Пустелі – найспекотніше або найхолодніше, найсухіше та найсуворіше середовище на Землі. Зазвичай цей біом уявляють як величезні ділянки піску. Проте в світі існують різні види та типи пустель, що значно відрізняються від цього уявлення.
Що таке пустеля? Визначення біому
Пустеля – будь-яка територія, де щорічно випадає менше 25 см опадів. Незалежно від типу, всі пустельні середовища пов’язані з так званим «дефіцитом вологи». Тобто всі пустелі щороку втрачають більше вологи внаслідок випаровування, ніж одержують її від опадів.
Таким чином визначення пустелі ніяким чином не пов’язано із температурою. Існує чимало гарячих та спекотних пустельних середовищ. Проте на Землі доволі багато й холодних пустель, де панують вкрай низькі денні та нічні температури.
Характерними рисами для будь-якого типу пустелі є:
- дуже мало опадів;
- значні перепади денних та нічних температур;
- висока швидкість випаровування;
- ґрунти грубого складу;
- посухостійка рослинність.
Ґрунти в пустелях часто грубозернисті, кам’янисті та сухі. Вони мало вивітрюються. Рослини, що ростуть в пустелях, формуються під впливом посушливих умов. Більшість з них має низький зріст та міцне листя, яке добре зберігає вологу. Найбільш характерними рослинами пустель є юки, агави, опунції, сагуаро та інші кактуси.
Пустелі займають приблизно одну п’яту всієї площі суші на Землі та є найсухішими з усіх наземних біомів. Вони існують на кожному із земних континентів. Саме тому виділяють різні типи пустель, які можна класифікувати за географією, посушливістю та температурою.
Типи пустель за географією
Пустелі мають тенденцію утворюватися у певних географічних районах, які мають різні кліматичні особливості чи геологічні утворення, що сприяють їхньому виникненню та розвитку. За географічними класифікацією існує 7 типів пустель: субтропічні, полярні, прибережні, внутрішні, мусонні, середніх широт та дощових тіней.
Субтропічні або пасатні пустелі
Цей тип пустель зустрічається в субтропічних регіонах світу. За визначенням це означає, що вони розташовані між 15° і 30° широти як в Північній, так і в Південній півкулях. Тобто субтропічні пустелі знаходяться навколо тропіка Рака у Північній півкулі та навколо тропіка Козерога у Південній півкулі.
Сахара – найкращий приклад типової субтропічної пустелі. Вона займає площу у приблизно 8,6 млн. кв. км. У Південній півкулі найбільш яскравий приклад субтропічної або пасатної пустелі – Калахарі в Африці та Сімпсон в Австралії.
Цей тип пустель є результатом глобальних погодних умов, відомих як конвекційні осередки. Тобто причиною їхнього виникнення є субтропічні антициклони, що приносять теплі та сухі повітряні маси.
Літо в субтропічних пустелях надзвичайно спекотне, а зима більш м’яка. Також характерною їх рисою є велика різниця між денними та нічними температурами.
Полярні пустелі
Цей тип пустель розташований в полярних широтах (тобто між 60° і 90°) в Північній та Південній півкулі. Він також утворюється в результаті глобальної циркуляції повітря.
Найбільш яскравий приклад полярної пустелі – основна частина континенту Антарктида. Незважаючи на те, що тут регулярно реєструються одні з найнижчих температур, вважається, що це пустельний ландшафт.
Чи можна у такому випадку вважати пустелями інші снігові та льодові ландшафти планети? Ні, адже значна частина льоду та снігу Антарктиди утворилися дуже давно – приблизно 20 млн. років тому.
Полярні пустелі на Землі охоплюють майже 5 млн. кв. км. Здебільшого вони являють собою корінні або гравійні рівнини. Піщані дюни не характерні для полярних пустель.
Проте снігові дюни в них зазвичай трапляються в районах, де опади локально більш рясні. Перепади температури в полярних пустелях часто нижчі за температуру замерзання воді. Чергування «заморожування та відлиги» утворює візерункові текстури на землі діаметром до 5 м.
Річна кількість опадів у полярних пустелях становить 15-26 см. Це набагато більше, ніж в інших типах пустельних середовищ. Проте це найбільш безплідні території у порівнянні з іншими. Вони мають лише пласкі шари льоду, які відтають та тануть під час зміни температури. Навіть там, де немає льоду, можна знайти лише кілька рослин.
