Лев – один з найбільших та найсильніших представників родини Котячі у світі. За габаритами він поступається лише сибірському тигру – рідкісній тварині тайги. На відміну від більшості великих кішок, леви живуть родинними групами – прайдами. Вони вважаються одним з найпопулярніших тварин у світі.
Лев – класифікація та наукова назва
Лев – хижий ссавець підряду Котовиді, родини Котові (Felidae). Він належить до підродини Пантерові (Pantherinae), в якій представляє рід Пантера (Panthera).
Останній об’єднує 5 сучасних видів. Крім лева, до роду Пантера також належать тигр, пардус, ягуар та сніговий барс.
Наукова назва лева – Panthera leo. Цей вид об’єднує 2 наявні та 4 вимерлі підвиди. Лев берберійський чи атласький вважається вимерлим у дикій природі, але існує у багатьох зоопарках світу.
Індійський чи азійський лев – підвид, що зустрічається на теренах Індії. Проте, за останніми даними, він вважається різновидом берберійського лева. Загалом, класифікація підвидів цих хижаків досі залишається спірною. До 2017 р. визнавалося лише 2 підвиди – азійські та африканські леви.
Як виглядає тварина лев?
Леви – найбільші дикі кішки на теренах Африки. Загалом за розмірами серед представників своєї родини вони поступаються лише тиграм.
Дорослі самці лева важать 150-250 кг, тоді як самиці – 120-150 кг. Було помічено, що самці у неволі часто важать більше та схильні до ожиріння.
Довжина тіла у цих великих диких кішок сягає 1,7-2,5 м, а висота у загривку – 90-125 см. Ще 90-110 см припадає на довгий та тонкий хвіст з пухнастою китицею на кінчику.
Леви – єдині дикі кішки, в яких доволі помітна різниця між самцями та самицями. Дорослі самці значно більші за вагою, ніж самиці. Вони також мають гриву, що вкриває голову, шию та груди.
Вважається, що її наявність пов’язана з рівнем тестостерону. Забарвлення левової гриви може варіюватися від світлого до рудого, коричневого та чорного кольорів.
Загалом леви мають коротке хутро жовто-коричневого чи золотистого відтінку. Відмітини на їхньому тілі набагато тьмяніші, ніж яскраві смуги та плями на тілі інших представників родини Котові. Завдяки такому забарвленню ці хижаки залишаються непомітними під час вистежування здобичі із засідки серед трави.
Цікавий факт! Леви мають сильні та потужні щелепи, що містять загалом 30 зубів, включаючи 4 ікла.
Білі леви
Декілька видів великих кішок були виявлені у дикій природі з мутаціями кольору. Наприклад, зустрічаються білі тигри. Так само існує незвичайна мутація кольору левів, що робить їхнє хутро надзвичайно білим.
Білі тигри є альбіносами. Тобто вони не мають кольорових пігментів у своєму хутрі. На відміну від них, поява левів з білим хутром спричинена рецесивними ознаками. Через те, що білі леви були дуже рідкісними, їх ще у другій половині 20 ст. відловили та відправили жити у неволі.
Наразі левів з білим хутром розводять у багатьох зоопарках та парках дикої природи. Однак цих тварин також повертають у Південну Африку, де вони успішно розмножуються та полюють у рідному середовищі.
Лев, тигр та лігр
Азійські леви обмежені індійським національним парком Гір, який тривалий час був поза межами ареалу тигрів. Проте у 2019 р. вперше за 27 років тигра помітили у цій же місцевості.
Хоча конкуренції між цими двома видами у дикій природі останнім часом не зафіксовано, такі випадки траплялися у неволі. Давньоримські імператори звикли протиставляти види один одного, щоб дізнатися, який саме буде мати перевагу. У сучасні часи бенгальський тигр у зоопарку Анкари прослизнув до клітки з левом та убив його одним ударом лапи по шиї.
Лігр – гібридне потомство, отримане внаслідок спаровування самця лева та самиці тигра. Хоча леви та тигри розійшлися як види майже 7 млн років тому, вони можуть розмножуватися один з одним.
Усі відомі лігри були отримані з видів, які утримувалися у неволі. Звіти про них існують вже понад 200 років. Визначальною особливістю лігрів є їхні величезні розміри. Вони можуть важити вдвічі більше за левів та є найбільшою великою кішкою.
Вимерлі види левів
Науковці вважають, що 10 000 років тому леви були найпоширенішими ссавцями поза людьми. Однак наразі їхнє різноманіття становить лише частку від історичного. Це пов’язано з вимиранням двох унікальних видів левів наприкінці останнього льодовикового періоду та втратою середовища існування, що зменшило ареал цих хижаків.
Берберійський чи атласький лев
Цей нині вимерлий вид левів раніше зустрічався на північному узбережжі Африки. Ареал його поширення простягався від Єгипту до Марокко.
Донедавна вважалося, що це окремий підвид лева. Проте сучасні дослідження показали, що він генетично схожий на азійських левів.
