Єнотоподібний собака – хижий ссавець, зовні дуже схожий на ракуна (єнота) звичайного. Проте, незважаючи на наявність подібної маски на морді, ці тварини не мають родинних зв’язків. Єнотоподібний собака належить до іншої, ніж ракун, родини, а його близькою родичкою є лисиця.
Єнотоподібний собака – наукова назва та класифікація
Наукова назва єнотоподібного собаки – Nyctereutes procyonoides. Перша її складова походить від двох давньогрецьких слів: «nykt», що означає «ніч», та «ereutes» («мандрівник»). Пов’язано це з тим, що єнотоподібний собака веде переважно нічний спосіб життя.
Друга частина – «procyonoides» у перекладі з латинської означає «подібний до ракуна». Тобто дослівно наукова назва цього хижого звіра перекладається як «ракуноподібний нічний мандрівник».
Єнотоподібний собака ще також відомий як єнот уссурійський. В японській мові ця тварина має назву танукі, а в корейській – неогурі. У Франції цей хижак більш відомий як псяча вівера.
Поширена в Україні назва «єнотоподібний собака», скоріш за все, є похідною від англійської «racoon-dog». Взагалі на теренах багатьох країн Європи (Польщі, Румунії, Німеччини, Фінляндії, Естонії) для цієї хижої тварини використовується назва «єнот». В українській мові її почали використовувати відносно нещодавно.
Єнотоподібний собака є хижим ссавцем із родини Псові. Він належить до триби Лисиці, роду Єнот. На сьогодні відомо про існування 5 підвидів цієї тварини, які відрізняються ареалом існування. До них належать єнот звичайний, уссурійський, корейський (неогурі), японський (танукі) та китайський.
Як виглядає єнотоподібний собака?
Зовнішньо ця тварина дуже схожа на лисицю-крабоїда та має деяке схожі риси із ракуном звичайним. Тіло єнотоподібного собаки вкрито густою шерстю, забарвлення якої являє суміш коричневого, сірого та чорного кольорів. Морда у нього загострена. Хвіст чорний, а на плечах помітні чорні смуги.
Вуха єнотоподібного собаки дуже схожі на лисячі, а очі – темні. Крім чорної шерсті на шиї, ця тварина має чорні кільця навколо очей. Саме ця маска робить єнотоподібного собаку схожим на ракуна.
Довжина тіла у єнотоподібного собаки від голови до хвоста сягає 50-68 см, а сам хвіст – 12-25 см. Вага варіюється у межах 4-6 кг, проте перед сплячкою ці тварини набирають до 6-10 кг.
У порівнянні з уссурійським єнотом танукі значно менший. Розмір тіла у нього у межах 29-65 см, а хвоста – 16-21 см, тоді як вага сягає 3-6 кг.
Представники цього підвиду також мають трохи менший череп та менші зуби. Забарвлення хутра у них варіюється від жовтого до сірого або червонуватого, хоча малеча є чорною.
Цікавий факт! У Японії та Китаї іноді зустрічаються танукі з повністю білим хутром. Вважається, що зустріч із такою твариною символізує удачу. Проте в дикій природі такі танукі зустрічаються дуже рідко.
Поведінка єнотоподібного собаки
Ці тварини живуть парами або невеликими родинами. Вони намагаються не привертати до себе увагу, але стають агресивними у разі загрози. Коричневе забарвлення хутра дозволяє єнотоподібним собакам зливатися з навколишнім середовищем.
Ці тварини зазвичай активні вночі, хоча іноді й протягом частини дня. Їхня активність сповільнюється взимку, з грудня по лютий.
Проте у сплячку єнотоподібні собаки впадають лише під час сильних хуртовин. Вони знаходять покинуту нору борсука чи іншої тварини, і оселяються в ній на холодні місяці.
Цікавий факт! Єнотоподібні собаки є єдиними представниками родини Псові, що впадають у сплячку.
Ці ссавці вміють добре лазити по деревах, плавати та пірнати під воду. Все це також дозволяє їм уникати хижаків.
Єнотоподібний собака має дуже поганий зір. Цей недолік покривається відмінним нюхом, завдяки якому ця хижа тварина здатна знаходити здобич (особливо під час нічного полювання).
Під час спілкування між собою єнотоподібні собаки можуть скиглити, гарчати і вити. Відомо, що вони ніколи не виляють хвостом та не гавкають. Фактично, деякі вчені вважають, що японські єноти за вокалізацією більш схожі на котів, ніж на собак.
Цікавий факт! Здатність лазити по деревах серед представників родини Псові притаманна лише уссурійському єноту та сірій лисиці.
Де живе єнотоподібний собака?
