Росомаха – агресивний ссавець, який, незважаючи на невеликі розміри, має славу надзвичайно лютого хижака. Ця тварина зовнішньо схожа на ведмедя в мініатюрі, проте спорідненою вона є з ласкою. Через свою надзвичайну агресивність росомаха має чимало народних назв, серед яких найбільш відомими є «ведмідь-скунс» та «індійський диявол».
Росомаха – наукова назва та класифікація
Росомаха – хижий ссавець із родини Мустелові або Куницеві (Mustelidae), до якої належать 66 сучасних видів. Найближчими її родичами є куниці, борсуки, норки, тхори та видри.
Росомаха є єдиним представником однойменного роду. До нього також належать ще декілька вимерлих представників, знайдені скам’янілості яких датуються 5 млн. років тому.
Наукова назва росомахи – Gulo походить від латинського слова «gula», що перекладається як «ненажера». Пов’язано це з ненажерливим апетитом цієї хижої тварини.
Розрізняють два підвиди росомахи – євразійську та американську. Незважаючи на географічні відмінності, обидва підвиди схожі за зовнішнім виглядом і поведінкою.
Як виглядає росомаха?
Ця хижа тварина є одним з найбільших представників своєї родини. Росомаха має кремезну, мускулисту статуру, через яку її можна порівняти з мініатюрним ведмедем. Зовні вона нагадує гігантську куницю з коротким хвостом, досить кремезною великою головою та невеликими округлими вухами.
Довжина тіла у росомахи сягає 76-86 см, а вага – у середньому 11-14 кг, проте іноді може досягати до 32 кг. Самиці зазвичай приблизно на 10% менші за довжиною та на 30% менші за вагою у порівнянні з самцями.
Хутро у росомахи чорно-коричневе або чорне з жовтою чи золотою смугою, що тягнеться від голови до крупа. Візерунки на обличчі, шиї та грудях абсолютно унікальні для кожної тварини.
Найбільш характерною рисою зовнішнього вигляду росомахи є короткі, але міцні кінцівки. На кожній лапі по 5 пальців, які закінчуються гострими напіввтяжними кігтями. Гострі пазури та помірно потужний укус дозволяє росомасі полювати на здобич, габарити якої перевищують її власні.
Поведінка росомахи
Росомаха – звір-одинак, який віддає перевагу усамітненому життю. Ці тварини майже ніколи не ладнають з представниками однієї статі. Лише в сезон розмноження вони терплять представників одного виду.
Лігво, у якому живе росомаха, зазвичай має вигляд невеликої печери, ущелини скелі, поваленого дерева або вже існуючої нори. В ньому ця тварина може створити грубе ложе з трави та листя.
Одна росомаха «володіє» величезною територією, де вона може бродити та полювати. Для самця ці «угіддя» становлять приблизно від 510 до 1000 кв. км, а для самиці –не більше 350 кв. км.
У пошуках їжі росомаха щоденно може долати до 8 км, а взимку – навіть до 45 км за добу. Ця тварина є дуже витривалою.
Вона здатна пройти 10-14 км за раз, не зупиняючись на відпочинок. Зазвичай росомаха активна протягом усього дня. Проте іноді вона може чергувати активність і спати уривками по 3-4 години.
Завдяки густій шерсті та великим пальцям на ногах росомаха добре пристосована до життя в суровому північному кліматі. Міцна будова тіла та спосіб руху цієї істоти дозволяють їй напрочуд добре ходити по снігу (проте набагато гірше по голій землі) зі швидкістю до 48 км/год.
Крім того, росомаха є вправним пловцем і скелелазом, що іноді допомагає їй врятуватися від хижаків. Хоча зазвичай вона є наземною твариною, це не заважає їй швидко та вправно лазити по деревах.
Запах – основний спосіб «спілкування» між росомахами. Ці тварини позначають свої території та сховища з їжею досить різким запахом, щоб перешкодити іншим істотам наближатися до них.
Також росомахи мають дуже добрий нюх для пошуку їжі та гарний слух, проте зір у них поганий. Ці хижаки видають небагато вокалізацій, за винятком випадкового бурчання та гарчання, яким висловлюють своє роздратування.
Де живе росомаха?
Ці хижі тварини досить поширені в холодних регіонах Північної півкулі. Росомаха зустрічається у тайзі, лісотундрі та почасти в тундрі Північної Америки та Євразії. Вона може мешкати в лісах, горах та на відкритих равнинах.
