає 1,2-1,3 м.
Дорослий птах бугай водяний має вохристо-жовте оперення, вкрите численними бурими смужками та рисками. Верхня частина голови у нього чорна-бура, дзьоб – жовтуватий, а ноги – зеленкуваті. Молоді птахи відрізняються більш світлим забарвленням та бурою потилицею.
Існує 2 підвиди бугая водяного. Перший мешкає на теренах Євразії, а другий – в Південній Африці. Він зустрічається на болотах східного узбережжя, дельти Окаванго та передгір’ях Драконових гір.
Африканська популяція зазнала катастрофічного занепаду протягом 20 ст. через деградацію водно-болотних угідь. Вона викликає найбільше занепокоєння щодо збереження.
Птах бугай американський (Botaurus lentiginosus)
Довжина тіла у цього виду бугая варіюється в межах 60-85 см, а вага сягає 370-500 г. Розмах крил у нього становить 90-110 см.
Тобто бугай американський – птах середніх габаритів, що поступається за вагою та розмахом крил своєму євразійському родичу. Крім того, в нього значно коротші шия та ноги.
Верхня частина тіла у бугая американського темно-коричнева, а нижня – біло-коричнева. Тіло вкрито безліччю рисок та смужок, через що здається доволі строкатим. Дзьоб у американського бугая жовтий, але з сірим кінчиком, а ноги – жовтувато-зелені.
На шиї та тілі є чимало коричневих вертикальних штрихів, а горло біле. Від основи дзьоба до шиї проходить подоба чорної маски, яка відсутня у молодих птахів. Останні мають схоже забарвлення із дорослими особинами, та відрізняються лише таким чином та ще очима.
Дорослий американський бугай має жовті очі, що стають помаранчевими в шлюбний період. У молодих птахів вони оливкового кольору. Крім того, молоді особини мають повністю коричневі крила, без строкатості.
Птах бугай австралійський (Botaurus poiciloptilus)
Це доволі невеликий вид птаха бугай. Довжина тіла в нього сягають 65-75 см. Верхня частина тіла у бугая австралійського темно-коричнева, проте обличчя із темно-коричневою смугою.
Нижня частина – рудувата та більш строката, з коричневими штрихами. Дзьоб у цих птахів темно-коричневий, а очі жовті.
Цікавий факт! На тілі бугая є дві ділянки, вкриті коротким пушком, що утворює білий пил. Птах треться головою та шиєю під плечями протягом 10-35 секунд, і вони майже біліють. Потім бугай чистить пір’я, щоб видалити пил і слиз, що залишився після полювання на рибу. Таке чищення може тривати до 45 хвилин. Бугай водяний виконує його декілька разів на день.
Птах бугай строкатий (Botaurus pinnatus)
Довжина тіла у птахів цього виду сягає 63-76 см, а вага – приблизно 800 г. Бугай строкатий має бежеве забарвлення з безліччю плям, що створюють чіткий візерунок.
Шия та спина в нього білі, зі світло-коричневими штрихами. Груди та черевце також білі, але з широкими коричневими рисками, тоді як спина – бежева з чорними плямами. У самців розпростерті крила чорні, а у самиць – коричневі, проте коли вони стулені, то мають сірий колір.
Дзьоб у бугая строкатого переважно жовтий. Очі також жовті, а ноги – жовтувато-зелені. Самиці зазвичай менші за розміром, ніж самці. Крім того, вони мають коричневий, а не чорний хвіст.
Де живе птах бугай та яке його середовище існування?
Бугай водяний – єдиний представник цього роду птахів, що зустрічається на теренах України. Він належить до гніздових перелітних птахів країни, хоча окремі його особини навіть зимують тут.
Мігруючі популяції повертаються до України в березні-квітні, а на зимівлю відлітають в жовтні-листопаді. Зимуючі птахи проводять зиму в пониззях Дністра та Дунаю.
Взагалі бугай водяний – доволі поширений птах в Європі (аж до Середземного моря), Азії та Африці. Він мешкає на болотах та у плавнях, серед заростей очерету. Європейські популяції мігрують на зимівлю до Центральної та Південної Африки, Південно-Східної Азії та південного узбережжя Середземного моря.
Бугай американський населяє заболочені місця Північної Америки. Він зустрічається на значній території Сполучених Штатів та до півночі Канади. На зимівлю ці птахи відлітають на Тихоокеанське узбережжя та на південь Каліфорнії.
