Ропуха звичайна або сіра – один із найпоширеніших видів земноводних на теренах Європи. Попри це її чисельність за останні десятиріччя значно зменшилася на всьому континенті. Сіра ропуха мешкає як у воді, так і на суші, проти найбільш за все вона активна за вологої погоди.
Ропуха звичайна – класифікація та наукова назва
Ропуха звичайна або сіра є віддаленою родичкою жаби звичайної, з якою її нерідко плутають. Насправді ці земноводні належать до окремих родин, хоча і є представниками єдиного ряду – Безхвості (Anura).
Ропуха звичайна на відміну від жаби належить до родини Ропухові (Bufonidae). Остання об’єднує 35 родів та близько 470 видів, а за іншими даними – 32 родин та від 300 до 365 видів.
Звичайна ропуха є представницею роду Ропуха (Bufo), що налічує близько 20 видів. Крім неї, з представників цього роду на теренах України зустрічається ще ропуха очеретяна.
Наукова назва ропухи звичайної – Bufo bufo. Це латинське слово означає «жаба», хоча деякі лінгвісти вважають, що воно має давніше мовне коріння та означає «слизькість». Однак ця характеристика є дещо неправильною, оскільки шкіра ропухи суха.
Як виглядає ропуха звичайна?
Сіра або звичайна ропуха – найбільша представниця свого роду, що зустрічається на теренах Європи. Довжина тіла у дорослої особини сягає 20 см, при цьому самиці зазвичай більші за самців.
Вага цих амфібій варіюється в межах 20-80 г. Також слід зазначити, що південні особини ропухи звичайної більше за своїх північних родичок.
Забарвлення тіла варіюється від сіро-коричневого до оливково-коричневого. Воно може відрізнятися залежно від статі та віку ропухи. Наприклад, самці мають більш коричневий вигляд, ніж самиці. У представників обох статей підчерев’я брудно-біле з сірими та чорними плямами.
Тіло у звичайної ропухи широке та приземкувате. Шкіра у цих амфібій суха, але вкрита бородавками. Сірі ропухи мають злегка випнуту морду з ротом та двома ніздрями. У них немає шиї і зубів. Очі у цих земноводним опуклі, помаранчевого кольору, з горизонтальними зіницями.
За кожним оком у ропухи звичайної знаходиться залоза, наповнена шкідливою речовиною – буфотоксином або буфогіном. Її ці земноводні виділяють, коли відчувають загрозу своєму життю.
Ропуха і жаба: головні риси відмінності
- Жаби мають довші ноги, ніж ропухи.
- Ропухи мають горбисту суху шкіру, а жаби – гладку вологу.
- Жаби зазвичай пересуваються, стрибаючи, а ропухи переміщуються пішки, і дуже рідко стрибками.
- Ропухи проводять у воді менше часу, ніж жаби, і розмножуються трохи пізніше.
- Якщо дивитися на жабу та ропуху спереду, то перша виглядає так, ніби вона посміхається, а друга – ніби нахмурена.
- Ропухи можуть переносити більш сухі умови, ніж жаби.
Поведінка та спосіб життя ропухи звичайної
Ці земноводні зазвичай живуть поодинокі, але збираються гуртом у шлюбний період. Ропухи – нічні тварини. Вони зазвичай прокидаються з настанням сутінок і проводять вечори у пошуках їжі, а вранці повертаються до своїх лігв і сплять там цілу добу.
Типове життя ропухи складається зі сну, приймання їжі та спарювання. Взимку ці земноводні зариваються і поринають у зимовий сон. Цей процес у ропухи звичайної не є сплячкою, адже він не призводить до сповільнення функцій організму тварини, коли вона не прокидається місяцями. Інколи в більш м’які зимові дні можна зустріти цю амфібію у пошуках їжі, хоча це рідко.
У період зимового сну ропухи знаходять місця тривалої дрімоти у підвалах, під грязьовими компостами та навколо сухостою. Деякі з них риють нори поблизу інших земноводних.
Ропухи звичайні прокидаються навесні й починають мігрувати до місць розмноження своїх пращурів. Дистанції можуть простягатися на кілометри. Для початку весняної міграції ропухи температура довкілля має бути вище +5°С. Восени ці земноводні проводять час, харчуючись вдосталь.
Здебільшого ропухи пересуваються з місця на місце незграбною ходою. Проте вони здатні розвивати швидкість до 8 км/год. Час від часу ропухи можуть перемежовувати свою ходьбу короткими, незграбними стрибками. Під час нападу вони можуть надувати своє тіло, високо підіймати ноги та опускати голову, щоб сформувати оборонну позицію.
ТОП-3 цікаві факти про ропуху звичайну
- У часи середньовіччя ропуха асоціювалася з відьмами. Вважалося, що це земноводне має магічну силу. Якщо у будинку знаходили ропуху, то мешканці житла вважалися спільниками відьом.
- На шкірі ропухи звичайної є шишки, відомі як «бородавки». Проте це міф, що вони є заразними. Насправді справжні бородавки на руках людини від дотику до них не з’являються.
- Звичайні ропухи час від часу скидають шкіру. Проте, замість того, щоб залишити скинутий епідерміс на землі, вони поїдають його.
Де живе ропуха звичайна або сіра?
