Сова – хижий нічний птах, який зустрічається на всіх континентах, крім Антарктиди. У деяких країнах вона вважається символом удачі, хоча у більшості слов’янських народів має славу темної сили через нічну поведінку та зловісне ухання. Найбільшою совою в Україні є пугач звичайний, проте він настільки рідкісний у країні, що навіть занесений до Червоної книги.
Класифікація сови
Сова належить до ряду Совоподібні (Strigiformes). Вона є представником родини Совові (Strigidae) або справжні сови. Крім них, до ряду Совопідбні належать ще сипухи, які відрізняються від сов серцеподібним обличчям та довшими стопами.
У родині Совоподібні налічується понад 200 видів, які об’єднані у 24 роди. Найбільш великим є рід Сплюшка або совка (Otus), до якого належать 57 видів. Друге місце за чисельністю займає рід сова-голконіг (Ninox), який об’єднує 36 видів.
На третьому місці за чисельністю знаходиться рід Сичик-горобець (Glaucidium), який налічує 29 видів. Досить чисельними є рід Пугач (Bubo), який об’єднує 20 видів.
Вважається, що сова з’явилася приблизно 65 млн. років тому. У більш сучасні форму вона диверсифікувалася приблизно 56-34 млн. років тому. Найближчими живими родичами сови є яструби, грифи та інші хижі птахи.
Як виглядає сова?
Фізично сови – досить різноманітна група птахів. Вони можуть бути різних форм, розмірів і кольорів, що полегшує ідентифікацію певного виду. Тим не менш, усі сови мають кілька загальних рис.
Для них характерно відносно плоске обличчя з лицьовим диском, гострий гачкоподібно загнутий дзьоб, довгі та округлі крила та короткий хвіст. Сови мають два нерухомі, спрямовані вперед великих ока, з концентричними колами навколо кожного з них.
Совині стопи мають два пальця, спрямовані вперед, і ще два пальця, спрямовані назад. Сови – одні з небагатьох птахів, які можуть повернути два задні пальця вперед, щоб ходити або щось схопити.
Оперення сови м’яке, щільне і вільно звисає з тіла. Верхній його шар робить політ цих хижих птахів майже безшумним. У північному кліматі він також забезпечує ізоляцію від сильного холоду.
Найпоширенішими кольорами оперення сови є сірий, світло-коричневий, помаранчевий, чорний або білий з довільним орнаментом смуг або плям. Саме завдяки цьому маскувальному забарвленню ці птахи можуть добре зливатися з навколишнім середовищем та бути майже непомітними для інших. Іноді сову майже неможливо відрізнити від звичайної гілки, на якій вона сидить.
Деякі види сов мають довгі пучки пір’я над очима. За однією з версій, завдяки цим пучкам птах може здаватися більшим, ніж він є насправді, що відлякує хижаків. Проте достовірна причина, чому у сови є ці пучки пір’я над очима, невідома.
Цікавий факт! Сова має здатність повертати голову на 270 градусів. У будь-якої іншої істоти це призвело би до припинення кровообігу в мозку та очах. Проте сова накопичує кров в голові, щоб цього уникнути. Ця дивовижна здатність розвинулася в процесі еволюції, щоб компенсувати статичні та нерухомі очі птаха.
Розміри сови
Ці птахи дуже відрізняються за розмірами тіла в залежності від виду. Ельфійська сова – найменша у світі. Висота її тіла сягає всього 12-15 см. Найбільшою совою у світі є рибний пугач Блекістона. Висота його тіла становить понад 60 см, а розмах крил – приблизно 1,8 м.
Розмір найбільшої сови в Україні – пугача звичайного становить 62-72 см, тоді як розмах крил – 1,5-1,8 м, а вага – 2,1-3,2 кг. Габарити ще одного поширеного в країні виду – сови сірої становлять 41-66 см, тоді як вага варіюється від 450 г до 1,2 кг.
Досить маленькими совами є сичі. Довжина тіла у представників цього роду становить приблизно 20-23 см.
Самиці сови зазвичай трохи більші за самців як за розміром тіла, так і за розмахом крил. Наприклад, самиця сови бородатої важить 1150 г, тоді як самець – 750 г. Проте в іншому вони мають схожий вигляд.
Цікавий факт! Відомо, що у сови асиметричне або нерівне розташування вух. Одне з них розташоване над «сліпою порожниною» голови, а інше – під нею. Вважається, що це робить вуха сови достатньо чутливими, щоб вловлювати ширший діапазон різних частот.
Поведінка сови
Ці хижі птахи живуть окремими парами або невеликими родинами. Разом одна й та ж пара щороку вирощує послідовні виводки. Взагалі сови – моногамні птахи.
Проте, якщо пара не в змозі народити достатньо пташенят разом, вона може розпастися, хоча це трапляється досить рідко. Інколи сови утворюють великі зграї («парламент») поза сезоном розмноження для захисту та безпеки.
Для вираження емоцій та спілкування між собою ці птахи використовують різні звуки. Коли вони хочуть, щоб їх почули, то клацають дзьобом, плескають крилами та перекликають один одного. Це часто супроводжується поклонами, підстрибуваннями та «танцями», що зазвичай спостерігається під час шлюбного періоду.
Сова має бінокулярний зір і гострий слух, що робить її чудовим нічним мисливцем. З настанням сутінок вона залишає свою оселю, вилітаючи до своєї основної зони полювання. Проте деякі види можуть полювати і вдень. Хоча більшість сов є осідлими птахами, деякі північні види (наприклад, біла сова) мігрують на південь із настанням зими.
