Журавлі – високі довгоногі птахи з довгою шиєю та дзьобом. Вони відомі своїми дивовижними шлюбними танцями та складними ритуалами залицяння. Наявні види журавлів у дикій природі хоча й схожі між собою, але мають певні особливості, які роблять їх унікальними птахами у своїй родині.
Види журавлів за родами
Журавлі належать до родини Журавлеві, яка своєю чергою поділяється на декілька родів. До роду Вінценіс (Balearica) належать 2 види, обидві з яких зустрічаються лише на теренах Африки.
До роду Білий журавель (Leucogeranus) належить 1 вид зі схожим найменуванням, також відомий як стерх. Ще 4 види доволі великих журавлів (австралійський, канадський, індійський та даурський) об’єднані у рід Антігона (Antigone).
Проте найбільш численним є рід Журавель (Grus), який налічує 8 видів. Саме вони вважаються справжніми журавлями. Проте, якщо рахувати загалом, то у світі налічується 15 видів журавлів, опис та фото яких наведені нижче.
Цікавий факт! Існує давньогрецький міф, за яким бог Меркурій винайшов грецький алфавіт, побачивши політ журавля.
Види журавлів: австралійський (Antigone rubicunda)
Цей вид журавлів є ендеміком Австралії та півдня Нової Гвінеї. На австралійському континенті він поширений переважно на півночі та сході. Подібно до інших журавлів, представники цього виду мешкають на берегах озер та у болотистих долинах річок. Також вони зустрічаються й на мангрових болотах.
Австралійський журавель сягає 70-130 см заввишки та має розмах крил 1,7-2,4 м. Вага цього птаха сягає від 3,7 до майже 9 кг, що робить його найважчим видом журавлів у світі.
Австралійський журавель має переважно сіре забарвлення тіла з дещо блакитнуватим відливом. Проте деякі пір’їни на крилах у нього чорні. Голова, горловий мішок та щоки в австралійського журавля яскраво-помаранчеві або коралово-червоні.
Шкіряста ділянка на маківці нагадує зеленувато-сіру шапинку. Очі у цих журавлів помаранчеві, дзьоб – сірий, а ноги – чорні.
У сезон розмноження австралійські журавлі живуть парами або невеликими родинними групами. Поза ним вони збираються у величезні зграї, нерідко до 1000 особин, але родинні групи при цьому зберігають.
Самиця відкладає 2-3 яйця та висиджує їх 32 дні. Пташенята залишають гніздо вже за добу після народження. У віці 3-х місяців вони вже можуть літати, але залишаються перші 2 роки життя поряд з батьками.
Харчуються австралійські журавлі корінням та бульбами водних рослин, а також жабами, молюсками, ящірками, ракоподібними та комахами. Поки що цей вид журавлів викликає найменше занепокоєння. Хоча в цілому по всьому ареалу їхня чисельність продовжує зменшуватися.
Цікавий факт! Самці журавлів використовують гулярний мішечок на шиї для посилення крику у шлюбний період.
Види журавлів: канадський (Antigone canadensis)
Попри назву, цей вид журавлів поширений по всій Північній Америці та навіть зустрічається на заході Куби. До того ж окрема чисельна його популяція мешкає на північному сході Азії. На зимівлю ці птахи мігрують до південних регіонів Північної Америки.
Канадський журавель є одним із найпоширеніших та найчисленніших видів цих птахів. Його популяція у дикій природі оцінюється приблизно у 500 тисяч дорослих особин.
Заввишки канадський журавель сягає 80-150 см, а розмах крил у нього становить 1,7-2,1 м. Оперення у представників цього виду переважно сіре, а голова та шия – світло-сірі. Гола ділянка на маківці має яскраво-червоний колір, а ноги – темні. Молоді птахи відрізняються світло-коричневим забарвленням.
Канадські журавлі населяють трав’янисті або гористі чагарникові тундри. Для гніздування ці птахи обирають місця поблизу озер або річок. Ночують вони зазвичай на мілководді або на островах, а вдень харчуються на болотистих луках або полях.
