Крижень – найвідоміша та найпоширеніша дика качка у Північній півкулі. Вона зустрічається майже всюди – від морського узбережжя до високих гір, де є доволі великі водойми. На теренах України дика качка крижень зустрічається скрізь, крім високогір’я.
Качка крижень – класифікація та наукова назва
Крижень – птах ряду Гусеподібні, родини Качкові (Anatidae), підродини Качині (Anatinae). Він належить до роду Качка (Anas), що об’єднує найпоширеніші види качок Євразії та Північної Америки.
Загалом цей рід налічує 32 види, включаючи 1 вимерлий. До нього належать крижень звичайний (Anas platyrhynchos) та крижень американський (Anas rubripes). Також доволі відомими представниками роду Качка є чирянка мала та американська та шилохвіст північний.
Назва «Anas» у перекладі з латинської мови означає «качка». Друга складова видової назви крижня звичайного є поєднанням двох давньогрецьких слів. «Platus» означає «широкий або плаский», а «rhunkhos» – «дзьоб».
Цікавий факт! Майже всі одомашнені качки походять від крижня. Цих птахів тримали стародавні римляни, єгиптяни, китайці.
Як виглядає качка крижень? Опис птаха
Качка крижень – птах середнього розміру. Довжина тіла у дорослих самців сягає 62 см, а самиць – 57 см, тоді як розмах крил становить 80-100 см. Вага цих диких качок варіюється у межах 1-1,5 кг, але восени, перед міграцією на зимівлю може сягати навіть 2-х кг.
Крижень – качка з довгою шиєю, округлою головою, пласким та широким дзьобом та доволі міцним тілом з перетинчастими лапами. Самці та самиці мають яскраві ознаки статевого диморфізму, тобто дуже відрізняються один від одного за розміром та кольором.
Самець крижня має виразне зелене або блакитне оперення, біле кільце на шиї, коричневі крила та груди. Тіло у нього сірувате та зеленіше на задній частині крил. Саме так самець крижня виглядає у шлюбний період, після якого линяє та з переважно темно-бурими тонами стає більш схожим на самицю.
Самиця крижня, навпаки, має світло-коричневе оперення з темно-коричневими плямами або смугами на тілі, крилах та верхівці голови. Представники обох статей мають жовтий чи помаранчевий дзьоб та ноги. Проте у шлюбний період самці мають вохристо-оливковий колір дзьоба з жовтим кінчиком.
Де живе качка крижень та яке має місце існування?
Дика качка крижень широко поширена по всій Північній півкулі. Вона гніздиться як в арктичних широтах, так і у теплих субтропіках. В Україні крижень звичайний гніздиться та мігрує скрізь, за винятком високогір’я.
Загалом ареал поширення крижня звичайного охоплює Північну Америку, Європу (за винятком високогірних районів у центральних країнах та частини Скандинавії), Азію та частину Північної Африки. Також ці птахи були завезені до Австралії, Нової Зеландії та Південної Америки.
Крижень американський населяє східні регіони Канади та північно-східні США. На південь цей птах мігрує до південно-східних штатів, а інколи – на Бермуди чи Багами. Як залітний вид крижень американський інколи зустрічається у Мексиці, на півночі та заході Європи.
Озера, ставки, струмки, водно-болотні угіддя та гірські річки – типові місця існування качки крижень. Ці водоплавні птахи зустрічаються переважно у лісотундрі та середній лісовій зоні, значно рідше – у горах, на висоті до 1300-2250 м.
Зазвичай крижень населяє прісноводні, рідше – злегка солонуваті водойми. Свої гнізда ці дикі качки ховають серед густої рослинності поблизу води, де вони живуть та харчуються. Інколи самиця крижня може відкладати яйця у старе гніздо фазана чи інших птахів, розташоване поблизу водойми.
Зазвичай для гніздування крижні обирають внутрішні прісноводні водойми зі стоячою водою та узбережжям, зарослим очеретом та іншою високою водною рослинністю. Поза сезоном розмноження цих диких качок можна побачити навіть на морських затоках чи на заплавних луках.
Поведінка та спосіб життя качки крижень
Крижень – дуже соціальний птах. Поза сезоном розмноження ці дикі качки утворюють великі зграї різного розміру, щоб разом шукати їжу та ночувати. З ранку до вечора ці птахи шукають поживу.
Крижні використовують численні вокалізації та мову тіла, щоб спілкуватися один з одним. Наприклад, під час загрози життю крижень спочатку демонструє відкритий дзьоб, а потім штовхає зловмисника грудьми.