Бугай австралійський поширений у південно-східній та південно-західній частині Австралії, в Новій Зеландії, Тасманії та Новій Каледонії. Зазвичай він мешкає серед водно-болотних угідь із густою рослинністю.
Бугай строкатий – різновид, поширений у Південній та Центральній Америці. Зазвичай він мешкає поблизу водойм у низинах, проте подекуди зустрічається в горах, на висоті понад 2600 м. Найчастіше за все ці птахи гніздяться на болотах, узбережжі озер та прісних водойм, оточених густими заростями рослинності.
Взагалі, незалежно від виду, птах бугай майже всюди у межах свого ареалу розповсюдження населяє водно-болотні угіддя та водойми, узбережжя яких добре захищені заростями рогозу, осоки та іншої водної рослинності.
Поведінка та спосіб життя птаха бугай
Бугай – поодинокий птах, який не полюбляє привертати до себе уваги. Якщо він відчуває, що його помітили, то стає нерухомим, а дзьоб спрямовує угору. Таким чином він майже зливається з очеретом, та навіть може коливатися, подібно до того, як рослини схиляються під дією вітру.
Крім того, ці птахи можуть приймати різні пози залежно від обставин. Наприклад, у холодну погоду бугай водяний заглиблюється в шию та розпушує оперення, через що здається схожим на велике яйце.
Зазвичай птах бугай активний переважно на світанку та в сутінках. Живе та розмножується він у великих заростях очерету. Його рідко можна побачити, але частіше почути.
Під час польоту бугай водяний спочатку тримає свою шию прямо, але згодом втягує її та ноги, подібно до сірої чаплі. Крила у нього дугоподібно вигнуті з закругленими краями.
Їхні змахи швидше, ніж у сірої чаплі. Бугай водяний літає низько над очеретом на незначну відстань, а потім повертається в укриття серед очерету.
Самці бугая водяного зазвичай захищають свою територію від інших самців. Вони можуть бути дуже агресивними та битися один з одним, що призводить до серйозних травм.
Під час бійок самці розпушують шию та довге пір’я на плечах, а також розкривають крила один перед одним. Вони також можуть проводити повітряні бої, кидаючись один на одного своїми гострими дзьобами.
Голос водяного бугая
Птах бугай водяний видає гучні, глибокі крики, схожі на гудіння або рев бика. Він повторює їх 3-5 разів. Крик бугая водяного настільки гучний, що його можна почути на відстані до 5 км та навіть більше. Зазвичай самці цих птахів кричать в сутінках та на світанку. Проте їх голос можна почути в будь-який час, навіть вдень.
Доволі довго люди не знали, як насправді бугай водяний видає свій характерний крик. За однією з ранніх теорій, цей птах встромляв свій дзьоб у болотисту землю, та видавав звук, який посилювався, коли лунав крізь воду.
Спростувати це намагався англійський лікар Томас Браун. Він навіть тримав птаха бугая у неволі, щоб дізнатися, як саме той видає своє гудіння. Сучасна наука відхилила всі ранішні пояснення, що були пов’язані із дмуханням у воду.
Наразі відомо, що птах бугай видає характерний гул шляхом виштовхування повітря зі стравоходу за допомогою потужних м’язів, що оточують його. Фактично він створює резонанс між своєю шиєю та наповненим повітрям стравоходом, що сприяє появі гучного гудіння.
Цікавий факт! У романі А. Конан Дойла про Шерлока Холмса «Собака Баскервілів» лиходій Степлтон пропонує пояснити виття, що приписують містичній гончій, голосом бугая.
Що їсть птах бугай?
Бугай – хижий болотний птах. Його раціон доволі схожий на той, що характерний для чаплі. Бугай харчується переважно земноводними та рибою.
Також ці птахи їсти яйця інших водних та водоплавних птахів та навіть їхніх пташенят. Найбільш поширеною їх здобиччю є жаби, ракоподібні, саламандри, вугри, бабки, водяні жуки та коники. Пташенят ці птахи вигодовують переважно пуголовками.
Переважну більшість раціону американського бугая становлять комахи (до 23%) та амфібії (до 21%). Хоча вони також можуть полювати на рибу та навіть на невеликих змій і маленьких ссавців.
