На теренах тайги або бореальних лісів ростуть найстійкіші рослини, що пристосовані до низьких температур та поганого ґрунту. У цьому біомі зустрічається чимало хвойних дерев, які мають листя у вигляді вічнозеленої хвої, а також болотяних трав та ягід. Нижче наведені найбільш відомі рослини тайги з фото та описом.
Флора тайги – загальна характеристика
У тайзі переважають хвойні дерева, з яких найбільш поширені ялина, сосна, ялиця, модрина. На теренах тепліших та гостинніших південних регіонів цього біому можна побачити листяні породи, такі як береза, тополя, вільха. У найбільш південних районах тайги зустрічаються навіть дуби та клени.
Переважна більшість дерев у бореальних лісах належить до хвойних порід. Тобто вони мають хвою замість листя, яку не скидають на зиму, і тому можуть починати фотосинтезувати відразу після сходу снігу. У багатьох рослин бореальних лісів (переважно хвойних та представників родини Вересові) на коренях ростуть гриби – мікоризи, які допомагають поглинанню поживних речовин.
Конічна форма більшості дерев у тайзі запобігає осіданню снігу, а гнучкі гілки не ламаються навіть при накопиченні снігового покриву. Ростучи поряд, хвойні дерева створюють власний мікроклімат, який зменшує різницю між літніми та зимовими температурами. Вони також можуть протистояти вогню завдяки товстій корі або шишкам, які захищають насіння, забезпечуючи ріст нових дерев після лісових пожеж.
Деякі з рослин, які ростуть у тайзі, не схожі на жодні у будь-якому іншому куточку планети. Тут існує багате різноманіття папоротей, мохів, дерев та навіть квітів, що пристосувалися до виживання у цьому суворому кліматі.
Рослини тайги з фото: ялина сиза, біла або канадська (Picea glauca)
Це хвойне дерево – доволі поширена деревна рослина бореальних лісів Канади та Аляски. Вік білих ялин, які ростуть поблизу Полярного кола, нерідко сягає до 1000 років. У середньому ці дерева ростуть до 300-500 років.
Заввишки ці дерева тайги Північної Америки сягають 20-30 м. Вони мають густу, конусоподібну крону, яка у діаметрі становить 0,6-1,2 м. У молодих дерев гілки мають косе направлення вгору, а у старих – опущені донизу.
Біла ялина має сизо-зелену хвою з блакитним відтінком. Якщо її розтерти, то аромат буде нагадувати запах чорної смородини. Найчастіше з деревини сизої ялини роблять фанеру.
Рослини тайги: ялиця бальзамиста або бальзамічна (Abies balsamea)
Ця рослина родини Соснові відома як одне з найменших хвойних дерев. Вона сягає заввишки до 15-25 м. Зустрічається ялиця бальзамиста у всьому діапазоні північноамериканської тайги. Це дерево є надзвичайно морозостійким та продовжує рости навіть під час холодної зими.
Зазвичай ялиця бальзамиста росте поблизу водойм у низовинах, поряд з ялинами та модринами. Проте вона також може зустрічатися й у горах, на висоті до 1500-2500 м.
Ялиця бальзамічна – одне з найпоширеніших дерев у бореальних лісах Північної Америки. Вона утворює гігантські лісові масиви. Це хвойне дерево доволі струнке, з конусоподібною кроною та червонувато-сірою корою. Воно має дуже ароматну, блискучу темно-зелену хвою з двома білими смужками понизу.
Цікавий факт! Нерідко саме ялиця бальзамиста слугує новорічною ялинкою у північних регіонах Північної Америки.
Рослини бореальних лісів: модрина даурська (Larix gmelinii)
Ці хвойні дерева родини Соснові поширені у тайзі Сибіру та Далекого Сходу. Вони зустрічаються в долинах річок, на краях боліт, у горах (до висоти 1800 м) та на субарктичних рівнинах.
Модрина даурська – найбільш морозостійке та найпівнічніше дерево на Землі. Вона зустрічається далеко на півночі, там, де вже не ростуть будь-які інші дерева.
При цьому, на відміну від інших хвойних, модрина даурська – листопадне дерево. Хвоя у неї восени жовтіє та опадає.
Заввишки даурська модрина сягає до 35 м, а стовбур у діаметрі досягає 1,5 м. У молодих дерев кора гладка червоно-коричнева, але з віком стає темнішою, а згодом й сивішою та лускатою.