Самиці частіше використовують вокалізацію, тоді як самці зазвичай мовчать, за винятком бійок. Добре відоме крякання властиве винятково самицям. Самців часто можна почути під час їхнього польоту, коли вони видають характерний високий посвист.
Північні популяції крижнів мігрують на зимівлю на південь, долаючи сотні чи тисячі кілометрів. До типових місць зимівлі належать південь США, північ Мексики, Північна Африка, Центральна та Південна Азія, а також Південна та Центральна Європа.
Качка крижень – ТОП-5 цікаві факти
- При відповідному попутному вітрі крижень може долати сотні кілометрів на день.
- Під час міграції крижень летить зі швидкістю близько 80 км/год, але короткими сплесками може досягати навіть більшої швидкості.
- Самець крижня має штопороподібний статевий орган, що підвищує його репродуктивні можливості.
- Відоме усім крякання качки – це насправді заклик самиці до своїх каченят, які першу частину життя проводять разом із матір’ю.
- Варена качка вважається делікатесом у багатьох місцях, включаючи фуа-гра у Франції та качку по-пекінські у Китаї.
Що їсть крижень?
Дика качка крижень – всеїдний птах. Вона харчується методом «плескання»: нахиляється вперед у воді та їсть усе, що знаходиться під поверхнею. Раціон крижня складається з комах, черв’яків, равликів та слимаків, а також різної рослинності.
Крижень пропускає через дзьоб воду, наче через сито, виловлюючи дрібних рачків, мальків риби, пуголовків та іноді навіть самих жаб, а також риб’ячу ікру. Взагалі, дика качка випадково їсть майже все, що зможе.
Взимку крижні тримаються зграями поблизу ополонок. У цей період вони харчуються переважно зеленою складовою водної рослинності.
На початку зими головною їжею для диких качок слугує насіння та пагони водних рослин. Наприкінці літа та на початку осені крижні охоче літають харчуватися до хлібних полів, де збирають залишки зернових культур.
До уваги! Крижні приносять користь людям, коли під час харчування очищують водойми від личинок комарів та ряски.
Розмноження крижня
Залежно від ареалу, сезон розмноження крижня починається вже в жовтні та триває до березня. Самець починає залицяння, хитаючи головою з боку в бік або підіймаючись у воді та змахуючи крилами. Самиця заохочує таку поведінку, хитаючи власною головою вперед-назад, або пливе з низько опущеною головою.
Зазвичай пара починає гніздуватися після повернення зі щорічної міграції навесні. Під час спарювання самець щосили стискає дзьобом шию самиці. Цікавим є той факт, що крижень, здається, дуже легко схрещується з близькоспорідненими видами. Кожного сезону ці птахи утворюють нові пари, обираючи нового партнера.
Самиця крижня відкладає 5-15 яєць. Вона висиджує їх протягом місяця. Пташенята крижня залишають гніздо зразу після появи на світ та слідують за матір’ю у воду. Вони мають жовтий та темно-коричневий колір, який починає змінюватися через місяць-два.
Літати каченята крижня зможуть у віці 3-4 місяців. Більшість молодих птахів починають розмножуватися ще з першого року життя. Проте у весняних зграях завжди більше самців, ніж самиць, адже останні нерідко гинуть при висиджуванні яєць.
Тривалість життя качки крижень становить 5-10 років. Чимало цих птахів стають жертвами хижаків або мисливців. Проте найстаріший відомий крижень прожив приблизно 27 років.
Хижаки та загрози для крижня
На качку крижень полюють руді лисиці, дикі коти, койоти, єнотоподібні собаки та численні хижі птахи. Яйця та пташенята нерідко стають здобиччю ракунів, опосумів, скунсів, черепах, ласки, великих риб та багатьох інших тварин.
Загальна популяція крижня невідома. Проте ця дика качка є майже напевно одним із найпоширеніших птахів у світі.
Науковці вважають, що чисельність крижнів у дикій природі лише зростає. За останніми даними, чисельність крижнів в Європі становить до 8 млн особин, тоді як у Північній Америці – 17-18 млн, а у Новій Зеландії – понад 5 млн.
Саме тому цей вид викликає найменше занепокоєння. Хоча мисливці щороку знищують мільйони крижнів, ці дикі качки досить швидко розмножуються, а їхня популяція залишається стабільною.
Єдиною серйозною загрозою для крижня залишається втрата його природного середовища існування. Проте, на щастя, ці птахи добре пристосувалися до створених людиною ставків та озер.