Північна Америка посідає 3-є місце у світі за площею серед континентів. На її теренах існує чимало пустель, де щороку випадає менш 250 мм опадів. Проте найголовнішими серед них вважаються лише 1 холодна та 3 гарячі пустелі Північної Америки, а інші зазвичай описуються як посушливі регіони.
Пустелі Північної Америки: Чіуауа чи Чивава
Чіуауа – найбільша гаряча пустеля Північної Америки. Проте серед усіх пустель континенту вона поступається за розмірами пустелі Великого Басейну, яка класифікується як «холодна».
Загальна площа Чіуауа становить 509,5 тисяч кв. км. Розташована ця північноамериканська пустеля на південному заході Сполучених Штатів та на півночі Мексики. На теренах США вона охоплює терени штатів Аризона, Нью-Мексики та Техас.
Чіуауа – переважно рівнинна місцевість, де подекуди зустрічаються численні невеликі гірські хребти. Висоти тут коливаються від 480 м до 1100-1675 м. Найвищі регіони пустелі є справжніми «небесними оазисами». Вони відрізняються значно прохолоднішим та вологішим кліматом та нерідко вкриті хвойними та широколистяними лісами.
Також у пустелі Чіуауа поширені дюнні поля з кварцевого чи гіпсового піску. Найяскравішим прикладом цього ландшафту є Білі піски Нью-Мексико. Ці пустельні терени вражають неймовірно білими гіпсовими пісками, що нагадують величезну білосніжну ковдру.
Клімат
Звичайні літні температури у пустелі Чіуауа сягають +32…+40°С. Проте на висоті може бути значно прохолодніше (приблизно +23°). Середній температурний показник взимку сягає 0°С. Кількість опадів зазвичай не перевищує 254 мм на рік.
Пустеля Північної Америки – Чіуауа є пустелею з дощовою тінню. Два головні гірські хребти – Сьєрра-Мадре Оксиденталь та Сьєрра-Мадре Орієнталь блокують більшість вологи з Тихого океану та Мексиканської затоки.
Найчастіше за все опади у пустелі Чіуауа випадають у вигляді мусонних дощів наприкінці літа. Сніг зрідка буває лише у високогірних регіонах. У порівнянні з іншими пустелями Північної Америки тут випадає значно більше опадів.
Флора та фауна
Серед рослинності пустелі Чіуауа переважають креозотові кущі та мескіти. Вони домінують на гравійних та іноді піщаних ґрунтах у долинних регіонах. На схилах та височинах у більшості регіонів переважають різні види юки та опунції. На кордоні США та Мексики зустрічаються ендемічні ехіноцеруси та ферокактуси.
Загалом на теренах пустелі Північної Америки – Чіуауа налічується 3500 видів рослин. До них належить майже чверть світового розмаїття видів кактусів. Великі пустельні луки Чівава вкриті різноманітними юками та агавами, включаючи чимало ендемічних видів.
На теренах Чіуауа мешкає понад 170 видів рептилій та амфібій. Щонайменше 18 з них є ендемічними для цієї пустелі Північної Америки. Також тут мешкає понад 130 видів ссавців, включаючи вилорогів, пум та сірих лисиць, а також ендемічні види лучних собачок. Крім того, на теренах Чівава зустрічається близько 400 видів птахів.
Мексиканський вовк колись був дуже поширеним серед цих пустельних теренів. Наразі цей вид належить до списку тварин пустелі Чіуауа, що знаходяться під загрозою зникнення.
Цікавий факт! Пустеля Чіуауа доволі молода, адже з’явилася вона лише 8000 років тому. Крім того, на думку науковців, вона може бути пустелею з найбільшим біологічним розмаїттям у світі за багатством видів.
Пустелі Північної Америки з фото: Мохаве
Ця пустеля – найспекотніша на теренах Північної Америки. Вона охоплює значну частину штату Каліфорнія, південь штату Невада та частково території Юти та Аризони.
