Сорока звичайна – один із найрозумніших птахів. Вона здатна впізнавати себе у дзеркалі, може рахувати до чотирьох та має ритуали, пов’язані з померлими родичами. За гостротою розуму сорока майже не поступається круку.
Сорока звичайна – класифікація та наукова назва
Сорока звичайна – птах ряду Горобцеподібні, родини Воронові (Corvidae). Вона є близькою родичкою круків, ворон та сойок. Проте, за останніми дослідженнями, найближчими родичами цих птахів є євразійські ворони.
Сорока звичайна (Pica pica) належить до роду Сорока (Pica), який об’єднує 3 види. Крім неї, до нього належать сороки канадські/американські (Pica hudsonia) та каліфорнійські (Pica nuttalii), які мешкають на теренах Північної Америки.
Дослідники стверджують, що сороки спочатку з’явилися у Старому Світі, а вже у пізньому плейстоцені потрапили до Північної Америки. Хоча існує також версія, що звичайна сорока з’явилася пізніше, ніж північноамериканські види, вже у пліоцені.
Цікавий факт! Назва «сорока» пов’язана зі звуками, що видають ці птахи, та має давньослов’янське походження.
Як виглядає сорока звичайна?
Сорока звичайна – птах середнього розміру, не більше за сойку. Довжина тіла у неї сягає 44-46 см, розмах крил – 60 см, а вага – 150-240 г. Від інших птахів родини Воронові легко відрізнити за характерним темно-білим забарвленням.
Сорока звичайна має блискуче-чорну верхню частину тіла із зеленим відливом на голові та спині. Нижня частина тіла в неї біла, а махові пере сині із зеленуватими краями. Хвіст у сороки доволі довгий, клиноподібний, чорного кольору. Ноги та очі чорні, а дзьоб – темно-сірий.
Через білі плями на боках цей птах отримав народну назву «сорока-білобока». Саме ця особливість легко дозволяє помітити та впізнати сороку звичайну у польоті.
До уваги! Американські види сороки мають схоже чорне-біле забарвлення з синьо-зеленим блиском та довгий хвіст, а представників каліфорнійського виду легко відрізнити за жовтим колом біля ока та жовтим дзьобом.
Де живе сорока звичайна?
Ці птахи доволі поширені на теренах Європи та Азії. В Європі сорока звичайна поширена від Скандинавії до південних регіонів. Не зустрічається вона лише не декількох островах Середземного моря. В Азії ареал розповсюдження сороки звичайної охоплює терени від Ближнього Сходу до Туреччини та Ірану та від Далекого Сходу до півночі В’єтнаму.
Зазвичай ці птахи населяють польові гаї, луки, узлісся, сади та парки, а уникають густих лісів, безлісих рівнин та високих гір. В Україні сорока звичайна поширена по всій території країни, за винятком високогір’я. На українських теренах вона є осілим видом.
Сорока звичайна – доволі поширений птах поблизу людських осель. Вона охоче гніздиться поряд з людиною, та навіть стає надзвичайно настирливою. Також сороки звичайні нерідко створюють свої гнізда в чагарниках або на деревах, що ростуть поблизу річок та струмків.
Поведінка та спосіб життя сороки звичайної
Сороки звичайні живуть парами, які зберігаються навіть поза сезоном розмноження. Ці птахи доволі відважно захищають свої гнізда та пташенят, навіть від інших сорок.
Якщо людина занадто близько підійде до гнізда, то сорока може замахати крилами, намагаючись її відлякати. Таким чином вона намагається захистити своїх пташенят.
Сорока звичайна – денний птах. Зазвичай вона шукає їжу на відкритих ділянках землі, переміщуючись при цьому стрибками.
Сорока має 2 темні лапи з трьома тонкими пальцями, спрямованими вперед, і одним, спрямованим назад. Коли вона рухається, то робить довгі, повільні кроки. Літає сорока звичайна за хвилеподібною траєкторією, зі швидкістю до 32 км/год.
ТОП-7 цікаві факти про розум сороки
- Сороки – доволі розумні птахи. Їхній інтелект схожий на інтелект шимпанзе та горил.
- Ці птахи здатні запам’ятовувати обличчя та впізнавати за ними людей, а не по голосу чи запаху.
- У домашніх умовах сороку можна навчити рахувати та виконувати деякі нескладні завдання.
- Область мозку, що відповідає за пізнання навколишнього світу, у сороки має таке саме процентне співвідношення як у людини.
- Сорока – єдиний птах, що здатний розпізнавати своє відображення у дзеркалі, тоді як інші не реагують на нього взагалі або, як папуги, сприймають як іншого, схожого на них.
