Беркут – великий хижий птах, відомий як найбільший орел у світі. Він зустрічається більш ніж у 70 країнах на теренах 4-х континентів Північної півкулі. Цей величезний птах має розмах крил, що перевищує зріст людини, та може ловити тварин, які вдвічі більші за нього.
Беркут – класифікація та наукова назва
Беркут – денний хижий птах, що належить до ряду Яструбоподібні, родини Яструбові (Accipitridae). Він є найбільшим представником роду Орел (Aguila). Існує 6 визнаних підвидів беркута, які відрізняються за розміром та яскравістю забарвлення.
Наукова назва беркута – Aquila chrysaetos. У перекладі латинської мови перша складова означає «орел» та «темний колір». Друга складова назви походить з давньогрецької мови та означає «золото» та «орел».
Саме тому англійське найменування цього хижого птаха дослівно перекладається як «золотий орел». Відома назва «беркут» походить з половецької мови та перекладається як «орел».
Як виглядає птах беркут?
Беркут – величезний хижий птах з розмахом крил в середньому до 2-х метрів. Розмір тіла у самиць сягає 90-100 см, а у самців – трохи менше.
При цьому розмах крил також залежить від статі птаха. У самиць він становить 2-2,3 м, а у самців – 1,9-2,1 м. Вага перших знаходиться у межах 3,8-6,7 кг, а других – у межах 2,8-4,6 кг.
У 2007 р. у національному парку Тетон була відмічена самиця беркута, яка офіційно зважила 7,7 кг. Це була рекордна вага серед цих виловлених хижих птахів у Північній Америці.
У неволі зустрічалися й більші особини, яких часто використовували у соколиному полюванні. Один такий беркут важив 12 кг і мав розмах крил 2,8 м.
Птах беркут має відносно невелику голову, довгий хвіст та довгі широкі крила. Забарвлення дорослих особин переважно темно-коричневе із золотистим відтінком на потилиці та шиї. Молоді птахи відрізняються білими плямами на крилах та біля основи хвоста.
Де живе птах беркут?
Беркут – найпоширеніший орел у світі. Ці хижі птахи зустрічаються на чотирьох континентах (Європі, Африці, Азії та Північній Америці) у понад 70 країнах.
У Північній Америці вони розмножуються в Канаді та на Алясці, а зимують на більшій частині Сполучених Штатів. Хоча деякі популяції цих птахів цілий рік живуть на заході США.
В Європі птах беркут зустрічається в декількох країнах, включаючи Францію, Іспанію та Скандинавію. Мешкає цей хижий птах і на теренах України, де є доволі рідкісним осілим. Зустрічається беркут у країні переважно на високогірних ділянках Карпат, хоча під час міграції та зимівлі його можна побачити майже скрізь.
Зазвичай беркути мешкають у відкритих та напіввідкритих середовищах існування. Найчастіше за все ці хижі птахи населяють гірські регіони та скелясті місцевості (гори, каньйони, річкові скелі тощо) на висоті до 3000 м.
Гори – майже типове середовище існування беркута. Проте цих птахів можна побачити в чагарникових заростях поблизу Арктики, у тайзі, вічнозелених лісах, пустелях і напівпосушливих регіонах. Беркути – дуже витривалі птахи, які можуть існувати практично в будь-якому середовищі. У багатьох регіонах вони є перелітними.
Ці великі хижі птахи гніздяться на виступах скель або ж на великих та високих деревах. Гніздо беркута являє собою громіздку платформу із палиць. Зсередини вона вистелена бур’янами, травою, листям і мохом. Беркути повторно використовують ті самі місця гніздування протягом багатьох років, лише кожного сезону додаючи більше матеріалу.
Поведінка та спосіб життя беркута
Ці хижі птахи переважно поодинокі, за винятком гніздових пар. Проте інколи вони можуть ночувати разом у морозну погоду. Найчастіше за все беркута можна побачити, коли він у пошуках здобичі ширяє або ковзає низько над землею з піднятими крилами. Зазвичай ці хижі птахи не дуже голосні, але інколи вони видають пронизливі крики та вереск.
Беркут – неймовірно спритний та швидкий птах. Під час ширяння у повітрі він може розвивати швидкість 48 км/год. Пірнаючи вниз беркут може розвинути швидкість до 320 км/год, що робить його однією з найшвидших тварин у світі.
