Мідянка звичайна – змія, яку найчастіше за все плутають з отруйною гадюкою звичайною. Проте на відміну від останньої, вона не має зигзагоподібного малюнку на тілі та, подібно до вужа, не є отруйною. Поряд з цими зміями мідянка звичайна є одним із найпоширеніших видів на теренах континентальної Європи.
Мідянка звичайна – класифікація та наукова назва
Мідянка звичайна – плазун ряду Лускаті, підряду Змії. Вона належить до родини Полозові (Colubridae) та однойменної підродини. Ця неотруйна змія є представницею роду Мідянка (Coronella), який налічує 3 види. Два з них є доволі рідкісними.
Індійська мідянка (Coronella brachyuran) – рідкісна змія-ендемік Індії. Ще один вид – мідянка іспанська або жирондська (Coronella girondica) зустрічається на Піренейському півострові та у країнах на півночі Африки.
Мідянка іспанська
Мідянка звичайна є найпоширенішим серед 3-х видів, що існують. Її наукова назва – Coronella austriaca. Перша складова перекладається з латинської мови як «маленька корона», що є натякає на чорний короноподібний візерунок на голові цих змій.
Друга складова назви – «austriaca» перекладається як «австрійська», хоча ареал розповсюдження мідянки значно ширший та охоплює майже всю Європу, а не лише Австрію. Українська назва цих змій пов’язана з їх характерним забарвленням різноманітних мідних відтінків.
Як виглядає змія мідянка звичайна?
Мідянка має відносно коротке, але міцне тіло, що сягає завдовжки до 60-70 см. Проте деякі окремі особини можуть досягати навіть до 90 см у довжину. Хвіст у цих неотруйних змій значно коротший за тулуб.
Змію мідянку легко впізнати за коричневим, сірим або червоним забарвленням шкіри, яка гладка та пласка на дотик. Інколи трапляються і повністю чорні особини-меланісти. Зазвичай у самців мідянки переважають червонуваті відтінки, а у самиць – буруваті.
По всій довжині тіла мідянки звичайної проходять два ряди дрібних темних плям неправильної форми. У багатьох особин ці ряди зливаються навколо голови, утворюючи щось схоже на корону. Інша густа темна смуга тягнеться від ніздрів до області шиї з обох боків голови.
Де живе змія мідянка звичайна?
Ареал розповсюдження мідянки звичайної охоплює значну територію Європи та деякі частини Західної Азії. На європейських теренах цю неотруйну змію можна зустріти майже всюди, за винятком Ірландії, півночі Скандинавії, півдня Піренейського півострова, деяких середземноморських островів та значної частини Британії. Також ці плазуни поширені на Кавказі, півночі Ірану та заході Казахстану та у північних регіонах Малої Азії.
В Україні мідянка звичайна – доволі розповсюджена неотруйна змія, що зустрічається майже всюди. Проте найчастіше за все її можна побачити в Карпатах та Криму.
Зазвичай змія мідянка населяє сухі луки, чагарники, степи, змішані ліси та скелясті місцевості. У горах вона зустрічається до висоти у 3000 м.
Чимало часу змія мідянка проводить, ховаючись під камінням, у ямах, серед рослинності та під листям, звідки виходить лише на полювання та щоб погрітися на сонці. Неяскраве забарвлення дозволяє мідянці зливатися з ґрунтом її рідного середовища існування.
Поведінка та спосіб життя мідянки звичайної
Ці змії ведуть доволі скритний спосіб життя, і зазвичай їх важко побачити. Активні вони зазвичай вдень – переважно вранці та надвечір, хоча іноді полюють навіть у сутінках.
Під час холодних зимових місяців мідянки можуть впадати у сплячку в глибоких норах або барлогах. З весни до осені вони виходять удень і гріються на сонці.
Змія мідянка звичайна зовсім не агресивна до людей. Вона краще втече та сховається під рослинністю чи скелею, ніж бути захищатися.
Основний засіб захисту мідянки при наближенні людини або хижака на занадто близьку відстань – виділення смердючої речовини з анальної залози. Цей неприємний запах може викликати нудоту та нездужання.
Цікавий факт! Змія мідянка добре плаває, але намагається уникати вологих місць.
Укус змії мідянки
Мідянка звичайна не має здатності виробляти отруту. Саме тому вона вважається здебільшого нешкідливою для людини. Проте змія мідянка може завдавати болючого укусу.
Якщо це відбулося, то слід промити рану водою з милом, щоб запобігти інфікуванню. Медична допомога від укусу змії мідянки зазвичай не потрібно, якщо рана загоюється належним чином.
Що їсть змія мідянка?
Раціон мідянки складається переважно з інших змій та ящірок. Вона також може полювати на дрібних гризунів (мишей, землерийок, полівок) та пташенят, а інколи – на амфібій та комах. Після нападу змія міцно утримує здобич у своєму захваті тілом, а потім заковтує її цілком.
Свою здобич мідянка знаходить завдяки чудовому нюху. Вона відчуває запахи у повітрі за допомогою органа, який розташований у верхній частині рота. Коли мідянка висуває язик, вона вловлює молекули запаху з повітря.
Розмноження, хижаки та популяція змії мідянки
Шлюбний період у мідянки зазвичай відбувається навесні. Парування зазвичай відбувається у квітні-травні. Ці змії є яйцеживородними. Тобто самиці більшу частину часу виношують яйця у своєму тілі, а наприкінці літа відкладають 4-17 яєць з тонкою оболонкою. З останніх одразу вилуплюються живі дитинчата завдовжки 12-17 см. Зазвичай на світ вони з’являються у вересні.
Камуфляжне забарвлення допомагає змії мідянці зливатися із землею та уникати хижаків. Проте певне загрозу для неї становлять фазани, борсуки, руді лисиці, ласки, круки та хижі птахи.
Взагалі змія мідянка звичайна є видом, що викликає найменше занепокоєння. Чисельність її популяції невідома, але, здається, що вона зменшується в деяких частинах свого ареалу. Вважається, що головною причиною зменшення цих змій є втрати їх середовища існування.
На теренах Великобританії мідянка звичайна є однією з найрідкісніших рептилій у країні. Вона зустрічається лише серед піщаних вересів у південних графствах. Наразі цей вид у Великій Британії охороняється законом. В Україні мідянка звичайна вважається вразливим видом та занесена до Червоної книги країни.