Гієна – хижий ссавець, що мешкає на теренах Африки та Азії. Зовнішньо вона більш схожа на собаку, але має певні котячі риси та біологічно ближче саме до Котових. Деякі види цих тварин бувають доволі агресивними, а зграя гієн може здолати навіть лева.
Гієна – класифікація та наукова назва
Гієна – ссавець із ряду Хижі, підряду Котовиді. Вона належить до родини Гієнові (Hyaenidae) та є представником роду Гієна (Hyaena). Останній об’єднує лише два нині існуючих види цих тварин. До них належать бура та смугаста гієни.
До самої ж родини Гієнові належать ще 2 види доволі схожих тварин. Це – плямиста гієна та земляний вовк. Зовні вони доволі схожі на представників роду Гієна, проте мають певні відмінності та виділяються в окремі роди.
Наукова назва бурої гієни – Hyaena brunnea, тоді як смугастої – Hyaena hyaena. Перша складова походить від давньогрецького слова, що в перекладі означає «дика свиня».
Пов’язано це з тим, що греки вважали цих тварин подібними один до одного через наявність щетиністої гриви. Друга частина в назві бурої гієни походить з латинської мови та перекладається як «коричневий».
До уваги! Хоча гієни доволі схожі с Псовими, з наукової точки зору їх не можна назвати собаками.
Як виглядає гієна бура, смугаста та плямиста?
Гієни – чотирилапі ссавці з кудлатою шерстю та великими вухами. Ці тварини мають як котячі, так і собачі риси, та характерні гриви на спині. У всіх гієн довгі передні та короткі задні лапи.
На відміну від собак, ці тварини мають більше ребер, та грубі язики, схожі на котячі. Проте в них короткі кігті, що не втягуються як у кішок.
Бура гієна має довгу, грубу та кошлату шерсть. Забарвлення в неї переважно темно-коричневе, проте голова сіра. На шиї та спині розміщується довге волосся, що може підніматися, перетворюючись на гриву. Літнє хутро тонке, а зимове – більш товсте.
Забарвлення смугастої гієни варіюється від сірого до світло-коричневого. На тілі та ногах помітні смуги, колір яких може бути від темно-коричневого до чорного. Грива у представників цього виду більш помітна, ніж у бурих гієн.
На відміну від попередніх видів, плямиста гієна має відносно коротке грубе хутро, а довга спинна грива в неї відсутня. Забарвлення може варіюватися від піщаного відтінку до червоно-коричневого. При цьому на тілі помітно чимало темно-коричневих та чорних плям.
Розміри гієн залежать від виду та статі. Довжина тіла у смугастої гієни становить 83-129 см, тоді як висота – 60-78 см. Вага варіюється в межах 22-54 кг. Самці та самиці однакові за розмірами.
Довжина тіла у бурої гієни сягає 129-160 см, а висота – 71-78 см. Вага у самиць становить 37-40 кг, тоді як у самців – 40-43 кг.
До уваги! Бурі та смугасті гієни менші за розмірами, ніж плямисті, але більші за земляних вовків. Взагалі в родині Гієнові найбільшими є плямисті гієни. Висота тіла в них 77-81 см, довжина – 95-165 см, а вага – в середньому 44-55 кг (максимальна – 86 кг).
Поведінка гієни
Ці тварини ведуть переважно нічний спосіб життя. Подібно до котів, вони мітять свою територію, але використовують для цього анальні залози.
Смугасті гієни зазвичай живуть поодинці або парами. Хоча окремі популяції цих тварин можуть об’єднуватися в невеликі мігруючі зграї до 7-х особин. На відміну від них, плямисті гієни живуть високоорганізованими групами до 80 особин, де керують самиці. Вони можуть вести навіть денний спосіб життя.
Ці тварини зазвичай зариваються в печери та під ущелини. Смугасті гієни також риють лігва. Ці тварини доволі часто та голосно кричать, проте не всі вони сміються.
Лише плямисті гієни мають таку здатність. Вони використовують до десятка різних звуків бурчання, сміху та гавкоті для ефектного спілкування з членами свого клану.
Цікавий факт! Гієни мають одну з найсильніших сил укусу серед тварин. Їхній укус навіть більш сильний, ніж у лева. Плямиста гієна кусає з силою 1100 PSI, що трохи менше, ніж у білого ведмедя (1200 PSI). Гієна може рухатися зі швидкістю до 59 км/год.
Де живуть гієни? Середовище існування
Ці тварини живуть в Африці, на Близькому Сході та в деяких частинах Азії. Бурі гієни зустрічаються у Південній Африці, Ботсвані та Намібії, а також Мозамбіку, Анголі та Зімбабве. Зазвичай представники цього виду мешкають у пустелях, саванах та на прибережних територіях.
Смугасті гієни поширені у Північній Африці, на Близькому Сході та на значній території Індії. Вони віддають перевагу сухим лісам у гірських районах, густим лукам та саванам.
Представники цього виду облаштовують нори в скелястих виступах та ущелинах. Вони доволі прив’язані до джерел прісної води, які повинні бути в радіусі 10 км від їхнього місця розташування.