Загальна площа цієї пустелі Північної Америки становить 57 тисяч кв. км. Мохаве – найменша з чотирьох великих північноамериканських пустель.
На півдні вона межує з пустелею Сонора, на сході обмежена плато Колорадо, а на півночі – Великим Басейном, тоді як на заході – гірським масивом Сьєрра-Невада. Нерідко Мохаве вважається перехідною зоною між Сонорою та Великим Басейном.
Вражаючою рисою пустелі Мохаве є значна різниця висот. Найнижче місце знаходиться на відмітці 86 м нижче рівня моря у Долині Смерті. Найвищими є місцевості у деяких горах пустелі, що знаходяться на висоті понад 1600 м над рівнем моря.
Клімат пустелі Північної Америки – Мохаве
Клімат північноамериканської пустелі Мохаве жаркий влітку та прохолодним взимку. Тоді як у Великому Басейні панує холодний помірний, а у Сонорі – субтропічний клімат, тут переважає помірний теплий.
Проте саме у Мохаве знаходиться найспекотніше місце на континенті – Долина Смерті. Позначка термометра влітку тут перевищує +50°С.
Через значну дощову тінь від гір Сьєрра-Невада Долина Смерті також має славу найсухішого місця Північної Америки. У середньому тут випадає 38 мм річних опадів.
Загалом середня кількість опадів у пустелі Мохаве становить менше 150 мм на рік. Взимку у горах тут іноді випадає сніг. Середня температура взимку сягає 0°С. На заході пустелі Мохаве панують дуже сильні вітри, сила яких нерідко становить понад 80 км/год.
Цікавий факт! Деякі науковці схильні вважати Мохаве не окремою пустелею, а лише перехідною зоною між Великим Басейном та Сонора.
Флора та фауна
Домінуючою рослинністю пустелі Мохаве є креозотові кущі та чагарникова амброзія. Зарості цих рослин охоплюють майже 70% екорегіону. До іншої рослинності належать ефедра, повій чи дереза, далея Фремонта та крамерія, а також принаймні 23 види кактусів.
Чверть видів пустелі Мохаве є ендемічними. При цьому майже 80% однорічних рослин тут є ендеміками та створюють винятково високу різноманітність рослинних видів після дощів.
Крім того, найтиповішим представником флори пустелі Мохаве є дерево Джошуа, що являє собою різновид юки. Загалом на теренах цієї пустелі Північної Америки зустрічається 1750-2000 видів рослин.
На теренах пустелі Мохаве зустрічаються різноманітні ящірки та змії. Тут мешкають рідкісні пустельні черепахи та полівки Амаргоза. Також на теренах цієї пустелі Північної Америки зустрічаються снігові кози, койоти та пуми. Майже 46% пустелі Мохаве становлять заповідні території, створені для збереження унікальної флори та фауни екорегіону.
Цікавий факт! На теренах пустелі Мохаве знаходиться чимало «міст-примар» Північної Америки, які існували за часів розквіту епохи золотої лихоманки, та найбільше у світі «кладовище літаків». Найвідомішим сучасним містом у цій пустелі є Лас-Вегас.
Пустелі у Північній Америці: Сонора
Ця піщано-кам’яниста пустеля Північної Америки займає друге місце за площею серед гарячих пустель континенту. Вона охоплює площу 311 тисяч кв. км на теренах штатів Аризона та Каліфорнія у США та штату Сонора у Мексиці.
Вважається, що територія пустелі Сонора складається з 6 пустель. До них належать Колорадо (південний схід Каліфорнії), Алтар (Мексика), Юха (південь Каліфорнії), а також Туле, Юма та Лечегілья, що охоплюють південний захід Аризони.
Сонора значно відрізняється від сусідніх пустель, оскільки тут панує субтропічне тепло взимку та існує 2 сезони опадів. Все це створює надзвичайний контраст між посушливістю та вологістю. Сонора має посушливий субтропічний клімат та є найбільшою тропічною пустелею Північної Америки.
