Тундра – біом, що займає приблизно 20% поверхні планети. Тут панують холодні умови, сильні вітри, більшу частину року триває зима, а літо дуже коротке. Попри це тундрові терени дивують відносним різноманіттям флори та фауни. Нижче наведені найвідоміші тварини тундри з фото та описом.
Тварини тундри арктичної – фото, назви, опис
Тундрові тварини: арктичний заєць (Lepus arcticus)
Заєць арктичний – невелика тварина тундри, що населяє тундрові терени Канади та Гренландії. Забарвлення хутра у нього змінюється залежно від пори року.
Взимку воно біле, що дозволяє легко маскуватися серед снігу. Влітку хутро арктичного зайця набуває сіруватого відтінку, а у деяких місцевостях – навіть повністю стає сірим. Лише кінчики вух завжди залишаються чорними. Довгі задні лапи виконують роль снігоступів у цих тварин тундри.
Арктичні зайці зазвичай харчуються деревними рослинами. Взимку вони можуть виживати, риючи глибокий сніг, щоб знайти під ним мохи та лишайники. Ці тварини тундри також можуть зариватися під сніг під час надзвичайно холодної погоди.
Цікавий факт! Арктичний заєць здатний підстрибувати по снігу та льоду зі швидкістю до 64 км/год.
Північний олень чи карибу (Rangifer tarandus)
Карибу – північні олені, що населяють тундри Аляски та Канади. Стада цих тундрових тварин здійснюють міграції на значні відстані, що дозволяє їм виживати у суворих умовах свого ареалу існування.
Взимку північні олені переміщуються у тепліші регіони. Крім того, вони мають чимало рис пристосування до холодного клімату тундри. Тіло карибу вкрито надзвичайно густим хутром, що забезпечує зберігання тепла в умовах низьких температур. До того ж ці тварини тундри мають великі товсті копита, що захищають їх від снігу.
Як самці, так і самиці карибу мають роги на голові, що відрізняє їх від інших оленів. Попри значні розміри тіла, це винятково травоїдні тварини. Харчуються вони рослинами та травою, а взимку – лишайниками з-під снігу.
До уваги! Корінні народи тундри здавна полювали на карибу заради їхнього м’яса для їжі та хутра – для створення теплого одягу.
Тварини тундри: песець (Vulpes lagopus)
Полярна лисиця чи песець – одна з найпоширеніших тварин арктичної тундри. Він здатний виживати навіть при температурі до –50°С.
Коротке, але дуже густе біле хутро песця добре захищає його від холоду та дозволяє легко маскуватися серед засніжених теренів взимку. Влітку ж полярна лисиця линяє та набуває коричневого відтінку.
Коротка мордочка та невеликі вуха також дозволяють цим тваринам тундри економити енергію та виживати у суворому кліматі. Короткі лапи вкрити густим шаром хутра, що допомагає песцям ходити та бігати по снігу та льоду. Завдяки густому хутру на лапах полярні лисиці також можуть легко та безшумно підкрастися до здобичі.
Песці – всеїдні тварини. Найчастіше за все вони полюють на лемінгів та полівок. Проте їх здобиччю також можуть бути морські птахи, риба та комахи. Не гребують песці й падлом. Нерідко вони споживають залишки їжі після вдалого полювання білих ведмедів.
Тварини арктичної тундри: вівцебик (Ovibos moschatus)
Ці великі травоїдні тварини тундри мають доволі загрозливий вигляд. Вони важать 300-400 кг та сягають заввишки 1,2-1,5 м. Вівцебики населяють тундри Канади, Аляски, Гренландії, Сибіру та Скандинавії. Вони є єдиними копитними тваринами, що живуть так далеко у тундрі.
Тіло вівцебика вкрито двома шарами густого хутра, що дозволяє йому виживати у суворих умовах арктичної тундри. При цьому ці тварини тундри влітку скидають нижній шар хутра, що дозволяє їм краще адаптуватися до теплих температур свого середовища існування.
Вівцебики – травоїдні тварини тундри. Вони мігрують стадами до 20 особин в середньому. Таким чином ці тварини тундри краще захищені від хижаків.
Харчуються вони різноманітними рослинами. Взимку вівцебик зазвичай вириває своїми міцними копитами з-під снігу коріння, лишайники та мохи.
Птахи тундри: біла сова (Bubo scandiacus)
Біла сова – найвідоміший білий птах у світі. Населяє вона тундрові терени навколо Північного полюса. Зустрічається цей хижий птах тундри Північної Америки, Євразії, Гренландії.
Величезний розмах крил, що сягає 1,6-1,8 м, дозволяє білій сові легко літати у вітряному небі тундри. Крім того, ці птахи тундри можуть регулювати температуру свого тіла. Вони також мають щільне пір’я, що зберігає тепло, та довге пір’я на ногах та пальцях, що захищає від снігу та холодного вітру.
