Африка вражає різноманіттям ландшафтів та фауни. На африканських теренах мешкає найбільша наземна (слон) та найвища (жирафа) тварина у світі. Крім того, тут живе чимало унікальних представників тваринного світу. Нижче наведені найвідоміші тварини-ендеміки Африки з фото та описом.
Африканські тварини: гну
Зовні ці тварини-ендеміки Африки нагадують биків, але насправді вони належать до антилоп. Існує лише 2 види гну – блакитний та чорний. Обидва вони зустрічаються лише в Африці.
Мешкають антилопи гну у саванах та на відкритих лісових територіях. Найбільша чисельність цих африканських тварин зустрічається на теренах заповідників Серенгеті та Масаї-Мара.
Довжина тіла у гну сягає 2,4 м, а вага – до 275 кг. Як у самців, так й у самиць на голові є роги. Гну – стадні тварини, що живуть та мігрують великими стадами. З травня по червень, коли їжі мало, вони мігрують на північ.
Міграційні стада гну можуть налічувати до 1,2-1,5 млн особин. Під час міграції їх можуть супроводжувати тисячі зебр та газелей. Тому міграція гну вважається однією з найбільших серед наземних ссавців на Землі.
За день гну можуть долати відстань у 1,6 км. Під час міграції ці тварини-ендеміки Африки долають шлях завдовжки 960-1610 км. Гну – травоїдні ссавці, що харчуються винятково травою.
Тварини-ендеміки Африки: китоголов
Ці птахи Африки є одними з найдивовижніших у світі. Свою наукову назву китоголов отримав через специфічну форму довгого дзьоба, що сягає 23 см та нагадує підошву черевика.
Довжина тіла у цього птаха-ендеміка Африки сягає 1,2 м, а вага – 4-6 кг. Оперення у нього блакитно-сірувате. Крила у китоголова доволі широкі. Великий та міцний дзьоб коричневого кольору завершується цвяхоподібним гачком.
Китоголов полює із засідки, де сидить нерухомо до тих пір, поки здобич не наблизиться до нього. Потім він раптово її атакує, використовуючи свій міцний дзьоб.
Раціон китоголова складається переважно з ящірок, черепах, водяних змій та щурів. Ці ендеміки фауни Африки живуть по одинці та об’єднуються у пари лише під час шлюбного періоду.
Зустрічається цей дивний птах винятково на болотах та у заболочених місцевостях Східної Африки. Китоголов – один з найрідкісніших птахів Африки. Його популяція перебуває на межі зникнення через загрозу втрати середовища існування та браконьєрство.
Ендемічні тварини Африки: жирафа
Цей ендемік фауни Африки є найвищою твариною у світі. Висота дорослої жирафи від голови до ніг сягає 4,2-5,8 м, а вага – від 790 до 1270 кг.
Наявність двох волохатих ріжків на голові та коричневої гриви на шиї є характерними рисами цих тварин-ендеміків Африки. Не менш впізнаною жирафу роблять коричневі плями з чорною чи кремовою облямівкою, що вкривають її тіло.
Жирафи – травоїдні тварини Африки. Вони харчуються листям, пагонами та бруньками дерев, рідше – травою. Мешкають ці африканські тварини-ендеміки у лісах та саванах на теренах більшості країн Африки.
Самиці жирафи утворюють невеликі групи чисельністю до 10-12 особин. У середньому ці африканські тварини живуть до 25 років. Загальна їх чисельність становить менш ніж 80 тисяч особин.
Птахи-ендеміки Африки: страус
Цей найбільший у світі птах також є ендеміком фауни Африки. Зустрічається він у саванах та пустелях центрально- та південноафриканських країн. Страуси також відомі як «верблюжині птахи», адже можуть жити в умовах пустелі та при сильній спеці обходитися без води.
Довжина тіла у страуса сягає 2-2,7 м, а вага – до 160 кг. Оперення у дорослих самців чорного кольору, а хвіст білий. На відміну від них самиці мають сірувато-коричневе оперення. Шия у страусів довга та оголена. Довгі міцні ноги дозволяють цим африканським птахам бігати зі швидкістю до 69 км/год.
