Сойка звичайна – один з найпоширеніших лісових птахів Євразії. Її можна побачити в змішаних лісах та на луках, літаючою навколо верхівок дерев та кущів. Подібно до крука, сойка звичайна – дуже розумний птах. Вона здатна імітувати інші звуки, робити зимові «комори» з їжею та довго пам’ятати їхнє розташування.
Сойка звичайна – класифікація та наукова назва
Сойка звичайна – птах із ряду Горобцеподібні. Вона належить до родини Воронові (Corvidae) та є представником роду Сойка (Garrulus). Тобто цей птах – близький родич крука та ворони, та віддалений родич горобця.
Наукова назва сойки звичайної – Garrulus glandarius. Перша складова походить від латинського слова, що в перекладі означає «балакучий» або «галасливий». Це пов’язано з тим, що сойка звичайна – дуже «говірливий» птах.
Друга складова назви – «glandarius» походить з латинської мови та означає «жолудь» або «горіх». Пов’язано це зі звичкою сойки звичайної зберігати та їсти жолуді й горіхи.
До уваги! Сойка звичайна та сизойка блакитна схожі та належать до однієї родини Воронові. Проте остання є представником окремого роду Сизойка (Cyanocitta).
Як виглядає сойка звичайна? Опис птаха
Сойка звичайна – порівняно невеликий птах родини Воронові. Довжина тіла в неї становить приблизно 30-34 см, розмах крил – майже 60 см, а вага – 145-195 г. Самці зазвичай трохи більші, але в цілому майже не відрізняються від самиць.
Оперення у сойки звичайної червонувато-коричневе. Вздовж крил добре помітні яскраво-блакитні плями та чорні цятки. Під час польоту цього птаха також видно білі смуги. Сильні ноги зазвичай світло-коричневі.
До уваги! Молоді сойки звичайні відрізняються від дорослих птахів трохи тьмянішим забарвленням.
Голос сойки звичайної та здатність до мімікрії
Ці птахи можуть використовувати для спілкування різні позиції, рухи та заклики. Вони розширюють крила назовні для вираження покірної поведінки.
У разі тривоги сойка звичайна робить серію шалених рухів та криків. Окрему вокалізацію ці птахи мають для демонстрації гніву, грайливості та бажання.
Подібно до інших представників родини Воронові, сойка звичайна – експерт у мімікрії. Вона здатна складати пісні зі звуків, які чує в навколишньому середовищі. При цьому цей птах імітує голоси як інших птахів, так і тварин, а також неприродні звуки (наприклад, газонокосарки).
Міміка може слугувати для вираження емоцій, які сойка відчуває під час почутого звуку. Це дозволяє їй розгортати звуки в тому ж контексті, в якому вони були почуті. Наприклад, при загрозі сойка може імітувати більш різкі звукові сигнали.
Цікавий факт! Пташенята сойки дуже швидко звикають до людини та при певному вишколі можуть розмовляти не гірше, ніж домашні папуги.
Поведінка та спосіб життя сойки звичайної
Ці птахи не є мігруючим видом. Проте вони можуть здійснювати коротку міграцію, якщо врожай жолудів пропаде протягом року.
Більшу частину дня ці птахи проводять, літаючи та шукаючи їжу на деревах (іноді – на землі). На землі вони проводять дуже мало часу, зазвичай переміщуючись при цьому невпевненими стрибками.
Принаймні частину року сойки звичайні проводять у великих групах з мінливою ієрархією. Самці зазвичай домінують над самицями, проте це не завжди так. Останні можуть бути домінуючими у випадку линьки самця. Всі суперечки щодо домінування вирішуються за допомогою бійки.
Крила сойки мають здатність відбивати ультрафіолетове світло, яке не бачать люди. Вчені вважають, що ця особливість відіграє важливу роль у шлюбних ритуалах цих птахів.