- Ці птахи мають розвинене соціальне спілкування та здатні виявляти емоції. Вони дуже пильні та обережні.
- Якщо сорока не може покласти до дзьоба багато предметів, які бажає взяти, то вона може скласти їх у щось, щоб можна було забрати весь пакунок.
Голос звичайної сороки
Ці птахи добре відомі своєю різноманітною вокалізацією. Сороки часто подають голос, спілкуючись між собою за допомогою цвірінькання, вересків, свистів, різкого клацання, постукування та інших звуків.
Нерідко їх цвірінькання перемежовується хриплими звуками, схожими на каркання. Останнє зазвичай слугує сигналом тривоги. Цікаво, що ці стривожені крики птаха сприймають не лише інші сороки, але й інші тварини поблизу (наприклад, ведмеді).
Для привертання уваги партнера сороки використовують тихий спів з м’якої трелі та більш високих гудків. Деякі сороки можуть імітувати голоси інших птахів та тварин, а ще – звуки вітру.
Цікавий факт! Через забагато звуків, що видає сорока, цю пташку нерідко порівнюють з дуже балакучою жінкою. Це посприяло появі фразеологізму «Сорока на хвості принесла» та появі латинської назви птаха – «Pica», що означає «бовтун».
Що їсть звичайна сорока?
Сороки – всеїдні птахи. Вони їдять будь-що з того, що можуть знайти у навколишньому середовищі на той час. До раціону сороки звичайної входять різноманітні комахи (коники, гусениці, жуки), дрібні гризуни, ящірки, фрукти, горіхи, насіння та ягоди. Нерідко ці птахи крадуть яйця та пташенят з гнізд інших птахів, а біля домівок – навіть курчат.
Звичайні сороки не бояться сідати на спини оленів, лосів та інших великих ссавців, щоб поласувати кліщами з їхньої шкіри. До того ж ці розумні птахи можуть слідувати за лисицями, колі ті виходять на полювання, та намагатися вкрасти частину м’яса тварини, вбитої цими хижачками.
Сороки можуть красти залишки їжі зі сміттєвих баків і навіть їсти з годівниць для птахів. Вони також крадуть зерно та насіння поблизу ферм або ж інші ласі шматочки їжі з комори або з землі. Через це сороки нерідко вважаються шкідниками у багатьох районах з сільськогосподарськими угіддями.
Розмноження сороки звичайної
У шлюбний період самці сороки привертають увагу самиць, демонструючи їм блискуче біле пір’я на крилах. Також ці птахи видають шлюбні «пісні». Свого партнера звичайні сороки обирають ще у перший рік життя. Проте до створення гнізда та розмноження вони приступають за 2 роки. Пари залишаються разом, поки один з птахів не помре.
Звичайні сороки роблять декілька гнізд, серед яких лише одне (найкраще з усіх) є «робочим». Над їх будівництвом самець та самиця працюють разом.
Вони створюють доволі велике гніздо з палиць, трави, ниток, лози та бруду. Цікаво, що гніздо сороки має навіс чи дах, зроблений з палиць, а також два входи. Нерідко воно розміщується на гілках дерева на висоті 9 м.
Самиця відкладає 5-6 зеленуватих або блакитнуватих яєць з бурими цятками у квітні-травні. Інкубаційний процес триває 17-18 днів. Яйця висиджує лише самиця, а самиць тим часом шукає їжу для себе та для неї.
Пташенята сороки звичайної народжуються сліпими та без оперення. У перший тиждень життя у них з’являється шар пухового пір’я, а очі відкриваються приблизно на 10-й день.
Самець та самиця по черзі приносять пташенятам дрібних комах та іншу їжу. У віці 25 днів сороченята можуть залишати гніздо, проте поблизу батьків вони нерідко залишаються до двох років. Молоді птахи виглядають так само як дорослі, але мають значно коротший хвіст.
Хижаки та загрози для сороки звичайної
До хижаків сороки належать домашні кішки та собаки, лисиці та сови. До того ж ракуни та єнотоподібні собаки, ласки, норки та яструби можуть викрадати їхні яйця та пташенят.
Тривалість життя сороки у середньому становить 8-15 роки, хоча чимало молодих особин гине у віці 2-3,5 роки. У неволі ці птахи можуть прожити до 20 років.
За словами дослідників, існує приблизно 19 млн гніздових пар звичайної сороки. Тому популяція цих птахів вважається стабільною, а їх природоохоронний статус викликає найменше занепокоєння.