Окапі – рідкісна тварина Африки, що є близькою родичкою жирафи, але зовні більш схожа на якийсь гібрид коня та зебри. Подібно до останньої, цей ендемік африканської фауни має смуги на спині та ногах. Зустрічається окапі лише у тропічних лісах Конго.
Окапі – класифікація та наукова назва
Окапі – ссавець, що належить до ряду Парнокопитні, підряду Жуйні. Він є представником родини Жирафові (Giraffidae), у якій разом із жирафою становить 2 наявні нині роди.
Окапі належить до однойменного роду, латинська назва якого Okapia. Останній налічує лише 1 вид. Наукова назва цієї тварини – Okapia johnstoni.
Слово «окапі» походить з мови народу лесе, та утворене з двох слів, що означають «відрізати» та «смужки». За легендою місцевих жителів, ця тварина сама прикрашає своє тіло смугами.
Друга складова видової назви – «johnstoni» пов’язана з прізвищем британського дослідника – сера Гаррі Джонстона. Саме його експедиція першою відкрила окапі у лісах Ітурі у Конго на початку 20 ст.
Окапі нерідко звуть живою скам’янілістю. Хоча ця тварина існувала протягом багатьох геологічних періодів, вона все ще виглядає доволі примітивною.
Найдавніші відомі пращури окапі жили в Африці ще в епоху раннього міоцену, від 23 до 16 млн років тому. За генетичним дослідженням 2015 р. виявлено, що спільний пращур цих тварин та жирафів живу приблизно 11,5 млн років тому.
Цікавий факт! Окапі ще відомий як лісова чи конголезька жирафа. Також його звуть «жирафа-зебра» або «лісова зебра», через наявність смугастих плям в обох тварин, але ніякої спорідненості вони не мають.
Як виглядає окапі? Опис тварини
Окапі – одна з найдивовижніших сучасних тварин. За формою тіла вони нагадують коней, але шия у них довша. Окапі має хутро червоно-коричневого або шоколадного кольору з білими горизонтальними смугами на задній частині тіла та ногах. Проте над кожним копитом помітні білі щиколотки з темною ділянкою, що вкриті товстою шкірою.
Голова в окапі маленька, з великими вухами, а мордочка має чорно-біле забарвлення. Шия та ноги у цих тварин видовжені, але не настільки помітно, як у жирафи.
У самців на голові помітні два короткі роги, вкриті шкірою. У самиць вони зазвичай відсутні, проте у деяких особин можуть бути округлі шишки замість горбків на голові.
Довжина тіла в окапі від голови до хвоста становить приблизно 2 м, тоді як зріст сягає 1,6 м. Хвіст сягає завдовжки 40 см. Самиці окапі зазвичай трохи вищі за самців.
Поведінка та спосіб життя
Окапі ведуть денний спосіб життя. Вони активні вдень, та більшу частину часу витрачають на пошуку їжі у лісі. Ці тварини переважно поодинокі, за винятком сезону розмноження, коли самиці доглядають за дитинчатами та час від часу годують невелику групу інших окапі.
Самці зазвичай живуть на більшій території, ніж самиці. За свої територіальні угіддя вони борються зі своїми конкурентами, як і під час шлюбного періоду, використовуючи для боротьби шию.
Вважається, що окапі спілкуються за допомогою тихих низькочастотних звуків, які люди не чують. Лише комп’ютерний аналіз може виявити інфразвукові сигнали цих тварин.
Вважається, що ці звуки є прихованим методом взаємодії окапі, яким вони попереджають один одного про наявність свого головного хижака – леопарда. Також така вокалізація дозволяє самиці спілкуватися з малюком під час пошуку їжі.
Ці тварини доволі залежні від своїх слухових здібностей, коли не бачать крізь густий ліс свого середовища існування. Відведені назад вуха дозволяють легко виявляти хижаків та стежити за ними.
Де живуть окапі та яке їхнє середовище існування?
Наразі окапі збереглися лише на теренах однієї країни Африки. Ці тварини зустрічаються на півночі та сході Демократичної Республіки Конго. Раніше вони мешкали й в Уганді, але наразі цей вид там є вимерлим.
Густий тропічний ліс на висоті 500-1000 м – основне середовище існування окапі. Проте зазвичай переважна більшість цих тварин знаходиться на висоті 800 м, поблизу водного джерела з повільною течією.
