Золотомушка жовточуба – дрібна лісова пташка, широко розповсюджена в лісах Євразії. Вона є однією з найменших представниць орнітофауни Європи. Від схожих інших видів золотомушок ця пташка відрізняється яскраво-жовтою смужкою на голові, що й посприяло появі видової назви.
Золотомушка жовточуба – класифікація та наукова назва
Ці маленькі пташки належать до ряду Горобцеподібні, в якому вони є одними з найменших представників. Золотомушки є єдиним родом у родини Золотомушкові (Regulidae). Остання об’єднує 6-7 сучасних видів цих птахів, до яких належать золотомушки:
- жовточубі;
- червоночубі;
- рубіновочубі;
- світлоброві;
- тайванські;
- мадерійські;
- канарські (іноді вважаються окремим видом).
Крім того, з ранньоплейстоценових відкладень відомо про існування золотомушки болгарської. Цей вид є вимерлим, але саме він вважається спільним предком золотомушки жовточубої та червоночубої, які дуже схожі між собою.
Наукова назва золотомушки жовточубої – Regulus regulus. Вона походить від латинського слова «rex», що означає «король». Ймовірно, така назва пов’язана з наявністю яскравих полос на голові у цих птахів, що подібні до корони.
Як виглядає золотомушка жовточуба? Опис птаха
Золотомушка жовточуба – маленька пташка, зовні доволі схожа на синичку або вівчарика. Довжина тіла в неї сягає приблизно 9 см, розмах крил – 13-15 см, а вага – лише 5-7 г. Саме через такі мініатюрні габарити золотомушка жовточуба претендує на звання «найменшого птаха Європи».
Дорослі самці мають переважно оливково-зелену верхню частину тіла та білувато-бурий або сіруватий низ. На голові в них помітна подовжена яскраво-жовта смуга, що по боках оточена трохи меншими чорними смужками. На крилах розташовані 2 вузькі світло-жовті смуги, тоді як пір’я бурі.
Маленький дзьоб має чорний колір, а ноги у цих птахів коричневі. Біля очей та підборіддя у золотомушки жовточубої чітко помітні кремові-білі ділянки.
Дорослі самиці золотомушки жовточубої зовні доволі схожі на дорослих самців. Відрізнити їх можна лише за відсутністю жовтої смуги на голові. У молодих птахів повністю відсутні смужки на голові.
Різниця між золотомушкою жовточубою та червоночубою
Ці два види золотомушки мають майже однакове середовище існування та зустрічаються переважно у хвойних лісах. Обидва зустрічаються на теренах України. Представники обох видів – крихітні пташки з вузьким загостреним дзьобом, що дозволяє їм вибирати комах між корою і хвоєю.
Головна відмінність між жовточубою та червоночубою золотомушками полягає в забарвленні «корони» на голові. У самців першого виду вони яскраво-жовта, а у других – яскраво-помаранчева.
Взагалі жовточубі золотомушки більш тьмяніші у порівнянні з червоночубими, що мають більш насичене оливкове забарвлення. Останні відрізняються наявністю помітної чорної смуги вздовж очей та білої плями над очима.
Де живе золотомушка жовточуба? Середовище існування та гніздо птаха
Золотомушка жовточуба розповсюджена на більшій частині Євразії, за винятком крайньої півночі Скандинавії. Також вона зустрічається на Канарських та Азорських островах.
Цю маленьку пташку можна побачити на сході Піренейського півострову, в Італії, в країнах Балканського регіону, у південно-західній частині Франції та Великобританії. Також вона зустрічається в Малій Азії, на південних схилах Кавказьких гір, в Тибеті та Гімалаях, на японських островах Хонсю та Хоккайдо.
В Україні золотомушка жовточуба живе в Карпатах та на Поліссі, а також в Кримських горах. Проте під час міграцій в зимовий час цих птахів можна зустріти на всій території країни.
Зазвичай золотомушка жовточуба живе переважно в ялинкових/смерекових (інколи – інших хвойних) лісах. Рідше вона гніздиться в змішаних та високогірних кедрових лісах. На Канарах цей птах мешкає в середовищах, де ростуть сосни канарські.
Подекуди золотомушка жовточуба може зустрічатися в садах та парках. В горах ці птахи мешкають на висоті до 2200 м в європейських Альпах, до 2600 м – в Японії та до 4000 м – в Гімалаях.
Своє гніздо золотомушка жовточуба розміщує відносно високо на деревах (до 15 м). Оселя цього маленького птаха складається з 3-х ярусів.