Взагалі в світі існує лише 2 полярні пустелі – антарктична та арктична. Перша являє собою територію земної кулі, яка майже недоступна для людини (за винятком кількох наукових баз).
На відміну від антарктичної, арктична пустеля – трохи більш населений регіон. Найбільше за все заселена Гренландія. Незважаючи на суворі умови, на цьому острові мешкають люди та існує доволі різноманітна гренландська фауна.
Прибережні пустелі
Цей тип пустель зустрічається прямо вздовж берегової лінії найбільших морських земель. У цих місцях холодні океанські течії проходять паралельно узбережжю та створюють густі тумани, що дрейфують над місцевістю.
Найяскравіший його приклад – пустеля Атакама в Чилі. Вона простягається майже на 1000 км між Андами та Тихим океаном. Тут настільки сухий клімат, що деякі метеостанції в регіоні ніколи не реєстрували жодної краплі дощу.
Атакама – найбільш засушлива пустеля на Землі. Також відомим прикладом прибережної пустелі є Наміб в Намібії. В ній переважають берегові вітри та поширені дюни у формі півмісяця.
Прибережні пустелі розташовані в регіонах поруч з великими течіями, які гонять холодну воду на поверхні океану. Саме ці течії відповідають за створення незвичної кліматичної ситуації – термічної інверсії, коли на рівні моря повітря більш холодне, ніж на підвищенні. Нерідко це призводить до значної хмарності та туману, але дощі при цьому дуже рідкісні чи майже взагалі не бувають.
Літо в прибережних пустелях тепле. Середня літня температура становить +13+24°С, а максимальна – сягає +35°С. Зими прохолодні, з температурами від –3°С до –6°С. Щорічна кількість опадів в прибережних пустелях становить 8-13 см.
Рослини тут мають глибоке коріння, що утримує воду, зібрану під час дощу. Переважну більшість флори прибережних пустель становлять чагарники, кущі та деякі трави.
Хижаки, плазуни, комахи та ссавці є доволі поширеними в цьому пустельному середовищі. Вони можуть вести як денний, так і нічний спосіб життя. В прибережних пустелях зустрічається чимало видів ящірок та змій. Крім того, тут можна побачити койотів, сов, беркутів та білоголових орланів.
Внутрішні пустелі
На відміну від прибережного, цей тип пустель розташований в центрі континенту. Зазвичай вони утворюються через те, що знаходяться так далеко від основних джерел води (океану), що в повітрі над ними майже немає вологи. Зима тут дуже холодна, а літо спекотне.
Найбільш яскравий приклад внутрішньої пустелі – Такла-Макан в Китаї. Її площа становить приблизно 337 тисяч кв. км. Окремі ділянки цієї пустелі знаходяться за тисячі кілометрів від найближчої великої водойми.
Внутрішні пустелі виключно сухі. В деяких з них існують масивні піщані дюни, що подекуди можуть сягати заввишки декілька сотень метрів. При цьому вони завжди зміщуються та змінюються під впливом вітрів.
Мусонні пустелі
Найчастіше за все цей тип пустель нагадує внутрішні, тому що утворюється у внутрішній районах континентів. Проте його унікальність полягає в тому, що він утворюється лише в місцях, де панують сезонні мусони.
Останні щорічно виникають в таких місцях, як Індія, через різницю швидкості нагріву та охолодження землі та води. У той час, коли земля швидко нагрівається та охолоджується, температура основних водойм змінюється досить повільно.
Найбільш яскраві приклади цього типу пустелі – Раджастхан в Індії та Тар в Пакистані. Вони обидві розташовані на внутрішній стороні хребта Араваллі. Саме тому ці пустелі отримують дуже мало вологи від щорічного мусона.
Пустелі середніх широт
Цей тип пустель на відміну від субтропічних зустрічається в середніх широтах. Тобто він існує між 30° і 50° широти як у Північній, так і в Південній півкулі.
На відміну від субтропічних, пустелі середніх широт утворюються в результаті регіональних моделей опадів. Вони або розташовані далеко від великої водойми, або перебувають у дощовій тіні високого гірського хребта. В обох випадках обмежується кількість вологи, що потрапляє на територію.