У молодих птахів більше вкраплень на тілі та пір’ї, через що вони здаються чорно-білими. З віком білі сови стають білішими, а кількість темних вкраплень зменшується. Проте самиці завжди трохи темніші за самців.
Завдяки дуже розвиненому слуху та зору біла сова – неймовірно вправна мисливиця. Найчастіше за все вона полює на лемінгів. Проте її здобиччю можуть стати будь-які гризуни та інші птахи, що мешкають у тундрі, та навіть песці.
Тварини тундри: лемінги (Lemmus)
Лемінг – одна з найменших тварин тундри. Ці дрібні гризуни сягають приблизно 15 см завдовжки. Вони швидко розмножуються, але й не менш швидко гинуть. Зазвичай саме лемінги становлять переважну більшість здобичі білої сови та песця.
Ці маленькі гризуни тундри мають густе гладке хутро та чималий шар жиру, що захищає їх від холодів. Взимку вони не впадають у сплячку. Густе хутро дозволяє їм легко витримувати низькі температури.
До того ж лемінги легко риють чималі тунелі під засніженою землею та можуть так переміщуватися на значні відстані без виходу на поверхню, де вирує хуртовина. Харчуються ці гризуни тундри переважно частками рослин, рідше – личинками комах.
Птахи тундри з фото: малий чи тундровий лебідь (Cygnus bewickii)
Цей красивий білий птах з чорним дзьобом добре пристосований до життя в арктичній тундрі Північної Америки. З початком зими він переміщується на південь до лиманів та внутрішніх озер. У теплу пору року ці птахи населяють тундрові болота та озера.
Зазвичай малі лебеді гніздяться парами та агресивно захищають свою територію від конкурентів та хижаків. Своє гніздо вони будують поблизу заболочених місць, використовуючи для нього мох та траву.
Тундровий (малий) лебідь – чудовий плавець. Їжу він знаходить у водоймі, занурюючи голову під воду, а довга шия сприяє кращому пошуку потенційної здобичі.
Тварини арктичної тундри: білий ведмідь (Ursus maritimus)
Білий ведмідь – головний хижак тундри Арктики та найбільша наземна хижа тварина планети. Довжина тіла у нього сягає до 2,1-2,6 м, а вага становить 300-600 кг.
Білі ведмеді мають дуже густе двошарове хутро, що захищає їх від холодів. До того ж ці хижаки тундри накопичують товстий шар жиру, що дозволяє їм виживати у холодні місяці, навіть при температурі –50°С.
Харчуються білі ведмеді переважно тюленями. Однак за відсутності здобичі можуть їсти навіть падло. Біле хутро робить цих хижаків майже непомітними серед засніженого середовища тундри та слугує добрим маскуванням під час полювання.
Тварини тундри з фото: тундровий вовк (Canis lupus albus)
Цей підвид вовка звичайного населяє лісотундри та тундри Євразії – від Фінляндії до Камчатки. Нерідко тундровий вовк описується як більший за сірого, проте зустрічаються значно більше особини останнього.
Дорослі тундрові вовки сягають завдовжки 1,1-1,3 м та у середньому важать у межах 40-49 кг (самці) та 36-41 кг (самиці). Найбільший, відомий науковцям представник цього виду важив 52 кг.
Хутро у тундрового вовка густе, довге та пухнасте, зазвичай світло-сіре. При цьому верхня частина тіла має переважно рудувато-сірий колір, тоді як хутро на череві – свинцеве-сіре. Проте іноді зустрічаються повністю білі тундрові вовки.
Зазвичай ці тварини тундри відпочивають у долинах річок. Взимку їхній раціон складається винятково з самиць та дитинчат північних оленів. В іншу пору року тундрові вовки також можуть полювати на зайців, песців та інших тварин.
Тварини арктичної тундри: полярний вовк (Canis lupus tundrarum)
Це ще один різновид вовків, який зустрічається на теренах тундри. Мешкає він на всій території Арктики, за винятком великих територій, вкритих льодом. Ці хижі тварини тундри добре пристосовані до виживання в умовах полярної ночі.
Полярний вовк може роками жити у холодному кліматі з від’ємними температурами. Він здатний тижнями обходитися без їжі. Полюють ці тундрові хижаки зазвичай зграями.
Переважну частку їхньої здобичі становлять арктичні зайці та лемінги. Проте зграя полярних вовків нерідко може вполювати й значно більшу здобич – наприклад, північного оленя чи вівцебика.
Довжина тіла полярного вовка сягає 1,3-1,5 см, тоді як висота у холці – 80-90 см, а вага сягає до 85 кг. Самиці зазвичай менші. Забарвлення хутро винятково світле, найчастіше за все – брудно-біле.
