Хоча більша частина Гренландії вкрита льодовиковими шапками, гренландська фауна та флора вражають своєю відносною різноманітністю. На острові налічується понад 500 видів судинних рослин, включаючи 15 ендемічних. Нижче наведена характеристика гренландської флори та основні рослини Гренландії.
Рослинний світ Гренландії – загальна характеристика
Більшість територій Гренландії, вільних від льоду, є пустелями, оскільки рослинність обмежена низькими температурами на сході та посушливістю і низькими температурами на півночі. Просте рослинний світ острову є доволі різноманітним.
Північна частина Гренландії вкрита килимом із мохів та низькорослих чагарників. Тут зустрічаються карликові верби та гренландська горобина. Також на півночі Гренландії протягом короткого літа можна побачити жовто-гарячі поля арктичного маку.
Ще більш дивовижно те, що в суворих умовах Гренландії існує 4-5 видів орхідей. Весняні та літні ландшафти полів та луків острову вражають яскравими барвами мохів, трав, квітучих дзвіночків, кульбабок, очитків, жовтця, ромашок та вересу.
Також в Гренландії росте чимало їстівних ягід: чорниця, брусниця, водяниця. Є на гренландських теренах навіть гриби (переважно білі та зморшки їстівні).
Цікавий факт! Хоча острів Гренландія географічно належить до Північної Америки, більшість видів рослин на ньому походять з Європи.
Гренландський острів Діско – справжній рай для любителів флори. Половина з усіх видів квіткових рослин Гренландії, хвощів та папоротей зустрічається саме тут.
Єдиний природний ліс в Гренландії знаходиться в долині Кіннгуа (Qinngua). На його теренах зростають переважно берези пухнасті та сизі верби. Висота цих дерев тут сягає до 5 м.
Також відомо, що до 2007 р. в інших місцях Гренландії вирощувалися 9 хвойних дерев. У відносно м’якому кліматі поблизу великих внутрішніх фіордів на півдні острову можна помітити сіру вербу, висотою у ріст людини.
Місцеві мешканці вирощують на своїх городах редис, картоплю, брокколі, салат та ріпу. В садках на півдні Гренландії можна побачити айстри та немофіли.
Цікавий факт! У джерелах, датованих 13-м ст., стверджувалося, що скандинави марно намагалися виростити в Гренландії ячмінь. Нещодавні археологічні розкопки підтвердили це при виявленні зерна цього злаку.
Рослини Гренландії: дерева та чагарники
Справжніх видів дерев в Гренландії не існує. Практично вся рослинність зникла в льодовиковий період, а існуюча з тих пір є завезеною або занесеною у вигляді насіння (переважно з Північної Америки).
У заповідних внутрішніх фіордах зустрічаються лісисті ділянки берези, верби та вільхи. В інших місцях існують різноманітні тундри з ягідними чагарниками, травами та осокою, а також квітучими рослинами.
Верба арктична (Salix arctica)
Серед чагарникових рослин Гренландії верба арктична є доволі розповсюдженою, як і на інших арктичних островах Північного Льодовитого океану. Вона являє собою невеликий повзучий чагарник заввишки 1-15 см. У найбільш південних районах Гренландії висота верби арктичної може сягати до 25 см.
Зустрічається верба арктична на скелях та схилах, на осокових луках та сфагнових болотах. Зазвичай зростає вона поодиноко, зрідка у невеликих колоніях. Гілки лежать ниць або стирчать вертикально.
Кора у верби арктичної жовтувато-, сірувато- або червонувато-коричнева. Як і гілки, вони слугує джерелом харчування для багатьох тварин Гренландії, включаючи травоїдних велетнів – вівцебиків, арктичних зайців та північних оленів.
Інуїти здавна використовували гілки арктичної верби у якості природного палива. Крім того, молоде листя та пагони містять чимало вітаміну С, тому використовуються в народній медицині. Чай з кори верби арктичної діє як таблетка аспірину.
Верба сиза (Salix glauca)
Це ще один вид верби, що зустрічається у флорі Гренландії. Вона являє собою деревце або чагарник заввишки від 0,5 до 2-х м. Стебла у верби сизої можуть бути прямі або стелитися по землі. Гілки мають коричневі відтінки та можуть бути кошлатими або безволосими.