Більшість цих птахів у Європі, Африці та Азії залишаються у своєму середовищі цілий рік. Проте ті популяції, що розмножуються у Швеції та Білорусі, мігрують на зимівлю до теплих країв.
Беркути можуть долати досить великі відстані. Відомо, що за 1 день ці хижі птахи долають без відпочинку до 200 км.
Однак щодня вони подорожують набагато менше, переважно на короткі та середні дистанції. Їхня мисливська територія зазвичай становить приблизно 200 кв. км. Проте її розмір залежить переважно від наявності їжі.
ТОП-6 цікаві факти про беркута
- Беркути можуть літати на висоті до 3600 м, що робить їх одними з найвисокогірніших птахів у світі.
- Цих хижих птахів приручили задля полювання більш ніж 4000 років тому. Полювання з беркутом було однією з розваг аристократів середньовічної Європи та Азії.
- У багатьох азійських країнах беркут відіграє важливу роль в геральдиці. Він є національним птахом Казахстану, Монголії та Пакистану.
- Беркут може вполювати тварини вагою до 7 кг, а свою здобич цей хижий птах здатен побачити з відстані 4 км від землі.
- Беркути – доволі розумні птахи. Відомо, що у Греції вони кидають спійманих черепах із повітря на землю, щоб розбити їх міцний панцир та дістатися до м’якого тіла.
- Ритуальні шлюбні польоти беркутів схожі на вищий пілотаж льотчиків-асів та заворожують своїми екстремальними віражами.
Що їсть птах беркут?
Ці птахи – хижаки, які споживають будь-яких тварин, які потрапляють їм у кігті. Беркути можуть полювати на кроликів та зайців, борсуків, бабаків, вивірок, лебедів та журавлів. Також вони вміють ловити рибу та інколи харчуються падлом.
Ці найбільші орли у світі можуть знищувати тварин, набагато більших за них. Здобиччю беркута можуть стати койоти, олені, тюлені, гірські козли та навіть рисі.
Зазвичай на цих великих тварин птах нападає та підштовхує до падіння зі скель. У північних регіонах беркут найчастіше за все полює на песців.
Найчастіше за все ці хижі птахи використовують повітряні атаки, щоб вразити жертву. Проте інколи вони полюють із землі, змахуючи крилами під час бігу. Спарені пари беркутів можуть разом полювати, скоординовано атакуючи здобич (переважно зайців).
Розмноження беркутів
Беркути – моногамні птахи, що залишаються з одним партнером протягом декількох років або все життя. Під час шлюбного періоду самці виконують ритуальні залицяння, які включають повітряну акробатику, як-от кружляння та пірнання.
Самиця беркута відкладає від одного до чотирьох (в середньому – два) білих яєць з коричневими плямами. Самець допомагає їй у попарному висиджуванні пташенят.
Період інкубації триває 41-45 днів. Після появи пташенят самиця беркута залишається з ними, а самці полюють та приносять їм їжу.
Молоді птахи починають самостійно літати на 60-70 день після народження. Статевозрілими вони стають на 4-5 рік життя. У дикій природі беркут може жити до 20-30 років.
Хижаки та загрози для беркутів
У дорослих птахів немає природних хижаків, адже вони самі знаходяться на верхівці споживчого ланцюга. Проте час від часу їх можуть переслідувати зграї ворон та сойок, які відганяють великого хижака від своїх гнізд. Пташенята та молоді беркути нерідко стають жертвами лисиць, койотів, росомах і ведмедів.
Завдяки широкому ареалу та величезній стабільній популяції ці хижі птахи викликають найменше занепокоєння. Хоча ще у 19 ст. беркути зазнали серйозних переслідувань, але наразі ця загроза значно зменшилася.
Проте популяція цих птахів страждає від вилову, відстрілу та отруєння. Також беркути потерпають від наслідків зміни клімату, забруднення довкілля, сільськогосподарської діяльності. До того ж вони нерідко гинуть при зіткненні з лініями електропередач.
За оцінками, глобальна популяція беркутів налічує від 85 до 160 тисяч статевозрілих особин. Протягом останніх 40 років їхня чисельність залишається стабільною у Північній Америці та неухильно зростає в Європі. Популяція карпатських беркутів в Україні оцінюється у 10-15 пар, а самі ці птахи занесені до Червоної книги країни.