Яскравий приклад пустелі середніх широт – Сонора в Північній Америці. Температура в ній може сягати +48°С. Пустелі середніх широт можуть бути дуже спекотними, але визначальна їхня характеристика – географічне положення.
Пустелі дощових тіней
До цього типу належать всі пустелі, утворені через те, що найближчий гірський хребет блокує потрапляння вологи в певний регіон. Чимало основних гірських хребтів Землі пов’язані з дощовою тінню пустель.
Найбільш яскравий приклад цього типу – Долина Смерті в пустелі Мохаве. Вона знаходиться в дощовій тіні Сьєрра-Невада та інших хребтів поблизу. Пустелею дощових тіней є й Патагонія через Анди.
Ці високі гори викликають підйом, охолодження та конденсацію повітряних мас. В свою чергу це призводить до значних опадів на навітряній стороні хребта і дуже засушливим умовам на підвітряній стороні.
Типи пустель по посушливості та температурі
За цією класифікацією існує 3 типи пустель: гарячі та сухі (посушливі), напівпосушливі та помірні або холодні.
Посушливі або гарячі та сухі пустелі
Ці території – найспекотніші та найбільш сухі місця на планеті. Вони зустрічаються в низьких широтах по всьому світу. Саме цей тип найчастіше за все викликає асоціації зі словом «пустелі».
Посушливі пустелі зустрічаються в Північній, Південній та Центральній Америці, Африці, Південній Азії та Австралії. На теренах Північної Америки до цього виду належать Мохаве, Чіуауа та Сонора. Також посушливою є пустеля Руб-ель-Халі в Саудівській Аравії, Сахара та Калахарі в Африці, австралійські пустелі.
Для них властиві екстремально високі температури, що можуть сягати +49°С та навіть вище. Найвищий температурний показник з позначкою +56,7°С був зафіксований в Долині Смерті у 1913 році.
Крім того, для цього типу пустелі характерні екстремальні коливання температури, з різницею до 45°С вдень і вночі. Причина в тому, що вдень поверхня сухих та гарячих пустель отримує удвічі більше сонячної радіації, ніж більш вологі місця, і втрачає вдвічі більше тепла в темряві.
У гарячих та сухих пустелях випадає дуже мало опадів. При цьому швидкість випаровування набагато вища. Саме тому ці території виглядають такими посушливими. У деяких випадках краплі дощу випаровуються ще до того, як досягнуть землі.
Найпосушивою вважається Руб-ель-Халі. Середня кількість опадів на рік в ній становить приблизно 2,54 см, а щоденні температури влітку сягають +51°С. Проте найсухішою вважається пустеля Атакама, де в середньому випадає лише 1,5 см опадів на рік.
Літо в посушливих (гарячих та сухих) пустелях нестерпно спекотне. Незначна кількість опадів випадає зазвичай взимку, тоді як літом вони майже відсутні. Ґрунт в посушливих пустелях дуже кам’янистий, грубий і/або заповнений гравієм. Завдяки цьому вода дуже добре стікає і не застряє під поверхнею.
Рослинний світ в пустелях цього типу майже відсутній та представлений невеликими деревами та чагарниками. Тваринний світ більш різноманітний. Зазвичай в посушливих пустелях зустрічаються комахи, павукоподібні, плазуни, птахи та ссавці. Всі ці тварини відпочивають вдень в своїх схованках, а вночі виходять на полювання.
Напівпосушливі пустелі
Цей тип дуже схожий на попередній, але тут зазвичай випадає трохи більше опадів. Напівзасушливі пустелі мають степовий клімат. Вони розташовані лише в Північній півкулі.
Найбільш яскравий приклад цього типу – Великий басейн в Північній Америці, що займає значну частину штату Невада. Також пустелі цього типу зустрічаються в Північній Європі та Північній Азії, Гренландії та Ньюфаундленді.
Щоденні температури в більшості напівпосушливих пустель у літні місяці не перевищують +38°С. В середньому вони становлять +23°С. Вночі температура більш прохолодна, приблизно +10°С.
