
Златка – жук з металічним блиском надкрил, що надає йому подоби до ювелірної прикраси. Саме завдяки цій особливості зовнішнього вигляду й виникла його назва. Жук златка доволі поширений у світі. Попри неймовірно привабливий вигляд, він зазвичай є шкідником, від якого намагаються позбутися.
Жук златка – класифікація та наукова назва
Златки – крилаті комахи, що належать до ряду Жуки (Coleoptera), підряду Всеїдні жуки (Polyphaga). Ці твердокрилі є представниками однойменної родини Златки (Buprestidae), що об’єднує 10 підродин та 450 родів.
Загалом у світі налічується понад 15 тисяч видів златок. Лише на теренах Західної України існує понад 100 видів з 25 родів цих яскравих жуків.
Майже 20% з усіх наявних у світі видів златок становлять представники роду Вузькотіла златка (Agrilus). Останній об’єднує близько 3000 видів.

Англійська назва жука златки – jewel beetle дослівно перекладається як «жук-коштовність». Пов’язано це з райдужними крилами златок, що надають їм подоби до ювелірних прикрас.
Хоча існує й інше пояснення. Ще у 19 ст. надкрила цих жуків в Англії використовували для оздоблення жіночих суконь та сумочок. Це була наймодніша прикраса того часу.
Цікавий факт! Златки найбільш споріднені з коваликами. Найдавніші представники цих жуків існували ще 150 млн років тому. Найдавніші личинки златок були знайдені у бірманському бурштині.
Як виглядає жук златка?
Характерною рисою всіх жуків родини Златки є глянцеві крила, подібні до дорогоцінних камінців. Вони не завжди занадто яскраві, але найчастіше за все мають райдужний вигляд.
Деякі види златок мають дуже яскраве забарвлення. Через це вони справді на перший погляд здаються коштовностями на стовбурах чи гілках дерев.

Найпростіше за все розпізнати златку за райдужним забарвленням жорстких передніх крил. Деякі види мають яскраве забарвлення (синє, зелене, поєднання кількох яскравих барв), як-от вузькотіла златка смарагдова. Інші різновиди можуть мати золоті, коричневі чи темніші кольори.
Розмір тіла жуків златка варіюється залежно від виду та навіть у межах підродини. Найменші представники родини цих жуків сягають лише близько 3 мм. Цих крихітних жуків майже неможливо помітити. Більші різновиди златок можуть сягати навіть понад 7,5 см.

Подібно до більшості жуків, златки мають овальну форму тіла та жорсткі передні крила. Голова у них порівняно з тілом маленька, а вусики короткі. Ноги сильні, але зазвичай короткі, рідше – довгі.
Райдужне забарвлення виникає внаслідок проходження світла через надкрила, що відбивається у різних напрямках. Тобто райдужний блиск златок – це частина поверхні їхніх крил, а не інший пігмент чи колір їхнього тіла.
Де живуть златки?
Ці жуки ведуть переважно деревний спосіб життя. Вони зустрічаються майже на всіх континентах, за винятком Антарктиди. Златки можуть населяти різні кліматичні зони, включно з тропіками. Поки ці жуки мають джерело їжі, вони можуть жити майже будь-де.
Найбільше різноманіття златок зустрічається у країнах з тропічним та субтропічним кліматом. У цих регіонах світу зосереджено майже 80% відомих видів цих жуків.

З понад 15 тисячі видів златок можна знайти майже у кожній країні світу. Проте не всі види цих жуків є доволі поширеними. Більшість з них мають певний тип дерева чи іншої рослинності, де живуть та харчуються. Загалом чимало видів златок дуже поширені у світі.
Ці жуки надають перевагу відмерлій рослинності, або тій, що гниє. Через це їх нерідко можна побачити у районах з частими лісовими пожежами.
Цікавий факт! Переважна більшість видів златок, яка зустрічається у Західній Україні, належить до потенційних шкідників лісових господарств.
Що їсть жук златка?
Златки – деревні жуки, які харчуються деревиною та рослинністю. Вони відкладають яйця у мертву чи напівзогнилу деревину.
З’явившись на світ, личинки златок зразу розпочинають харчуватися. Найчастіше за все вони полюбляють коріння та колоди. Побачивши у лісі повалений стовбур дерева, можна бути впевненим, що там вже бенкетують личинки златки.
Багато видів цих жуків полюбляють такі дерева, як дуб, сосна, ялина та ялиця. Златки також можуть їсти листя, стебла та траву.

