Чорний ведмідь барибал – найвідоміша тварина-ендемік Північної Америки. Зустрічається він у різноманітному лісовому середовищі лише цього континенту. Саме тому барибал ще відомий як північноамериканський або просто американський ведмідь.
Чорний ведмідь барибал – класифікація та наукова назва
Барибал – ссавець ряду Хижі, який, подібно до інших ведмедів, належить до родини Ведмедеві (Ursidae), роду Ведмідь (Ursus). Він є єдиним представником виду Ведмідь барибал. Наукова його назва – Ursus americanus, що у дослівному перекладі означає «американський ведмідь».
За сучасною класифікацією барибал має 16 визнаних підвидів. Вони відрізняються між собою головним чином розміром тіла та забарвленням хутра, а також регіонами існування.
Цікавий факт! Барибал – єдиний вид ведмедя, який пережив останній льодовиковий період у Північній Америці.
Як виглядає ведмідь барибал? Опис тварини
Чорний ведмідь має міцне тіло та загострену морду з маленькими очима та великими загостреними вухами. Довжина тіла у барибала сягає 1,5-1,8 м, а зріст у холці – 60-90 см. Вага може варіюватися у межах від 50 до 200 кг.
Тобто за розмірами він поступається бурому ведмедю та до того ж не має характерного горбу на плечах. Крім того, ведмідь барибал має коротші ноги та кігті, що робить його набагато спритнішим скелелазом.
Попри назву, забарвлення короткого, але густого хутра у чорного ведмедя може варіюватися від чорного до темно-червоного та коричневого. У окремих особин у деяких місцях існування шерсть навіть може мати світліший відтінок.
Поведінка та спосіб життя чорного ведмедя барибала
Ведмідь барибал – здебільшого самотній нічний мисливець. Проте іноді він може терпіти присутність інших особин поблизу достатнього джерела їжі.
Переважну більшість часу чорні ведмеді проводять, шукаючи їжу у навколишньому лісі. Вони повинні щодня споживати величезну кількість рослинної їжі, щоб забезпечити достатній запас жиру на зиму.
З настанням холодів ведмідь барибал ховається у лігво під дуплистим деревом або у нору, де впадає у зимову напівсплячку. Цей «сон» не є справжньою сплячкою, оскільки температура тіла у тварини знижується лише мінімально. Це означає, що чорний ведмідь може прокинутися та вийти на пошуки легкої здобичі, щоб розбити свій тривалий сон.
У найтепліших регіонах на півдні континенту барибал може взагалі не турбуватися про лігво взимку (за винятком вагітних самиць). Проте у найпівнічніших регіонах свого ареалу ці ведмеді обов’язково впадають у зимову напівсплячку.
Як і всі види ведмедів, барибал має відмінний нюх, який використовує для виявлення їжі. Слух та зір у нього менш розвинені через відносно маленькі вуха та очі.
Короткі кігті роблять чорних ведмедів відмінними дереволазами. Ці тварини можуть уникати небезпеки, чіпляючись кігтями у стовбур дерева та тягнути за нього себе вгору.
Чорний ведмідь барибал: ТОП-7 цікаві факти
- Барабал не має близького споріднення з бурим та білим ведмедями, але усі вони відокремилися від спільного пращура 5 млн років тому.
- Чорні ведмеді мають корінні зуби, які добре пристосовані для подрібнення рослинності, але не для споживання м’яса.
- Однак, щоб виживати на рослинній дієті при своїх немалих габаритах, барибал повинен витрачати значну кількість часу на пошуку їжі та споживати десятки тисяч горіхів та ягід щодня.
- Середньостатистичний чорний ведмідь споживає горіх або ягоду кожну секунду з тієї половини дня, яку витрачає на пошук та споживання їжі.
- Хоча зазвичай ведмідь барибал повільно пересувається на четвереньках на плоских підошвах, він також здатен бігти зі швидкістю до 80 км/год.
- У разі загрози чорний ведмідь встає на задні лапи, щоб виглядати більшим, намагаючись залякати хижака чи суперника, що призводить до агресивних боїв, якщо жодна зі сторін не відступає.
- Іграшка ведмедик Тедді отримав найменування на честь президента Теодора (Тедді) Рузвельта, який одного разу відмовився застрелити на полювання ведмежа барибала.
Що їсть чорний ведмідь барибал?
Хоча барибал належить до ряду хижих ссавців, його раціон складається переважно з рослинної їжі. Приблизно від 75 до 95% його дієти складається з різноманітної рослинності.
Чорні ведмеді шукають фрукти та горіхи на деревах, які вони зривають з гілок своїми чіпкими губами. Також барибали їдять траву, коріння та цибулини на землі. Ще до раціону чорних ведмедів належать гриби, дикий мед, мурахи, личинки бджіл та ос, жолуді.
Крім того, вони доповнюють свій рослинний раціон дрібними тваринами, такими як комахи та гризуни. Влітку барибали нерідко споживають жуків та їх личинок, здираючи кігтями кори з трухлявих пеньків.
