Баклан – дивовижний водоплавний птах, що занурюється під воду заради полювання на рибу. Він чудово плаває, пірнає на значні глибини та доволі швидко літає. Крім того, баклани відомі як дуже розумні птахи, що здатні розв’язувати деякі складні задачі.
Птах баклан – класифікація, еволюція, наукова назва
Баклани належать до родини Бакланові (Phalacrocoracidae). Раніше цих птахів, подібно до пеліканів, класифікували як представників ряду Пеліканоподібні.
Наразі бакланів разом з фрегатами, змієшийками та сулами відносять до ряду Сулоподібні. Останній об’єднує понад 30 видів птахів, відомих своєю здатністю глибоко занурюватися під воду заради полювання на рибу. Рід Баклан (Phalacrocorax) налічує 21 наявний та 1 вимерлий нині вид. В Україні доволі поширеними є баклани великі та чубаті.
Наукова назва бакланів – Phalacrocorax походить від двох грецьких слів. «Phalakros» означає «лисий», а «korax» – «крук». Тобто дослівно назва птаха баклан перекладається як «лисий крук».
З останнім його об’єднує темне оперення. На голові у деяких видів бакланів є ділянка шкіри, що здається лисою, що пояснює появу другої частини видової назви цих птахів.
Птахи, схожі на баклана, існували ще за часів динозаврів. Найдавніший відомий сучасний птах – Gansus yumenensis мав дуже схожу структуру тіла.
Дослідники не знають еволюцію бакланів, але вважають, що ці птахи виникли у Південній півкулі, можливо навіть в Антарктиді ще до того, як вона була вкрита льодом. Можливо, баклани відокремилися від спорідненого виду під час пізнього олігоцену, 33-32 млн років тому.
Вважається, що перші «сучасні» птахи цього роду з’явилися у пізньому палеогеновому періоді (від 66 до 23 млн років тому), одразу після вимирання динозаврів. У той час велика частина Євразії була вкрита мілководними морями. Можливо, баклани були прісноводним видом з Південної Азії, звідки поширилися по всьому світу.
Цікавий факт! Нерідко назву «баклан» застосовують до будь-якого птаха, що здатний глибоко занурюватися під воду заради полювання на рибу.
Як виглядає птах баклан?
Баклани – птахи середніх та великих габаритів. Довжина тіла у більшості видів сягає від 60 до 101 см. Легко впізнаний вигляд бакланам надає довге струнке тіло та довгий дзьоб з гачкуватим кінчиком, що добре пристосований для ловлі риби.
Оперення у цих водоплавних птахів темне, блискуче, зазвичай чорного, коричневого чи сірого кольору. Деякі види бакланів також мають білі чи жовті плями на голові чи на грудях.
Баклани добре пристосовані до водного середовища. Вони мають довге тіло обтічної форми та перетинчасті лапи, що робить їх вправними плавцями та дайверами. Оперення у бакланів водонепроникне, що допомагає залишатися сухими та зберігати тепло тіло під час перебування у воді.
Ці водоплавні птахи також мають спеціальні залози біля очей, що виділяють маслянисту речовину, яка допомагає зберігати пір’я водонепроникним. Завдяки цим рисам пристосування баклани можуть проводити у воді тривалий час. Крім того, ці птахи мають гострий дзьоб з гачкуватим кінчиком, що добре адаптований до ловлі та споживання риби.
До уваги! У порівнянні з бакланами пелікани більші, краще літають, але не так спритні у воді. Загалом пеліканів легко відрізнити від бакланів за великим мішком під величезним довгим дзьобом.
Поведінка та спосіб життя бакланів
Баклани відомі своєю здатністю пірнати глибоко під воду, щоб полювати за рибою, та є вправними плавцями. Рибальські здібності цих птахів роблять їх справжніми ворогами рибалок, які вимагають контролю над їхньою чисельністю.
Люди використовують різні засоби, щоб відлякати бакланів, включаючи повітряні кульки та шумові пристрої. Проте ці водоплавні птахи дуже розумні та швидко розуміють, що все це не становить для них реальної загрози. З іншого боку, деякі рибалки у Китаї здавна використовували бакланів на тугих повідцях для лову риби.
