Лисиця тибетська чи лисиця Ва – унікальна тварина, яка добре адаптувалася до сурових кліматичних умов існування. Вона населяє високогір’я Тибетського плато та інших гірських регіонів Азії та дуже рідко зустрічається за межами цього ареалу. Від інших видів лисиць представниць цього виду легко відрізнити за майже квадратною формою голови.
Лисиця тибетська чи лисиця Ва – класифікація та наукова назва
Лисиця тибетська – ссавець ряду Хижі, родини Псові (Canidae). В останній вона займає трибу Лисиці (Vulpini) та рід Лисиця (Vulpes). Наукова назва тибетської лисиці – Vulpes ferrilata.
Як виглядає лисиця тибетська?
Довжина тіла у тибетської лисиці зазвичай не перевищує 70 см, а вага – у межах від 3,6 до 5,5 кг. Більшість представників цього виду здаються більшими завдяки хвосту, що сягає 28-40 см завдовжки. Саме він привертає увагу, коли ця хижачка біжить рівниною.
Лисиця тибетська – низькоросла середньогабаритна тварина. У більшості представників цього виду забарвлення хутра поєднує сірі та коричневі барви. В окремих особин може спостерігатися поєднання білого кольору та мідних відтінків.
Невисоке тіло разом з тьмяним забарвленням хутра дозволяє цим лисицям чудово маскуватися на тлі аналогічних відтінків Тибетського нагір’я, де найчастіше за все зустрічаються ці хижачки.
Легко впізнаний вигляд тибетській лисиці надає пласка форма голови з гострою мордочкою. Вважається, що ця нетипова для лисиць зовнішність виникла у процесі еволюції як спосіб захисту від сильних вітрів при переміщенні пустельними гірськими плато. Крім того, існує версія, що квадратна форма голови у цих хижачок забезпечує їм чудовий огляд довкілля та сприяє їхньому маскуванню.
Де живе лисиця тибетська?
Традиційним середовищем існування цих тварин вважається Тибетське нагір’я. Проте вони також зустрічаються на різних плато та серед високогірних долин на північ від Гімалаїв.
Тибетські лисиці живуть на висоті 5200 м. Дуже рідко вони зустрічаються на висоті менш ніж 2500 м.
Зазвичай тибетські лисиці надають перевагу посушливим лукам, особливо, якщо там мешкає багато пискух. Вони схильні триматися якомога далі від людей, але при цьому не люблять перебувати в оточенні щільного деревного покрову.
Тибетські лисиці живуть у норах. Свою оселю вони або риють самостійно, або поглиблюють ту нору, в якій раніше мешкали пискухи.
Що їсть тибетська лисиця?
Ці тварини – головні хижаки у своєму природному середовищі існування. Вони полюють на пискух, гризунів, зайців, ящірок та птахів.
Ці хижаки також не проти споживати падло – переважно туш антилоп, вівець, оленів та інших істот. Відомо також, що тибетська лисиця ніколи не їсть ні комах, ні рослинність.
Поведінка та спосіб життя тибетської лисиці
Тибетська лисиця – нічна тварина, але її здобич зазвичай найактивніша саме вдень. Саме тому вона полює у години найбільшої активності своєї потенційної здобичі, а в інший час відпочиває.
Тибетські лисиці легко діляться своєю здобиччю зі своїми партнерами, власним потомством та навіть іншими хижаками. Спостерігачі на Тибетському плато помітили, що ці хижаки нерідко разом з ведмедями виманювали пискух з нір та проводили спільне полювання на цих гризунів.
Лисиці Ва – моногамні тварини, які живуть парами. Вони разом полюють, відпочивають та переміщуються плато. На відміну від інших своїх родичів, ці лисиці не дуже територіальні. На одній ділянці може мешкати кілька пар тибетських лисиць, які не конкурують між собою.
Тибетські лисиці ведуть доволі прихований спосіб життя, тому про їхню поведінку та полювання майже нічого не відомо. Напевно відомо, що ці тварини доволі грайливі, розумні та полюбляють спілкуватися між собою.
Розмноження тибетської лисиці
Тибетські лисиці розмножуються раз на рік. У шлюбний період вони формують моногамні пари на все життя. У разі, якщо один з партнерів загине, другий може знайти йому заміну. Проте це лише припущення біологів, але воно не має доказів.
Самиця тибетської лисиці виношує потомство протягом 50-60 днів. Вона народжує від 2 до 4 малюків. Лисенята зазвичай не покидають нори протягом перших 5-8 тижнів свого життя.
До досягнення 10 місяців вони живуть разом з батьками, а потім покидають їх та відправляються на пошуки партнера з іншої групи лисиць. Статевої зрілості ці тварини досягають у віці 1 року. У дикій природі тибетські лисиці живуть від 5 до 11 років.
Природні вороги та загрози тибетським лисицям
Ці тварини не мають природних ворогів. Вони майже ніколи не стикаються у боротьбі з іншими хижаками у межах свого ареалу поширення.
Тибетські лисиці можуть легко розділити свою здобич з ведмедем чи вовками. Тому єдина загроза для них – зменшення кількості пискух через випадкове чи цілеспрямоване знищення тих фермерами.
Популяцію тибетської лисиці складно підрахувати. Великих досліджень за їх кількістю у дикій природі не велося ще з кінця 1980-х років.
На той момент чисельність тибетських лисиць на теренах Тибету становила близько 37 тисяч особин. Помітного зменшення популяції не спостерігається. Наразі чисельність тибетських лисиць не викликає особливого занепокоєння.