Калан чи морська видра – тварина родини Куницеві, відома своєю здатністю вільного плавання на спині. Зустрічається цей родич звичайної видри та куниці винятково на узбережжі Тихого океану. Більшу частину свого життя калан проводить не на суходолі, а у морських водах.
Калан чи морська видра – класифікація та наукова назва
Калан морський або морська видра – ссавець ряду Хижі, родини Мустелові (Mustelidae). Остання також відома як Куницеві, Тхореві або Горностаєві, що нагадує про відомих наземних тварин, що до неї належать. Загалом родина Мустелові налічує 66 сучасних видів, з яких на теренах України зустрічаються лише 12 видів.
Калан морський належить до підродини Видрові (Lutrinae). Тобто він є близьким родичем видри, назва якої, як відомо, перекладається як «та, що живе у воді».
Подібно до цієї тварини, калан морський також мешкає у водному середовищі, але винятково морському. Належить він до окремого роду Калан (Enhydra).
Вважається, що його представники відокремилися від інших видр ще у період пліоцену, тобто приблизно 5 млн років тому. Наразі до роду Калан належать 2 вимерлі види та сучасний калан морський, також відомий під назвою «морська видра». Ця тварина має 3 наразі визнані підвиди. До них належать азійський, північний та південний калан морський.
Наукова назва калана морського – Enhydra lutris. Перша складова походить від давньогрецького слова, що приблизно означає «у воді». Друга частина наукової назви калана походить з латинської мови та означає «видра», що підкреслює схожість цих двох тварин.
Як виглядає калан чи морська видра? Опис тварини
Морську видру – калана легко впізнати за довгим тілом, короткою мордою, товстою та короткою шиєю, пласким хвостом та маленькими очима-намистинками. Задні лапи, які еволюціонували для водного способу життя, дуже пласкі та повністю перетинчасті. Ніздрі та вуха у калана здатні закриватися, коли калан пірнає під воду.
Морська видра має два шари хутра: темно-коричневе підшерстя та довге, світлого кольору. Воно повністю затримує повітря безпосередньо біля шкіри, що допомагає зберігати її теплою та сухою.
Калан поступово змінює та скидає своє хутро протягом року, а не відразу. Загалом його забарвлення варіюється від червонувато-коричневого до майже чорного. Виняток становить сірий колір верхівки голови, грудей та горла.
Калан – доволі велика морська видра. Він може сягати 1-1,2 м завдовжки та важити до 40 кг. Вага самців морської видри варіюється у межах 22-40 кг, а самиць – 15-32 кг. Довжина хвоста у цих тварин сягає 25-37 см.
Серед представників родини Мустелові калан є одним із найбільших. При цьому це найменший морський ссавець на теренах Північної Америки.
Морська видра калан має чутливі передні лапи з висувними кігтями. Завдяки ним цей ссавець може доглядати за собою, знаходити та ловити здобич під водою, а також використовувати інструменти. Крім того, калан має довгі вуса, які дозволяють виявляти коливання у каламутній воді.
Яка різниця між морською та річковою видрою?
Калан та звичайна видра можуть виглядати на перший погляд майже ідентичними. Проте існує чимало відмінностей, за якими їх можна розрізнити. Морські видри зазвичай у 2-3 рази більші за звичайних річкових родичок. Вони мають коротший та більш плаский хвіст.
Лапи у калана на відміну від звичайної видри повністю перетинчасті. Це дозволяє йому проводити у воді більше часу. Загалом морську та річкову видру легко розпізнати за середовищем існування. Останні рідко ризикують заходити у воду так далеко від узбережжя.
Поведінка та спосіб життя калана (морської видри)
Калана утворюють довільні одностатеві групи – лише з самців чи лише з самиць. Зазвичай вони налічуються від 10 до 100 особин (хоча іноді й більше). Такі групи забезпечують безпеку під час відпочинку морських видр між полюваннями.
Зазвичай калана можна побачити у воді у його стандартній позі – спокійному відпочинку на спині. Інколи він може чіплятися до великих водоростей або триматися за лапи з іншою морською видрою.