У найнижчих місцевостях пустелі тепла температура панує цілий рік, а опади бувають рідко та нерегулярно (до 90 мм на рік). На височинах також тепло цілий рік, але кількість опадів тут сягає 100-300 мм на рік, та випадають вони регулярніше між двома сезонами. У серпні мусонні дощі можуть затоплювати каньйони. Проте переважна частина пустелі Сонора має жаркий пустельний клімат.
Завдяки двосезонній структурі опадів у пустелі Сонора існує більше видів рослин, ніж у будь-якій іншій пустелі світу. Сонора – єдине місце у дикій природі, де росте гігантський кактус сагуаро. Крім того, флора цієї пустелі Північної Америки налічує понад 2000 видів рослин, серед яких переважають кактуси та агави.
Тваринний світ пустелі Сонора налічує 60 видів ссавців та 350 різновидів птахів. Також тут зустрічаються понад 100 видів плазунів та 20 видів амфібій, понад 1000 ендемічних видів бджіл.
Пустеля Великого Басейну
Великий Басейн – найбільша «холодна» пустеля Північної Америки. Холодною вона вважається через те, що є єдиною на континенті, де на пустельних теренах більшість опадів випадає у вигляді снігу.
Існує пустеля Великого Басейну завдяки ефекту дощової тіні, який утворюють гори Сьєрра-Невада на сході Каліфорнії. Вона охоплює значні частини штатів Юта та Невада, а також простягається на схід Каліфорнії. На півдні ця північноамериканська пустеля межує з Мохаве та Сонора.
Широкі долини пустелі Великого Басейну обмежуються паралельними гірськими хребтами, що простягаються з півночі на південь. Загалом на цих пустельних теренах налічується понад 33 вершини висотою від 3000 м. Проте деякі долини тут також доволі висотні та розташовані на висоті понад 1200 м.
У різних місцях пустелі Великого Басейну випадає різна кількість опадів – залежно від сили дощових тіней. Ефект дощової тіні найвиразніший ближче до Сьєрра-Невади, з річною кількістю опадів у середньому 230 мм на рік на заході та 300 мм на рік на сході.
Загалом клімат тут характеризується екстремальністю: спекотне сухе літо та холодна сніжна зима, теплі вітряні долини та холодні альпійські хребти. Коливання температур може сягати від +32°С вдень до +4°С вночі.
Фауна пустелі Великого Басейну налічує понад 600 видів хребетних. З них 63 види потребують збереження як ті, що знаходяться під загрозою зникнення. Серед рослинності на теренах Великого Басейну переважає лобода та полин. На відміну від інших пустель Північної Америки, тут доволі мало креозотових чагарників.
Інші пустелі Північної Америки
Офіційний список пустель Північної Америки налічує 3 гарячі та 1 «холодну» пустелю. Також на теренах континенту існують численні менші пустелі та великі непустельні посушливі регіоні. Останні зосереджені переважно на заході Сполучених Штатів та на північному сході, північному заході та у центрі Мексики.
Нижньокаліфорнійська пустеля у Північній Америці
Нижньокаліфорнійська пустеля – пустельний регіон Північної Америки, розташований на теренах Мексики. Ця прибережна піщано-кам’яниста смуга охоплює площу 77,7 тисяч кв. км на заході Каліфорнійського півострова. Тут панує сухий субтропічний клімат, але через близьке розташування Тихого океану у регіоні помірні температури та доволі волого.
Взимку температура не нижче 0°С, а влітку подекуди може сягати +40°С у внутрішніх регіонах та +25°С – у прибережних регіонах. У найпосушливіших місцях Нижньокаліфорнійської пустелі випадає менш 50 мм опадів на рік.