До уваги! На відміну від цих двох видів, ареал плямистої гієни охоплює Центральну, Південну та Західну Африку. Ці тварини надають перевагу лісам, напівпустелям, саванам та горбистим лісам нижче 4000 м.
Що їсть гієна?
Ці тварини харчуються переважно падлом, проте вони також можуть й полювати за здобиччю. Взагалі гієни вважаються переважно м’ясоїдними, бо здебільшого споживають м’ясо.
Проте у скрутні часи вони можуть доповнювати незначний м’ясний раціон фруктами. Крім того, гієни споживають всю їжу до останку, не залишаючи навіть кісток та копит. Саме тому у своєму ареалі існування вони відіграють доволі важливу роль своєрідних «санітарів» навколишнього середовища.
Взагалі гієни не особливо вимогливі до м’яса, яке споживають. Їхня травна система здатна перетравити будь-що. Гієни без шкоди для життя можуть поласувати навіть неживими предметами (шинами або матеріалом для наметів).
Раціон бурої гієни складається переважно з падла. Найчастіше за все ці тварини здобувають його на узбережжі, відшукуючи мертву рибу, крабів та тюленів. Також вони можуть ловити гризунів та комах, споживати яйця, фрукти та гриби. Ці тварини закопують надлишки їжі, та споживають їх протягом доби.
Смугасті гієни споживають будь-яке м’ясо та падло, та навіть з’їдають всі кістки. На відміну від них, плямисті гієни – найагресивніші представники родини Гієнові. Вони є справжніми мисливцями за їжею і не дуже схильні до споживання падла.
Зазвичай плямисті гієни полюють на великих копитних травоїдних тварин. Їхню здобич становлять зебри, антилопу гну, газелі, імпали, вівці, кози та велика рогата худоба. Крім того, плямисті гієни ловлять рибу, а в рідкісних випадках нападають навіть на людей. За один раз ці тварини можуть з’їсти до 14 кг м’яса.
До уваги! Серед представників родини Гієнові лише земляні вовки є винятково комахоїдними тваринами. Вони харчуються термітами та личинками.
Розмноження гієни
Бурі та плямисті гієни – полігамні тварини, тоді як смугасті – винятково моногамні. Період розмноження та виношування потомства у цих тварин різниться в залежності від виду.
Бурі гієни розмножуються з травня по серпень, хоча іноді можуть спаровуватися поза сезоном. Самиця виношує потомство протягом 90 днів. На світ з’являється 1-5 малюків. Самці допомагають самицям вигодовувати дитинчат.
Період розмноження у смугастих гієн приходиться на січень-лютий та жовтень-листопад (залежно від місця існування). Період вагітності триває 90-91 день, на світ з’являється від 1 до 6 малюків. Обоє батьки приймають участь у вирощування дитинчат.
Плямисті гієни можуть розмножувати цілий рік, проте зазвичай надають перевагу вологому сезону. Самиця народжує 2-х малюків, яких виношує протягом 110 днів.
До уваги! Дитинчата у плямистих гієн народжуються вже із зубами та відкритими очима. На відміну від них, малюки бурих та смугастих гієн після народження ще потребують допомоги дорослих. Вони народжуються сліпими та немічними.
Хижаки та загрози для гієни
Тривалість життя гієни становить приблизно 12 років. Деякі особини можуть доживати до 25 років. Зазвичай найменша тривалість життя серед бурих гієн. Найстарішими були самці плямистої гієни – Марс та Вупс, що мешкали в зоопарку Гонолулу. Перший прожив 28,5 років, а другий – 26 років.
Леви – головні хижаки гієн, хоча зазвичай не їдять останніх. Цар звірів сприймає цих тварин як конкурентів за їжу, саме тому нападає на них. При цьому зграї гієн також здатні вбивати левів.
Відомо, що у 1990-х роках в ефіопській пустелі кілька тижнів тривала масштабна війна між групами цих тварин. Під час сутичок гієнам вдалося перемогти 6-х левів. Ситуація настільки загострилася, що довелося втрутитися військовим. Зрештою, леви знищили 35 гієн, а останні – 6 левів.
Так само на Близькому Сході смугасті гієни конкурують за їжу з вовками. Проте іноді вони можуть співпрацювати та подорожувати спільними мисливськими зграями. У деяких регіонах на гієн можуть нападати леопарди та крокодили.
Фермери нерідко знищують бурих гієн, вважаючи їх винуватцями загибелі худоби. Проте насправді ці тварини не вбивають здобич. Вони шукають лише падло. Крім того, у деяких районах Сомалі на гієн полюють, адже їхнє м’ясо там вважається за делікатес.
До уваги! У своєму середовищі існування гієни та шакали є падлоїдами. При цьому у сутичках за падло між цими тваринами перевага буде на боці перших. Гієна виграє бійку з шакалом, тому що вона більша та сильніша за нього, та має більш міцні зуби та велику силу укусу.
Популяція гієни
Вчені вважають, що дика популяція плямистих гієн наразі є стабільною. Неминуче зникнення поки ще не загрожує цим тваринам.
На відміну від них, бурі та смугасті гієни класифікуються як види, що знаходяться під загрозою зникнення. Люди нерідко зазіхають на природнє середовище існування цих тварин та вбивають.