Раціон канадських журавлів становить переважно рослинна їжа: болотяна трава, зерно, ягоди. Вони нерідко підбирають все, що залишається на прибраних полях.
Канадські журавлі мають найчисленнішу популяцію у світі. За даними 2007 р. налічувалося близько 650 тисяч цих птахів. Тому популяція канадських журавлів вважається стабільною. Загалом розрізняють 6 підвидів цих птахів, і деякі з них можуть бути більш уразливими через малий ареал поширення (наприклад, кубинський журавель).
Журавель даурський (Antigone vipio)
Ці журавлі роду Антігона поширені у Східній Азії, а на зимівлю вони мігрують на південь Китаю, до Японії чи на Корейський півострів. Загальна їхня популяція оцінюється приблизно у 6200-6700 особин.
Даурський журавель сягає 1,3 м заввишки та важить 5,6 кг. Він є єдиним видом журавлів, який має рожеві ноги. Оперення у даурського журавля переважно темно-сіре, проте нижня частина крил світліша та має сріблястий відтінок.
Характерною рисою зовнішнього вигляду цього виду є наявність широких білих смуг вздовж шиї. Також даурський журавель має ділянки червоної шкіри навколо очей.
Види журавлів: індійський або антігона (Grus antigone)
Цей вид журавлів поширений переважно в Індії, а також в країнах Південної та Південно-Східної Азії. Подекуди він зустрічається й в Австралії. Невеликі популяції цих птахів також помічені на теренах Пакистану.
Наявність заболочених місць – головна вимога індійських журавлів до середовища існування. Загальна чисельність популяції цих птахів у світі становить 15-20 тисяч особин. Вид позначається як уразливий.
Індійський журавель вважається найбільшим видом цих птахів у світі. Заввишки він сягає 1,76 м, а розмах крил у нього становить 2,4 м. Важить індійський журавель 6,35 кг.
Цей вид журавлів має красиве блакитно-сіре оперення, а голова та верхня частина шиї – помаранчево-червоні. На маківці помітна шкіряста ділянка блідо-зеленуватого кольору, і таке ж забарвлення має довгий дзьоб. Ноги в індійського журавля червонуваті. Молоді птахи відрізняються наявністю світло-коричневого пір’я на голові.
Цікавий факт! Індійський журавель вважається найвищим літаючим птахом у світі.
Види журавлів з фото: білий або стерх (Leucogeranus leucogeranus)
Цей вид журавлів є єдиним представником роду Білий журавель (Leucogeranus). Він зустрічається лише на півночі Сибіру, а на зимівлю мігрує до Індії та Китаю. Цей вид журавлів є найбільш рідкісним та знаходиться під загрозою зникнення. Його загальна популяція нараховує лише приблизно 3000 особин.
Стерх сягає заввишки 1,4 м та має розмах крил 2,1-2,3 м. Важить він від 5 до 8,6 кг. Він має повністю біле оперення, тому він і відомий як білий журавель. Проте іноді зустрічаються молоді птахи цього виду, які мають руді плями на спині та з боків шиї.
Дорослий стерх лише у передній частині голови він має шкірясту ділянку яскраво-червоного кольору та декілька чорних плям навколо крил, які помітні лише під час польоту. Ноги у цих птахів червонувато-рожеві, а дзьоб – найдовший серед усіх журавлів, червоний.
Білі журавлі найбільш з усіх наявних видів цих птахів прив’язані до водного середовища існування. Їхні ноги добре пристосовані для пересування по в’язкому ґрунту, а найдовший серед різновидів цих довгодзьобих птахів дзьоб дозволяє їм легко шукати їжу у воді. На відміну від інших журавлів, стерх цурається людей, та навіть може покинути власне гніздо при наближенні до нього людини.