У 19 ст. на берберійського лева полювали до повного вимирання. Останнє задокументоване спостереження було в Атлаських горах Алжиру у 1942 р. Проте шкури цих левів були знайдені на нелегальних ринках у 1980-х роках.
Тому, швидше за все, берберійські леви вимерли пізніше, ніж вважається. Наразі ці тварини не визнаються унікальним підвидом, але вважалися таким протягом більшої частини 20 ст.
Капський лев
Цей вимерлий підвид раніше мешкав у Південній Африці. Його представники мали темнішу гриву, ніж у багатьох інших популяціях левів. Капський лев вважається вимерлим у своєму ареалі існування з 1858 р.
Печерний лев
Цей вимерлий вид левів був поширеним від Євразії до Аляски. Він вимер приблизно 12 тисяч років тому. Цей вид левів зустрічався по всій континентальній Європі.
Чимало археологічних малюнків з цієї території зображують саме печерних левів. Печерний лев був значно більшим за сучасні види.
Американський лев
Цей підвид левів також вимер близько 12 000 років тому під час глобальної зміни клімату. Його ареал існування охоплював значну частину сучасної території Сполучених Штатів та Мексики.
Американський лев був найбільших з усіх. Він важив понад 380 кг та за розмірами тіла на 25% перевищував габарити сучасних африканських левів.
Цей вимерлий підвид левів полював на великих відкритих територіях. Його головною здобиччю були бізони, олені та навіть мамонти.
Лев’ячий рик
Рик лева надзвичайно гучний та може сягати близько 114 децибелів. Він настільки гучний, що переступає больовий поріг людського слуху. Рев лева голосніший за голос будь-якої великої дикої кішки. Його можна почути на відстані близько 8 км.
Здатність ревти з такою високою гучністю пояснюється унікальними адаптаціями у голосових складках лева. Ці хижаки зазвичай ревуть для попередження та захисту своїх територій. Крім того, левиний рик також дозволяє членам прайду знаходити один одного, оскільки цей звук може поширюватися на значні відстані.
Де живе лев та яке його середовище існування?
Історично леви мешкали на більшій території Африки та навіть у деяких частинах Європи та Азії. Проте зараз вони витіснені у значно ізольованіші осередки свого колись великого природного ареалу.
Сучасна популяція африканських левів зустрічається лише у країнах Африки на південь від Сахари. Також існує невелика популяція азійських левів, що живуть у віддаленій частині Індії.
Попри те, що чисельність цих великих кішок зменшується, вони є неймовірно адаптованими тваринами. Леви можуть жити навіть у дуже посушливому кліматі, адже більшу частину необхідної вологи отримують з їжі.
Ці хижаки надають перевагу відкритим лісам, заростям чагарників та саванам, де є не лише чимало схованок, але й різноманітна здобич. Леви не зустрічаються лише у районах тропічних лісів та у глибині пустель.
Цікавий факт! Левів часто звуть «королями джунглів», але вони надають перевагу відкритим місцевостям для полювання. Проте самці можуть переселятися у більш лісисті райони.
Поведінка та спосіб життя левів
За способом життя леви значно відрізняються від інших диких кішок, адже живуть прайдами. Ці групи складаються з 5-15 споріднених самиць та їхніх малюків, а також одного самця. Проте іноді зустрічаються невеликі прайди з 2-3 самцями.
Леви-самці контролюють територію площею близько 100 кв. м. Вони позначають сечею дерева та скелі, а також застерігають чужинців своїм гучним ревом.
Хоча леви-самці можуть ефективно захищати свій прайд, але вони постійно конкурують з іншими самцями, які намагаються захопити їхню територію. У разі успіху останніх буде знищене молоде покоління левів, які народилися від попереднього самця.
Попри свої великі габарити, самці лева майже не полюють, бо вони повільніші, та їх легше помітити. Самиці у прайді полюють разом. Вони не лише мають успіх під час полювання, але й можуть полювати на тварин, які швидші за них та набагато більші.
Молоді левенята проводять багато часу, граючи разом. Це фактично допомагає їм розвивати техніку полювання. Цей метод рольової гри з дитинчатами також допомагає самицям визначити, для чого найкраще за все підходить молодь: для переслідування здобичі та загону її у кут або ж для ловлі.
Цікавий факт! Лев може рухатися зі швидкістю до 56 км/год.
Лев: ТОП-10 цікаві факти про тварину
- Прайди зазвичай складаються з 80% самиць. Лише 1 з 8 самців лева доживає до зрілого віку.
- Групи самців левів іноді об’єднуються, контролюючи величезні території.
- Одна така відома група у національному парку Крюгера контролювала понад 170 тисяч акрів. За приблизними підрахунками, вони знищили понад 100 левів та левенят суперників.
- Найбільший лев, коли-небудь зареєстрований, важив 313 кг. Він був застрелений у Південній Африці у 1936 р.
- Вимерлі види левів були навіть більшими за сучасних. Їхня вага сягала 523 кг.
- У левів маленькі легені та серце, тому вони швидкі лише на незначних дистанціях та можуть покладатися лише на приховане підкрадання до здобичі та командну роботу під час полювання.