Зазвичай верба сиза зустрічається у трав’янистій тундрі та серед чагарникових пустощів. Подібно до попереднього виду, ця рослина Гренландії слугує їжею для багатьох тварин, що мешкають на острові. Місцеві мешканці використовують гілки верби сизої для плетіння кошиків.
Береза карликова (Betula nana)
Це деревце-чагарник є льодовиковим реліктом. Воно також належить до типової рослинності Гренландії. Карликова береза має вигляд розгалуженого чагарника заввишки до 1 м.
Кора в неї гладка, сіра або темно-коричнева. Молоді гілочки волохаті. Листя зазубрене, темно-зелене згори та більш світліше знизу.
Береза карликова зростає переважно на болотах та заболочених територіях. Також її можна побачити на кам’янистих ділянках та серед вересових пустищ.
Береза пухнаста (Betula pubescens)
Це ще один вид берези, що належить до типових карликових дерев рослинного світу Гренландії. Зазвичай вона зустрічається на болотах та серед заболочених місцевостей острову.
Береза пухнаста має білу кору та опушені молоді пагони. Гілки в цього чагарникового деревця спрямовані вгору. Листя має яйцеподібну або ромбічну форму.
Горобина гренландська (Sorbus groenlandica)
Цей різновид горобини поширений в південно-західних районах Гренландії. Він являє собою чагарник заввишки від 1 до 3-х метрів. Квітне горобина гренландська білими квітами, а ягоди в неї блискуче-червоні.
Вільха зелена (Alnus viridis)
Цей сланковий чагарник Гренландії зазвичай сягає 50 см, проте в найбільш теплих районах його висота може сягати до 2-х м. Пагони в нього мають червоно-коричневе забарвлення, а молоді бруньки вкриті лусками.
Зазвичай вільха зелена росте у вологих та тінистих місцях на кам’янистих схилах. Також вона може зустрічатися в горах на висоті до 1900 м. Іноді цей чагарник утворює суцільні зарослі.
Рослини Гренландії: ягоди
Чорниця (Vaccinium)
Ця ягода – одна з найбільш корисних рослин Гренландії. Вона являє собою напівчагарник або чагарничок, що найчастіше за все зустрічається на сфагнових болотах. Пагони тонкі та прямі.
Молоде листя у чорниці червонувате, згодом – яскраво-зелене, але восени знову набуває червоного відтінку. Стиглі ягоди мають синій або темно-синій колір, іноді – навіть майже чорний. Вони містять чимало вітамінів та корисних речовин.
Цікавий факт! Солодка болотна чорниця та смачна гренландська горобина – популярні інгредієнти у багатьох десертах кухні Гренландії. Також вони подаються як гарнір до вареної печінки тріски.
Брусниця (Vaccinium vitis-idaea)
Це ще одна доволі поширена ягода в рослинному світі Гренландії. Зустрічається брусниця на галявинах, в тундрі, та інколи утворює суцільні зарослі.
Вона має вигляд невисокого кущика, від 10 до 28 см заввишки. Стебла в неї прямі, з короткими гілочками.
Округлі ягоди у незрілому вигляді мають зеленувато-білий колір, а стиглі – яскраво-червоні. Вони достигають наприкінці літа. Їх можна споживати як свіжими, так й переробленими.
Водянка чорна (Empetrum nigrum)
Ця ягода родини Вересові також доволі поширена рослина Гренландії. Вона являє собою напівчагарник заввишки 10-30 см.
Стиглі соковиті ягоди мають глянцевий блиск та чорне забарвлення. Зазвичай зустрічається водянка чорна на торф’яних болотах.
Орхідеї Гренландії
Орхідеї викликають асоціації переважно з тропічними лісами та теплим кліматом. Проте, незважаючи на суворі кліматичні умови, в Гренландії зустрічається 4-5 види цих дивовижних квітучих рослин.
Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida)
Ця доволі рідкісна орхідея є реліктовим видом. Вона належить до числа найбільш дивовижних рослин Гренландії. На теренах острову зустрічається найбільш північна популяція цієї рідкісної орхідеї.
Коральковець тричінадрізаний має розгалужене кореневище, що нагадує гілку коралу. Саме з цим й пов’язана видова назва цієї трав’янистої рослини Гренландії.
