Рослинний світ Італії налічує понад 6700 видів. Крім дерев, типових для теренів Європи, тут зустрічаються й ендемічні різновиди. Нижче наведені основні рослини Італії (з фото та описом), що ростуть у цій європейській країні.
Дерева Італії з фото: сосна алепська (Pinus halepensis)
Це хвойне дерево – одне з найвідоміших на теренах Італії. Воно зустрічається майже всюди на заході та півночі Середземномор’я. В Італії сосна алепська росте на узбережжі країни, утворюючи невеликі ліси на схилах та дюнах.
Це дерево добре адаптується до посушливих та спекотних умов. Воно сягає до 6 м заввишки та має діаметр стовбура до 15 м. Алепська сосна відрізняється круглою кроною та тонкими голками, що нерідко опадають під час сильної посухи.
У Стародавній Греції це дерево використовували у церемоніях, присвячених богу Аттісу. Ймовірно, що ранні християни запозичили цю традицію, перетворивши її на різдвяний ритуал. Сосна алепська в Італії досі використовується як аналог ялинки на Різдво.
Дерева Італії: ялина звичайна/європейська чи смерека (Picea abies)
Це хвойне дерево зустрічається на півночі Італії. Воно відрізняється пірамідальною кроною, жорсткою короткою темно-зеленою хвоєю та червонувато-коричневими шишками.
Ялина звичайна нерідко сягає до 60 м заввишки. Її деревина зазвичай використовується у виробництві меблів. Нерідко ці дерева використовують для міського озеленення.
Рослини Італії: ялиця сицилійська (Abies nebrodensis)
Це дерево Італії – ендемік флори гірських районів Сицилії. Зустрічається воно винятково у горах Мадоніє та Неброді на півночі острова, на висоті 1500-1900 м.
Ще у 1890-х роках ця ендемічна рослина Італії вважалася вимерлою. Проте у 1967 році були виявлені її окремі екземпляри.
Сицилійська ялиця – вічнозелене хвойне дерево, що сягає до 6-9 м заввишки. Зрідка її висота може становить навіть рекордні 20 м. Ялиця сицилійська доволі декоративна через синьо-зелену хвою. У дикій природі Італії це дерево перебуває на межі зникнення.
Дерева, що ростуть в Італії: ріжкове дерево (Ceratonia siligua)
Це ще одне дерево, що є типовим для середземноморського регіону. Воно також належить до головної флори Італії. Стовбур у ріжкового дерева товстий та скручений, вкритий коричневою корою, а листя – блискуче, щільне та перисте, яскраво-зелене.
Заввишки це вічнозелене дерево з широкою кроною сягає до 10 м, а іноді навіть до 15 м. Воно витримує похолодання до –7°С та добре росте навіть на бідних ґрунтах та схилах пагорбів.
Ріжкове дерево чи цареградський стручок належить до родини Бобові. Воно здавна культивується на теренах Середземномор’я. Його стручки їстівні та використовуються як замінювач какао-порошку. Вони багаті клітчаткою та не мають глютена.
Рослини Італії: дуб кам’яний (Quercus ilex)
Це велике вічнозелене дерево також належить до рослинного світу Італії. Воно росте вшир та заввишки від 12 до 21 м.
У природі кам’яний дуб зустрічається всюди у середземноморському регіоні. Краще за все це дерево росте на сонці, але може виживати й у затінку.
Флора Італії: мастикове дерево (Pistacia lentiscus)
Ця рослина також належить до найвідомішої флори Італії. Мастикове дерево зустрічається у більшості країн Середземномор’я. Ця рослина родини Анакардієві може виглядати як велике вічнозелене дерево або як чагарник заввишки 4-8 м. Діаметр стовбура сягає 6-9 м.
Крихітне зелене листя мастикового дерева має насичений аромат. З його соку створюють натуральний освіжувач повітря. Мастикове дерево цвіте ефектними та дуже ароматними квітками цілий рік.
Рослини Італії: маслина європейська чи європейське оливкове дерево (Olea europaea)
Це невелике вічнозелене дерево – майже справжній символ Середземномор’я. Воно зустрічається у прибережних регіонах в усіх середземноморських країнах, включаючи Італію. Здавна маслина європейська використовується місцевими мешканцями для створення оливкової олії.