Самиця білого журавля зазвичай має лише одне пташеня. Навіть якщо народжуються два білі стерхи, то виживає лише найсильніший з них. Період інкубації у цих птахів триває 70-75 днів.
Цікавий факт! Відомо, що танець під назвою «Танець білих журавлів» виконували у Китаї за 500 років до н.е., приблизно за часів Конфуція та Лао-Цзи.
Журавель-вінценос північний (Balearica pavonina)
Ці журавлі є одним з двох наявних видів роду Вінценос (Balearica) та вважаються одними з найгарніших птахів у родині Журавлеві. Вони зустрічаються винятково на теренах Східної та Західної Африки.
Північний журавель-вінценос мешкає у саванах на південь від Сахари, а також на сході африканського континенту. Він населяє відкриті простори – як заболочені, так і посушливі, проте надає перевагу прісноводним болотам та вологим лукам. Також його можна зустріти на рисових полях.
Цей вид журавлів є доволі поширеним. Його загальна популяція сягає приблизно 40 тисяч особин. Проте він має тенденцію до зниження, через що вважається уразливим видом.
Журавель-вінценос північний сягає 91-100 см заввишки та має розмах крил 1,8-1,98 м. Його вага варіюється від 3,9 до 5,2 кг. Оперення у цього виду журавлів переважно чорне або темно-сіре, проте деяке пір’я на крилах біле. Дзьоб порівняно невеликий, чорний.
Характерною рисою північного журавля-вінценоса є великий жорсткий чубчик на голові, що має золотистий колір та нагадує корону. Саме через це журавлі цього роду отримали назву «вінценосів».
Також вони мають червоний горловий мішок, подібний до того, який має індик чи півень. Проте він може роздуватися та відіграє певну роль у привабленні партнера у шлюбний період.
Також ці птахи мають біля ока дві плями, розташовані одна на одній. Саме за їх розташуванням можна розрізнити два підвиди цих журавлів.
У суданського підвиду, який мешкає у Судані та Ефіопії, червона пляма розташована над білою. У західноафриканського підвиду, що мешкає на заході Африки, навпаки, біла пляма знаходиться зверху, а червона – знизу.
Цікавий факт! Журавлі-вінценоси мають довгий задній палець на ногах. Через цю анатомічну особливість вони, на відміну від інших видів журавлів, мають змогу утримуватися на гілці дерева або на чагарнику.
Журавель-вінценос південний (Balearica regulorum)
Серед інших видів журавлів, що зустрічаються на теренах Африки, цей вважається найчисельнішим. Його загальна популяція становить від 58 до 77 тисяч особин.
Південний журавель-вінценос мешкає на узбережжі великих озер та у річкових долинах. Представники цього виду сягають до 1 м заввишки та важать 3,5 кг.
Ці журавлі мають блідо-сіре оперення, але значно світліше у порівнянні з північним видом. Крила у них переважно білі, але мають також золотисте, коричневе та руде пір’я.
На щоках у південних журавлів-вінценосів помітні білі плями. Горловий мішечок червоний, та здається більшим, ніж у північного виду. Дзьоб у цих птахів темно-сірий, а ноги – чорні.
Цікавий факт! Південний журавель-вінценос є національним птахом Уганди, а північний – Нігерії, тоді як блакитний є птахом-символом Південної Африки.
Види журавлів в Україні: сірий (Grus grus)
Це один з двох видів журавлів, що зустрічаються на теренах України. Загалом ці птахи доволі поширені в Європі та Азії та посідають третє місце у світі за чисельністю. Їхня популяція лише на європейських теренах оцінюється у 74-110 тисяч пар. На зимівлю вони відлітають до Південної Азії та Північної Африки.
Сірі журавлі в Україні мешкають переважно на Поліссі, хоча іноді зустрічаються й у заболочених долинах річок у Лівобережному Лісостепу. Під час сезонних міграцій їх можна побачити майже у будь-якому куточку країни. Чисельність сірих журавлів в Україні становить приблизно 500-850 пар.
