Антилопа у багатьох народів Африки зазвичай асоціюється з вітром. Таке порівняння дуже влучне, адже цей копитний ссавець є однією з найшвидших наземних тварин в світі. Існує чимало різновидів антилоп, але всі вони неймовірно швидкі та спритні.
Антилопа – класифікація та наукова назва
Антилопа – скоріше, неофіційна, ніж наукова класифікація. Немає жодної наукової назви, яка б охоплювала всіх цих тварин.
Слово «антилопа» зазвичай вживається по відношенню до будь-яких оленеподібних тварин родини Бикові (Bovidae), що мають схожий зовнішній вигляд та фізіологію. Ця назва походить із грецької мови, але фактичне її значення наразі невідоме.
Загальновизнано, що існує декілька окремих підродин, що потрапляють під цей термін. До них належать:
- Антилопові або «справжні антилопи» (Antilopinae) – найбільша за кількістю підродина африканських та азійських порожнисторогих. До них належать газелі, дікдіки, орібі, сайгаки та оронго.
- Шаблерогові або кінські антилопи (Hippotraginae) – підродина антилоп з великим тілом, товстою шиєю та довгими рогами, вигнутими назад. До найбільш відомих серед них належать орикси, адакси та шаблероги.
- Дуїкери (Cephalophinae) – підродина лісних антилоп, що відрізняються малими габаритами тіла (вага до 20 кг).
- Бубалові (Alcelaphinae) – підродина великих антилоп, що зустрічаються лише в Африці. До них належать гну, бубали та конгоні.
Проте все це ще досі залишається предметом наукових дебатів, адже в цілому немає точних наукових критеріїв. Наприклад, вилоріг ще відомий як американська антилопа, але він не є справжньою антилопою та більш споріднений із жирафою.
Взагалі до родини Бикові належать вівці, кози, бізони, одомашнена велика рогата худоба. При цьому приблизно 90 зі 140 відомих видів становлять саме антилопи.
Більш віддалено ці тварини належать до загону Парнокопитних разом із свинями та жирафами. Найбільш характерною рисою цього ряду є парна кількість копит.
Як виглядає антилопа?
Через величезну різноманітність антилоп важко стверджувати про єдину певну характеристику або зовнішній вигляд цих тварин. Більшість з них, зазвичай схожа на оленя зі штопороподібними рогами. Найбільші антилопи нагадують щось середнє між оленем та великою рогатою худобою.
Роги антилопи складаються з кератину, однак, на відміну від оленів, ці тварини не скидають їх щороку, а зберігають все життя. Їхня будова та форма може значно відрізнятися залежно від виду тварини.
У деяких антилоп роги утворюють спіралі, у інших – вони вигнуті, а ще у деяких – мають виступи. У самців вони зазвичай більші, а у самиць значно менші або навіть відсутні. Нерідко фахівці розрізняють різновиди цих тварин саме за зовнішнім виглядом їхніх рогів.
Розміри антилопи значно відрізняються залежно від виду. Найменший представник цих тварин важить лише 1,8 кг, тоді як найбільша гігантська канна – до 816 кг.
Найбільша за довжиною тіла антилопа має розмір майже 2,7 м. Самці зазвичай більші за розмірами.
Загалом існує 2 типи антилоп, які відрізняються залежно від середовища існування. Дрібні та середні тварини (наприклад, дуїкери) більш пристосовані до прихованого укриття в лісах та на болотах.
Завдяки коротким ногам, круглій спині та великій задній частині, вони здатні до швидкого переміщення під час втечі від хижаків. Ці антилопи мають камуфльоване забарвлення, що також забезпечує їм певний рівень захисту.
Поведінка та спосіб життя антилопи
Дрібні та середні антилопи зазвичай живуть поодинці. Лише на сезон розмноження вони утворюють пари.
Великі антилопи більш пристосовані до життя в пустелях, саванах та на відкритих рівнинах. Зазвичай вони збираються у великі стада, в яких домінуючий самець спаровується з кількома самицями.
Розмір стада може значно відрізнятися. Деякі з них складаються не більше, ніж з 10-20 особин, тоді як інші нараховують декілька тисяч. Ці стада можуть здійснювати великі міграції протягом року в пошуках нових пасовищ.
Подібно до інших бикоподібних, антилопа добре пристосована до споживання та перетравлення рослинності. Вона має багатокамерний шлунок, наповнений спеціалізованими бактеріями для бродіння та розщеплення міцної целюлози рослинної речовини. Антилопа також відригує їжу як жуйку та знову пережовує її своїми добре розвиненими корінними зубами.