Оскільки щільне хутро є запорукою виживання калана, то він чимало часу приділяє догляду за ним. Цей ссавець часто розплутає вузли та видаляє пухкі волоски та вдуває повітря у хутро.
Терпимість калана до сусідів не обов’язково поширюється на сезон розмноження. У цей час морські видри, швидше за все, будуть підтримувати та охороняти власну територію.
Територія самця часто збігається з територією самиці, але не з іншими самцями. Морські видри зазвичай поважають цю соціальну домовленість. Демонстрації бризок та сердитих вокалізацій зазвичай достатньо, щоб відлякати більшість суперників. Бої між каланами трапляються відносно рідко.
Більшу частину дня морська видра калан відпочиває або доглядає за собою. Найбільш активно вона полює у проміжку часу між світанком та сутінками.
Калан здатний переміщуватися у воді зі швидкістю 8-9 км/год, але лише на коротких дистанціях. При цьому він рухає своє тіло вгору та вниз у хвилях, а передні кінцівки щільно притиснуті до тіла, тоді як задні кінцівки та хвіст забезпечують повний контроль. На суші калан рухається доволі незграбно, зі швидкістю 1,5 км/год.
Калан чи морська видра – ТОП-7 цікаві факти
- Морські видри вперше з’явилися приблизно 2 млн років тому, імовірно, десь у крайній північній частині Тихого океану, поблизу Японії.
- Калан має найгустіше хутро з усіх тварин у світі, яке замінює йому жир для зігрівання тіла.
- Морська видра може залишатися під водою близько 6-7 хвилин за раз, перш ніж знову піднятися на поверхню для дихання.
- Калан має невеликі кишені під кожним передпліччям, в яких він може зберігати їжу на потім.
- Чутливі вуса морської видри – основний засіб пошуку нею здобичі під водою. Нюх також допомагає каланам ідентифікувати один одного.
- Калани використовують для спілкування різноманітні крики, гарчання, скигління та свист. Малюки спілкуються зі своїми матерями за допомогою вереску.
- Морська видра дуже розумна та кмітлива. Вона не має сильних щелеп, тому для розламування здобичі з твердим панциром використовує наступний трюк. Під час плавання по морю морська видра кладе камінь собі на черево та розбиває мушлю о камінь.
Де живе калан чи морська видра та яке має середовище існування?
Кожен з трьох підвидів каланів має окремий ареал розповсюдження у Тихому океані. Азійська морська видра займає вузький діапазон суші від Курильських островів на північ від Японії до півострова Камчатка.
Північний калан – ендемік східної частини Тихого океану. Він живе на територіях між Алеутськими островами на Алясці та Орегоном. Південний калан – ендемік узбережжя Каліфорнії.
Зазвичай калани зустрічаються у помірних або холодних прибережних водах із численними лісами гігантських водоростей. Мілководдя глибиною до 30 м – найкраще середовище існування морської видри. У цьому випадку тварина витрачає значно менше часу на занурення у пошуках їжі.
Що їсть калан чи морська видра?
Раціон калана складається з молюсків, мідій, крабів, кальмарів, морських їжаків, восьминогів, морських зірок та риби, більшість з якої має твердий панцир. Кожна окрема морська видра має власну улюблену їжу. Свою здобич вона зазвичай захоплює передніми лапами.
Більшу частину води калан отримує з їжі, але також може пити морську воду за необхідністю. Нерідко ці тварини спеціалізуються на полюванні на один тип здобичі, залежно від наявності місцевої їжі та навичок особи.
Щоденний раціон морської видри за вагою повинен становити приблизно чверть від ваги самої тварини. Лише за цієї умови ця тварина зможе підтримувати швидкий метаболізм та комфортну температуру тіла.
До уваги! Морська видра – доволі ненажерливий хижак, який потребує чимало їжі, щоб підтримувати життєву енергійність. До її раціону належить понад 40 різних морських видів.