Стебло у цієї орхідеї пряме, тонке, голе, заввишки від 7 до 25 см. Воно майже безлисте. Лише в нижній частині помітні 2-4 листка, розташованих позачергово.
Суцвіття має довжину 2-8 см та складається із 2-12 квіточок. Приквітки дуже маленькі, блідо-жовті, а губа довгаста, біла з червоними смужками та плямами.
Ця рослина Гренландії є доволі морозостійкою, тіне- та вологолюбною. Зустрічається вона на луках, по краям боліт, на галявинах та серед чагарників. Цвітіння триває протягом арктичного літа.
Гудайера повзуча (Goodyera repens)
Це ще один вид орхідей, що зустрічається серед рослинного світу Гренландії. Зростає гудайера повзуча на болотах в найбільш віддалених місцях. Для теренів Європи цей вид орхідей є доволі рідкісним, проте в Скандинавії він досить поширений.
Ця повзуча рослина Гренландії має тонке стебло. У верхній його частині влітку з’являються розташовані по спіралі квіти. Протягом дня вони змінюють своє положення, повертаючись за сонцем, подібно до соняшника.
Північна зелена орхідея (Platanthera hyperborean)
Ця невелика арктична орхідея – ендемічна рослина Гренландії та Ісландії. Деякі вчені вважають, що на кожному з цих островів росте свій власний підвид. Проте в цілому ці рослини доволі схожі. Зростають вони біля водойм на теренах тундри.
Висота стебла північної зеленої орхідеї сягає від 7 до 35 см. По ньому нерівномірно розташоване яйцевидне листя. Квітки в цієї арктичної орхідеї майже непомітні, жовтуваті або блідо-зелені. Їх можна побачити в липні-серпні.
Зозулині сльози серцелисті (Listera cordata)
Ця орхідея Гренландії також відома як тайник серцеподібний. Зростає ця рослина невеликими групами на мохових подушках серед заболочених місцевостей, переважно в горах, на висоті 600-1300 м. В червні-липні вона цвіте зеленувато-жовтими квітками.
Проте найбільш характерною рисою цієї рослини Гренландії є серцевидне листя. Саме воно незмінно привертає увагу до цієї невеликої орхідеї та сприяло появі видової назви.
Висота стебла становить 5-25 см. Листя розміщується посередині стебла. Зазвичай воно з’являється разом із квітами, що мають бруднувато-пурпурове забарвлення та не дуже приємний запах.
Інші рослини Гренландії
Квітуча флора прикрашає терени острову яскравими барвами переважно під час короткого арктичного літа. Проте деякі види рослинного світу Гренландії вражають більш тривалим цвітінням – з ранньої весни до кінця літа.
Квіткові рослини в Гренландії зустрічаються лише на теренах вузької прибережної полоси. Переважна більшість з них представлена типовою тундровою рослинністю.
Багно звичайне (Ledum palustre)
Цей кущик з родини Вересові є доволі розповсюдженою рослиною Гренландії. Зустрічається він переважно на торф’яних болотах.
Стебла в цього кущика прямі, від 90 до 125 см заввишки. Молоді пагони вкриті невеликими іржастими волосками, а старі – темно-сірою корою.
Листя – темно-зелене, блискуче. Цвіте багно звичайне або богульник п’ятипелюстковими білими або жовтувато-білими квітами, зазвичай наприкінці весни-на початку літа.
Дріада восьмипелюсткова або гірська (Dryas octopetala)
Ця квітуча рослина Гренландії являє собою невеликий сланкий чагарничок. Вона є реліктовим видом, що зустрічається переважно на гірських луках.
Дріада восьмипелюсткова квітне в липні. Її білі квіточки в оточенні зеленого листя прикрашають суворі гірські ландшафти Гренландії. Інколи цією рослиною харчуються північні олені.
Жовтець (Ranunculus)
Ці трав’янисті рослини доволі поширені в Гренландії. Вони можуть зустрічатися як на суші, так й у воді. Деякі види жовтця ростуть переважно на болотах та у заболоченій місцевості. Через це вони ще відомі як «болотне зілля».
Більшість з них має їдкий, нерідко отруйний сік. Назве жовтець пов’язана з привабливими жовтими квіточками, що прикрашають гренландські терени протягом арктичного літа.