Баклани найчастіше за все зустрічаються групами, особливо під час гніздування. Вони використовують різні вокалізації, щоб спілкуватися один з одним, та виконують ряд цікавих ритуалів залицяння під час шлюбного періоду.
Баклани – перелітні птахи, тобто вони переміщуються з одного місця на інше у різні пори року. Конкретні схеми міграції можуть різнитися залежно від виду та регіону, в якому вони мешкають. Деякі баклани можуть мігрувати на великі відстані між місцями розмноження та зимівлі, тоді як інші – лише на короткі відстані.
Загалом ці водоплавні птахи мігрують через зміни температури та відсутність їжі. З настанням холодів вони можуть переселятися у райони, де вода не замерзає та є чимало риби. Деякі баклани також можуть мігрувати, щоб уникнути конкуренції за їжу та місця гніздування з іншими бакланами.
Де живе птах баклан та яке має середовище існування?
Баклани зустрічаються на всіх континентах, крім Антарктиди, і майже в усіх країнах світу. Зазвичай вони живуть біля річок та озер, а також на морському узбережжі.
Найчастіше за все бакланів можна побачити на скелях чи деревах біля води. Ці птахи також зустрічаються поблизу рибальських човнів та рибацьких поселень, бо їх приваблюють райони, де є велика кількість риби.
Зазвичай баклани пов’язані з прибережними районами, але їх також можна побачити і на внутрішніх озерах і річках. Вони часто гніздяться біля води у колоніях з іншими бакланами чи водоплавними птахами.
Деякі види бакланів зустрічаються у тропічних регіонах, а інші – у помірному чи холодному кліматі. Загалом ці птахи надають перевагу мілководдю з великою кількістю риби та доступом до місць гніздування на березі чи на деревах.
ТОП-5 цікаві факти про птаха баклан
- Баклани можуть затримувати дихання на кілька хвилин та занурюватися під воду на 45 м, щоб спіймати рибу.
- Деякі види бакланів надзвичайно розумні. Вони очікують здобич із засідки та використовують каміння як знаряддя, щоб оглушити її. Крім того, ці птахи використовують каміння, щоб розтрощити мушлі, де ховається їхня здобич.
- Цих водоплавних птахів нерідко можна побачити сидячими на скелях чи деревах біля водойм із розправленими крилами. Вони роблять так, щоб їхнє оперення могло висохнути на сонці.
- Баклани використовують різні вокалізації для спілкування (гудки, бурчання тощо) та мають складні ритуали залицяння (поклони, помахи крилами та плескання дзьобом).
- Ці водоплавні птахи можуть літати зі швидкістю 56 км/год.
Що їсть птах баклан?
Баклани – м’ясоїдні птахи, які харчуються переважно різними видами риби. Крім того, вони можуть їсти інших водних тварин, таких як ракоподібні, молюски та амфібії – залежно від того, що доступно в їхньому середовищі існування.
У деяких випадках баклани також можуть їсти дрібних ссавців, птахів та плазунів, якщо їм вдається їх зловити. Ці птахи є умовно-патогенними, адже з’їдають стільки їжі, скільки зможуть знайти та переварити.
Баклан може з’їсти кілька дрібних рибок за день, а може з’їсти одну велику рибину і не потребуватиме їжі кілька днів. Загалом ці птахи мають різноманітний раціон, що базується на наявності їжі в їхньому середовищі існування.
Баклани агресивно полюють за рибою з великим успіхом, через що рибалки вважають їх своїми головними конкурентами. Вони також нападають на інших птахів та можуть красти у них їжу та яйця з гнізд.
Цікавий факт! Зазвичай баклани не агресивні щодо людей. Проте відомі історії, коли ці птахи атакували людей, якщо ті ненавмисно лякали їх під час полювання.
Розмноження бакланів
Баклани – колоніальні птахи, які зазвичай гніздяться великими групами чи колоніями. Шлюбні ритуали у них можуть відрізнятися залежно від виду та регіону, де вони живуть.
Загалом баклани утворюють пари під час сезону розмноження та вдаються до різноманітних залицянь. Останні можуть включати спів, танці та демонстрацію яскравого оперення. Новостворена пара разом будує гніздо, використовуючи для цього палиці, гілки та листя.