Ці тварини мешкають на теренах Європи та Азії, тоді як ракун є досить розповсюдженим ссавцем Північної Америки. Єнотоподібні собаки зустрічаються у Китаї, Японії, В’єтнамі, Північній та Південній Кореї. Ареал їхнього існування також охоплює чимало європейських країн, зокрема Францію, Австрію, Німеччину, Угорщину, Румунію, Фінляндію, Швецію, Польщу, Словаччину.
На теренах України єнотоподібний собака є досить поширеною твариною. Він зустрічається майже по всій території країни, за винятком Криму. На півдні єнотоподібний собака мешкає поблизу узбережжя річок та озер.
Хвойні та широколистяні лісі, а також луки помірного поясу є типовим середовищем існування уссурійського єнота. Проте він також може жити поблизу міст та сільськогосподарських угідь.
Єнотоподібні собаки живуть у норах, розташованих серед густої рослинності, де вони можуть сховатися та злитися з навколишнім середовищем. При нестачі їжі ці тварини можуть мігрувати, щоб знайти територію, де достатньо здобичі.
Що їсть єнотоподібний собака?
Ці тварини всеїдні. Вони харчуються птахами, комахами, ящірками, зміями, мишами. Також в їхній раціон входять рослини, ягоди, горіхи, фрукти. Іноді ці тварини крадуть яйця з пташиних гнізд.
Єнотоподібний собака вміє плавати та пірнати, тому він може полювати на жаб, крабів і рибу в річках та струмках. Ті тварини, що мешкають поблизу міст, можуть харчуватися зі сміттєвих баків, знаходячи там залишки їжі.
Тобто уссурійський єнот здатний пристосовуватися до тієї їжі, що може знайти у своєму середовищі існування. Іноді він харчується падлом. У пошуках їжі єнотоподібний собака може переміщуватися на значні відстані зі швидкістю 40 км/год.
Розмноження єнотоподібних собак
Шлюбний період у цих тварин починається в лютому і триває до квітня. Самиця виділяє запах, який сигналізує про її готовність до спаровування. За її увагу зазвичай борються 3-4 самця, доказуючи, хто з них найсильніший.
Єнотоподібні собаки – моногамні тварини. Вони створюють пару на все життя. Вагітність самиці уссурійського єнота триває 60-70 днів. Малюки народжуються в квітні або травні.
Зазвичай в посліді єнотоподібних собак 6-8 дитинчат. Проте іноді їхня кількість може сягати 15-16. Годують та виховують малечу обидва батьки.
Малюки уссурійського єнота з’являються на світ сліпими, з тонким шаром жорсткої шерсті. Їхня вага становить 56-170 г.
На 10-й день життя малюки відкривають очі. Протягом перших 40-60 днів їхнього життя вони харчуються молоком матері, але тверду їжу починають їсти ще з третього тижня.
Дітлахи єнотоподібного собаки залишаються разом з батьками протягом 4,5 місяці. Після цього вони починають самостійне життя.
Дорослим молоде потомство стає у віці 10 місяців. Єнотоподібні собаки в дикій природі живуть від 6 до 11 років. Найстаріший у світі японський єнот, який жив у домашніх умовах, помер у віці 16 років.
Хижаки та загрози для єнотоподібного собаки
Головними хижаками, які полюють на єнотоподібного собаку, є росомахи, вовки, рисі, лисиці, беркути та домашні собаки. Якщо тварина не може втекти від ворога, то для захисту в неї є лише зуби та кігті. Більшість хижаків є сильнішими за уссурійського єнота, тому можуть подолати його.
Окрему загрозу для єнотоподібного собаки становлять люди. Попит на хутро цієї тварини існує, тому нерідко вони потрапляють у пастки, розставлені браконьєрами. Крім того, м’ясо японського єнота є популярною стравою кухні Японії.
Єнотоподібні собаки, що живуть у міських умовах поблизу будинків людей, вважаються шкідниками. Іноді їх отруюють або застрелюють. Ці тварини також можуть бути збиті автомобілем при перетині шосе. У деяких випадках єнотоподібний собака може переносити сказ.
Популяція єнотоподібного собаки
Незважаючи на всі загрози, чисельність цих тварин в дикій природі викликає найменше занепокоєння. Їхня популяція належить до категорії стабільної у першу чергу через те, що ці тварини легко адаптуються до різних умов існування та різноманітної їжі.
Достовірна кількість єнотоподібних собак в дикій природі невідома. Проте лише на теренах Фінляндії, за оцінками вчених, мешкає приблизно 120 тисяч дорослих особин цих тварин. Чисельність єнотоподібної собаки в Україні становить близько 10 тисяч особин.