Котячі лапки альпійські (Antennaria alpina)
Ця трав’яниста рослина родини Айстрові є доволі поширеною у флорі Гренландії. Зустрічається вона переважно у гірських тундрових районах острову. Висота цієї рослини Гренландії становить від 3 до 18 см.
Котячі лапки звичайні (Antennaria dioica)
Це ще один різновид рослини котячі лапки, що доволі поширений на гренландських теренах. Заввишки він виростає на 10-30 см.
Цвітуть котячі лапки звичайні дрібними квітками, зібраними в щиткоподібні суцвіття. Цвітіння припадає на травень-червень. Ця рослина нерідко слугує їжею для арктичних зайців.
Ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata)
Ці трав’янисті квітучі рослини Гренландії під час квітіння створюють різнобарвні візерунки серед кам’янистих ландшафтів острову. Зазвичай вони зустрічаються на скелястих уступах та вапнякових ділянках.
Висота ломикаменю волотистого сягає 5-30 см. Забарвлення квіток може варіюватися від сніжно-білого або кремового до рожевого, іноді із червоними, помаранчевими або фіалковими крапками.
Цвіте ломикамінь з кінця весни й протягом літа. Ця рослина Гренландії дуже стійка та витривала, тому добре пристосована до виживання в суворих умовах острову.
Люпин нутський (Lupinus nootkatensis)
Ця рослина Гренландії завезена із Північної Америки, де вона є доволі поширеною. Зазвичай люпин нутський росте на гравійних ділянках уздовж узбережжя річок та на сухих схилах.
Висота цієї трав’янистої рослини сягає 50-120 см. Пагони у неї густо волохаті, а суцвіття – гроноподібні, складаються з синіх (рідше – білих) квіточок.
До уваги! Люпин нутський спочатку був завезений з Аляски до Ісландії, а вже звідти, у 1970-х роках – до Гренландії, де був посаджений в прибережних районах у південно-західній частині острову.
Смілка безстебла (Silene acaulis)
Ця доволі поширена квітуча рослина Гренландії перетворює суворі пейзажі острову на чарівні барвисті килимки. Зазвичай вона зростає у вологих місцях на скелястих виступах, перетворюючи кам’янисті ділянки на квітучі під час цвітіння.
Висота смілки безстеблої становить до 20 см, а вшир вона розростається до 2-х метрів в діаметрі. Дрібні квітки ростуть поодинці та мають рожеве (рідше – біле) забарвлення. Вони утворюють яскраві килимки в оточенні зеленого листя та прикрашають суворі кам’янисті ландшафти острову Гренландія.
Цікавий факт! Назва рослини пов’язано зі смолистою речовиною, що виділяється на пелюстках та стає пасткою для комах.
Мак полярний (Papaver radicatum)
Це ще одна квітуча рослина Гренландії, яку не лякають суворі умови та клімат острову. Саме жовтуваті барви полярних маків перетворюють гренландські терени влітку на чарівне місце. Особливо дивовижно ці квіти Гренландії виглядають на тлі виблискуючих на сонці глянцево-білих айсбергів.
Полярний мак має доволі низьке стебло – від 8 до 15 см. Саме тому його не лякають сильні вітри. Ця рослина Гренландії під час цвітіння у червні-липні утворює яскраві невеликі подушки серед кам’янистих ландшафтів острову. Також полярний мак можна побачити на гальковому узбережжі річок.
Мак ісландський/гренландський (Papaver dahlianum)
Цей вид маків – доволі поширена квітуча рослина Гренландії та Скандинавії. На відміну від попереднього виду, ці квіти зростають поодинці. Вони зустрічаються на скельних ділянках у південній та південно-східній частині Гренландії.
Висота простого або розгалуженого стебла сягає 20 см. Листя має блакитно-зелений відтінок. Квіти цього маку мають чашоподібний вигляд та 4 пелюстки білого або жовтого кольору.
Іван-чай звичайний або зніт вузьколистий (Epilobium angustifolium)
Іван-чай звичайний – національна рослина (квітка) Гренландії. Її місцева назва – Niviarsiaq перекладається як «маленька дівчина». Ця рослина, що являє карликову форму звичайного іван-чаю, є найулюбленішою у корінних мешканців острову.
