Чапля – довгоногий птах з родини Чаплеві, який зустрічається на болотах та водоймах в різних кліматичних зонах по всій планеті. Її легко впізнати по довгому загостреному дзьобу, витягнутій шиї у формі S та звичці стояти у воді на одній нозі. На теренах України розповсюджені декілька видів чапель, які є звичними для водойм країни.
Чапля – наукова назва та класифікація
Чапля належить до родини Чаплеві (Ardeidae) та ряду Лелекоподібні (Ciconiiformes). Тобто вона є родичкою лелек, ібісів та пеліканів. Її наукова назва – Ardea. Пов’язана вона із легендою про однойменне зруйноване місце, з попелу якого з’явилася на світ чапля.
Українська назва цього болотного птаха пов’язана з дієсловом «чапати» або «чалапати», тобто «ходити з плескотом». Вона зумовлена особливістю пересування чаплі по мілководдю.
До роду Чаплі (Ardea) належать 12 видів. Чепура велика та чепура середня входять до цього роду. Проте іноді їх класифікують як представниць роду Чепура (Egretta) або Білі чаплі, в якому офіційно виділяють 13 видів.
Чаплі та чепури біологічно майже не мають відмінностей. Хоча чепура має більш білосніжний вигляд, особливо під час розмноження.
Як виглядає чапля?
Найбільш помітною характеристикою зовнішнього вигляду птахів роду Чаплі є дуже довга шия. Вона вигнута посередині, через що нагадує англійську літеру S. Саме завдяки такій формі шия у цих птахів може підтримувати велику голову з важким дзьобом.
Іншими визначними характеристиками зовнішнього вигляду чаплі є великі крила, великий гострий дзьоб та дуже довгі тонкі ноги. Частина тіла у неї вкрита дрібним порошком, який утворюється в результаті розпаду пір’я. Це дозволяє птаху легко очищатися.
Забарвлення оперення у чаплі залежить від виду, хоча зазвичай однотонне. Воно може бути чорним, сірим, блакитним, жовтим чи мати якісь унікальні колірні схеми.
У деяких видів цих птахів у сезон розмноження утворюється різноманітне оперення та чубчик на голові. Лапи у більшості чапель темні, а дзьоб – жовтий (проте у деяких різновидів – чорний).
Чапля є великим болотним птахом. Довжина її тіла сягає від 30-50 см до 1,5 м, а розмах крил – від 1,5 до 2,3 м. Середня вага становить 2,5 кг.
Цікавий факт! Найбільшою представницею роду Чапля є чапля-велетень. Розмір її тіла сягає 1,5 м, а розмах крил становить 2,3 м, тоді як вага – до 7 кг.
Чому чапля стоїть на одній нозі?
Чапля – найбільш відомий в світі птах, що стоїть на одній нозі. Вона може стояти так дуже довго завдяки особливій будові колінного суглоба.
Достовірно невідомо, проте вважається, що чапля стоїть на одній нозі, щоб зігрітися у холодній воді. Також така поза є дуже влучною для полювання, бо одна тонка нога цього птаха сприймається рибою як очерет або трава.
Різниця муж чаплею, журавлем та лелекою
Чаплеві – родина птахів із довгими ногами й дзьобом, які живуть поблизу водно-болотних угідь та водойм. Через схоже середовище існування та зовнішній вигляд чапель часто плутають із лелеками та журавлями.
Проте журавлі належать до зовсім відмінного ряду птахів – Журавлеподібні (Gruiformes), який не має нічого спільного з Чаплевими. Крім того, шия у цих птахів коротша та пряма, а дзьоб – значно менший, ніж у чаплі. Журавлі зазвичай збираються разом на широких відкритих просторах з невеликою кількістю дерев.
На відміну від чаплі, лелека належить до родини Лелекові (Ciconiidae). Крім того, ці птахи мають трохи інший вигляд та більші розміри. Шия у лелеки повністю пряма, а за розмірами тіла цей птах більший за чаплю.
Поведінка чаплі
Денні різновиди, до яких належать чапля-велетень, північна, чорноголова та сіра чаплі, харчуються вдень, витягнувши довгу шию у воду. Нічні різновиди (наприклад, жовта чапля) харчуються вночі. Представники цієї групи мають короткі ноги та більш товстіший дзьоб.
При польоті чапля вигинає голову назад, а її ноги при цьому звисають. Мало хто з інших птахів літає таким чином. При цьому швидкість польоту у чаплі становить 48 км/год.
Чапля є одиночним хижаком із сильною територіальною прив’язкою. Проте деякі види об’єднуються у великі колонії, що складаються з понад сотні птахів на період розмноження.
Чапля має декілька різних криків. Ними вона висловлює подив чи тривогу або «спілкується» з представниками свого виду.
Гніздо чаплі має вигляд великої платформи із палиць, яка розташована у кущах, на деревах або скелях. Зазвичай поруч розташовані житла інших чапель, які утворюють великі колонії, що мають назву «чапельники».
Чаплі можуть конкурувати з іншими птахами за найкращі місця для риболовлі. Деякі види дуже територіальні, тому агресивно атакують будь-яку потенційну загрозу.
Де живе чапля?
Ці птахи зустрічаються біля прісноводних водно-болотних угідь, озер і ставків, серед очеретяних заростів та на вологих луках по всьому світу. Найбільш поширені чаплі у заболочених регіонах тропіків. Проте вони зустрічаються майже в усіх регіонах, за винятком найсухіших пустель, найвищих гір та холодних Арктики й Антарктики.
Чапля – мігруючий птах, який переміщується з місця на місце залежно від обставин. Південні популяції живуть в одному місці цілий рік.