Флора тайги: сосна Банкса (Pinus banksiana)
Це невелике хвойне дерево поширено у тайзі Північної Америки. Заввишки сосна Банкса сягає 10-15 м. Вона має видовжену яйцеподібну крону та коротку скручену хвою по 2 голки у пучку.
Шишки у цього виду сосни зігнуті та гачкуваті. Вони захищені природною смолою, що запобігає їх висиханню, та можуть залишатися нерозкритими протягом багатьох років. Насіння не гине під час лісових пожеж, тому нерідко ці дерева можна побачити на попелищах.
Рослини тайги з фото: пір’їнник гребінчастий (Ptilium crista–castrensis)
На теренах тайги це один з найпоширеніших видів мохів. Саме він становить значну частину ґрунтового покриву у бореальних лісах. Найчастіше за все цей мох росте на торф’яних болотах.
Пір’їнник гребінчастий добре пристосований до вологого середовища та процвітає переважно влітку, коли погода тепліша. Дослідження показують, що ці мохи природним чином виділяють хімічні сигнали для отримання азоту у бореальних лісах, забираючи його з ґрунту або поглинаючи після того, як він осідає на тканинах листя.
Рослини бореальних лісів: андромеда ряснолиста (Andromeda polifolia)
Ці рослини зустрічаються в усіх східних бореальних лісах. Зазвичай вони ростуть на торфовищах та відкритих болотах. Андромеда ряснолиста – невеликий чагарничок, що сягає заввишки 10-40 см. Вона має гладке лежаче стебло та висхідні червонувато-бурі гілочки.
Цвіте андромеда ряснолиста маленькими, зібраними у скупчення квітками. Вони мають форму дзвіночків, а їхнє забарвлення варіюється від білого до рожевого. Цвіте ця рослина боліт тайги у квітні-травні.
До уваги! Андромеда ряснолиста – надзвичайно отруйна рослина. Навіть виготовлений з її пилку мед може призвести до загибелі людини.
Рослини тайги з фото: зніт вузьколистий або іван-чай звичайний (Chamaenerion angustifolium)
Ця рослина у бореальних лісах найчастіше за все з’являється на згарищах та на місцях лісових зрубів, а також на галявинах та просіках. Фактично іван-чай звичайний – перша рослинність, яка з’являється після масштабних лісових пожеж та навіть після виверження вулканів. Саме тому цю яскраву квітучу рослину нерідко вважають символом відродження та відновлення.
Ці високі квітучі рослини можуть сягати 0,5-1,5 м заввишки. Вони мають рясні грона циліндричних квітів, які стають найбільш рясними з червня по вересень. Забарвлення квіточок зазвичай пурпурове.
Ягоди тайги: суниці лісові (Fragaria vesca)
Ці дикорослі ягоди зустрічаються у тайзі Скандинавії, Канади та Сполучених Штатів. Суниці лісові – повзучі рослини, які ростуть низько над землею. Заввишки вони сягають лише до 30 см.
Цвітуть суниці лісові невеликими білими квітами у травні-червні. Після цвітіння з’являються маленькі їстівні ягоди. Вони достигають у червні-липні.
Ягоди суниці мають яскраво-червоне забарвлення та легко привертають увагу. Ними харчується чимало птахів та деякі тварини тайги.
Рослини тайги з фото: сарраценія пурпурна (Sarracenia purpurea)
Ця рослина-хижак є найбільш давньою на теренах тайги Північної Америки. Зазвичай вона зустрічається на вологих болотах в глибині бореальних лісів. Сарраценія пурпурна ще відома як «Пурпурний глечик» через специфічну форму.
Проте забарвлення цих хижих рослин може варіюватися від зеленого до фіолетового. Яскраві барви та форма глечика приваблюють здобич. Більшість поживних речовин ця рослина тайги отримує, ловлячи комах, кліщів, павуків та навіть маленьких жаб.
Рослини бореальних лісів: росичка круглолиста (Drosera rotundifolia)
Це ще одна рослина-хижак, яка зустрічається на теренах тайги. Росте вона на болотах у бореальних лісах як Євразії, так і Північної Америки. Росичка круглолиста використовує своє природне липке листя, щоб ловити здобич.
Кінцівки листочків виділяють солодку рідину, яка приваблює комах. Липкі краплі на поверхні листя не дозволяють спійманій здобичі відлетіти. Росичка круглолиста має дуже маленькі білі або рожеві квіточки. Заввишки вона сягає не більше 10-15 см.