Соляна пустеля Північної Америки
Пустеля Великого Солоного озера охоплює терени висохлого доісторичного озера Бонневілль на півночі штату Юта у США. Її площа становить приблизно 10,3 тисяч кв. км.
Ця пустеля Північної Америки має неймовірний білий колір через високий вміст солі. Тут панує пустельний клімат з гарячим та сухим літом та холодною зимою.
Ця північноамериканська пустеля розташована на висоті 1295 м, тому у ній значно прохолодніше, ніж у Мохаве. Максимальна температура влітку тут сягає 33-34°С. Середня температура взимку становить –8… –9°С. Середня кількість опадів становить 200 мм на рік.
Плато Колорадо – пустеля чи ні?
Плато Колорадо – напівзасушливий регіон на півдні штату Юта та півночі Аризони. На його теренах знаходиться чимало величезних національних парків США, зокрема Арки та Гранд-Каньйон.
Деякі науковці називають плато Колорадо «розмальованою пустелею», а деякі – взагалі не розглядають цю місцевість як пустельну зону. Ще дехто з науковців схильний розглядати цей регіон як південно-східну частину пустелі Великого Басейну.
Каркросс – найменша пустеля світу
Каркросс – піщані дюни на території Юкон у Канаді. Пісок тут утворився ще за льодовикового періоду. Нерідко ці території вважаються найменшою пустелею у світі.
Їхня площа становить лише приблизно 2,6 кв. км. Проте для справжньої пустелі тут панує занадто вологий клімат. Кількість опадів у Каркросс становить менше 500 мм на рік.
Дюни Кобук
Великі піщані дюни Кобук – найбільші наявні піщані дюни в Арктиці. Разом з дюнами Малий Кобук та Хант-Рівер вони утворюють 77 кв. км піщаних схилів. Вони здавалися б більш доречними на теренах Сахари, ніж у 56 км над Полярним колом.
Розташована ця реліквія останнього льодовикового періоду на північному заході Аляски. Високі піщані дюни тут сягають 30 м заввишки. Попри розташування у Арктиці, влітку на цих напівпустельних територіях може бути доволі спекотно (+37,7°С).
Рідкісні трави, осока, пирій та рідкі польові квіти ростуть у рухомому піску дюн та стабілізують золотистий пісок. Могутнє стадо західноарктичних карибу двічі на рік проходить через долину Кобук під час щорічної міграції. Навесні та восени Великі піщані дюни Кобук зазвичай позначені відбитками копит цих тварин.
Пустелі Північної Америки з фото: Червона пустеля
Ця високогірна пустеля розташована у південно-західній частині американського штату Вайомінг. Вона охоплює площу приблизно 24 тисячі кв. км. Іноді цей напівпосушливий регіон Вайомінгу вважається продовженням пустелі Великого Басейну.
На теренах Червоної пустелі США знаходиться Великий вододіл – унікальний дренажний басейн, утворений розділенням Континентального вододілу. Також тут розташовані піщані дюни Кіллпекер – найбільша система сучасних дюн у США. Загалом ландшафти Червоної пустелі поєднують барвисті безплідні землі, вежі з піщанику, глибокі каньйони та мінливі піщані дюни.
Ці пустельні території багаті на нафту, природний газ, уран та вугілля. Саме тому 84% усієї території Червоної пустелі «індустріалізовано» завдяки бурінню нафти та газу чи гірничодобувним роботам.
Попри це, Червона пустеля Сполучених Штатів також слугує домівкою для величезного різноманіття представників дикої природи. Тут мешкає найбільше у нижніх 48 штатах міграційне стадо вилорогів (40-50 тисяч особин) у США та рідкісне стадо пустельних вапіті.
Ставки, наповнені влітку талим снігом, приваблюють чимало перелітних птахів, включаючи качок, лебедів-трубачів та рогодзьобих пеліканів. Загалом на теренах Червоної пустелі США налічується приблизно 350 видів диких тварин та понад 1000 видів рослин.