На кожній стопі у страуса розташовані дуже гострі кігті. Одним ударом ногою ці птахи можуть з легкістю вбити людину. Саме за допомогою ніг страуси відбиваються від своїх ворогів – левів, леопардів, гепардів та гієн.
Ці африканські птахи живуть невеликими групами з 10-12 особин. Страуси всеїдні. Вони можуть їсти листя, насіння, коріння, ящірок, комах та змій. Страуси також можуть ковтати каміння, щоб розмолотити тверду їжу у шлунку.
Тварини-ендеміки Африки з фото: окапі
Ці африканські тварини – єдині не вимерлі родичі жирафи. Вони зустрічаються винятково у тропічних лісах Конго. Окапі – одна з найрідкісніших тварин Африки. Втрата середовища існування та браконьєрство становлять головні загрози для його популяції.
Подібно до жирафи, окапі мають доволі довгу шию. Наявність смужок на спині надає їм подоби до зебри.
Хутро в окапі червонувато-коричневого відтінку. Таке забарвлення вкупі зі смужками дозволяє цим тваринам легко маскуватися серед густих лісів.
Довжина тіла в окапі сягає 2,4 м, а вага – у межах 180-310 кг. Ці тварини також мають довгий язик, що нерідко сягає 45 см. Завдяки йому вони можуть легко захоплювати бажану їжу. Заради харчування ці тварини щоденно долають 1-4 км.
Ендемічні тварини Африки: лемури
Ці дивовижні примати – ендеміки африканського острова Мадагаскар. Також іноді лемури зустрічаються на східному узбережжі Південної Африки. Існує 30 видів цих приматів, і всі вони є ендеміками Мадагаскару.
Мишачий лемур мадам Берти важить лише 30 г. Він визнаний найменшим приматом у світі. Індрі чи бабакото – найбільший лемур з усіх наявних видів. Він може важити до 9,5 кг.
Незалежно від виду, довжина хвоста у лемурів значно більша за довжину тіла. Більшість цих тварин ведуть деревний спосіб життя. Харчуються вони переважно фруктами, горіхами, листям та квітами.
Лемури – зграйні тварини. Вони живуть колоніями. Для спілкування зі своїми родичами лемури використовують високі звуки та характерні запахи. Ці примати відрізняються гострим слухом та чутким нюхом.
Лемури – одні з найрозумніших тварин на планеті. Вони можуть користуватися інструментами та здатні сприймати шаблони поведінки. Фоса – єдиний природний ворог лемурів.
Тварини-ендеміки Африки: великий куду
Ці унікальні антилопи – ендеміки Східної та Південної Африки. Мешкають вони у лісових районах саван та на скелястих схилах.
Довжина тіла у самців сягає 2-2,5 м, а вага – до 315 кг. Самиці значно менші. Довжина тіла у них сягає 1,85-2,3 м, а вага не перевищує 215 кг.
Великий куду – вид антилоп, що має одні з найдовших рогів у світі серед цих тварин. Великі загвинчені роги сягають до 1-2 м заввишки. Вони є винятково у самців, для яких слугують надійним захистом від хижаків.
Самиці великого куду утворюють стада до 25 особин. Самці приєднуються до них лише у сезон розмноження.
Хутро у цих тварин Африки коричнево-сіре, а по всьому тілу проходять від 5 до 12 вертикальних білих смужок. У цих антилоп також добре помітна характерна біла смуга між очима.
Харчуються великі куду переважно листям, травами, фруктами та квітами. У дикій природі ці тварини-ендеміки Африки живуть до 7 років, а у неволі – до 20 та більше.
Змії-ендеміки Африки: зелена мамба
Ця отруйна змія також належить до африканських ендеміків. Зустрічається вона винятково у вологих лісах на заході континенту. Тіло у цієї змії Африки має глянцевий яскраво-зелений колір, але черевце біле. Довжина тіла сягає 1,8 м. Проте зустрічаються й окремі особини завдовжки до 3,6 м.