Цікавий факт! Полярний вовк вважається пращуром одомашненого самоїда.
Тундрові тварини з фото: американський заєць (Lepus americanus)
Цей вид зайців населяє арктичні тундри Канади та Сполучених Штатів. Проте нерідко він також зустрічається у змішаних листяних лісах Північної Америки.
Американський заєць також відомий під назвою «снігоступ». Пов’язано це з великим розміром його ступнів на задніх лапах. Він легко стрибає по снігу та льоду та взимку не впадає у сплячку.
Зовні ці тварини більш схожі на дикого кролика та за розміром майже однакові з ним. Взимку вони мають повністю біле хутро, лише кінчики вух чорні, що робить американського зайця у цю пору року схожим на арктичного зайця. Влітку їхнє хутро набуває іржаво-коричневого кольору.
До уваги! Вуха в американського зайця значно коротші, ніж в інших видів цих тварин.
Тварини тундри альпійської – фото, назви, опис
Дикий як (Bos mutus)
Цей великий парнокопитний ссавець населяє альпійські тундри Гімалаїв та холодні пустелі Тибетського плато. Достатньо лише побачити фото дикого яка, щоб зрозуміти як ця тварина виживає у своєму суворому середовищі існування.
Міцне тіло яка вкрите густим та довгим хутром. До того ж ці високогірні тварини альпійської тундри мають чималий підшкірний шар жиру. Крім того, у них повністю відсутні потові залози.
Завдяки всім цим рисам пристосованості дикий як може витримувати температуру –40°С. Крім того, великі легені та серце дозволяють цим тваринам альпійської тундри переносити більше кисню. Через це вони краще почувають себе на значних висотах та значно гірше – на низьких.
Тварини альпійської тундри: баран-товсторіг (Ovis canadensis)
Ці великі парнокопитні ссавці населяють високогірні тундри Північної Америки. Вони блукають по крутій скелястій місцевості, де рідко зустрічаються їхні хижаки. Влітку ці тварини альпійських луків зустрічаються на висоті 1800-2500 м. Проте взимку вони спускаються на нижчі висоти, у межах 800-1500 м.
Зовнішні копита товсторога мають спеціальні нігті, що можуть зачепитися за найменший скелястий виступ. Подушечки на них забезпечують зчеплення з гладкими або нерівними поверхнями. Також товстороги мають складну систему травлення, що дозволяє їм засвоювати поживні речовини з рідкісної рослинності та міцного рослинного матеріалу.
Ці тварини альпійської тундри Північної Америки мають великі роги, зігнуті спіраллю, які використовують для захисту від хижаків. У самців роги надзвичайно великі та масивні, тоді як у самиць товсторога вони добре розвинені, але значно менші.
Тварини тундри: снігова коза (Oreamnos americanus)
Снігова коза – маловідома, але найдивовижніша тварина, що населяє високогірні альпійські тундри Північної Америки. Вона є ендеміком північноамериканського континенту. Зустрічається снігова коза у найвіддаленіших гірських регіонах Аляски та Канади, на висоті до 4000 м.
Зовні ця тварина альпійської тундри нагадує звичайну домашню козу. Проте є певні відмінності, що дозволяють їй виживати у складних природних умовах. Снігова коза має сильні м’язисті ноги та великі копита, пристосовані для переміщення крутими гірськими схилами.
Тіло у снігової кози вкрито густим хутром. Влітку воно біле та відносно коротке, тоді як взимку – переважно жовтувате та значно довше. До того ж ця тварина має густий та пухнастий підшерсток. Все це дозволяє сніговим козам витримувати до –46°С взимку та неймовірно сильні вітри (до 160 км/год).
Тварини альпійської тундри: бабак (Marmota)
Ці гризуни – віддалені родичі вивірки, які населяють степи та альпійські тундри Євразії та Північної Америки. Зазвичай довжина тіла у бабаків варіюється у межах 30-60 см, тоді як хвоста – 10-25 см. Вага може значно змінюватися – від 3 до 7 кг.
Бабаки – дуже соціальні тварини. Зазвичай вони мешкають у норах, а на зиму впадають у сплячку. Харчуються ці тварини альпійської тундри різними травами, ягодами, корінням та квітами, мохами та лишайниками.
Найвідомішим представником цих тварин є бабак альпійський. Він доволі поширений у високогірних регіонах у Південній та Центральній Європі, переважно в Альпах.
Мешкають альпійські бабаки колоніями, в яких може налічуватися до 20 особин. Їхня зимова сплячка триває 6-7 місяців. Під час неї альпійські бабаки виживають винятково завдяки накопиченому запасу жиру.