Біла сова – великий птах з вражаючим білосніжним оперенням та сяючими жовтими очима. Вона є одним із найбільших представників ряду Совоподібні. За габаритами біла сова поступається лише пугачу, а у своєму середовищі існування є головним хижим птахом. Цей вид є єдиною совою, що мешкає в надзвичайно суворих умовах арктичної тундри.
Біла сова – наукова назва та класифікація
Біла сова є представником ряду Совоподібні. Вона належить до родини Совові та є єдиним представником роду Біла сова (Nyctea). Раніше її класифікували як один із різновидів пугача. Проте наразі біла сова є представником окремого роду, до якого була включена ще у 1826 році.
Спочатку наукова назва білої сови була Bubo scandiacus. Перша складова цієї назви є латинським словом, що означає «пугач». Пов’язано це з тим, що спочатку білу сову розглядали виключно як підвид цього птаха. Наразі поряд зі старою науковою назвою використовується й нова – Nyctea scandiaca, що відображує причетність до роду Nyctea.
Друга складова наукової назви цього виду сову походить від новолатинського слова «Scandiacus» («скандинавський»). Пов’язано це з тим, що вперше цих птахів спостерігали саме на теренах Скандинавії.
Тобто дослівно попередня наукова назва білої сови перекладається як «скандинавський пугач». У англомовних країнах цей птах відомий як «snowy owl», тобто «сніжна сова». Як і головна назва, це найменування пов’язано з білосніжним забарвленням оперення.
Як виглядає біла сова? Опис птаха
Як вже було зазначено вище, біла сова має красиве білосніжне оперення. Фактично ці птахи вважаються більш «чисто білими», ніж інші арктичні хижаки, що слугує їм вдалим маскуванням у своєму середовищі існування.
При цьому біла сова може мати різну кількість чорних або коричневих плям на пір’ї, за якими можна визначити її вік та стать. Зазвичай самиці більші за габаритами тіла, ніж самці, та мають більш плямисте забарвлення.
Особливо чимало смуг та плям у них на маківці та оперенні ніг. Молоді самиці зазвичай найтемніші. Темні смуги у них розташовані по всьому оперенні.
Самці білої сови також мають деякі відмітини, які більш нагадують плями, ніж смужки. Забарвлення у них менш плямисте, ніж у самиць. Дослідники зазначають, що з віком самці стають ще білішими, ніж молоді птахи. У деяких випадках найстаріші самці можуть бути повністю білими.
Голова у білої сови округлої форми, зі слабо розвиненим особовим диском. На відміну від інших представників родини Совові, цей птах не має характерних високих вушних пучків. Навколо вух у білої сови є невелика кількість рудиментарного пучкового пір’я. Проте воно непомітно здалеку і часто взагалі не стирчить.
Біла сова має густе оперення, золотисто-жовті очі та довгі важкі чорні кігті. Все це разом із щільним шаром пір’я на лапах сприяє виживанню птаха в морозному та сніжному середовищі.
Розміри білої сови
Білі сови є одними з найбільших сов у світі. За вагою та розмахом крил вони займають перше місце на теренах Північної Америки, а в Європі – друге.
Самиці зазвичай більші за самців. Довжина тіла у них сягає 53-71 см, тоді як у самців – 50-63 см.
Розмах крил у білої сови становить 1,8 м у самиці та від 1,1 до 1,6 м – у самця. Вага самиць може сягати до 2,7-3 кг, а самця – від 1,5 до 1,8 кг.
Самиці білої сови більші за самців, і зазвичай їх можна відрізнити за більш чорно-білим забарвленням оперенням через наявність чималої кількості плям на пір’ї.
Де живе біла сова – середовище існування птаха
Біла сова зазвичай зустрічається в тундрових регіонах навколо Північного полюса. Ареал її розповсюдження охоплює тундрові простори Північної Америки та Євразії, Гренландії та деяких островів Північного Льодовитого океану.
Однак білі сови є одними з найбільш кочових видів птахів. Вони постійно мігрують у пошуках їжі, тому їхнє середовище існування може змінювати від тундри до лісотундри та навіть степу.
Зазвичай білі сови здійснюють міграцію на південь протягом зимових місяців. В Україні відомі факти зальоту (дуже рідкісні) цих птахів в Хмельницьку область та Крим.
Під час сезону розмноження біла сова тримається безлісного арктичного клімату. Проте в решту року її можна зустріти набагато південніше. Зазвичай білу сову можна побачити в південних регіонах Канади та навіть у найпівнічніших регіонах Сполучених Штатів після завершення сезону розмноження.
Цікавий факт! На теренах тундри біла сова є найбільшим з усіх існуючих тундрових птахів.