Зазвичай бугай ловить рибу на мілководді, яке поступово поглиблюється та не має крутих берегів. Саме в таких місцях ці болотні птахи полюють на рибу, ракоподібних, амфібій та комах, що складають значну частину їх раціону. Також вони можуть харчуватися наземними хребетними та членистоногими, які зустрічаються на узбережжі.
Птах бугай повільно ходить у воді, поблизу очерету біля берега, та часто зупиняється. Він залишається нерухомим протягом тривалого часу, спостерігаючи та виглядаючи потенційну здобич. Коли остання з’явиться в полі зору, бугай раптово схоплює або тицяє її дзьобом. Потім птах декілька разів струшує спійману здобич, перш ніж проковтнути її.
Розмноження птаха бугай
Ці птахи створюють гніздо у вигляді сплощеної купи коротких уламків торішнього очерету. Воно доволі невелике у порівнянні зі значними габаритами самого бугая та значно менше за гніздо лиски.
Гніздо бугая водяного у поперечнику сягає приблизно 30 см. Будують його ці птахи на мілководді, зазвичай серед густого очерету. Створює гніздо, висиджує яйця та вигодовує пташенят лише одна самиця.
Сезон розмноження птаха бугая різниться в залежності від виду та місця існування. В Європі він приходиться на березень-липень, а у Південній Африці – з вересня по січень.
Американський бугай розмножується з кінця квітня до початку травня. У видів, що мешкають у тропічних регіонах, розмноження відбувається протягом дощових місяців.
Бугай – полігамний птах. Самці можуть спаровуватися більш ніж з однією самицею (до 5 особин). Під час сезону розмноження вони видають глибокі звуки, що нагадують шлюбний рев бика. Таким чином самці намагаються привернути увагу самиць.
Самиця бугая водяного відкладає 5-7 яєць (2-3 – у бугая строкатого) з перервою у 1-2 дні. Таким чином пташенята з’являються на світ не всі одразу, через що у виводку виживають лише старші та найсильніші з них. Якщо весь перший виводок загине, то самиця може вивести ще один.
Інкубаційний період триває 25-26 днів. Новонароджені пташенята бугая вкриті світлим рудо-коричневим пухом. Вже через 10 днів після появи на світ вони можуть покидати батьківське гніздо, а через 2-3 тижні повністю перебираються у навколишню рослинність.
У віці 8 днів пташенята бугая водяного можуть приймати типову тривожну позу із піднятою вгору головою. Повного оперення молоді птахи набувають у віці 8 тижнів. Самостійно літати вони навчаються протягом 50-55 днів і в цей час можуть самі здобувати собі їжу.
Восени молоді птахи збираються разом з іншими перелітними бугаями в заростях очерету. Статевої зрілості вони набувають у віці 1 року. Якщо бугай водяний зможе вижити у перший рік, то його тривалість життя в природі може становити 10-15 років.
Хижаки та загрози для птаха бугай
Самиці бугая періодично залишають гніздо, щоб забезпечити їжею пташенят. У цей час вони найменш захищені та нерідко стають здобиччю різних хижаків. Найчастіше за все гнізда птаха бугай спустошують єнотоподібні собаки, норки та ракуни. Також пташенята та молоді птахи можуть гинути через нестачу їжі. Крім того, на них можуть полювати сови та очеретяні луні.
Чисельність бугая водяного скорочується у більшій частині помірного європейського та азійського ареалу. Пов’язано це з осушенням боліт та знищенням типового середовища існування цих болотних птахів.
Подекуди бугай водяний переселяється на рисові поля замість заболочених територій. Проте це середовище існування менш придатне для розмноження цих птахів та нижче за харчовою якістю. Пташенята у таких умовах оперяються набагато пізніше, та більш уразливі перед хижаками.
Все це призводить до повільного зниження популяції бугая в природі. Проте його чисельність ще залишається доволі значною. Слід зазначити, що бугай водяний є одним із видів, на який поширюється дія Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).
Популяція птаха бугай
Відомо, що популяція австралійського бугая налічує не більше 2000 птахів. З них на теренах Нової Каледонії мешкають лише 50, а ще 580-700 особин живуть у Новій Зеландії (за даними 1980 р.). Австралійська популяція цього виду налічує менш ніж 1000 птахів.
Чисельність бугая водяного важко визначити. За деякими дослідженнями, популяція цього виду становить від 110 до 340 тисяч птахів. Приблизна чисельність американського бугая становить 3 млн. дорослих особин. Цей вид викликає найменше занепокоєння.