Кількість відкладених самицею яєць залежить від виду баклана та окремого птаха. Загалом у кладці від 2 до 6 яєць. Більшість різновидів бакланів відкладає 3-4 яйця.
Самиця зазвичай відкладає яйця з дводенним інтервалом та висиджує їх самостійно. Інкубаційний період може різнитися залежно від виду птаха та клімату у його середовищі існування. Зазвичай він становить 25-30 днів.
Життєвий цикл баклана
Пташенята бакланів народжуються сліпими та вкритими пухом. Вони повністю покладаються на своїх батьків, отримуючи від них їжу, тепло та захист. Раціон пташенят баклана може різнитися залежно від виду та наявності їжі у їхньому середовищі існування.
Обоє батьки добувають здобич для пташенят та приносять її до гнізда у своєму дзьобі, а потім відригують у дзьоб малюків. Зазвичай вони годують своє потомство дрібною рибою, ракоподібними та іншими водними істотами, яких малюки можуть легко проковтнути та перетравити.
У міру росту та розвитку пташенята баклана починають самостійно добувати їжу під керівництвом батьків. Через 3-4 тижні вони починають покидати батьківське гніздо, але повертаються туди, щоб поїсти.
На 5-6 тиждень життя пташенята починають літати. На 9-10 тиждень від народження малюки баклана стають повністю дорослими та самостійними. Вони здатні полювати поодинці та самостійно харчуватися.
Баклани можуть жити до 22 років. Проте у дикій природі тривалість життя цих водоплавних птахів дуже рідко перевищує 6 років. Хвороби, травми, недоїдання та паразити – найпоширеніші проблеми, через які вік баклана доволі короткий.
Хижаки та загрози життю бакланів
На дорослих бакланів можуть полювати великі хижі птахи: орли, сови, яструби. Баклан також може стати здобиччю великих риб (акул, баракуди), які можуть спробувати його зловити та з’їсти, поки він у воді.
Молоді птахи та пташенята часто стають здобиччю різноманітних тварин, включно зі ссавцями, хижими птахами та плазунами. Конкретні хижаки бакланів можуть відрізнятися залежно від регіону, де мешкає птах, та наявності їжі.
Баклани сприйнятливі до інфекцій чи захворювань, що вражають їхню дихальну, травну чи репродуктивну систему. Вони також можуть бути поранені хижаками або через діяльність людей.
Баклани нерідко страждають від недоїдання, якщо не мають доступу до достатньої кількості їжі. На них також можуть паразитувати комахи чи інші організми, які харчуються кров’ю чи тканинами птаха.
Баклани також стикаються з загрозами через діяльність людей, такі як втрата середовища існування, забруднення та надмірний вилов риби. Все це може вплинути на чисельність цих водоплавних птахів, а в окремих випадках навіть призвести до зникнення певних видів.
Популяція баклана та його природоохоронний статус
Глобальна популяція бакланів невідома, оскільки існує дуже багато видів цих птахів. Можна з впевненістю стверджувати, що вона сягає мільйонів, і загалом є стабільною. Лише деякі види бакланів можуть бути рідкісними чи зменшуватися у певних регіонах через втрату середовища існування, забруднення та іншу діяльність людини.
Загалом баклани дуже поширені, і тому їхній природоохоронний статус викликає найменше занепокоєння. Існує понад 40 видів цих птахів, і лише деякі з них знаходяться під загрозою залежно від місцевих екологічних чинників.
Правовий захист бакланів може відрізнятися залежно від регіону, в якому вони живуть, та конкретного виду. Ці птахи захищені законом у багатьох країнах та регіонах світу.
Наприклад, у США Закон по міграційних птахів 1918 р. забезпечує захист багатьох видів бакланів та інших птахів, що мігрують. Він забороняє полювати, вбивати чи відловлювати бакланів без спеціального дозволу.
В інших країнах ці птахи можуть бути захищені національними чи регіональними законами, які регулюють полювання та збереження середовища існування. Ці закони спрямовані на захист бакланів та інших видів дикої природи та забезпечують збереження їхнього природного середовища.