Популяція окапі зосереджена у вологих тропічних лісах Ітурі. Приблизно 20% цієї лісової території належать до заповідника дикої природи Окапі, який занесений до спадщини ЮНЕСКО.
Що їсть окапі?
Подібно до жирафів, окапі є травоїдними тваринами. Їхній раціон складається винятково з рослинної їжі. Проте харчування цих тварин доволі різноманітне та налічує понад 100 різновидів рослин, до яких належать навіть отруйні види.
Довгий та чіпкий язик дозволяє окапі хапати листя з гілок над головою. Довга шия також допомагає цим тваринам діставати до листя, бруньок та плодів на високих ділянках.
Окапі також споживають фрукти, ягоди, гриби, папороті. Необхідну для здоров’я сіль та життєво важливі мінерали ці тварини отримують через вживання червоної глини.
Ці тварини проводять більшу частину дня у пошуках їжі. Зазвичай вони тримаються поблизу знайомих їм місць, щоб бути впевненими у наявності шляху для втечі при зустрічі з хижаком.
Цікавий факт! Добовий раціон окапі становить 18-29 кг винятково рослинної їжі.
ТОП-10 цікаві факти про окапі
- Цю тварину настільки рідко можна побачити, що її не класифікували як вид до 1900-х років.
- Окапі було класифіковано як вид у 1900-1901 роках після аналізу двох частин його шкіри, які були відправлені для аналізу до Лондона.
- Більшість цих тварин залишаються прихованими у джунглях і лише рідко їх помічають люди.
- Лише у 2008 р. перше зображення окапі у дикій природі було зроблено камерою-пасткою, встановленою Зоологічним товариством Лондона.
- Жирафи та окапі споріднені: вони мають однакові язики, зуби та роги, але різний зовнішній вигляд.
- Швидкість руху окапі становить до 60 км/год.
- Окапі має настільки довгий язик (30-35 см завдовжки), що є однією з небагатьох тварин у світі, яка здатна лизати власне вухо та очі.
- Ці тварини можуть виявити присутність інших окапі завдяки пахучим залозам біля основи ніг та гострому нюху.
- Смуги на ногах окапі забезпечують тварині чудовий камуфляж через добре поєднання з темними ділянками та відфільтрованим сонячним світлом у джунглях.
- Також смуги можуть допомагати молодим окапі бачити та слідувати за матір’ю крізь зарості.
Розмноження та життєвий цикл
Самиця окапі виношує єдине дитинча приблизно до 16 місяців. Малюк протягом 30 хвилин після народження здатний вставати самостійно. Імовірно, це захисна адаптація цих тварин, оскільки дитинча окапі було б вразливим для хижаків, якщо не могло б втекти у разі загрози.
Мати та дитинча окапі проводять разом приблизно 2 місяці. Вони перебувають переважно у захисних заростях. Хоча доросла самиця охороняє та годує малюка, вважається, що між ними не розвивається такий тісний зв’язок, як в інших копитних ссавців.
Зазвичай відлучення відбувається приблизно у віці 6 місяців. Проте дитинча окапі може продовжувати харчуватися материнським молоком й понад рік. Смуги на тіло у молодих тварин з’являються у перший рік. Статевої зрілості ці тварини набувають приблизно у 3 роки.
Середня тривалість життя окапі у дикій природі напевно невідома. Проте у неволі ці тварини живуть 15-20 років, а деякі окремі особини – навіть до 30 років.
Хижаки та загрози окапі
Головним хижаком цих тварин є леопард. Окапі не може застосовувати проти нього свою основну захисну тактику за допомогою чутливого слуху. Леопард проводить час серед дерев та може спостерігати за потенційною здобиччю згори. Таким чином цей хижак може полювати на окапі із засідки.
Сервал, який також чудово лазить по деревах та має гострий слух, є ще одним хижаком цих парнокопитних. Загалом через доволі обмежений ареал розповсюдження окапі має менше хижаків, ніж чимало інших видів тварин.
Також загрозу для нього можуть становить люди. Корінне населення ДР Конго цінує м’ясо та шкіру окапі, через що й полює на цих тварин, які ще з 1933 р. охороняються законом у країні, але це не заважає браконьєрству.
Проте найбільшою загрозою для окапі становить втрати їхнього середовища існування через вирубку лісів. За оцінками, у дикій природі залишилося від 10 000 до 25 000 особин цих тварин. У зоопарках у різних куточках світу загалом мешкає приблизно 100 окапі. Ці тварини у дикій природі класифікуються як вид, що перебуває під загрозою зникнення.