Розмноження та життєвий цикл калана
Хоча морська видра калан може розмножуватися цілий рік, зазвичай сезон розмноження у неї триває з весни до осені. Самці спаровуються з кількома самицями, які живуть на їхній території. Якщо вони не мають встановленої території, то можуть вступати у сутички з іншими самцями у пошуках самиць.
Період залицяння у каланів – це енергійна, але коротка триденна зустріч, що складається як з грайливої, так і з агресивної поведінки. Якщо самиці морської видри не подобається самець, то вона відштовхує його.
Вагітність не обов’язково настає одразу. Самиця калана має здатність відкладати імплантацію яйцеклітини до виникнення більш сприятливих умов навколишнього середовища та достатньої кількості їжі.
Саме тому вагітність у морської видри може тривати від 4-х до 12 місяців. На світ у самиці калана з’являється лише один малюк.
Двійнята трапляються лише приблизно у 2% усіх вагітностей. Проте, у такому випадку, скоріш за все, лише один малюк зможе вижити у важку юнацьку фазу життя.
Протягом перших 5-6 місяців життя за малюком доглядає лише мати. Вона носить його на черевці, щоб вигодувати. Коли самиця калана виходить шукати їжу, то обертає свого малюка ламінарією, щоб він не сплив. У разі небезпеки морська видра пірнає під воду з дитиною у роті.
Калан має відносно тривалий період розвитку. Самиці зазвичай досягають статевої зрілості приблизно у 4 роки, тоді як самці – у 5-6 років. Проте після цього може пройти декілька років, перш ніж вони нарешті виведуть свій перший послід.
Через довший час розвитку самиці калана розмножуються лише кожні 2-3 роки. Це також означає, що щороку багато самців морської видри змагаються за відносно меншу кількість доступних для спарювання самиць.
Тривалість життя калана у дикій природі становить приблизно 23 роки. Проте у середньому ці тварини живуть 12-15 років. Чимало каланів гине значно раніше від хижаків або забруднення навколишнього середовища.
Хижаки та загрози морській видрі
Калан стикається з численними хижаками як у морі, так і на суші. Його найпоширеніші вороги – морські леви, косатки, великі білі акули, ведмеді та койоти. Відомо, що білоголові орлани полюють на малюків калана.
Морські видри колись кочували великими смугами тихоокеанської території. Проте через полювання на цих тварин заради їхнього хутра, вони опинилися майже на межі вимирання. Чисельність популяції каланів лише частково змогла відновитися.
Археологічні розкопки свідчать, що щільне хутро калана робило цих тварин об’єктом полювання протягом тисячоліть. Проте лише після запровадження масштабного промислового полювання у 18-19 ст. морська видра опинилася під загрозою зникнення.
На початку 20-го ст. популяція каланів становила лише 1000-2000 особин. Завдяки захисту Закону про види, що зникають, від 1975 р. та наполегливій роботі природоохоронців чисельність морських видр почала відновлюватися.
За поточними даними, популяція каліфорнійських каланів становить близько 3000 особин. Усі вони походять від невеликої популяції приблизно 50 морських видр, знайдених біля узбережжя Біг-Сур у 1938 р.
Попри це калан досі вважається видом, який знаходиться під загрозою зникнення. Найбільшу загрозу для цих тварин наразі становлять хвороби, розливи нафти та незаконне полювання. Калани також можуть тонути, потрапивши до рибальських сіток.
Значення калана у природі
Морська видра відіграє важливу роль у морській екосистемі. Вона утримує ліси водоростей від переповнення морськими їжаками та іншими істотами. Своєю чергою сам калан слугує важливим джерелом живлення для багатьох хижаків, які знаходяться на вищому рівні харчового ланцюга.
Через це його часто називають «ключовим видом». Щоразу, коли каланів знову повертають до середовища існування, стан екосистеми часто покращується.
Одним із завдань збереження морської видри є розширення її ареалу за його нинішні межі для підтримки постійного зростання. Деградація середовища існування, забруднення та забруднювачі, дефіцит харчування, хвороби та напади великих білих акул обмежують потенційне зростання популяції каланів.