Ягоди тайги з фото: морошка (Rubus chamaemorus)
Ці ягоди зустрічаються як у тайзі, так і у тундрі. Вони є доволі поширеними на теренах арктичних та субарктичних регіонів Північної півкулі. Заввишки невеликі кущики морошки сягають до 30 см. Вони мають пряме стебло та 2-3 листочки.
Цвіте морошка одиничною великою білою квіткою. Ягода нагадує малину, але значно відрізняється від неї за смаком та ароматом.
У незрілому вигляді вона має яскраво-червоне забарвлення, а у стиглому – бурштиново-помаранчеве. Ягоди морошки дозрівають у серпні-вересні.
Ягоди тайги: брусниця (Vaccinium vitis–idaea)
Цей вічнозелений повзучий кущик можна побачити на узліссі тайги. Заввишки він сягає лише 10-28 см. Брусниця має округле листя та чашоподібні квіти, які розпускаються влітку.
Маленькі червоні ягоди достигають у серпні-вересні. Вони дуже кислі, але їстівні. Зазвичай ягоди брусниці використовують у консервуванні. Вважається, що вони є дуже корисними та дозволяють зменшити ризик серцево-судинних захворювань.
Рослини тайги з фото: аралія безколючкова (Aralia nudicaulis)
Ця рослина тайги Північної Америки сягає заввишки 30-60 см. Зазвичай вона утворює непрохідні густі та колючі зарості на узліссі. Аралія безколючкова має складне листя. Навесні воно має насичене бронзове забарвлення, влітку стає зеленим, а восени – жовтим або червоним.
Цвіте аралія безколючкова скупченням білих квіток. Наприкінці липня з’являються фіолетові ягоди, якими зазвичай харчуються бурундуки, скунси, руді лисиці та чорні ведмеді.
Рослини бореального лісу: зозулині черевички (Cypripedium acaule)
Цей різновид орхідей на відміну від більшості, що належать до рослин тропічних лісів, поширений переважно на півночі – у тундрі та тайзі. Квіти у зозулиних черевичків невеликі, але все одно привертають увагу. Вони мають біле забарвлення, тоді як роздута губа рожево-червона та нагадує черевичок.
Заввишки ці квітучі рослини сягають 15-60 см. Цвітуть ці квіти тайги у період з травня по липень. Зазвичай вони зустрічаються переважно у заболоченій місцевості, з підвищеною вологістю.
Рослини тайги: сфагнум (Sphagnum)
Цей рід торф’яних мохів є доволі поширеним на теренах бореальних лісів. Він налічує як мінімум 320 видів, що здатні витримувати низькі температури, тривалу посуху та заболочене середовище.
Заввишки мох сфагнум сягає 10-20 см. Він має пряме м’яке стебло з пучками гілочок та одношарового листя. Сфагнум легко всмоктує воду та сприяє швидкому розвитку боліт. Він є основним компонентом торф’яних ґрунтів.
Рослини бореальних лісів: під’ялинник звичайний (Monotropa hypopitys)
Ця багаторічна трав’яниста рослина зустрічається у тайзі Північної Америки. Заввишки під’ялинник звичайний сягає 15-30 см. Поживні речовини ці рослини тайги отримують завдяки симбіозу з мікозними грибами.
Під’ялинник звичайний має соковите стебло. Цвіте він білими або світло-жовтими квітками. Найчастіше за все ці рослини тайги зустрічаються поряд з соснами та ялинами.
Рослини тайги: торф’яниця чашечкова (Chamaedaphne calycuta)
Ці рослини з родини вересові зустрічаються у бореальних лісах по всьому світу. Вони являють собою невеликі чагарники, що сягають 1,5 м заввишки, хоча зазвичай їх висота у межах 15-50 см.
Торф’яниця чашечкова має темно-зелене шкірясте яйцеподібне листя, яке взимку набуває багряного відтінку. Водночас з листям з’являються білі квіточки у формі дзвоників. Зазвичай цвітіння відбувається у квітні-травні.
Дерева тайги: ялина чорна (Picea mariana)
Ці вічнозелені хвойні дерева ростуть на болотах у бореальних лісах Північної Америки. У горах вони зустрічаються на висоті до 800 м. Чорна ялина – доволі поширене дерево у тайзі Канади та Сполучених Штатів (переважно Аляски).
Заввишки цей різновид ялини сягає до 15-25 м, а діаметр стовбура становить 25 см. Крона у цих дерев тайги вузько конічна, а кора тонка, луската, сіро-бура. Стовбур легкозаймистий, але насіння, що зберігається у шишках, може відновлюватися після лісових пожеж.
