Вівчарик весняний – маленький співочий птах з непримітною зовнішністю та приємним дзвінким співом. Він доволі поширений у парках, садах та лісах Європи, включаючи Україну. Спів вівчарика весняного нагадує зяблика, але трохи м’якше та більш переливчастий.
Бабак чи байбак – близький родич ховраха. Ці гризуни доволі поширені у трав’янистих степах та на альпійських луках Європи та Північної Америки. Бабаки живуть колоніями та мають звичку свистіти, щоб оповістити родичів про хижаків поблизу.
Болотяні птахи населяють як болота, так й інші водно-болотні угіддя. Зазвичай вони мають довгі ноги та довгий дзьоб, що дозволяє їм легко переміщуватися замуленим ґрунтом та витягувати з нього та з самої води свою потенційну здобич. Нижче наведені найвідоміші болотні птахи з фото та описом.
Кажани – одні з найдивовижніших видів ссавців на Землі. Навколо них існує чимало міфів, на кшталт того, що ці істоти п’ють кров та асоціюються з Дракулою. Проте, насправді кажани – доволі милі, беззахисні та навіть корисні тварини.
Горлиця садова чи кільчаста – птах, доволі розповсюджений серед міських ландшафтів Європи. Вона має дивовижну здатність швидко пристосовуватися до нового середовища існування. Через своє надзвичайне розповсюдження та поширення ці горлиці є одним з найкраще вивчених видів.
Метелик павиче око – один з найвідоміших представників родини Сонцевики. Він має неймовірно яскраве забарвлення та плями, що нагадують очі та стримують хижаків від нападу. Загалом візерунок на крилах метелика павиче око нагадує пір’я павича, що й посприяло появі його назви.
Молох – маленька ящірка, що зустрічається лише серед пустель Австралії. Тіло у неї вкрито колючими шипами, що робить її подібною до дракона у мініатюрі. Через цю особливість ящірка молох має чимало різноманітних прізвиськ, на кшталт «колючий диявол» чи «австралійський дракон».