Метелик ведмедиця – чарівна комаха, відома своїм «тигровим» забарвленням. Яскраві кольори крил слугують сигналом для хижаків, що ця істота є отруйною. Загалом у світі налічується 11 тисяч видів цих дивовижних метеликів.
Метелик ведмедиця – класифікація та наукова назва
Метелик ведмедиця – комаха, що належить до ряду Лускокрилі, надродини Совкоподібні (Noctuoidea). Вона є представницею родини Еребіди (Erebidae), підродини Ведмедиці (Arctiinae). Типовим видом є ведмедиця кайя (Arctia caja).
Метелик ведмедиця існував ще близько 300 млн років тому, під час кам’яновугільного періоду. Він мав нижні щелепи, якими харчувався зернами пилку або спорами папороті. Розвиток хоботка – схожої на соломинку щелепу як у молі, так і у метеликів – відбувся приблизно 240 млн років тому. Завдяки цьому ці комахи пристосувалися отримувати нектар з рослин та квітів.
Метелик ведмедиця в англійській мові має назву, яка перекладається як «тигровий моль». Пов’язано це з характерними смужками, як у тигра. Наукова назва цього метелика – «Arctia» перекладається як «пухнастий ведмідь». Проте стосується це насамперед зовнішнього вигляду його волохатих гусениць.
Загалом усі метелики ведмедиці, яких налічується 11 000 видів, поділяються на 2 групи. До першої з них належать лишайниці, які мають тонкіше тіло та бліднувате забарвлення. До другої групи належать справжні ведмедиці, які мають товсте тільце та дуже строкате забарвлення.
Цікавий факт! На честь метелика ведмедиця названий британський літак Королівських ВПС 1930-х років.
Як виглядає метелик ведмедиця? Опис комахи
У світі існує чимало різновидів метелика ведмедиця, які мають різні кольори та візерунки на крилах. Типовий представник родини – ведмедиця кайя має два коричневих передніх крила з візерунком із товстих яскраво-білих ліній. Задні крила у цього метелика яскраво-помаранчеві та вкриті чорними й синіми плямами. Розмах крил у ведмедиці кайя сягає 4,5-6,5 см.
Загалом метелик ведмедиця незалежно від виду має дивовижно яскраве забарвлення. Візерунки на крилах можуть бути червоними, помаранчевими, зеленими, білими або чорними.
Яскраві кольори слугують попередження для птахів та інших хижаків, що ці метелики отруйні й від них слід триматися якомога далі. У разі загрози метелик ведмедиця випускає жовту отруйну рідину із залоз позаду голови.
До уваги! Розмах крил у більшості метеликів ведмедиця сягає 3,7-5 см. Довжина тіла гусениці ведмедиці становить 5-6 см.
ТОП-5 види метелика ведмедиця – фото та опис
Ведмедиця Геба чи ведмедиця ряба (Arctia festiva)
Цей вид названий на честь давньогрецької богині юності. Він має чорні передні крила з широкими білими краями та поперечними смугами. Задні крила відрізняються світло-червоним забарвленням та наявністю великих чорних плям поблизу краю на кожному з них.
Розмах крил у метелика ведмедиця Геба сягає 4,5-5,7 см. Голова та тіло у нього чорні, з червоною облямівкою, а черевце має світло-червоний колір.
Ці метелики ведмедиця зустрічаються з травня по липень на теренах Південної та Середньої Європи, на півдні Сибіру, на Кавказі, у Малій та Середній Азії. В Україні ведмедиця Геба мешкає у Криму, за винятком гірських регіонів.
Ведмедиця сільська (Arctia villica)
Цей вид метелика ведмедиця поширений на більшій частині Європи, за винятком півночі, а також в Африці, Південно-Західній Азії, Індії та Західному Сибіру. В Україні ведмедиця сільська зустрічається по всій території, крім Карпат, але дуже рідко. Зазвичай ці метелики населяють ліси та відкриті трав’янисті галявини.
Верхня пара крил у ведмедиці сільської чорна, з білими плямами неправильної форми. Нижні крила мають яскраво-жовтий колір та дрібні чорни плями по краю. Черевце у цих метеликів червонувате, з чорними крапками по центру, а голова та груди – чорні.
Хоча ці метелики ведуть нічний спосіб життя, самиць іноді можна побачити навіть вдень. Спостерігати за ними можна у червні-липні. Гусениці ведмедиці сільської причиняють чимало шкоди садам, адже харчуються яблунею, малиною, грушею, ожиною.
Метелик ведмедиця-господиня (Callimorpha dominula)
У представників цього виду передні крила чорні з металево-зеленим блиском та білими й жовтими плямами. Задні крила мають яскраво-червоний колір з рядком чорних плямок. Черевце у ведмедиці-господині червоне, але чорною стрічкою. Розмах крил становить 4,5-5,5 см.
