Аксолотль – одна з найбільш дивовижних тварин планети. Цей рідкісний вид саламандр інколи ще звуть «мексиканськими ходячими рибами». В природних умовах аксолотль все життя проводить у стадії личинки, ніколи не перетворюючись на дорослу особину.
Аксолотль – класифікація та наукова назва
Хоча аксолотля умовно звуть «ходячою рибиною», насправді він є представником класу Земноводні. Тобто його віддалені родичі – не риби, а жаби. Аксолотль є представником надряду Батрахії, ряду Хвостаті, підряду Саламандрові.
Ці дивовижні істоти належать до родини Амбістомові (Ambystomatidae), роду Амбістома (Ambystoma). Останній налічує 32 види, які є винятково ендеміками Північної Америки.
Проте класифікація аксолотля мала декілька ступенів. Спочатку ці водні істоти вважалися близьким родичем європейського протея. На початку 19 ст. вони були віднесені до зябрових земноводних, і лише наприкінці 19 ст. – класифіковані як різновид амбістоми.
Наукова назва аксолотля – Ambystoma mexicanum, що дослівно перекладається як «мексиканська амбістома». Більш розповсюджена назва – аксолотль походить із діалекту мови нуатль та означає «водяний собака» або «водяний монстр». Вона пов’язана з доволі специфічним виглядом цієї водяної тварини.
Цікавий факт! З еволюційної точки зору аксолотлі порівняно надзвичайно молоді, на відміну від інших мексиканських саламандр. За оцінками вчених, вони живуть у своєму рідному середовищі лише приблизно 10 тисяч років.
Як виглядає аксолотль? Опис зовнішнього вигляду
Зовні аксолотль трохи нагадує доволі великого головастого тритона з трьома парами розгалужених зовнішніх зябр. Голова у нього пласка, дуже велика та широка у порівнянні з тілом. На хвості помітна шкіряна складка-плавник.
Аксолотль має дуже маленькі очі без повік та широкий рот, через що здається, ніби він постійно посміхається. Це надало йому слави одного з наймиліших створінь у світі.
Загальна довжина тіла аксолотля сягає до 30 см, хоча в середньому зазвичай становить приблизно 22 см. Важить це дивовижне земноводне до 226 г.
Забарвлення може бути доволі різноманітним. Найбільш типовим є оливковий, чорний або білий колір. Зазвичай аксолотль має оливково-коричневий колір із золотистими вкрапленнями. Проте генетичні мутації можуть стати причиною інших варіантів забарвлення.
Деякі види аксолотлів мають блідо-білу або рожеву шкіру та чорні очі. У альбіносів яскраве золотисте тіло та очі такого ж кольору.
Також існують види аксолотлів з чорними очима та сірим тілом або повністю чорні. На додаток до цих природних мутацій, заводчики цих екзотичних домашніх тварин також навмисно схрещують певні варіанти, щоб створити нові цікаві кольорові комбінації.
Аксолотль зберігає свій личинковий спинний плавник протягом усього життя. Крім того, його кінцівки маленькі та недорозвинені. Також аксолотлі мають довгі тонкі пальці на лапках.
Після досягнення статевої зрілості самців та самиць аксолотля легко відрізнити. У перших розвивається велика роздута клоака, а їхні хвости зазвичай стають довшими. Самиці аксолотля мають набагато ширше тіло.
Поведінка та спосіб життя аксолотля
Взагалі, аксолотлі – поодинокі істоти. В дикій природі вони вважають за краще жити самі по собі поза періодом розмноження. Найчастіше за все аксолотлі ховаються серед рослин і каміння на дні озер, в яких вони живуть. Ці істоти здатні рухатися зі швидкістю 16 км/год.
На відміну від інших земноводних, ці тварини вважають за краще все життя жити під водою. Тим, хто бажає тримати аксолотля в домашніх умовах, слід пам’ятати, що його не можна витягувати з води надовго з води.
Дивовижним фактом є можливість аксолотля відновлювати майже кожну частину свого тіла за необхідності. Ці створіння можуть відновлювати хребет, внутрішні органи та навіть деякі частини мозку. Через це вони нерідко стають об’єктами лабораторних досліджень.
Також аксолотлі, подібно до саламандр, одночасно мають зябра та легені. Проте органи чуття та зору у них слабо розвинені.
Де живе аксолотль та яке його середовище існування?
Аксолотль – тварина, що походить із Мексики. В дикій природі його можна зустріти лише в регіоні водно-болотних угідь Шочімілько (Xochimilco). Раніше аксолотлі існували в озері Чалко, але через його осушення їм довелося мігрувати до іншої водойми.
Взагалі ці тварини можуть мешкати у високогірних прісноводних озерах Мексики, де температура води сягає +15+18°С. У озері Шочімілько вона становить приблизно +18°С. Зазвичай аксолотль мешкає на дні озера, в оточенні рослин та скель, де він може сховатися.