Цікавий факт! У деяких районах хвоя ялини чорної має темний, майже чорний колір, що й посприяло появі видової назви дерева.
Дерева бореальних лісів: модрина американська (Larix laricina)
Ці дерева ростуть у холодних, болотистих місцевостях тайги Північної Америки. Американська назва «тамарак» походить від мови індіанців алгонкіан, та перекладається як «дерево, що використовується для снігоступів».
Американська модрина – листопадне дерево, що сягає заввишки до 25 м. Забарвлення кори у неї варіюється від темно-бурого до сірого, тоді як молоді пагони мають охристо-сизий колір. Восени голки стають золотисто-жовтими та згодом осипаються на зиму.
Квітучі рослини тайги з фото: каліпсо цибулинна (Calypso bulbosa)
Ця дивовижна орхідея тайги відома ще як «Чарівний черевичок Венери». Зустрічається вона у найвіддаленіших куточках бореальних лісів Північної Америки та Євразії. На американських теренах цю дивовижну квітку можна побачити у північних регіонах та у Скелястих горах. В Європі вона зустрічається у лісах Фінляндії та Швеції.
Заввишки ця північна орхідея сягає 8-20 см. Вона має лише один листок на стеблині. Рожеві, пурпурні або білі пелюстки та чашолистки розходяться назовні над мішечком, який відомий як лейблум та може бути однотонним або плямистим контрастних кольорів.
Рослини бореальних лісів: ягель або оленячий мох (Cladonia rangiferina)
Попри назву, насправді ця рослина тундри та тайги є не мохом, а видом лишайників. Оленячий мох покриває значні ділянки землі у багатьох бореальних лісах. Він також ростепівнічніше, у біомі альпійської тундри.
Заввишки оленячий мох сягає 10-15 см, що робить його одним з найбільших лишайників. Він має вигляд доволі розгалужених кущиків білуватого або сіро-зеленого кольору. За рік цей лишайник розростається лише на 3-10 мм. Як випливає з назви, оленячий мох є важливим джерелом їжі для північних оленів.
Рослини тайги з фото: шипшина колюча (Rosa acicularis)
Цей листяний чагарник поширений у північних регіонах тайги Північної Америки. Він є голоарктичним видом з роду Шипшина. Заввишки цей чагарник сягає від 1 до 3 м. Листя у нього пір’яне, зі хвилястими краями.
Гарні квітки шипшини колючої захищені від тварин тайги «панциром» з шипів. Вони мають ніжно-рожеве або інколи біле забарвлення та сягають до 3,5-5 см у діаметрі. Невеликі червоні плоди мають грушоподібну форму.
Рослини тайги з фото: наскельниця вузьколиста (Kalmia angustifolia)
Цей вічнозелений чагарник родини Вересові поширений у сухій місцевості канадської тайги. Зазвичай він зростає на згарищах або після вирубки лісів, займаючи значну площу. Також цей чагарник може зустрічатися на сухих ділянках торф’яних боліт.
Ця рослина має вічнозелене листя та знаходиться у симбіозі з грибами, утворюючи мікоризу. Цвіте вона гарними яскраво-рожевими квітами, що з’являються щоліта, у червні – на початку липня. Заввишки цей чагарник сягає від 15 см до 1,5 м.
Флора тайги: вільха зелена (Alnus viridis)
Цей сланкий чагарник поширений у холодних регіонах Північної півкулі, як в арктичній тундрі, так і у тайзі. Заввишки він може сягати від 20 см до 2 м. Попри назву, пагони у вільхи зеленої мають червоно-коричневий колір, а бруньки вкриті лускою.
Дрібні квітки з’являються у теплу пору року. Коренева система у цього чагарнику добре розвинута та дозволяє йому закріплюватися на вологих та тінистих схилах. Вільха зелена зазвичай утворює суцільні зарості.
Рослини бореальних лісів: сосна звичайна (Pinus sylvestris)
Цей вид сосни поширений у скандинавській та сибірській тайзі. Це вічнозелене хвойне дерево сягає до 25-40 м заввишки та 1-1,5 м у діаметрі. Воно доволі витривале та здатне рости у регіонах з бідним ґрунтом та на великій висоті.
Сосна звичайна має конусоподібну форму крони та червонувато-буру лускувату кору, яка темнішає до основи дерева. Хвоя у неї синьо-зелена, завдовжки 3-7 см, росте попарно. Зазвичай це хвойне дерево тайги використовується у лісопромисловості.