Цікавий факт! Щоб уберегти своє пір’я від паразитів, сойка звичайна катається в мурашнику. Стривожені мурахи виділяють мурашину кислоту, що вбиває небажаних істот на тілі птаха.
Де живе сойка звичайна?
Ці птахи зустрічаються в місцях із густим листям та деревами, в помірному кліматі майже по всій Європі, в Азії та Північній Африці. Інколи сойки мешкають в старих парках та посадках.
В Україні сойка звичайна є осілим видом. Вона зустрічається в Лісостепу та Поліссі, Карпатах та Криму, а взимку може залітати навіть в степові регіони країни.
Зазвичай сойка звичайна веде осілий, немігруючий спосіб життя. Вона дуже мало переміщується між різними районами свого ареалу. Зазвичай ці птахи залишаються в одному місці з достатньою кількістю їжі.
Листяні дерева та дубові ліси – найбільш типове середовище існування сойки звичайної. Різноманітні види дубів – улюблені дерева цих птахів. Саме серед їхньої крони (рідше – на кущах) сойка звичайна створює своє невелике гніздо у формі чаші з коріння, паличок, волосків та пір’я.
Що їсть сойка звичайна?
Найкраще за все цей птах описується як умовно-патогенна всеїдна тварина. Сойка звичайна може їсти майже все, що знайде. До її раціону належать фрукти, зерна, лісові горіхи, равлики, черв’яки, слимаки та комахи. Також вона може полювати на дрібних птахів та яйця та харчуватися падлом.
Проте найулюбленішою їжею сойки звичайної є жолуді. Вона збирає їх восени та закопує в мох чи опале листя, під корінням дерев або в корі для використання в подальшому протягом року.
Якщо сойка ніколи не повернеться до закопаного жолудя, то згодом він може вирости в дерево. Таким чином цей птах сприяє відновленню старих дубових лісів та відіграє важливу екологічну роль в своєму середовищі існування.
Цікавий факт! Одна звичайна сойка може закопати за рік від 4500 до 11 000 жолудів. При цьому вона здатна пам’ятати їхнє місцезнаходження протягом 10 місяців. За один раз сойка переносе в своєму дзьобі до 12 жолудів.
Розмноження сойки звичайної
Сойки спаровуються раз на рік, у період з березня по червень. В цей час вони збираються у групи та використовують свої ритуали залицяння, щоб привабити партнера. Самці сойки звичайної можуть ганятися за самицею в складному польоті та пропонувати їй їжу.
Після спаровування самиця відкладає в гнізді 4-5 яєць (інколи – до 8-ми), які по черзі висиджують обоє батьки. Пташенята сойки звичайної з’являються на світ приблизно через 16-18 днів.
Вони народжуються сліпими та майже без пуху та перший час повністю залежать від батьків. Оперення в них з’являється у віці 20 днів.
Принаймні 2 місяця після цього пташенята ще залишаються разом із батьками. Лише по завершенню цього строку вони починають дбати про себе самостійно. Статевозрілими сойки звичайні стають у віці 2-х років.
Через хвороби та хижаків середня тривалість життя цих птахів в дикій природі становить лише кілька років. Проте існують винятки. Наприклад, найбільша тривалість життя сойки звичайної становила майже 17 років.
Хижаки та загрози сойки звичайної
На цих птахів полює чимало хижаків. Найбільш поширеними природними ворогами сойки звичайної є куниці, лісові коти, орли, боривітер, крук, сови та інші великі птахи.
У разі загрози група сойок накидається на хижака та намагається відігнати його. Мімікрія також допомагає їм заплутати та налякати ворога. Сойки намагаються уникати відкритого простору, де можуть ховатися їхні хижаки.
За оцінками, в дикій природі існує від 30 до 66 млн. дорослих сойок звичайних. Наразі ці птахи є досить поширеними в світі, а їхня популяція залишається стабільною.
Тому сойка звичайна вважається видом, що викликає найменше занепокоєння. Проте вона дуже залежить від дерев та чагарників, тому може постраждати від втрати середовища існування.