Зелена мамба живе у покинутих термітниках та норах, а також у розщелинах скель. У разі загрози життю ця змія шипить та стріляє у ворога білою отрутою. Остання вражає дихальну та серцево-судинну системи.
При втечі від хижаків зелена мамба може розвивати швидкість до 11 км/год. Ці африканські змії ведуть поодинокий спосіб життя. Лише навесні самці шукають самицю, відстежуючи її за запахом.
Зелена мамба полює переважно на гризунів. Також вона може харчуватися птахами, кажанами та ящірками. Полює ця змія зазвичай вдень, але іноді може виповзати на полювання і вночі.
Птахи-ендеміки Африки: журавель-вінценос південний
Ці птахи мешкають у саванах, поблизу річок та боліт у Східній та Південній Африці. Заввишки цей вид журавлів сягає 1 м та важить понад 4 кг.
Його голову прикрашає дивовижний чубчик із золотистого пір’я, що нагадує корону. Саме тому цих журавлів звуть вінценосами. За цією подобою корони на голові їх легко відрізнити від інших птахів Африки.
Оперення у цих журавлів переважно сіре, тоді як шия блідо-сіра, а крила темно-білі. Впізнаний вигляд птаху надає і яскраво-червоний мішечок під дзьобом.
Шлюбні ритуали у південних журавлів-вінценосів вважаються одними з найкрасивіших серед усіх птахів. Самці танцюють, демонструють акробатичні трюки та красиво співають, щоб привернути увагу самиць. Харчуються ці птахи комахами, ящірками, травами, насінням рослин, рибою та амфібіями.
Тварини Африки: африканський слон
Найбільший наземний ссавець також належить до ендеміків фауни Африки. Існує 2 його підвиди – лісовий та саванний африканський слон.
Заввишки ці тварини сягають 2,5-4 м, а завдовжки – від 5,7 до 7,3 м. Вага африканського слона варіюється у межах від 2260 до 6350 кг.
Хобот дозволяє слонам дихати, відчувати запахи, пити воду та захоплювати різні предмети, включаючи їжу. Тіло у цих тварин зморшкувате, сірого кольору, вкрите рідким хутром.
Африканські слони утворюють стада – окремі для самців та самиць. Іноді декілька таких груп об’єднуються, щоб сформувати клан з близько 70 особин. Очолює його стара самиця. У природі ці тварини живуть до 70 років.
Тварини-ендеміки Африки: галаго
Довжина тіла у цих мініатюрних приматів лише 15-20 см, а вага – до 280 г. Галаго живуть серед чагарників та у лісах по всій Східній Африці. Тіло у цих приматів вкрито коричневим чи сірим хутром.
Галаго легко впізнати за величезними вухами. Завдяки ним ці примати мають чудовий слух. Галаго ведуть нічний спосіб життя. Вони також мають чудовий зір у темряві завдяки своїм великим очам.
Маленькі галаго мають міцні задні лапи. Завдяки цьому вони мають славу вправних стрибунів. За один стрибок галаго можуть підстрибнути на висоту 2,25 м. На відміну від інших приматів, ці тварини мають додатковий язик, прихований під основним.
Значну частину свого життя ці тварини-ендеміки Африки проводять на деревах. Наявність гнучких суглобів на лапах дозволяє галаго легко переміщуватися між гілками. Харчуються ці примати деревною корою, фруктами та комахами.
Ендеміки Африки: зебри
Цих травоїдних ссавців легко впізнати за наявністю чорно-білих смуг на тілі. Заввишки вони сягають 1-1,5 м та важать від 200 до 450 кг.
Зебри доволі поширені у Південній та Східній Африці. Савани та безлісі луки – основне середовище існування цих тварин Африки. Харчуються зебри травами, гілками, корою та листям чагарників.
Ці тварини живуть невеликими табунами, що складається з одного альфа-самця та 6 самиць, а також дитинчат. Періодично вони об’єднуються з іншими групами зебр, створюючи табун з 30 особин, який очолює єдиний самець.
У середньому зебри живуть до 25 років. Леви, гієни та гепарди – їхні головні природні вороги.