Залежно від регіону та від доступної здобичі, чорні ведмеді можуть полювати на молодих оленів або ловити рибу у річках (особливо лосося, коли він йде на нерест). Також вони не гребують падлом. Інколи барибали набігають на ферми, де крадуть домашніх тварин та птахів.
Однак через великий розмір тіла чорні ведмеді змушені витрачати переважну частину ночі на пошук їжі. Також вони витрачатимуть у середньому 12 годин на день, намагаючись створити запаси жиру на зиму.
Де живе барибал? Середовище існування чорного ведмедя
Історичний ареал поширення чорного ведмедя барибала охоплював увесь північноамериканський континент. Цих тварин можна бути зустріти у рівнинних або гірських лісах та на рідколіссі – на луках, згарищах та у річкових долинах. У горах чорні ведмеді зустрічаються на висоті від 900 до 3000 м.
Наразі барибал все ще широко поширений на більшій частині Північної Америки. Проте його колишній ареал значно звузився. Тепер чорні ведмеді зустрічаються на півночі Канади, по всій західній та східній частинах Сполучених Штатів аж до півночі Мексики.
За наявності лісового середовища існування ці неймовірно пристосовані тварини намагатимуться зробити все можливе, щоб успішно там вижити. Загалом ведмідь барибал зустрічається у всіх канадських провінціях та у 39 штатах США.
Насправді середовище існування чорного ведмедя є доволі різноманітним. Барибал мешкає у спекотних та сухих чагарникових та у листяних лісах поблизу боліт на південному сході Сполучених Штатів, а також у хвойних лісах Канади та Аляски та безплідній безлісій тундрі ще далі на північ.
До уваги! Чорні ведмеді загалом не є небезпечними для людей. Проте у Північній Америці внаслідок нападу барибала щорічно гине як мінімум одна людина.
Розмноження чорних ведмедів
Барибали спаровуються влітку, після чого самці та самиці знову залишаються на самоті, і обидва починають готуватися до зими, набираючи запасів жиру.
Самиця чорного ведмедя виношує потомство приблизно 7 місяців, хоча це включає майже 5-місячний період затримки імплантації. Народжує вона наприкінці зими у своєму лігві від 1 до 5 ведмежат.
Малюки з’являються на світ без хутра та є неймовірно вразливими. Вони покладаються на тепло, яке утворюється у барлозі від тепла тіла матері, що допомагає їм вижити у перші дні свого життя.
Ведмежата барибала залишаються разом із матір’ю майже до 2-х років. Вони вивчають навички, необхідні їм для самостійного виживання, та навіть діляться з нею зимовим лігвом протягом своєї першої зими. Приблизно через 1,5 року самиця барибала знову буде прагнути спаровуватися, і її молодих ведмежат відлякують від неї дедалі агресивні дорослі самці.
Хижаки та загрози для ведмедя барибала
Через відносно великі розміри дорослі чорні ведмеді мають мало природних хижаків у своєму середовищі існування. Зазвичай загрозу для них становлять більші за них ведмеді грізлі, з якими вони перетинаються у деяких регіонах.
Молоді ведмежата набагато вразливіші. Їм загрожує чимало різних хижаків, включаючи лисиць, койотів, хижих птахів та навіть інших барибалів. Проте зазвичай тривалість життя чорних ведмедів у дикій природі становить 15-30 років.
Також барибалів нерідко переслідують фермери, які хвилюються за свою худобу. До того ж декільком ізольованим популяціям загрожує втрата середовища існування переважно через вирубку лісів.
Популяція ведмедя барибала
Чорний ведмідь є найпоширенішим видом родини Ведмедеві у Північній Америці. До того ж він є найчисленнішим видом ведмедів у світі. При цьому вважається, що чисельність барибалів удвічі перевищує кількість усіх інших видів ведмедів разом узятих.
Також барибал є одним з двох видів ведмедів з восьми наявних, які не перебувають під загрозою зникнення. За умови наявності хорошого джерела їжі ці тварини мають здорові популяції на значній частині свого природного ареалу.
Раніше чорні ведмеді були поширені майже по всім лісистим районам Північної Америки. Зараз вони все ще доволі поширені, але полювання на них людей та втрата природного середовища існування у деяких районах призвели до зменшення чисельності популяції.
Однак цим неймовірно адаптованим тваринам вдається успішно виживати. Вони пристосувалися жити поблизу поселень, що зростають, та можуть нападати на автівки та господарські будівлі у пошуках їжі. Також чорні ведмеді доволі поширені у багатьох національних парках, де нерідко нападають на табори, якщо у наметах або поблизу них залишається їжа.
Наразі чорний ведмідь барибал належить до списку тварин, які викликають найменше занепокоєння щодо вимирання у своєму природному середовищі існування у найближчому майбутньому. Регулювання його популяції також добре кероване. Хоча щороку при полюванні вбивають 40-50 тисяч особин цих тварин, загальна чисельність барибалів у дикій природі становить 800 тисяч особин та має тенденцію до зростання.