Це дерево також відоме як оливне чи олива звичайна. Воно відрізняється корявим стовбуром, розкидистою кроною та сріблястим листям.
Заввишки та вшир олива звичайна виростає до 6-9 м. Цвіте вона крихітними білими квітами цілий рік. З неї збирають врожай їстівних оливок.
Цікавий факт! Маслина європейська чи олива звичайна офіційно визнана національною рослиною-символом Італії.
Дерева та кущі Італії: олеандр звичайний (Nerium oleander)
Цей отруйний чагарник зустрічається уздовж річища річок майже всюди у Середземномор’ї. Олеандр має округлу форму та сягає до 2,4-3,6 м заввишки. Проте окремі компактні види не ростуть вище ніж 1,2 м.
Невеликі кущики з вічнозеленим листям нерідко використовують при створенні живих бордюрів у традиційних італійських садах. Цвіте олеандр рожевими, білими чи червоними п’ятипелюстковими квіточками.
Цікавий факт! Вважається, що олеандр символізує вічне кохання та долю.
Рослини Італії: розмарин лікарський (Salvia rosmarinus)
Цей трав’янистий вічнозелений кущ має голчасте листя та неймовірно пахучий аромат. Заввишки та вшир він сягає від 0,6 до 1,5 м. Батьківщиною розмарину є західне Середземномор’я. На теренах Італії це доволі розповсюджена рослина.
Цвіте розмарин взимку та навесні привабливими суцвіттями-гронами. Забарвлення пелюсток варіюється від блідо-блакитних до майже білих. Їхній аромат приваблює метеликів та бджіл.
У народній медицині розмарин використовують для покращення кровообігу та підвищення імунітету. Ця рослина також є джерелом ароматної олії.
Рослини в Італії: лаванда стехадська чи морська (Lavandula stoechas)
Цей вид лаванди, також відомий як італійський, є ще однією розповсюдженою рослиною на теренах Італії. Зустрічається він переважно на узбережжі країни.
Ці багаторічні кущики легко впізнати за красивими пурпурово-фіолетовими суцвіттями. Проте зазвичай лаванда морська високо цінується не через квіти, а через ароматне листя. Саме останнє зазвичай використовують при виробництві лавандової олії.
Кущики стехадської лаванди сягають вшир та заввишки до 60-90 см. Їхнє цвітіння в Італії відбувається з середини весни до кінця літа.
З декоративною метою морську лаванду використовують для створення живих огорож та бордюрів. Також її вирощують заради укріплення схилів.
Лаванда стехадська не потребує особливого догляду. Вона добро росте на сухих ґрунтах. При помірному поливі морська лаванда тішить погляди чарівними квітами протягом всього сезону цвітіння.
Квіти Італії: тосканські маки
Тосканські краєвиди просто неможливо уявити без маків. Ці традиційні італійські квіти – невіддільна частина ландшафтів Тоскани.
Квіти тосканських маків можуть мати до шести пелюсток. Зазвичай вони темно-червоні, але можуть мати й інше забарвлення. Цвітіння маків у Тоскані відбувається на початку травня.
Здавна ці квіти вважалися символом вічного сну. Саме тому у Стародавньому Римі ними прикрашали могили. Також вважається, що тосканські маки ростуть там, де пролилася кров воїнів.
Квіти в Італії: дзвіночок рівнолистий (Campanula isophylla)
Ці красиві квіти – ендеміки флори італійських Альп. Цвітуть вони з середини літа до осені. Квіточки у рівнолистих дзвіночків виглядають як мініатюрні зірочки біло-блакитних відтінків. Особливо привабливого вигляду їм надає крихітне яскраво-зелене листя серцеподібної форми з зубчастими краями.
Кожна квітка рівнолистого дзвіночка цвіте протягом 4-х днів. Зів’ялі квіти змінюються новими, що тішать погляди безперервним цвітінням протягом двох місяців.
Цікавий факт! Серед італійців ці квіти також відомі як «італійські дзвоники», «зірки, що падають з неба» та «Вифлеємська зірка».