Сірий журавель – доволі великий птах. Він сягає 1,1 м заввишки, а розмах крил у нього становить 1,8-2 м. Важить цей птах 5-6 кг (самці зазвичай важчі за самиць). Оперення у нього переважно блакитнувато-сіре, проте спина темніша, а крила та черевце – світліші, тоді як кінчики хвоста чорні.
Передня частина голова у сірого журавля темно-сіра або чорна, а задня – блакитнувато-сіра. По боках голови помітна широка біла смуга, що починається від очей та сягає нижньої частини шиї. Дзьоб у сірих журавлів світлий, сягає 20-30 см, а ноги – чорні.
Види журавлів в Україні: степовий (Anthropoides virgo)
Це ще один вид журавлів, якого можна побачити в Україні. Зустрічається він у степах країни. Також цей вид журавлів мешкає у Марокко та у степах та напівпустелях Європи. На зимівлю він відлітає до Південної Азії та на північний схід Африки.
За поширеністю у світі степовий журавель посідає друге місце після канадського. Його світова популяція оцінюється у 200-240 тисяч особин. На теренах Європи мешкає приблизно 35 тисяч цих птахів. В Україні гніздиться приблизно 600-700 особин.
Степовий журавель є найменшим видом журавлів. Висота його тіла становить лише приблизно 89 см, а вага – 2-3 кг. Голова та шия у степового журавля чорні, а оперення тіла – блакитнувате-сіре. Нижнє пір’я хвоста має попелясто-сірий колір. Дзьоб у степового журавля короткий, жовтуватий, а ноги – чорні.
Впізнаною рисою зовнішнього вигляду степового журавля є наявність довгих пучків білого пір’я позаду червонуватих очей. На відміну від інших видів журавлів він не має типової лисуватої ділянки на маківці. Молоді птахи відрізняються блідим попелясто-сірим забарвленням та білою головою.
Види журавлів з фото: японський (Grus japonensis)
Цей доволі рідкісний вид журавлів зустрічається лише в Японії та на Далекому Сході. Його загальна популяція становить 1700-2000 особин. За малою чисельністю він посідає друге місце після американського журавля.
Ці птахи дуже залежні від води. Тому зазвичай вони населяють низинні заболочені долини річок, де росте забагато осоки, очерету та іншої водної рослинності, а також вологі луки.
Японський журавель – один з найбільших видів журавлів. Його зріст сягає 1,58 м, а вага – 7,5 кг. Оперення у японського журавля переважно яскраво-біле, навіть на крилах, що відрізняє його від інших видів, але шия у нього чорна.
На голові є лисувата ділянка, що нагадує яскраво-червону шапочку. Від очей до потилиці та задньої частини шиї проходить широка біла смуга. Молоді птахи відрізняються сумішшю різних тонів (від рудих до світло-сірих) у забарвленні оперення, а червона «шапочка» на маківці у них відсутня.
Цікавий факт! У багатьох країнах Азії журавлі символізують довголіття та подружню вірність. Імператорський трон у Забороненому місті Пекіна оточений статуями цих птахів. Весільні сукні в Японії досі прикрашають зображенням журавлів.
Різновиди журавлів з фото: американський (Grus americana)
На теренах Північної Америки американський журавель є найвищим птахом. Його зріст сягає приблизно 1,5 м, а розмах крил становить 2,1-2,4 м, тоді як вага у середньому сягає 7,3 кг у самців та 6,4 кг – у самиць.
Цей вид журавлів є найбільш рідкісним у світі. Його популяція становить лише приблизно 400 особин. Зустрічається американський журавель лише на теренах національного парку Вуд-Буффало у Канаді. На зимівлю він мігрує до узбережжя Мексиканської затоки та до заповідника Арансас у штаті Техас.
Американський журавель має повністю білосніжне оперення, за винятком кінчиків деякого пір’я на крилах. Впізнаний вигляд його надають чорні смуги, що розходяться по обидва боки від дзьоба, наче вуса.