Деякі сови можуть літати зі швидкістю близько 64 км/год короткими сплесками. Вони летять по прямій траєкторії, рівномірно змахуючи крилами, а потім роблять коротке ковзання вгору, щоб приземлитися.
Цікавий факт! Більшість видів сов гукають та цвірінькають, проте є кілька винятків. Молоде потомство пугача звучить як гримуча змія, а сипухи видають шиплячий звук.
Де живе сова?
Ці птахи зустрічаються по всьому світу, крім Антарктиди. Переважно вони живуть у лісах. Проте сови також можуть мешкати на болотах і луках, у тундрі та степах, пустелях, населених місцевостях та навіть містах.
Вони гніздяться в природних дуплах дерев або тих, які створені дятлами. Деякі види створюють гніздо в тріщинах скель або в печерах, проте є й такі, що гніздяться прямо на землі чи в земляних норах ссавців.
В Україні мешкає близько 13 видів совоподібних. Найбільшим серед них, але досить рідкісним у країні є пугач. До найбільш поширених в Україні видів сов належать вухата, сіра та болотяна сови та хатній сич.
Що їсть сова?
Сова – хижий птах. Навіть найменші види є м’ясо- чи комахоїдними. Раціон сови залежить від розміру птаха.
Найбільші види полюють переважно на гризунів, зайців та кроликів, а також різних великих комах та павуків. Деякі сови (наприклад, рибний пугач) спеціалізуються на лові риби, яка складає основу їхнього раціону.
Більшість сов полює на різних гризунів, невеликих ссавців та птахів. Вони відіграють значну роль в контролюванні чисельності миші в дикій природі.
Сова дуже ненажерлива. Наприклад, сипуха звичайна за 1 ніч з’їдає до 15 мишей. Деякі сови (наприклад, сичик-горобець) роблять запаси їжі, складуючи в дуплі до кількох десятків тушок вбитих гризунів.
Винятковий зір дозволяє цим хижим птахам легко знаходити їжу. Сова може побачити свою здобич з відстані до 800 м. Вона виглядає об’єкт для харчування, сидячи на високій поверхні.
Помітивши здобич, сова різко спускається до неї та захоплює своїми міцними кігтями. Деякі види сичів можуть дуже швидко бігати по землі, ловлячи черв’яків, жуків та різних невеликих наземних істот.
Цікавий факт! Сови відомі тим, що ковтають свою здобич цілком, разом з кістками, пір’ям, тощо. Неперетравлені частини вони відригують у вигляді гранул (погадки).
Розмноження сови
Сови зазвичай мають моногамні стосунки, які можуть тривати все їхнє життя. Щороку вони використовують те ж саме гніздо, в якому можуть відпочивати вдень поза періодом розмноження. Для його формування сови використовують листя, траву, хутро та пір’я.
Північні види гніздяться навесні, а час відкладання яєць збігається з найбільшою концентрацією здобичі в найтепліші місця. Кількість яєць може бути різною. У деяких видів сов в кладці може бути до 12 яєць.
Самиця відкладає їх з інтервалом у кілька днів, тому совенята з’являються на світ не одночасно. Вона сама насиджує їх, хоча у деяких видів самиці у цьому допомагає самець.
Між появою найстарших та наймолодших пташенят може бути інтервал у 2-3 тижні. Тому при нестачі їжі найменші совенята можуть голодувати та загинути. Інколи більші пташенята виштовхують малечу з гнізда.
Совенята можуть мати 2 линьки до того, як у них з’явиться доросле оперення. Через кілька місяців після появи на світ вони вже мають повні махові пір’я і незабаром стануть повністю самостійними.
Деякі види сов можуть жити до 18-20 років. Також відомо, що деякі пугачі в зоопарках доживали до 40-50 років, а у окремих випадках – навіть до 80 років.
Хижаки та загрози для сови
У дикій природі у сови є лише кілька основних хижаків. До них належать люди, великі коти та інші хижі птахи. Великі сови можуть полювати на своїх менших родичів.
Грізні розміри та відмінна швидкість польоту забезпечують їм певний захист від хижаків. Проте денні хижі птахи можуть становити для сов значну загрозу.
Наприклад, беркут полює на болотяну сову, а кречет – на волохатих сичів. Серед наземних тварин найбільшу шкоду совам чинять лісова та кам’яна куниці, які знищують совині яйця та з’їдають совенят.
Проте сови також стикаються з численними природними загрозами. Через втрату середовища існування, навмисне отруєння, полювання, зіткнення із транспортними засобами гине чимало цих птахів. Саме тому деякі види сов знаходяться під загрозою зникнення.
Популяція сови
Чисельність популяції сови відрізняється залежно від виду та місця існування. Одним з найпоширеніших представників Совоподібних є сипуха звичайна. Її популяція у світі налічує від 4-х до 10-ти мільйонів особин. Чисельність пугача віргінського, який зустрічається по всій Америці, становить від 4-х до 6-ти мільйонів.
Проте є види сов, яким загрожує зникнення. Найбільш рідкісною є сейшельська сова. Вона зустрічається лише на невеликому острові Сейшельського архіпелагу. Її популяція становить лише 200-300 дорослих птахів. Зміна клімату може призвести до остаточного зникнення цього виду сов.