- Лев’яче серце важить близько 1175 г, що порівняно з розміром тіла значно менше, ніж у багатьох травоїдних тварин, на яких полює лев.
- Лев має великі лапи з м’якими подушечками знизу та гострі висувні кігті на кінці кожного пальця, які допомагають йому бігати, лазити та ловити здобич, а також є хорошим механізмом захисту.
- Будова лев’ячих стоп та ніг дозволяє цим хижакам стрибати на відстань понад 10 м.
- Найвідомішим зображенням цих хижаків є рівучий лев на початку фільмів студії MGM. Справжній лев, що слугував прообразом емблеми, пережив авіакатастрофу та протримався 4 дні на бутербродах та молоці.
Що їсть та як полює лев?
Лев – великий хижак, який полює на інших тварин. Його головною здобиччю є буйволи, антилопи гну та навіть жирафи. Залежно від кількості та різноманітності потенційної їжі на території, леви найчастіше за все ловлять газелей, зебр та бородавочників.
Також ці хижаки полюють на різні види антилоп, слідкуючи за їх стадами у саванах та на відкритих просторах. Хоча леви зазвичай полюють самостійно, але вони не відмовляться від можливості вкрасти чужу здобич.
Здобиччю, яку спіймали самиці прайду, спочатку харчується самець, а вже потім вони самі. Левенята у цій черзі посідають останнє місце, тому споживають лише залишки їжі.
На відміну від інших диких кішок, леви – не поодинокі мисливці. Навпаки, левиці полюють разом, при цьому кожна самиця виконує свою стратегічну роль у полюванні.
Завдяки цьому вони можуть ловити тварин, які набагато швидші та більші за них. Науковці дослідили, що при груповому полюванні левиць їхній успіх зловити здобич зростає майже на 30% порівняно з тим, коли вони полюють поодинці.
Хоча леви не сприймають людей як здобич, вони можуть проникати у села, щоб знайти їжу. Щорічна кількість людей, на яких напав лев, становить до 700 особин. При цьому леви відповідальні за 100 людських смертей щороку лише у Танзанії.
Цікавий факт! У середньому леви споживають близько 8-9 кг м’яса на день. Самці можуть з’їдати близько 43 кг їжі, а самиці – 25 кг.
Розмноження левів
Самці та самиці левів починають розмножуватися у віці 2-3 років. Попри це, вони часто не розмножуються, доки не закріпиться прайд.
Період вагітності у самиці лева триває майже 4 місяці. Вона народжує від 1 до 6 малюків, у середньому – до трьох.
Останні з’являються на світ сліпими та дуже вразливими у своєму оточенні. Хутро левенят вкрите темнішими плямами, що допомагає їм замаскуватися серед лігва. Це сприяє захисту малюків, коли дорослі особини виходять на полювання.
Проте, менше половини левенят доживає до 1 року. Четверо з п’яти молодих левів гине у віці двох років – зазвичай від нападу хижаків або від голоду.
Левиці у прайді народжують малюків приблизно в той самий час. Вони допомагають вигодовувати дитинчат інших самиць та доглядати за ними.
Левенята споживають материнське молоко протягом перших 6 місяців свого життя. Активно полювати самостійно вони починають лише у віці 1 року. Проте їсти м’ясо левенята починають вже після 12 тижня свого життя.
Леви живуть від 8-10 до 15 років. Тривалість їхнього життя у неволі трохи довша. У 2016 р. у зоопарку Філадельфії довелося приспати 25-річну левицю після того, як вона почала страждати від обмежень у пересуванні.
Загрози для левів
Лев – домінантний хижак у своєму середовищі існування. Тобто інші тварини зазвичай не становлять загрози для нього.
Винятком є лише зграї гієн, які можуть нанести леву смертельних пошкоджень. Також смертельно ранити лева можуть слони та жирафи, коли відбиваються від його нападу.
Зазвичай головну загрозу для цих хижаків становлять інші леви. Самці часто вбивають один одного, намагаючись захопити контроль над прайдами. Вони також вбивають левенят прайду.
Найбільшу загрозу для левів становлять люди, які вбивають цих хижаків не лише зі страху, але й заради самого процесу полювання. На чисельність цих хижих тварин також серйозно вплинули хвороби, які передаються гієнам від диких собак. У період між 1993 та 1997 роками понад 1000 левів загинуло від собачої чуми.
Популяція левів
Як і іншим диким кішкам, левам загрожує втрата середовища існування та нерегульоване полювання. З 1993 по 2014 роки популяція цих хижаків скоротилася на 42%.
За останньою оцінкою доросла популяція становить від 23 000 до 39 000 статевозрілих особин. Наразі леви вважаються вразливим видом.
Популяція африканських левів налічує понад 20 тисяч особин, а азійських – лише 600 особин. Останні обмежені лише одним заповідником дикої природи в Індії, що має площу 1400 кв. км.
Подальше зростання популяції азійських левів значною мірою залежить від реінтродукції цих тварин у нові існування в Індії. Цей підвид занесений до списку тих, яким загрожує зникнення.