На маківці помітна шкіряста ділянка червоного кольору. Дзьоб в американського журавля жовтуватий з темно-зеленим кінчиком. Молоді птахи майже повністю коричневі, лише з деякими тьмяно-білими ділянками на тілі.
Види журавлів з фото: чорний (Grus monacha)
Ці журавлі поширені на північному сході Азії, а на зимівлю мігрують до Японії та на південь Китаю. Приблизна чисельність їхньої популяції становить 11,5 тисяч особин. Зазвичай чорні журавлі населяють важкодоступні райони сфагнових боліт у тайзі.
Заввишки ці птахи сягають 90-100 см, а розмах крил у них – 1,6-1,8 м. Їхня вага варіюється від 3,2 до майже 5 кг. Чорні журавлі мають сіре оперення та білу голову та верхню частину шиї. Дорослі птахи мають неоперену ділянку голови червоного кольору, яка відсутня у молодих особин. Кінчики крил, хвіст та ноги у цих журавлів чорні.
Різновиди журавлів: блакитний (Grus paradise)
Цей витончений вид журавлів суттєво відрізняється від більшості інших різновидів. Зустрічається він лише на африканському континенті, переважно у ПАР. Невелика його популяція (лише близько 35 особин) також мешкає у Намібії.
Загальна популяція цього виду становить 25 тисяч особин. Зазвичай ці журавлі населяють сухі трав’янисті передгір’я або напівпустельні плато на висоті до 2000 м. Якщо поблизу є болота, то найчастіше за все птахи харчуються та ночують саме там.
Заввишки блакитний журавель сягає 1,1 м та важить до 5,1 кг. Розмах крил у представників цього виду становить 1,8 м. Блакитні журавлі мають винятково блакитно-сіре оперення, яке трохи темніше на голові та у верхній частині шиї. Проте деяке пір’я на крилах у них чорне або темно-сіре. Ноги у цих птахів чорні.
Блакитні журавлі мають значно подовжене махове пір’я, яке звисає наче шлейф та прикриває хвіст. Їхня довжина нерідко сягає 1 м. Лисої ділянки на маківці у блакитних журавлів немає. Дзьоб у них доволі короткий, що натякає на переважно наземний спосіб пошуку їжі.
Види журавлів з фото: чорношиїй (Grus nigricollis)
Цей вид журавлів має доволі обмежений ареал розповсюдження. Він зустрічається у Південній Азії, переважно на Тибетському плато у Китаї та в індійському Ладакху. На зимівлю ці птахи відлітають на південь Китаю, у Бутан та штат Аруначал-Прадеш в Індії. Загальна їхня популяція становить 10 тисяч особин.
Чорношиїй журавель сягає 1,3 м заввишки, тоді як розмах крил у нього становить 2,35 м. Важить цей птах 5,5 кг. Оперення у цього виду журавлів сіре, а голова, верхня частина шиї та деяке пір’я на крилах чорні. На чолі є лисувата ділянка червоного кольору.
Різновиди журавлів: білошиїй (Grus carunculata)
Ці журавлі поширені у Південній та Східній Африці. Загальна чисельність їхньої популяції за даними 2007 р. становила 8000 особин. На водно-болотних угіддях ці журавлі зустрічаються винятково у сезон розмноження. Решту часу вони проводять на гірських та вологих луках, у саванах, біля струмків та ставків.
Білошиїй журавель сягає 1,5-1,75 м заввишки. Розмах крил у нього становить 2,3-2,6 м, а вага – у межах 6-9 кг. Більша частина голови, шия, горло ти груди у цих журавлів білі, а маківка сіро-блакитна, тоді як крила та спина сірі.
Черево, хвіст та деякі махові пера чорні, а дзьоб – коричневий. Впізнаною рисою цього виду журавлів є наявність довгих білих сережок, що звисають з щік. Навколо дзьоба та очей помітні ділянки сильно зморщеної шкіри червоного кольору.