Ендемічні тварини Африки: мандрил
Ці африканські тварини є найбільшим видом мавп у світі. Довжина тіла у них сягає 63-86 см, а вага – до 38 кг. Самці зазвичай більші за самиць.
Мандрили – одні з найкрасивіших мавп у світі. Вони мають щільне хутро оливково-зеленого відтінку та сіре черевце. На довгому носі у цих мавп помітна яскраво-червона смужка. Також у них є характерні сині хрестики.
Наявність довгих ікл – ще одна характерна риса мандрилів. Їхня довжина може сягати 6,5 см. Мандрили використовують свої ікла для відлякування ворогів.
Ці великі мавпи мешкають у тропічних та субтропічних лісах Західної та Центральної Африки. Живуть вони великими групами до 200 особин. Активні мандрили вдень. Ці мавпи всеїдні. Вони харчуються фруктами, насінням, комахами, черв’яками та яйцями птахів.
Тварини-ендеміки Африки: колобус гереза
Це ще один вид красивих мавп, поширений винятково в Африці. Колобус гереза має чорно-біле хутро з глянцевим блиском та неймовірно довгий хвіст. Довжина тіла у цих африканських мавп 53-71 см, а вага – до 13,5 кг.
Колобус гереза мешкає у країнах Західної, Центральної та Східної Африки. У цьому ареалі він населяє листяні та вічнозелені ліси. Колобус гереза живе невеликими зграями від 3-х до 15 особин.
Ці мавпи найбільш активні вдень. Проте значну частину часу вони проводять, відпочиваючи на деревах. Пошуком їжі ці мавпи займаються також вдень.
Харчуються вони листям, насінням, плодами рослин та павуками. У багатокамерному шлунку цих тварин існують спеціальні бактерії, що дозволяють перетравлювати велику кількість їжі.
Африканські ендеміки: бегемот
Ця тварина Африки належить до трійці найбільших наземних ссавців. За габаритами бегемот поступається лише слону та носорогу.
Вага дорослих особин сягає 2260-3600 кг. Довжина тіла становить від 2,9 до 4,3 м, тоді як хвоста – 35-50 см. Заввишки цей величний ссавець сягає 1,5 м.
У світі існує 2 види бегемотів, і обидва вони мешкають на африканських теренах. Звичайний бегемот зустрічається на південь від Сахари у Східній Африці. Карликовий бегемот існує лише у Західній Африці.
Болота, озера та річки – основне середовище існування цих великих тварин Африки. У воді бегемоти можуть знаходитися до 16 годин на добу.
Попри значні габарити та славу однієї з найнебезпечніших тварин Африки, ці ссавці травоїдні. Вони харчуються травою, комишем та пагонами рослин.
Тіло у бегемота гладке та без хутра. Його забарвлення може варіюватися від темно-коричневого до сірувато-чорного. Черево має рожевий відтінок. Шкіра у бегемота виділяє маслянисту червону речовину, що діє наче аналог протисонцевого крему.
Живуть ці великі тварини Африки великими групами – від 20 до 100 особин. Протягом дня бегемот зазвичай сидить у воді. Проте з настанням сутінок він виходить на сушу заради пошуків їжі. У дикій природі ці тварини живуть до 40 років.
Тварини-ендеміки Африки: гієна плямиста
Ці хитрі хижаки мають зовнішність собаки. Вони є другим за величиною після лева хижим звіром Африки. Довжина тіла у плямистої гієни сягає від 80 см до 1,5 м, а хвоста – 25-36 см. Вага варіюється у межах 49-86 кг.
Тіло у плямистої гієни піщаного, тьмяно-сірого чи коричневого кольору з темними плямами на спині та ногах. З віком плямистий візерунок у цих тварин зникає.
Плямисті гієни зустрічаються в Африці майже всюди на південь від Сахари, за винятком джунглів Конго. Найбільші їхні популяції мешкають у Намібії, Ботсвані та ПАР. Савани та гірські ліси на висоті до 4000 м – головні місця існування цих тварин Африки.
Харчуються плямисті гієни переважно тушами тварин, що загинули. Проте вони також можуть зграями нападати на великих гну, антилоп та навіть буйволів. Крім того, плямисті гієни полюють на птахів, ящірок, змій та комах.