Поведінка та спосіб життя білої сови
Взагалі біла сова – птах-одинак, що ніколи не гуртується в зграї. Проте у сезон розмноження вона створює моногамну пару, яка агресивно захищає свою територію. Доросла біла сова може літати зі швидкістю до 74 км/год.
На відміну від багатьох інших сов, ці птахи не є нічними мисливцями. Вони полюють переважно на світанку та в сутінках та активні вдень. Більшість часу біла сова проводить, сидячі на рівній землі або на невеликих підвищеннях і виглядаючи здобич.
Саме така стратегія полювання є для неї більш зручною. Сидіти на деревах цим птахам доволі незручно через короткі широкі ноги.
Голос білої сови
Біла сова має чимало різних типів вокалізації. Вона може видавати низькі, хриплі та потужні крики. Зазвичай білі сови перекликаються парами.
Їхній гучний «діалог» можна почути на відстані до 11 км. У разі загрози біла сова може кричати, шипіти, свистіти або видавати клацання дзьобом.
Що їсть біла сова?
Ці птахи є виключно хижими. Найчастіше за все вони полюють на лемінгів – маленьких арктичних гризунів, схожих на мишу. Одна доросла біла сова за рік може знищити до 1600 цих тварин. Якщо раціону із лемінгів замало, то біла сова може доповнювати його зайцями, пискухами, горностаями, рибою, полівками та навіть іншими птахами (білими куріпками, гусками, качками).
Білі сови є терплячими та вправними мисливцями. Більшість часу вони проводять, сидячи й чекаючи, щоб побачити чи почути свою здобич. Ці хижі птахи мають чудовий зір і гострий слух, тому здатні знаходити потенційну їжу навіть під щільним шаром снігу або рослинності.
Біла сова ковтає свою здобич цілком. Вона перетравлює їжу за допомогою сильної шлункової кислоти. Неперетравлені частини (фрагменти кісток, зубів, хутра), як й інші сови, ці птахи відригують у вигляді маленьких ущільнених гранул.
Розмноження білої сови
Здебільшого білі сови моногамні. Із року в рік вони об’єднуються в пару протягом сезону розмноження та залишаються разом на спільній території. Проте іноді зустрічаються випадки, коли один самець білої сови спаровується з двома самицями за сезон та має 2 «домівки».
Сезон розмноження у білих сов триває з травня по вересень. При цьому кожна самиця робить лише одну кладку яєць. Їхня кількість залежить від того, чи є достаток або нестача їжі в дикій природі.
Якщо лемінгів забагато, то самиця білої сови може відкласти до 12 яєць одночасно. У голодні роки білі сови можуть взагалі не розмножуватися або мати лише 1-2 совеня.
Білі сови гніздяться на землі в сухих місцях, покритих мохом і камінням. Вони вибирають місцевість, вільну від високої рослинності для кращого огляду. Декілька днів ці птахи витрачають на створення за допомогою гострих кігтів схованки у вигляді неглибокої чашоподібної западину в скелі.
Самиця білої сови відкладає 1 яйце кожні 2-5 днів та висиджує всю кладку приблизно місяць. Новонароджені совенята важать менше 57 г.
В батьківському гнізді вони перебувають приблизно 3 тижні. На відміну від багатьох інших видів сов, совенята білої сови не агресивні один до одного.
Через 3-4 тижні після народження молоді птахи покидають гніздо й починають бродити поруч з ним. Проте в цей час їх ще захищають та годують батьки. Лише у віці 50 днів совенята білої сови можуть самі літати та самостійно добувати їжу.
Типова кладка білої сови становить від 3 до 11 яєць, але гніздування адаптується залежно від наявності їжі.
Хижаки та загрози для білої сови
Біла сова займає головне місце на верхівці харчового ланцюга у своєму середовищі існування. Мало хто з тварин полює на неї. Саме через це білі сови в дикій природі можуть прожити 10 років і більше (у неволі вони живуть до 30 років).
Лисиці та вовки іноді можуть полювати на цих хижих птахів. Проте такі випадки дуже рідкі. Чайки можуть намагатися викрасти яйця з гнізд білої сови. Тому найбільшою загрозою для білих сов є посягання людини на їхнє середовище існування.
Популяція білої сови
Точна чисельність білих сов у дикій природі невідома. Проте, за оцінками, у Північній Америці залишилося менше 30 тисяч дорослих птахів. Вважається, що приблизна кількість білих сов у всьому світу становить менше 200 тисяч особин. Тому цей вид класифікується як «вразливий».
Різке скорочення популяції білої сови є результатом втрати середовища існування через поведінку людей. Наразі існує декілька груп, які працюють над збереженням та відновленням природного середовища, де мешкають ці хижі птахи. Багато зоопарків та вольєрів беруть участь у програмах розведення білих сов, щоб надалі збільшити їхню популяцію в дикій природі.