Рослини Італії: марсиканські півники/іриси (Iris marsica)
Ці красиві квіти – ще один ендемічний вид флори Італії. Зустрічаються вони в Апеннінських горах у регіоні Абруццо. Видова назва цих ірисів пов’язана з географічною області Марсика у Центральній Італії.
Цвітуть марсиканські півники протягом травня-червня. Квіти у них темно-фіолетові чи світло-синьо-фіолетових відтінків, нерідко двоколірні, зі слабким ароматом. На кожній стеблині ростуть 2 квітконоси з 3 квітками.
Італійська флора: орлики нурагічні (Aguilegia nuragica)
Цей вид орликів чи аквілегії – ще одна рослина-ендемік Італії. Зустрічається він лише на Сардинії, на площині близько 50 кв. м у Горропу. Видова назва пов’язана з нурагами – унікальними кам’яними спорудами, які виявлені лише на цьому острові Італії.
Орлики нурагічні – невелика трав’яниста рослина. Цвіте вона доволі ефектними білими чи блідо-блакитними квітами, що приваблюють бджіл. Цвітіння відбувається наприкінці весни – на початку літа.
Аквілегія нурагічна зазвичай росте на вапнякових скелях серед ущелини Флумінедду. Значно рідше вона зустрічається на піщано-гальковому узбережжі самої річки, куди зрідка відносить вітром насіння.
До уваги! Нурагічні орлики – дуже рідкісна рослина Італії. Вони перебувають на межі абсолютного зникнення.
Квіти в Італії: лілія лісова (Lilum martagon)
Ця багаторічна цибулинна рослина зустрічається в Італії майже всюди. Стебла у неї сягають заввишки до 1,2-2,1 м. Цвіте лісова лілія красивими квітами, пониклими донизу. Їхнє забарвлення може бути білим, жовтим чи темно-червоним.
Чимало різновидів лісової лілії мають контрастні плямки на пелюстках. Останні за формою нагадують кучеряве волосся.
Через це лісові лілії ще відомі під назвою «Королівські кучері». Зазвичай ці красиві квіти висаджують на затінених ділянках саду з метою формування мальовничих живих бордюрів.
Рослини Італії: тирлич безстебловий чи вирізаний (Gentiana acaulis)
Ця багаторічна трав’яниста рослина зустрічається на гірських луках та у лісах на півночі та заході у центральній частині Італії. Вона височіє на 7,5 см та утворює мальовничі вічнозелені килимки.
Темно-зелене листя тирлича безстеблового має металевий відблиск. Квіти мають трубчасту форму та синє-зелене забарвлення. Найчастіше за все безстебловий тирлич зустрічається у горах Піренеї, на висоті від 800 до 3000 м.
Рослини-символи Італії: суничник великоплідний чи сірий (Arbutus unedo)
Це вічнозелене дерево родини Вересові нерідко вважається національною рослиною Італії. Пов’язано це з тим, що його листя, плоди та квіти слугують своєрідною символікою країни. Вони поєднують зелений, білий та червоний кольори, що характерні для прапора Італії.
Суничник великоплідний – це чагарник чи деревце заввишки 5-10 м. Діаметр стовбура у нього сягає до 80 см. Кора морщава, темно-бура, а листя – глянцеве темно-зелене.
Плоди суничника сірого їстівні. Червоні ягоди сягають 1-2 см у діаметрі. Ними часто харчуються різноманітні птахи. У кулінарії плоди суничника великоплідного використовують при приготуванні джемів та лікерів.
Цікавий факт! Ода «Artbutus Unedo» Джованні Пасколі посприяла визнанню сірого суничника символом об’єднання Італії.
Рослини-символи Італії: італійська орхідея (Orchis italica)
Ці красиві квіти, що походять із Середземноморського басейну – одні з найдивовижніших рослин Італії. Вони належать до червонокнижної флори країни.
Зазвичай італійська орхідея росте на плідних ґрунтах на луках та у лісах на висоті до 1300 м. Цвіте вона протягом березня-травня.
Квіти мають яскраво-фіолетове забарвлення з бузковим відтінком. На кожній пелюстці помітні яскраві смужки та плямки. Італійська орхідея неофіційно вважається національною квіткою Італії. Італійці вважають, що споживання цих квітів сприяє мужності.