Найпівнічніші популяції зазвичай переміщуються на зиму на південь, де вода не замерзає та не заважає їм харчуватися. Наприклад, північна чапля подорожує між Південною Канадою та півднем Сполучених Штатів або навіть Центральної Америкою.
В Україні найбільш поширеною є сіра чапля. Також на теренах країни зустрічаються чапля руда та чепура велика. Досить рідкісною є жовта чапля, яка занесена до Червоної книги України.
Що їсть чапля?
Чапля – хижий птах, що полює на рибу, рептилій, амфібій, ракоподібних, дрібних ссавців, молюсків і водних комах біля берега. Йдучи по мілководдю, чапля гострим зором визначає свою здобич та швидко б’є по неї дзьобом.
Залежно від виду та місця проживання раціон чапель може значно відрізнятися. Види, що живуть на узбережжі, харчуються переважно рибою. Вони є дуже вправними мисливцями, коли справа доходить до її лову.
До найбільш характерної їжі чаплі належать:
- жаби та ропухи;
- різноманітна риба;
- хробаки;
- раки, краби та креветки;
- яйця;
- дрібні гризуни;
- змії;
- ящірки;
- саламандри;
- коники;
- дрібні птахи (каченята, кулики).
Чаплі можуть їсти все, що рухається, якщо вони можуть це проковтнути. За день ці птахи здатні з’їдати до 450 г риби, маючи при цьому невеликий додаток до свого раціону.
Більшість чапель їсть усе, що знайде. Проте деякі види мають більш спеціалізований раціон. Наприклад, жовта чапля харчується переважно крабами. Чепура велика полює переважно на комах, які снують навколо неї, коли вона пересувається по траві.
Як полює чапля?
Чаплі найбільш активні на світанку та в сутінках, що збігається з активністю їх здобичі. Полюючи вдень, чимало видів цих птахів розправляють крила, зменшуючи відблиски на воді та відкидаючи тіні, щоб заплутати рибу.
Чапля може годинами пробиратися крізь узбережжя річки чи струмка у пошуках їжі. Коли вона побачить рибу, то стрімко спіймає її своїм дзьобом.
Деякі види чапель пристосувалися використовувати наживку, щоб заманювати рибу в певні місця, що полегшує їм полювання. Наприклад, сіра чапля може класти насіння чи хліб у воду та чекати, поки підійде риба.
Неводні чаплі мають іншу стратегію полювання. Вони стежать за худобою, яка йдучи по полю, турбує комах, схованих у траві. У цей час чапля кидається вниз зі спини худоби та хапає стривожених жуків, коників чи інших комах.
При полюванні на дрібних тварин чапля може просто підняти свою здобич та підкинути, щоб потім проковтнути цілком. Яйця є улюбленою їжею цих птахів. Тому чаплі можуть розшукувати пташині гнізда, щоб поживитися такою здобиччю. Вони ковтають знайдені яйця цілком, разом із шкаралупою.
Що стосується інших дрібних тварин, чаплі не вибагливі. Якщо здобич повільно бігає, то чапля зазвичай може просто підняти її та кинути назад.
Чаплі вважають за краще ковтати здобич цілком і перетравлювати її, кістки і все. Їжу, яка занадто велика, вони розривають на частини та ковтають великі шматки.
Хижаки та загрози для чаплі
Через великі розміри тіла та міцний дзьоб доросла чапля майже не має постійних хижаків. Проте яйця та молоді птахи можуть ставати здобиччю яструбів, грифів, орлів, ворон та круків, рудих лисиць, єнотів, норок та ведмедів. На пташенят можуть полювати усі види різних хижих птахів та ссавців.
Загрозу для дорослих чапель у тропічних водах можуть становити крокодили. Також на дорослих птахів можуть нападати білоголові орлани.
Чаплі дуже чутливі до будь-яких порушень їхнього рідного середовища існування. Тому найчастіше за все цим птахам загрожує втрата та деградація боліт та водойм, де вони мешкають та харчуються.
Розмноження чаплі
Репродуктивні стратегії можуть відрізнятися залежно від виду. Проте зазвичай у сезон розмноження самець чаплі приваблює одну партнерку. Для демонстрації залицяння він скуйовдить своє оперення та літає навколо самиці.
Чаплі створюють моногамну пару на один сезон. Після парування самиця відкладає від 2-х до 4-7 яєць за раз. Після інкубаційного періоду, що триває 17-30 днів, на світ з’являються пташенята чаплі – голі або з рідких пухом та з частково відкритими очима. Обоє батьки доглядають за ними.
Зазвичай минає 2-3 місяці, перш ніж у пташенят чаплі виросте махове пір’я, та вони стануть незалежними. Статевої зрілості вони набувають у віці 2-х років.
Чимало молодих особин гине ще в перший рік свого життя. Проте чаплі, які змогли вижити у перші роки, зазвичай живуть у дикій природі 15-20 років.
Популяція чаплі
Чапля – один з найпоширеніших водоплавних птахів у всьому світі. Популяції більшості її видів не викликають занепокоєння.
За оцінками вчених, популяція північної чаплі у дикій природі Північної Америки становить близько 5 мільйонів дорослих птахів. Чисельність сірих чапель в Євразії та Африці становить до 2,5 млн. дорослих особин.
Проте деякі види чаплі знаходяться під загрозою зникнення. До таких різновидів належать білочерева чапля з Гімалаїв та мадагаскарська чапля.
Окремі види цих птахів з Маврикія, Бермудських островів та інших країн вимерли вже незабаром після їх відкриття. Зникнення природнього середовища існування становить загрозу для більшості рідкісних видів чапель.