Вони харчуються будь-якою частиною багатьох рослин, але надають перевагу деревині, що гниє. Чимало видів златок є шкідниками сільськогосподарських культур.
Деякі види, як-от вузькотіла златка смарагдова, споживають живі рослини. Вони можуть завдавати значної шкоди, особливо у місцях, де є завезеним видом.
Вузькотілі смарагдові златки вриваються у деревину ясенів та з’їдають шар під корою, де циркулюють поживні для дерева речовини, що сприяють підтримці його існування. Коли людина визнає, що дерево заражене цими жуками, рятувати ясен вже запізно.
Цікавий факт! Види златок, які харчуються переважно гнилою деревиною, є важливою частиною екосистеми та не шкодять живим рослинам. Проте вони не їдять хвою.
Як позбутися жуків златка?
Багато видів златок нешкідливі та насправді приносять певну користь у своєму середовищі існування. Проте важливо не поширювати цих жуків на територіях, де вони раніше не існували.

Златки можуть швидко стати інвазивним видом, який харчується місцевими деревами та рослинами, і немає жодних природних способів для контролю його популяції. Саме це сталося, коли вузькотілі смарагдові златки були поширені з рідної для них Азії в інші куточки планети.
Оси та бабки споживають личинок златки та запобігають надмірному зростанню популяції цих жуків. Тому природним розв’язанням питання контролю кількості златок є залучення на ділянку саме цих хижих комах. Лише розвиток здорової екосистеми може завадити златкам завдати шкоди рослинам.
Запобігання утворенню колод деревини, що гниє, також може допомогти відлякати жуків златка від городу чи садової ділянки. Усунувши це джерело їхньої їжі якомога далі від іншої рослинності, можна тримати контроль над їхнім поширенням на ділянці. Тому важливо переконатися, що будь-який компост, який використовується, повністю розклався.

Якщо на ділянці вже чимало златок, і це створює певні проблеми, то допоможуть хімічні пестициди. Їхнє використання дозволить позбутися як дорослих жуків, так і личинок. Головне – варто переконатися, що ці засоби не зашкодять іншим корисним комахам або рослинам.
Загалом златки не становлять загрози ні людям, ні тваринам. Варто лише не забувати, що як інвазивний вид вони можуть завдати шкоди деяким рослинам, і тому потрібно контролювати їхню популяцію.
Цікаві факти про жуків златка
1. Рідкісні види златок – мрія завзятих ентомологів
Багато колекціонерів жуків в усьому світі люблять знаходити та збирати златок. Ці жуки мають не лише чудовий вигляд у футлярі, але й цікаву біологію та зовнішній вигляд. Деякі види златок є дуже рідкісними та високо цінуються колекціонерами як цінні зразки.

Наприклад, золоту златку не бачили вже 15 років. Зразки рослин, взяті у лісі Німеччини у 2021 р., включали яйце цього жука, з якого вже у лабораторних умовах з’явилася личинка. Науковці були вражені, коли вона трансформувалася у дорослого жука.
2. Жук златка у справжніх ювелірних прикрасах
Крім того, що златки – цінні екземпляри у різноманітних колекціях ентомологів, ці жуки ще використовуються в ювелірних виробах. Як це не дивно звучить, але «жуків-коштовності» використовують для виготовлення унікальних прикрас.
Златки мають барвисті райдужні крила, які до того ж ще й тверді. Все це надало людям ідею використовувати їх замість коштовних прикрас.


Більшість декоративних виробів з жуками златка виготовляються майстрами вручну, і немає двох абсолютно ідентичних робіт. Зазвичай з цією метою використовують надкрила великих видів златок.
Прикраси з цих жуків особливо популярні в Індії та Таїланді. Крила златок використовувалися навіть у старовинній сукні 1860-х років заради створення неповторного дизайну.
3. Златки як декор Королівського палацу у Брюсселі
Найдивовижніший декоративний варіант використання надкрил златок виявлено у Бельгії. У 2002 р. відомий бельгійський художник Ян Фабр прикрасив ними стелю та люстру у Дзеркальному залі Королівського палацу у Брюсселі на замовлення королеви Паоли.

Для декору було використано 1,6 млн надкрил яскравих тропічних видів златок. Під різним кутом та освітленням відкривається інший відтінок цього дивовижного оздоблення. Артоб’єкт отримав назву «Неб захоплення», що є посиланням до знаменитої фрески Мікеланджело.
4. Жук златка як африканський делікатес
У деяких країнах Африки та Азії (Конго, Малайзія тощо) златок спеціально розводять, але зовсім не з метою отримання декору. Тут ці жуки – справжній їстівний делікатес.

Їх полюбляють їсти через багатий вміст білка. Стверджують, що Ян Фабр особисто домовлявся з багатьма відомими ресторанами, де існують такі екзотичні страви, щоб вони постачали йому надкрила вже з’їдених златок.