Сіра чапля: типовий болотяний птах Європи

Сіра чапля - фото, опис, цікаві факти

Сіра чапля – один із найпоширених болотяних птахів у помірному кліматі Європи. Серед інших представників родини Чаплеві її легко впізнати по невеликому худорлявому тілу та пухкому попелясто-сірому пір’ю. Цей птах в Україні мігрує скрізь, і зустрічається як на внутрішніх водоймах, так і на окремих ділянках морського узбережжя.

Сіра чапля – наукова назва та символіка птаха

Наукова назва сірої чаплі – Ardea cinerea. Перша її складова у перекладі з латини означає «чапля». Це слово походить від давньоримського міфу про місто Ардеа (Ardea). Воно було спалено дотла, а з попелища повстала чапля.

Сіра чапля - наукова назва та символіка

Друга частина видової назви – «cinerea» перекладається з латини як «попелясто-сірий», що підкреслює зовнішній вид птаха. Існує чотири підвиди сірої чаплі.

Сіра чапля вважається символом сонця, миру та духовного пробудження. Здавна цей птах був символом усього доброго. Тому зустріч із сірою чаплею вважається добрим знаком.

Як виглядає сіра чапля – опис птаха

Сіра чапля – досить великий птах. Довжина тіла у неї сягає 90-98 см, розмах крил – 1,5-1,75 м, а вага – 1-1,9 кг.

Видова назва пов’язана з характерним попелясто-сірим оперенням на шиї, спині та крилах. По боках тіла є широкі чорні смуги, низ – світло-сірий, а ближче до підхвістя – білий.

Голова у сірої чаплі біла, але прикрашена чорним пір’ям, яке починається від очей, тягнеться до шиї та утворює гребінь. У молодих птахів голова коричнева, але згодом стає білою з чорним гребінцем.

Опис сірої чаплі

Подібно до інших птахів з родини Чаплеві, сіра чапля має довгий дзьоб, який використовує для вираження емоції – будь то залицяння у шлюбний період чи демонстрації погрози для ворогів.

Зазвичай він має жовтий колір, але під час розмноження набуває помаранчевого відтінку. Ноги у сірої чаплі коричневі і схожі на ходулі, що дозволяє їй зручно перебиратися по болотяній місцевості.

Де живе сіра чапля?

Ареал сірої чаплі досить широкий і охоплює країни Європи (крім Португалії) та Азії. На зимівлю ці птахі відлітають до Малої Азії, Африки або Балкан.

Де живе сіра чапля

На теренах України сіра чапля зустрічається переважно в Придунайському регіоні, але мігрує скрізь по країні. Найбільші її колонії мешкають в долинах Дунаю, Дніпра та Дністра, а також на території національного парку «Кременецькі гори» та заказника «Янівські чаплі».

У Європі ці болотяні птахи найчастіше зустрічаються на Британських островах, у Франції та Італії. Проте ареал їх розмноження охоплює простір від Норвегії та півдня Швеції до східноєвропейських країн. Також ці птахи інколи зустрічаються в Гренландії, на Ньюфаундленді та у Карибському басейні.

Де зустрічається сіра чапля

Зазвичай сірі чаплі селяться поблизу водойм: річок, озер, болот, лагун, лиманів та у прибережних зонах. Гніздяться вони на високих деревах (зокрема, соснах) та чагарниках поблизу води.

Гніздо сірої чаплі

Сірі чаплі використовують старе гніздо від сезону до сезону, кожного року оновлюючи його. Для його створення вони використовують палиці, суху траву або очерет, гілочки та коріння. Самець збирає весь цей будівельний матеріал, а самка вже будує з нього житло. Кожен новий рік вони оновлюють стару оселю, через що вона стає все більшою.

Гніздо сірої чаплі

Сірі чаплі зазвичай створюють гніздо високо на деревах. Проте якщо таких поблизу водойми немає, то вони будують свою оселю в кущах, серед очерету або на виступах. Старші самці повертаються до своїх старих гнізд. Хоча іноді вони можуть привласнити чужу оселю, яка виглядає більш просторою.

Цікавий факт! На одному дереві можуть знаходиться від 3-х до 20-ти гнізд сірих чапель. Проте поруч із іншими птахами вони зазвичай селяться вище за них.

Поведінка сірої чаплі

Поза періодом розмноження сірі чаплі живуть поодиноко. При полюванні за здобиччю вони стоять у воді й чекають, поки щось опиниться на відстані удару дзьобом.

Погода може впливати на поведінку сірої чаплі. Ці птахи, як правило, більше сплять, коли холоднішає, і більше відпочивають, ніж сплять, коли погода вітряна. Вони відпочивають на суходолі вдень і злітають на дерева із наступом сутінок.