Зустрічаються ці метелики ведмедиця на більшій частині Європи (крім півночі та деяких південних регіонів), на Кавказі, у Малій Азії та частково у Закавказзі. В Україні їхнє поширення недостатньо вивчене. Відомо, що на українських теренах вони можуть зустрічати майже всюди, крім степів.
Цікавий факт! У 2010 році ведмедиця-господиня у Німеччині була оголошена метеликом року, а у 2021 році цей «титул» отримала ведмедиця кайя.
Метелик ведмедиця велика (Pericallia matronula)
Цей вид метеликів ведмедиця в Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та Закарпатті, а також на Поділлі та подекуди у лісостеповій зоні. Загалом ареал його розповсюдження охоплює лісову зону Євразії.
Це один з найбільших видів метелика ведмедиця. Розмах крил у нього становить 7-9 см. Передня пара крил має буро-коричневий колір та по 4 великі жовтуваті плями на передньому краї. Нижня пара крил яскраво-жовта, з двома рядками невеликих чорних плям. Черевце має червоний колір та всіяне рядком чорних плямок.
Ведмедиця лучна (Diacrisia sannio)
Ці метелики доволі поширені в Європі та Азії. Зазвичай вони населяють світлі листяні ліси, трав’янисті болота та луки. Розмах крил у ведмедиці лучної сягає 3,5-4,8 см.
Забарвлення у цих метеликів трохи відмінне у самців та самиць. Самці мають жовті передні крила з червонуватою плямою по центру та рожево-червоною облямівкою по краю. Задні крила у них жовтуваті, буро-сірим візерунком та рожевою облямівкою.
На відміну від самців, самиці ведмедиці лучної мають переважно іржаво-жовте забарвлення з червоними жилками. На передніх крилах у них також помітна темно-червона пляма, а задні крила переважно чорнуваті, з чорною плямою по центру.
Де живуть метелики ведмедиця?
Ці метелики зустрічаються в Європі, Канаді та Сполучених Штатах, а також у Північній та Центральній Азії. Вони мешкають як у помірному, так й у холодному кліматі. Ліси, луки, сади та місцевість поблизу річок – типове середовище існування метеликів ведмедиця.
Ведмедиця кайя поширена по всій Європі, включаючи навіть такі північні регіони, як Лапландія. Також цей метелик мешкає в Азії та Північній Америці.
У гірській місцевості ведмедиця кайя зустрічається до відмітки 2000 м. Вологі місця – типове середовище цього виду метеликів, саме тому їх найчастіше за все можна побачити біля річок, а також в садах та парках.
Цікавий факт! З 11 тисяч видів метеликів ведмедиця на теренах Північної Америки зустрічається приблизно 260 різновидів.
Що їсть метелик ведмедиця та його гусениця?
На різних етапах свого життєвого циклу метелики ведмедиця мають відмінний раціон. На стадії гусениці вони є травоїдними, а як дорослі особини – нектароїдними комахами.
Дорослий метелик ведмедиця харчується нектаром, отриманим із квітів. Його гусениці споживають такі рослини, як айстри, кульбаба, молочай, конюшина та чимало інших.
Крім того, вони можуть харчуватися токсичною рослинністю, через що засвоюють токсини, які у дорослому житті використовують для захисту від хижаків. Гусениці ведмедиці кайя мешкають переважно на малині, калині, вересі, чорниці.
До уваги! У деяких регіонах метелик ведмедиця вважається шкідником саме через своїх гусениць, які завдають шкоди садовим рослинам та навіть деяким видам дерев.
Поведінка та життєвий цикл метелика ведмедиця
Ці метелики поодинокі. Попри те, що їхнє забарвлення слугує відмінним способом самозахисту, ведмедиці полюбляють ховатися. Порівняно з дорослими особинами, гусениці метелика ведмедиця легше зливаються з навколишнім середовищем через тьмяніші кольори.
Ведмедиця кайя відкладає яйця на нижню сторону листя у липні, а гусениці з’являються у серпні. Заляльковуються вони у червні-липні вже наступного року. Потрібно 1-3 тижні, щоб лялечка перетворилася на дорослого метелика.
Цікавий факт! Гусениця метелика ведмедиця також відома як «шерстистий ведмедик» через її пухнасте тіло.
У метеликів ведмедиця дуже мало хижаків через отруту, яку вони можуть виділяти. Вона має кислуватий смак та може викликати у хижака хворобу.
Однак деякі дрібні птахи можуть їсти їх без шкоди для себе. Також популяція цих метеликів зменшується через втрату середовища існування та використання пестицидів.
Оскільки ведмедиця – нічний метелик, то його головними хижаками могли б бути кажани. Проте ці комахи мають здатність видавати звуки клацання, які заважають ехолокації кажанів та не дозволяють визначити розташування потенційної здобичі.