Ці хижі тварини Африки дуже витривалі. Вони можуть швидко бігати на чималі дистанції. Живуть плямисті гієни кланами до 90 особин, де самиці домінують над самцями. Ці тварини дуже активно захищають свої території.
Тварини Африки: білий носоріг
Ця африканська тварина є другим найбільшим наземним ссавцем у світі. Крім того, білий носоріг є найбільшим видом серед наявних носорогів. Попри видову назву, колір шкіри у нього сірувато-коричневим. На відміну від чорних білі носороги мають більш подовжену форму черепа та менше хутра.
Довжина тіла у цих тварин сягає 3,4-4,2 м, висота – 1,85 м, а вага – від 3260 до 7900 тонн. Самиці зазвичай мають менші габарити. Довжина рога у білого носорога становить від 60 см до 1,5 м, а хвоста – 50-70 см.
Білий носоріг – тварина, що перебуває на межі зникнення. Майже 99% його популяції мешкає на теренах Кенії, ПАР, Зімбабве та Намібії.
Тропічні та субтропічні луки та савани – основні місця, де зустрічаються ці великі тварини Африки. Самиці з дитинчатами об’єднуються у групи з 14-15 особин, яких захищають дорослі самці.
Тварини-ендеміки Африки з фото: гепард
Цей африканський хижак відомий як найшвидший наземний ссавець. Лише за 3 секунди гепард здатний розвинути швидкість до 96,5 км. Зустрічаються ці тварини на теренах Східної та Південної Африки. Загальна їхня популяція – близько 7500 особин.
Довжина тіла у гепарда сягає 1,1-1,4 м, а хвоста – 65-80 см. Важить цей хижак Африки у межах від 23 до 43 кг. Впізнаний вигляд гепарду надають чорні та жовті плями на тілі.
Савани та ліси – основні місця, де живуть гепарди. Ці хижаки вибирають для полювання місцевості, де їм стає у пригоді природний камуфляж хутра. Полюють вони переважно на газелей, зайців та дрібних копитних травоїдних тварин.
Гепарди живуть поодинці. Проте іноді самці з одного посліду можуть утворювати невеликі групи. Самиці завжди живуть та полюють поодинці, крім періоду вигодовування малюків.
Тварини-ендеміки Африки: сурикат
Сурикати – маленькі хижі тварини-ендеміки Африки. Зовні вони трохи схожі на доволі поширених у світі ховрашків. Проте насправді ці тварини аж ніяк не споріднені. Сурикати є віддаленими родичами мангустів, але зустрічаються вони лише в Африці.
Ці африканські ендеміки населяють пустелю Калахарі в ПАР. Також сурикати зустрічаються у Намібії, Анголі, ПАР та Ботсвані. Деякі з них можуть жити навіть у гірській місцевості. У такому випадку вони населяють скелясті печери. Проте зазвичай сурикати живуть у норах, які риють у кам’янистому ґрунті.
Ці тварини Африки активні вдень. Харчуються вони скорпіонами та невеликими зміями, сараною, термітами, різними комахами та цибулинами рослин.
Сурикати відомі колоніальним способом життя. Вони утворюють родинні клани чисельність по 20-30, а у деяких випадках навіть по 50 особин. Кожна окрема група сурикатів дуже ретельно охороняє свої території від інших кланів.
Ендемічні тварини Африки: бородавочник африканський
Ці тварини-ендеміки Африки є близькими родичами дикої свині, що доволі поширена в Європі. Зовні вони також нагадують дикого кабана, але з доволі великою головою порівняно тіла.
Крім того, бородавочник має вигнуті ікла, що сягають до 60 см завдовжки. На моді у нього добре помітні 6 симетрично розташованих бородавок. Вони стають більшими зі збільшенням віку бородавочника.
Ці тварини Африки ведуть осілий спосіб життя. Сезонні міграції для них не властиві. Зустрічаються бородавочники по всій Африці на південь від Сахари.