Ця рослина в Гренландії зустрічається повсюди. Найчастіше за все її можна побачити на кам’янистих ґрунтах та піщаних руслах річок острову, в оточенні жовтогарячих кульбабок. Останні створюють чарівне оточення для квітучого великими пурпуровими квітками зніта вузьколистого.
До уваги! Іван-чай звичайний чи зніт вузьколистий – національна рослина-символ Гренландії.
Дзвоник круглолистий або гренландський (Campanula rotundifolia)
Тендітні світло-блакитні квіти створюють незабутні літні пейзажі Гренландії. Зазвичай їх можна побачити біля скель переважно на півночі острову та на східному узбережжі до Данеборга.
Висота стебла у цих квітучих рослин Гренландії становить 10-30 см. Вони з легкістю колонізують скелясті поверхні, проростаючи в тріщинах скель.
Пухівка (Eriophorum)
Рослинний світ Гренландії складно уявити без чарівних пухівок, що прикрашають понурі болотяні ландшафти острову. Ця рослина родини Осокові є доволі поширеною на гренландських теренах, переважно у тундрі, на заболочених луках, осокових та мохових болотах.
В Гренландії зустрічається декілька її різновидів, включаючи вузьколисту та пухівку Шейцера. Подібно до сфагнуму, ці рослини відіграють значну роль в торфоутворенні. Крім того, вони слугують ранньовесняним кормом для північних оленів та водоплавних птахів Гренландії.
Найбільш впізнаний вигляд пухівці надають квіти, що схожі на пучки вати або пташиного пуху. Саме з ними й пов’язана видова назва цієї рослини Гренландії. Заввишки пухівка сягає 30-40 см. Квітне вона навесні.
Камка або зостера морська (Zostera marina)
Ця морська трава – доволі поширена водна рослина Гренландії. Зустрічається вона на прибережних ділянках уздовж північного узбережжя острову.
Взагалі камка морська – одна з найпоширеніших квіткових рослин в океанських водах у Північній півкулі. Найчастіше за все вона трапляється в бухтах та на пляжах.
Кореневище у камки морської кріпиться до субстрату та росте горизонтально. Ця рослина потребує сонячного світла, але людська діяльність (тралення, днопоглиблення) призводить до зменшення її популяції в природі.
Міхурниця ламка або пухирник ломкий (Cystopteris fragilis)
Ця невелика багаторічна папороть також належить до типових рослин Гренландії. Вона дуже тендітна та легко пошкоджується, через що й зветься «ламкою».
Висота пухирника ломкого становить 6-30 см, а довжина листя сягає 40 см. Зростає ця рослина Гренландії у вологих та тінистих місцях, переважно у скельних ущелинах та на вапнякових скелях.
Букова папороть лісова або фегоптерис з’єднуючий/зв’язаний (Phegopteris connectilis)
Це ще один вид папороті, що зустрічається в рослинному світі Гренландії. Фагоптерис з’єднуючий – багаторічна рослина, що має пухке скупчення складних листків на тонких черешках.
Кореневище в нього тонке, довге та повзуче. Молоде листя має яскраво-зелений колір, а старе – матово-зелене.
Ця папороть добре росте в помірно вологому, холодному кліматі. Найчастіше за все вона зустрічається в горах, в тріщинах вапнякових скель.
Ця рослина Гренландії дуже витривала та холодостійка, та здатна протистояти крижаним щитам острову. Наразі вона є рідкісним видом, що належить до числа зникаючих.
«Відьмацькі мітли» (Taphrina betulina)
Цей вид грибів – одна з найбільш дивовижних та доволі поширених рослин Гренландії. Зазвичай вони паразитують на гілках берези (найчастіше за все – на пухнастій).
«Відьмацькі мітли» мають вигляд коротких та тонких пагонів, що сягають до 2-х метрів. Листя берези спочатку жовтіє, а згодом чорніє по краях та сохне. Заражені гілки берези стають більш чуттєвими до морозів, а взимку гнуться та тріскають під натиском снігу.
На одному чагарнику може виникнути до 30 «відьмацьких метілок», що дуже послаблює зріст рослини. Зараження цими грибами-паразитами відбувається спорами, що розносе вітер.