Ще однією особливістю антилоп є гострота зору. Ці тварини мають горизонтальні зіниці, розташовані збоку голови, що дозволяє їм бачити хижаків периферичним зором.
Чутливий нюх допомагає антилопам в спілкуванні між собою. Спеціальні рідини, що виділяються з пахучих залоз навколо обличчі, копит та колін, дозволяють їм позначати територію та спілкуватися з іншими представниками своєї родини.
Крім того, антилопи мають набір свисту, гавкання, бурчання, мичання та блеяння. Ці вокалізації слугують для привітання або попередження. Значна швидкість та спритність дозволяє антилопам уникати хижаків.
Якщо вони не можуть відразу ухилитися від переслідування, то можуть спробувати сховатися у воді або листі. Деякі види завмирають на місці, щоб їх не помітили, а якщо це не діє, то вони захищаються своїми гострими рогами.
Цікавий факт! Спрінгбок – найшвидша аантилопа в світі. Вона здатна бігти майже понад 80 км/год на коротких дистанціях та 48 км/год – у постійному темпі.
Де живе антилопа? Середовище існування тварини
Антилопи – тварини, що зустрічаються на теренах Африки та Азії. Приблизно 71 вид цих тварин мешкає на африканському континенті. Інші різновиди зустрічаються переважно на Близькому Сході та в Середній Азії.
Колись ці тварини також були поширені в Європі та Америці, перш ніж вимерли. Проте жодна відома антилопа ніколи не існувала на теренах Австралії.
Зазвичай ці тварини мешкають в лісах або на відкритих рівнинах. Місце проживання пов’язано зі стратегією виживання кожного виду, а також залежить від розміру тіла, раціону та соціальної організації.
Малі та середні антилопи мешкають поодинці, переважно в лісах та на болотах. Великі різновиди створюють величезні стада та зазвичай мешкають в саванах, пустелях та на відкритих рівнинах.
Що їсть антилопа?
Антилопи харчуються майже виключно рослинністю. Єдиним винятком є дуїкер, що доповнює свій рослинний раціон невеликою кількістю м’яса ссавців, комах та птахів.
Травоїдні антилопи поділяються на 2 групи. Перші з них харчуються переважно листям, насінням, фруктами, квітами та корою, розташованими близько до землі.
Інші антилопи харчуються на пасовищах, споживаючи переважно траву та подібну рослинність. Деякі різновиди (наприклад, геренуки) становляться на задні лапи, щоб дістатися до листя на високих деревах.
Антилопи втрачають багато часу на пошук їжі та харчування. При цьому ці тварини здатні активно стежити за зграями птахів, мавпами або мігруючими зебрами, щоб швидше виявити найкращі місця, де можна поїсти.
Розмноження антилопи
Ці тварини дотримуються доволі різноманітних ритуалів залицяння, що важко їх узагальнити. Деякі види антилоп є моногамними, тоді як інші надають перевагу домінантній парі в стаді. В інших різновидів самці щосезону змагаються один з одним за самиць.
Самиця антилопи має одне дитинча (дуже рідко – двох), яке виношує протягом 4-9 місяців. Після народження вона ховає маля до таємного місця, поки полює самостійно або приєднується харчуватися до стада. У деяких різновидів антилоп дитинча відразу починає подорожувати разом зі матір’ю та стадом, яке забезпечує йому додатковий захист.
Деякі антилопи стають статевозрілими у віці 6 місяців, а деяким потрібно до 8 років. Самиці зазвичай дозрівають швидше, ніж самці. Тривалість життя антилопи залежно від виду може коливатися від 3-х до 28-ми років.
Хижаки та загрози для антилоп
Африканські антилопи мають чи не найбільше хижаків. На них полюють гепарди, леви, гієни, пітони, крокодили та великі хижі птахи.
Оскільки антилопи – дуже швидкі тварини, то більшість хижаків вважає за краще непомітно підкрадатися до них або захоплювати окремих відсталих особин. Гепард – єдина тварина, що здатна полювати на антилопу, наздоганяючи її.
Також на цих парнокопитних можуть полювати й люди – заради рогів та м’яса. Проте у деяких африканських культурах існують місцеві табу на полювання на антилоп. Ще однією серйозною загрозою для багатьох видів цих тварин є втрата середовища існування.
Близько чверті існуючих видів антилоп наразі перебуває під загрозою зникнення. Декілька різновидів цих тварин вже вимерли протягом 19-го та 20-го ст. Точна чисельність антилоп в світі невідома. Проте хоча ці тварини доволі поширені, вони все одно ще стикаються з небезпекою через надмірне полювання та браконьєрство.