Тварини-ендеміки Африки: хамелеон Джексона
Цей вид хамелеонів, також відомий як трирогий, є ендеміком Африки. Він зустрічається винятково у вологих лісах на сході континенту. Хамелеон Джексона сягає 30 см завдовжки.
Представники цього виду мають яскраво-зелений колір. Проте, як й усі хамелеони, вони можуть швидко змінювати його. Ці плазуни можуть ставати блакитними чи жовтими або ж поєднувати усі згадані кольори.
Характерною рисою самців цього виду є наявність трьох коричневих рогів. Товстий та прямий ріг розташований на носі цього плазуна. Паралельно йому, поміж очей ростуть ще два тонкі роги, що зігнуті донизу.
Ендемічні тварини Африки: трубкозуб африканський
Цей ендемік фауни Африки є доволі рідкісною твариною континенту. Він трохи нагадує південноамериканських мурахоїдів. Через це спочатку трубкозуб класифікувався як їхній африканський різновид. Проте їхня спорідненість не доведена. Науковці досі не знають, як виникли трубкозуби.
Ці тварини зустрічаються в Африці у місцевостях з пухким ґрунтом. Середовище їх існування може бути різноманітним. Проте трубкозуби не живуть у дощових лісах Екваторіальної Африки, на болотах та у місцевостях з кам’яним ґрунтом.
Зовні трубкозуб доволі схожий на свиню. Проте відрізняється від неї видовженою мордою та вухами, що подібні до віслюка. Через наявність потужного хвоста трубкозуб нагадує кенгуру.
Ці тварини ведуть нічний спосіб життя. Харчуються вони термітами та мурахами. Щоночі у пошуках їжі трубкозуб долає до 8-12 км.
Африканські тварини: леопардовий хамелеон
Цей вид хамелеонів є ендеміком Мадагаскару. Зустрічається він на сході та півночі острова, а також на ближніх до нього островах.
Зазвичай леопардовий хамелеон населяє місця з теплим та вологим кліматом. Нерідко його можна побачити на деревах та чагарниках поблизу людських осель.
Завдовжки ці хамелеони сягають 52 см. При цьому самці зазвичай більші за самиць. Молоді особини майже непримітні через сіре забарвлення.
Проте дорослі леопардові хамелеони вражають яскравими кольорами. Вони можуть поєднувати різні бірюзові, зелені та цегляно-червоні відтінки.
Ендеміки фауни Африки: тенрек смугастий
Ці дивовижні ссавці є ендеміками Мадагаскару. Вони зустрічаються на півночі та сході острова на висоті до 1550 м. Зазвичай смугасті тенреки населяють лісові райони та дощові ліси. Проте їх також можна побачити на рисових плантаціях.
Тіло у тенрека смугастого вкрито гострими колючками, що надають йому подоби до їжака. Його довжина не перевищує 16 см. Дорослі особини важать у межах 80-280 г.
Забарвлення у тенрека смугастого чорне, але з коричнево-каштановими смужками. Черевце має той самий колір та як і спина вкрите колючками.
Ендеміки Африки: буйвіл африканський
Цей представник родини Бикові є однією з п’яти легко впізнаних тварин великої п’ятірки Африки. На теренах континенту він відомий як «Чорна смерть». Пов’язано це з великою кількість людей, які щороку гинуть від нападу африканських буйволів.
Ці бики Африки є найбільшими у світі. Вага великих самців може сягати 900-1000 кг. Проте не рідкістю є й особини вагою до 700 кг. Висота у холці у них сягає до 1,8 м, а довжина тіла – 3-3,4 м.
Тіло в африканського буйвола вкрито рідким грубим хутром чорного чи темно-сірого кольору. Доволі впізнаний вигляд цим бикам надає специфічний вигляд ріг.
В африканського буйвола вони схожі на ті, що має вівцебик. Проте вони розходяться у різні боки та підняті догори, як закручене пасмо волосся. У великих буйволів відстань між рогами може сягати до 1 м.
Зустрічаються ці ендеміки Африки у різноманітному середовищі – від саван до густих тропічних лісів. Ареал їх поширення охоплює африканські країни на південь від Сахари.