Сірі або звичайні ропухи зустрічаються по всій Європі, за винятком Ірландії, Ісландії та деяких частин Скандинавії. Південною межею їх ареалу розповсюдження є низка гірських хребтів, що простягаються через Марокко, Алжир і Туніс.
Також ропуха звичайна зустрічається на деяких островах Середземного моря, включаючи Мальту, Корсику, Крит, Сардинію та Балеарські острови. Вчені також виявили невеликі популяції цих земноводних у північних частинах Азії.
В Україні звичайна ропуха зустрічається на більшій території країни. У Карпатах її можна побачити на висоті до 2000 м. Зазвичай ропуха звичайна в Україні населяє лісові ландшафти, але подекуди – й заплавні ділянки.
Зазвичай ропуха звичайна живе у місцях з високим вмістом листя, таких як ліси, рідколісся, відкрита місцевість, поля, парки та сади. Під час денного сну вона заривається у лігва під листям, корінням і камінням.
Сіру ропуху важко помітити, оскільки вона полюбляє спати біля каменів, де зливається з природним оточенням через свій природний камуфляж шкіри. З водоймами ці земноводні пов’язані лише у сезон розмноження.
Що їсть ропуха звичайна або сіра?
Звичайні ропухи доволі ненажерливі тварини. Вони харчуються переважно безхребетними, включаючи мокриць, гусениць, дощових черв’яків, слимаків, мух, павуків та жуків. Інколи ропухи можуть їсти навіть маленьких мишей.
Оскільки ці земноводні не мають зубів, то вони ковтають свою здобич цілком. До того ж звичайна ропуха має на язиці клейку речовину, яка дозволяє ловити здобич під час полювання.
Розмноження ропухи звичайної
Сірі ропухи повертаються до ставків, у яких вони народилися, щоб спаровуватися та розмножуватися. Ранньою весною у самців на пальцях відростають «шлюбні подушечки». Саме завдяки ним самці міцно тримають самиць під час спаровування, залишаючись в одному положенні по декілька днів.
Взагалі ропухи воліють розмножуватися в більш глибоких водоймах на кшталт рибних ставків та водосховищ. Самиці ропухи звичайної часто роблять річну перерву між шлюбними сезонами. Самці в останні роки раніше повертаються до місць розмножень, тому що погода швидко стає теплішою.
Самиця ропухи звичайної відкладають рядки ікри, схожої на чорні перлини. Ці нитки можуть містити від 3000 до 6000 ікринок та сягають завдовжки до 3-4,5 м. Вода просочується в ікринки, і протягом 2-3-х тижнів (залежно від погоди) вилуплюються пуголовки.
Життєвий цикл ропухи звичайної
Батьки зазвичай не залишаються поруч. Проте пуголовки ропухи іноді утворюють великі групи. Коли вони вилуплюються, то чіпляються за желе яєчних ниток і харчуються ними. Через декілька днів пуголовки ропухи переміщуються на нижню частину водяного листя і, зрештою, починають плавати.
У перші кілька тижнів у них відростають ноги, а їхні тіла знову поглинають хвости. Приблизно через 12 тижнів пуголовки, які зазвичай чорного кольору та сірим черевцем, перетворюються на ропуху. У цей момент вони сягають приблизно 1,5 см і залишають ставок, щоб почати пошук комах.
Ропуха звичайна досягає зрілості у віці від 3 до 7 років, залежно від місця розташування та інших зовнішніх чинників. Тривалість її життя у дикій природі становить 10-12 років. Проте у неволі ропухи можуть жити до 50 років.
Хижаки та загрози для ропухи звичайної
Ці земноводні забезпечені природними токсинами, які вони виділяють при загрозі або провокації. Така поведінка ропухи звичайної значною мірою відлякує тварин, які сприймають її як їжу. Проте трав’яні вужі не піддаються впливу цих речовин і без проблем ковтають цих амфібій цілком.
До того ж ропуха звичайна має доволі широкий список природних хижаків. До них належать їжаки, пацюки, лисиці, норки, змії, хижі птахи (пугачі, канюки тощо), чаплі, круки та домашні кішки. Щоб уникнути токсинів ропухи, птахи роблять дзьобами діри в її тілі та викльовують печінку.
Також значну загрозу для сірих ропух становлять мухи. Ці паразитичні комахи відкладають яйця на шкіру амфібій. Личинки, які вилуплюються, заповзають у ніздрі ропухи та поїдають їх зсередини, що призводить до загибелі тварини. Пуголовками цих земноводних харчуються личинки бабки та водяні жуки.
Зміна клімату, осушення боліт, сільськогосподарська діяльність і забруднення середовища існування також становить значну загрозу для ропухи звичайної. Крім того, чимало цих земноводних гине на дорогах під час весняної міграції. Крім того, з віком ропухи стають уразливими до кількох поширених бактеріальних і вірусних захворювань.
Популяція ропухи звичайної
Звичайні ропухи займають 4-е місце за поширеністю земноводних в Європі. Вони належать до категорії видів, що викликають найменше занепокоєння. Проте їх чисельність швидко скорочується.
З 1980-х років чисельність популяції ропухи звичайної скоротилася більш ніж на дві третини. В Іспанії через підвищену посушливість цей вид земноводних вважається «майже під загрозою» зникнення.