Цікавий факт! До Європи (у Францію) живі аксолотлі вперше були привезені в 1864 році.
Що їсть аксолотль?
Ці тварини за способом харчування є хижаками. В дикій природі аксолотль їсть черв’яків, ракоподібних, молюсків, комах та їхніх личинок, а також дрібну рибу.
В домашніх умовах утримання його слід годувати гранулами лосося, чорними та білими черв’яками, замороженим мотилем та дафніями, шматочками риби.
Розмноження аксолотля
Ці водні тварини розмножуються наприкінці зими або ранньою весною. Їхні шлюбні ритуали включають танці-залицяння, які спираються на комбінацію візуальних та хімічних сигналів. Саме завдяки цьому самиці аксолотля знаходять сперматофори, які самець відкладає для неї.
За один нерест ці істоти можуть відкласти від 100 до 1000 ікринок. Кожна ікринка відкладається окремо, при можливості – на рослини. Після 2-х тижнів інкубації на світ з’являються личинки аксолотля. Вони починають їсти вже протягом перших годин свого життя.
Батьки ніяк не піклуються про своє потомство. Самці навіть не проти з’їсти власних малюків. Це слід враховувати тим, хто бажає тримати аксолотлів в домашніх умовах.
Аксолотль досягає статевої зрілості у віці приблизно 1,5 роки, хоча деяким може знадобитися до 2-х років. Проте ці тварини завжди залишаються у стадії личинки, навіть будучи статево зрілими. У дикій природі аксолотль живе до 15 років, а в неволі – до 25 років.
Цікавий факт! Аксолотль назавжди залишається у стадії личинки через недостатню активність щитоподібної залози, яка в свою чергу призводить до нестачі гормону тироксину.
Хижаки та загрози для аксолотля
Ці маленькі тварини стикаються з низкою загроз від людей та природних хижаків. Багато хто вважає смаженого аксолотля делікатесом. Тому він нерідко стає об’єктом уваги рибалок.
Інтродукція немісцевих видів (азіатського коропа, африканської тиляпії) також завдала шкоди популяції диких аксолотлів, адже ці риби полюють на них. Також ці водні істоти стають здобиччю водоплавних птахів, що зустрічаються на озерах.
Популяція аксолотля
Наразі аксолотль належить до критично зникаючих видів. Тобто в дикій природі ці тварини знаходяться на межі зникнення.
Більша частина рідного середовища існування аксолотля в районі озера Шочімілько була осушена або забруднена. Саме це стало головною причиною зменшення популяції цих земноводних.
Дослідники не впевнені, скільки аксолотлів наразі існує в дикій природі. За найбільш оптимістичними оцінками – декілька сотень особин (за останніми дослідженнями – від 700 до 1200). Однак аксолотлів широко розводять у неволі як домашніх тварин.
Цікавий факт! У популярну комп’ютерну гру Minecraft були додані аксолотлі, щоб привернути уваги до вимирання цих унікальних тварин у дикій природі.
Аксолотль в домашніх умовах
Через унікальний зовнішній вигляд аксолотлі надзвичайно популярні як екзотичні домашні тварини. Проте їх утримання в умовах акваріуму в домі може бути доволі складним для тих, хто ніколи не піклувався про земноводних.
Аксолотлям потрібні великі резервуари для води (об’ємом від 40-50 л) з постійно аерацією та фільтрацією води. Також їм слід забезпечити відносно рівномірну температуру водного середовища, яка відповідає вимогам їх чутливої шкіри (+15+20°С). На одного молодого аксолотля потрібно 50 л води, а на дорослого – приблизно 100 л.
На дні акваріума потрібно розмістити пісок та велике каміння. Маленькі камінці не допустимі, адже аксолотль може їх проковтнути та загинути. Наявність водних рослин також слід забезпечити, адже все це створює умови, схожі на природні.
Тримати аксолотлів в одному акваріумі з рибками не можна, адже вони можуть нанести пошкодження один одному. Крім того, слід знати, що голодні аксолотлі можуть надкушувати навіть власних родичів, пошкоджуючи їм зябра та лапки.
Ціна аксолотля варіюється від 20 до 70 доларів. Проте значно більші реальні витрати на утримання цих земноводних будуть пов’язані з налаштуванням акваріуму та придбанням спеціального корму для годування.
Взагалі аксолотль – мила та витривала істота, що може бути доволі хорошою домашньою твариною. За ним легко доглядати та цікаво спостерігати. Слід лише пам’ятати, що поводитися з аксолотлями треба доволі обережно.
Не потрібно брати їх на руки, адже тепло людського тіла для них дуже висока. Також аксолотлі більш полюбляють знаходиться не під прицільною увагою, а на самоті.