Поведінка сірої чаплі

Сірі чаплі мають різноманітну вокалізацію, із найбільш відомими звуками, які можна почути при польоті цих птахів. Як і більшість представників родини Чаплевих, вони нерідко стоять на одному місці на одній нозі.

Як і інші чаплі, представники цього виду літають із підігнутою шиєю. Цим вони відрізняються від лелек та журавлів, які літають із витягнутої шиєю.

Сірі чаплі літають досить повільно, зі швидкістю 32-48 км/год. Іноді вони можуть парити на певну відстань, якщо зловлять теплий термічний потік повітря.

Політ сірої чаплі

Сірі чаплі – частково мігруючі птахи. Більшість їхніх популяцій залишаються у одній місцевості цілий рік. Проте птахи з найбільш холодних регіонів (наприклад, Скандинавії) мігрують до Південної Європи та Африки. Під час міграції сірі чаплі створюють невеликі групи, інколи спільно з іншими видами Чаплевих.

Що їсть сіра чапля?

Сірі чаплі зазвичай полюють на рибу. Проте в їхній раціон також входять жаби, ракоподібні, дрібні ссавці та комахи. Сірі чаплі – хижаки, які можуть ловити та поїдати каченят та інших малих птахів.

Вони нерідко полюють при місячному сяйві. Зазвичай сірі чаплі шукають їжу поблизу води, але іноді ходять і по луках у пошуках здобичі.

Сіра чапля ловить здобич своїм довгим дзьобом та ковтає її цілком. Нерідко вона відвідує місця полювання інших водяних птахів та краде в них їхню їжу.

Сірі чаплі вважаються корисними птахами, оскільки підтримують водну флору і фауну (наприклад, рибу та земноводних) у рівновазі. Проте вони можуть бути й шкідниками, коли ловлять здобич із штучних водойм і рибних ферм.

Цікавий факт! Добова норма їжі для сірої чаплі складає 300-500 г.

Хижаки та інші загрози для сірої чаплі

У сірих чапель небагато природних хижаків. Частіш за все на них полюють лисиці. Ворони та коршуни їдять яйця та пташенят сірих чапель.

Вороги сірої чаплі

Проте найчастіше ці птахи страждають від діяльності людей, які руйнують та забруднюють середовище їхнього існування. Паразитичні черв’яки також становлять певну загрозу для життя сірих чапель (особливо молодих осіб).

Розмноження сірих чапель

Сезон розмноження у сірої чаплі може розпочатися у лютому і тривати до червня. У цей час зазвичай поодинокі птахи утворюють колонії, які найчастіше можна побачити на високих деревах поблизу води.

Першими прилітають самці, які обирають місце для гнізда або повертаються до старої оселі. Далі вони криками приваблюють самок.

Розмноження сірих чапель

Знайшовши підходящу пару, самці демонструють складний танок залицяння, який включає плескання крилами. Самець і самка також прикрашують один одного.

Вони формують моногамну пару до завершення сезону розмноження. Зазвичай ці птахи мають один виводок за сезон, але можуть виростити інший, якщо перший загине.

Самка сірої чаплі відкладає від 2-х до 5-ти яєць сіро-зеленого відтінку протягом двох днів, залежно від погоди та наявності їжі. Пташенята сірої чаплі з’являються на світ приблизно через 25 днів.

Як розмножуються сірі чаплі

Вигодуванням молоді займаються обидва батьки. Проте вони дозволяють пташенятам боротися за більшу порцію їжі та уваги. Тому іноді пташенята сірої чаплі вбивають і поїдають один одного. Більш сильніші можуть просто виштовхнути слабкого із гнізда.

Молоді птахи залишають батьківське гніздо приблизно через 50 днів після появи на світ. Проте ще приблизно 2,5 місяці вони залежать від батьків. Вже до наступного сезону розмноження молодь буде готова до створення власної пари.

Цікавий факт! Відомо, що самці сірої чаплі дуже вибагливі до своїх партнерок. Вони можуть відкинути самку, яка їм не до вподоби.

Тривалість життя та чисельність популяції сірих чапель

Тривалість життя сірої чаплі дуже коротка. В середньому ці птахи живуть близько п’яти років. Більшість пташенят гине, не досягнувши зрілості.

Тривалість життя сірої чаплі

Проте зустрічаються повідомлення про осіб, які в дикій природі жили в 4 рази довше. Принаймні одна сіра чапля жила 23 роки.

Популяція цих птахів досить стабільна. Приблизна чисельність сірих чапель в дикій природі становить від 790 тисяч до 3,7 мільйонів осіб. Тому їх статус викликає найменше занепокоєння.