На теренах Європи росомаха зустрічається у Скандинавії, прибалтійських країнах, інколи – в Польщі. В Україні цей хижак існував до кінця 19-го – початку 20 ст. на Поліссі, Черкащині та Житомирщині, але зник взагалі через переслідування з боку людей. У Сполучених Штатах росомаха зустрічається на Алясці та на деяких ізольованих ділянках Скелястих гір та Сьєрра-Каліфорнії.
Що їсть росомаха?
Хоча росомаха зазвичай описується як хижак, насправді вона є всеїдною твариною. Її раціон може змінюватися залежно від сезону та місця існування. Ягоди та рослини є основною їжею для росомахи влітку.
Дикі кролі, гризуни та залишки падла складають основну частину її раціону протягом решти року, особливо взимку. Також ця тварина може поїдати мед диких бджіл та яйця птахів, чиї гнізда розташовані на землі.
Росомаха може впіймати здобич, яка у 5 разів більша за неї саму (наприклад, оленя). Зазвичай це відбувається, коли жертва поранена або застрягла в глибокому снігу. У цьому випадку здобиччю можуть стати великі тварини (олені, дикі вівці, сарни та навіть лосі).
Росомаха вбиває свою здобич міцним укусом за шию. Проте ця хижачка дуже розумна, і може шукати будь-який спосіб вкрасти здобич у інших хижаків, щоб не витрачати час та власні сили на полювання. Відомо, що росомаха може відганяти набагато більших за неї тварин (бурих ведмедів, пум) та захоплювати їхню їжу.
Незважаючи на репутацію лютого хижака, росомаха насправді має середню силу укусу порівняно з розміром тіла. Згідно з дослідженнями, пальмова ціветта, ласка та тасманійський диявол значно випереджають її за силою укусу. Тому зазвичай при полюванні росомаха використовує поєднання силу укусу та кігтів для нападу.
Важливо! Незважаючи на те, що росомахи є лютими та могутніми для своїх розмірів, фактичні повідомлення про напади цих хижаків на людей надходять дуже рідко. Тим не менш, краще не наближатися до цих тварин в дикій природі.
Розмноження росомахи
Ці тварини є полігамними. Росомахи мають тенденцію об’єднуватися з будь-яким представником протилежної статі, який живе на їхній території або по сусідству. Однак ця стратегія розмноження дуже асиметрична.
Деякі росомахи можуть спаровуватися декілька разів, тоді як інші – взагалі не спаровуються. Самиці спаровуються раз на 2 роки. Сезон розмноження у цих тварин триває з травня по серпень. Після спаровування пара розпадається.
Самиця росомахи може відкладати імплантацію яєць до пізньої зими або ранньої весни. Фактичний період вагітності триває лише 30-50 днів. Надійно сховавшись у своєму лігві, самиця народжує трьох малюків одночасно.
Після народження вони повністю залежать від матері, від молока якої відлучаються у віці 3-х місяців. У віці 5-7 місяців малюки росомахи вже здатні самі здобувати їжу та стають повністю самостійними.
Дорослих габаритів тіла вони досягають до завершення 1-го року життя, а статевої зрілості – на 2-3-й рік. Росомаха в дикій природі живе в середньому від 7 до 12 років. Проте самиці в неволі можуть жити до 17 років.
Хижаки росомахи
Ці тварини є найвищими хижаками на більшій частині свого ареалу існування. Незважаючи на відносно невеликі габарити тіла, росомаха майже не має природних хижаків.
Гострі кігті та агресивна поведінка стримають більшість інших тварин, які могли би напасти на цього звіра. Проте зграя вовків може затиснути росомаху та не дати їй втекти. Хоча зазвичай ці хижаки не з’являються разом на одній території. Ведмеді, орли та пуми можуть становити загрозу для молодих росомах.
Найбільшою загрозою для росомахи є люди. Раніше на цих тварин полювали по всій Північній Америці та Європі заради їхнього хутра. Сьогодні ця практика менш поширена. Проте зміна клімату, що сприяє потеплінню в Арктиці, та втрата середовища існування становлять наразі найбільшу загрозу для росомахи.
Точна чисельність цих хижих тварин в світі невідома. Проте наразі цей вид тварин класифікується як той, що викликає найменше занепокоєння.