Літом майже немає опадів. Взимку може бути доволі холодно та можливі снігопади (особливо на висоті). Від посушливих пустель цей тип відрізняється за загальною кількістю опадів. На більшості напівпосушливих територій щорічно випадає до 2-4 см опадів.
Ґрунт в пустелях цього типу неглибокий, піщаний та дрібний. Це може бути пісок дрібної текстури, пухкі уламки гірських порід або гравій. Тому, порівняно з гарячими та сухими пустелями, тут більше різноманіття.
Рослини зазвичай мають шипи або колючі волосинки, які відлякують людей та тварин. Найчастіше за все тут зустрічаються кактуси. В напівпосушливих пустелях мешкають ссавці, дрібні птахи, комахи та плазуни.
Тварини можуть вести як денний, так і нічний спосіб життя. До найбільш відомих представників фауни напівпосушливих пустель належать скунси, кенгурові щури, деякі комахи, птахи та плазуни.
Помірні або холодні пустелі
Хоча денні температури значно відрізняються протягом року, ці пустелі набагато холодніші за два попередні типи. Найбільш яскравий приклад цього типу – основна частина континенту Антарктида. Серед пустель помірного поясу до холодних належить Гобі у Східній Азії.
Середня температура влітку коливається від +21+26°С, а взимку – від –2°С до –4°С. Проте температури в цих регіонах можуть бути дуже низькими.
Середній зимовий мінімум в пустелі Гобі сягає –40°С. Рекордно низька температура поверхні в Антарктиді становить –89,2°С. Щорічна кількість опадів у холодних пустелях – приблизно 9 см, а найбільша зафіксована становить понад 45 см.
Ґрунт тут неймовірно важкий та має чимало пор, тому він може вбирати будь-яку частку води. Рослини в холодній пустелі зустрічаються рідко. Зазвичай це колюча листяна рослинність, мохи та гриби. Фауна холодних пустель представлена переважно ссавцями, більшість з яких живе в норах та впадає у сплячку взимку.
До уваги! Пустелі, що отримують дощ як основну форму опадів, називають гарячими, а ті, що отримують сніг як основну форму опадів, називають холодними.
Рекордні пустелі світу
1. Наспекотніша пустеля планети
Лут в Ірані – ймовірно, найспекотніша пустеля на Землі. В ній регулярно фіксуються неймовірно високі температури. Зокрема, у 2005 р. у пустелі Лут було зафіксовано +70,7°С. Середньорічні показники температури на планеті змінюються щороку. Наприклад, у 2003 році в австралійському Квінсленді було зафіксовано +69,3°С.
Проте, за офіційною версією найвища температура поверхні в Долині Смерті. Рекордні +56,7°С були зафіксовані ще в 1913 році. Саме через це можна стверджувати, що Мохаве – найспекотніша пустеля на Землі (офіційно визнана).
2. Найхолодніша пустеля на Землі
З найхолоднішою пустелею на планеті немає щодних суперечок. Нею вважається Антарктида.
В 1912 році на антарктичній станції Схід була зафіксована температура поверхні –89,2°С. На сьогодні це є найнижчий показник температури, будь-коли отриманий на Землі.
3. Найсухіша пустеля планети
Атакама в Чилі – найсухіша пустеля на планеті. У більшості років тут випадає лише кілька міліметрів дощу, а іноді – ні однієї краплі.
Світовим рекордсменом за найтривалішим посушливим періодом у 172 місяці (14,3 роки) є область Аріка в Атакама. Також метеостанція у Каламі цієї ж пустелі ніколи не реєструвала жодної краплі дощу.
4. Найбільша пустеля на Землі
Антарктида – найбільша пустеля на планеті. Її площа становить приблизно 14,1 млн. кв. км. Взагалі полярні пустелі – найбільші в світі. Перше місце належить Антарктичній, а друге – арктичній.
Найбільшою у світі спекотною пустелею є Сахара. Її площа становить 9,1 млн. кв. км, та з кожним роком вона стає дедалі більшою.
5. Пустеля Землі, що найшвидше зростає
Пустеля Гобі – найшвидше за все зростаюча пустеля на Землі. Щороку вона розширюється приблизно на 6470 кв. км. Пов’язано це з тим, що сусідні з пустелею напівзасушливі луки стають все більш сухими через різні процеси опустелювання.