На дні гнізда розміщується мох, переплетений павутинням, яке міцно прикріплене до гілок дерев. Середній шар складається винятково з моху, а внутрішній – вистелений пір’ям.
Цікавий факт! Золотомушка жовточуба визнана національним птахом-символом Люксембургу.
Поведінка та спосіб життя золотомушки жовточубої
Ці маленькі пташки ведуть денний спосіб життя. Вони дуже активні та можуть надзвичайно швидко махати крилами та часто стрибати серед гілок дерев.
Якщо золотомушка жовточуба схована серед густого листя дерев, її наявність можна виявити за високим звуком «зі-зі-зі». Однак, більшість людей його не дуже добре чує.
Золотомушки жовточубі живуть невеликими зграйками. Під час холодних місяців вони часто приєднуються до осілих колоній птахів свого виду.
Золотомушки жовточубі під час міграції можуть долати значні відстані, але лише за сприятливої погоди. Взимку ці пташки ночують зграями у густій рослинності, притулившись одна до одної, щоб зігріватися.
Що їсть золотомушка жовточуба?
Ці маленькі птахи мають доволі різноманітний раціон. Проте найчастіше за все вони харчуються дрібними безхребетними та їхніми личинками. Значну частину раціону золотомушки жовточубої (особливо в період розмноження) складають попелиці та гусениці.
Також ці птахи їдять павуків, дрібних жуків, мух, веснянок, комарів та інших комах. Вузький загострений дзьоб дозволяє золотомушці жовточубій вибирати свою здобич з тріщин кори дерев та щільної хвої. Ці птахи також можуть копатись в опалому листі у пошуках комах.
Взимку золотомушка жовточуба харчується насінням із землі. Однак ці птахи ніколи не їдять арахіс та інші суміші із пташиних годівниць. Замість цього вони шукають їжу під листям або на верхніх поверхнях гілок у хвойних лісах.
Розмноження золотомушки жовточубої
Ці птахи створюють моногамні пари на все життя. Сезон розмноження в них починається наприкінці квітня-на початку травня. Самці золотомушки співають шлюбні пісні, щоб визначити свою територію та привернути увагу самиці. Крім того, вони демонструють свої «корони», трохи піднімаючи своє жовтувате пір’я на голові.
На різних рівнях одного високого хвойного дерева можуть розміститися декілька гніздових пар золотомушки жовточубої. Самці будують гнізда у формі гамака на зовнішніх гілках дерев.
Самиця золотомушки жовточубої відкладає 6-12 (найчастіше за все – 8-10) біло-жовтуватих яєць, по черзі одне на день. За рік вона має 2 кладки. Процес інкубації триває приблизно 16-19 днів.
Висиджує яйця лише самиця. Після появи на світ пташенят вона не відлучається від них протягом першого тижня. Самець при цьому, як і під час висиджування яєць, забезпечує самицю їжею. Трохи пізніше обидва батьки залучаються до пошуків їжі для пташенят.
На 17-22 день після народження молоді птахи покидають батьківське гніздо. Проте перший час вони ще сидять на гілках десь поблизу, а вже потім починають відлітати подалі. В цей час приблизно ще тиждень батьки підгодовують пташенят.
Після завершення сезону розмноження молоді та дорослі золотомушки жовточубі збираються у зграйки, нерідко змішані з іншими невеликими пташками. Разом вони мігрують у пошуках їжі.
В середньому в дикій природі золотомушка жовточуба живе лише 1-2 роки. Проте зафіксовані випадки, коли вік цих птахів сягав 5-7 років. Даних щодо тривалості життя золотомушки жовточубої в неволі немає.
Хижаки та загрози для золотомушки жовточубої
Малий яструб – головний хижак золотомушки жовточубої. Також на цих маленьких птахів можуть полювати різні сови. Щоб не бути спійманою хижим птахом, золотомушка жовточуба демонструє хаотичні моделі польоту та різкі рухи.
Найбільшою загрозою для золотомушки є довгі суворі зими, під час яких щороку гинуть тисячі цих пташок. Проте їхня популяція швидко відновлюється вже протягом кількох наступних років.
Саме тому чисельність цих птахів поки що вважається стабільною, а сам вид не потребує охорони. Популяція золотомушки жовточубої оцінюється в межах від 98 до 165 млн. особин. З них приблизно 27-30 млн. пар мешкає на теренах Європи.