Пірникоза велика чи норець великий – красивий водоплавний птах з чубчиком на голові. Вона відома своїм неповторним виглядом, унікальною поведінкою та неймовірними шлюбними ритуалами. Пірникоза велика живе на гнізді-кораблі, катає на спині своїх пташенят та навіть пірнає разом з ними під воду, ховаючи малюків при цьому під складеними крилами.
Пірникоза велика – класифікація та наукова назва
Велика пірникоза чи норець великий – водоплавний птах ряду Пірникозоподібні. Вона належить до родини Пірникозові (Podicipedidae). Остання налічує 6 родів, що об’єднують 20 сучасних та 3 вимерлих види.
Пірникоза велика належить до роду Пірникоза чи Норець (Podiceps). Загалом цей рід налічує 8 наявних та 1 вимерлий вид.
З них 4 зустрічається на теренах України. Загалом пірникоза велика є найпоширенішим представником родини Пірникозові в Європі.
Спочатку цього птаха класифікували як різновид гагари. Згодом норець великий був визнаний одним з найбільших представників родини Пірникозові.
Наукова назва пірникози великої – Podiceps cristatus. У перекладі з латинської це означає «прикрашена гребінцем».
Пов’язано це з наявністю у великої пірникози дивовижного чубчика на голові у шлюбний період. Назва «норець» зумовлена способом життя птаха та його здатністю занурюватися на значні глибини.
Існує цікава легенда, за якою велика пірникоза – птах, що дістав з морського дна шматочок землі та сприяв створенню суші на планеті. Поки пташка пірнала, інші тварини поділили сушу між собою, а великому норцю нічого не дісталося, тому він змушений жити на воді.
Цікавий факт! У минулому великих пірникоз нерідко йменували «водяними відьмами» та «чортовими нирцями».
Як виглядає пірникоза велика чи великий норець?
Пірникоза велика – найбільший птах родини Пірникозові. За габаритами вона трохи поступається крижню. Довжина тіла у великої пірникози сягає 50 см, а вага – у межах від 800 г до 1,5 кг.
Самці зазвичай більші за самиць, але забарвлення у них ідентичне. Вузькі крила у великого норця сягають у розмаху 60-73 см.
Впізнаний вигляд пірникозі великій надає довга вишукана шия та яскраве оперення. Голова, шия та черевце у неї білі, спина – бурувато-руда, пір’я на боках – строкато-коричневе, а лапи – оливково-зелені.
Довгий тонкий та прямий дзьоб у великої пірникози червоний, але світлий на кінчику. Очі у цих птахів також червоні.
Дуже щільне оперення на грудці та черевці рятує цих водоплавних птахів від переохолодження. У шлюбний період у великої пірникози на голові з’являється подоба чубчика з різноколірного темного пір’я, що нагадує ріжки. Маківку птаха у цей період прикрашає чорний гребінець, а шию – рудий «комірець».
Характерною рисою молодих особин є чорні смуги на щоках. Пташенята великої пірникози відрізняються смугастим забарвленням.
Лапи у великого норця дуже короткі, трохи заведені назад, що дозволяє легко переміщуватися водоймою. На них немає перетинок, властивих для водоплавних птахів, але на боках є шкіряні жорсткі складки.
Поведінка та спосіб життя пірникози великої
Велика пірникоза – водоплавний птах, що частіше плаває, ніж літає. При цьому вона добре літає, але не дужу швидко та лише на незначній висоті. Злітає цей птах лише з води, після тривалого розбігу водоймою.
Зазвичай пірникози великі літають лише при сезонних міграціях. В інший час вони надають перевагу переміщенню водоймою вплав. При польоті шия та ноги у цих птахів витягнуті.
Тіло у пірникози великої схоже на торпеду, що дозволяє їй легко пірнати та плавати під водою. При зануреннях птах переміщується лише завдяки лапам.
При цьому велика пірникоза може пропливати під водою від 5 до 25 м лише за 10-30 секунд. Вона може пірнати на глибину до 4-х метрів та проводити під водою до 1 хвилини.
Коли у великої пірникози замерзають лапи, вона підіймає їх над водою та розпрямляє по боках. Через це вона нагадує гімнастку на шпагаті. На суші ці птахи переміщуються дуже повільно та незграбно, майже вертикально, через що трохи схожі на пінгвінів.
Голос у великого норця хрипкий, з чималим вокальним діапазоном. Ці птахи можуть видавати різноманітні гортанні звуки. Найбільш говірливі великі пірникози під час шлюбного періоду, коли їхні крики можна почути навіть вночі. Проте при виведенні потомства вони майже не видають звуків.
Де живе пірникоза велика чи великий норець?
Ці водоплавні птахи населяють прісноводні водойми з повільною течією або стоячими водами, узбережжя яких оточено рясною рослинністю. Пірникоза велика зустрічається майже всюди на озерах, ставках та болотах у лісовій та степовій зонах Євразії, за винятком найбільш північних регіонів. Також ці птахи мешкають в Австралії та Новій Зеландії.
Пірникоза велика в Україні доволі поширена та гніздиться майже на всій території країни, крім гір. На зимівлю вона перебирається ближче до морського узбережжя. Іноді птах може зимувати на водоймах, що не замерзають взимку.
Великі пірникози, що мешкають в Європі, зазвичай мігрують на зиму у теплі краї. До своїх місць гніздування вони повертаються у березні-квітні.
Зазвичай великі пірникози зимують на:
- узбережжі Чорного та Азовського морів;
- південному Середземномор’ї;
- деяких водоймах Середньої Азії;
- узбережжі Португалії, Туреччини та Марокко.
Свої гнізда великі пірникози облаштовують у місцях, де багато надводної рослинності, а глибина водойми не менш ніж 1,5 м. Живуть ці птахи окремими моногамними парами.
На одній водоймі зазвичай мешкає 1-2 пари великого норця. При цьому вони можуть сусідити поряд з гомінкими колоніями чайок та крячок.
Що їсть пірникоза велика?
Ці птахи харчуються різноманітними водними істотами. До їхнього раціону належать жаби, тритони, молюски, ракоподібні, водні комахи.
Проте головну здобич пірникози великої становить риба – від мальків до доволі великих дорослих особин. Саме за нею птах полює, пірнаючи під воду. Переважну більшість здобичі великої пірникози при цьому становить дрібна риба завдовжки 5-8 см.
Спійману рибку птах ковтає ще під час занурення. З великою здобиччю пірникоза велика підіймається на поверхню, де й ковтає її цілком. Нерідко ці птахи шукають свою здобич серед мулу на дні стоячих водойм.
Для нормального травлення важкої їжі норець великий може ковтати дрібні камінці або навіть власне пір’я. Завдяки цьому птах краще перетравлює міцні риб’ячі кістки.
Щоденний раціон великої пірникози у середньому становить близько 200 г риби. Зрідка птах споживає насіння водних рослин. Під час зимівлі норець великий харчується винятково рибою.
Ці водоплавні птахи полюють вдень. Лише у шлюбний період вони можуть бути активними навіть вночі. За 1 хвилину велика пірникоза може тричі зануритися під воду. Проте лише 1 з 5 занурень завершується для птаха успішною риболовлею.
Шлюбний танець великої пірникози
Велика пірникоза – моногамний птах. Пари зазвичай формуються ще взимку. Серед водоплавних птахів великі пірникози відрізняються одним з найкрасивіших шлюбних ритуалів.
Вони виконують дивовижний танець у вигляді синхронних рухів шиєю та головою. При цьому самиці вибирають собі партнерів.
Сформована пара синхронно пірнає під воду та випливає на поверхню з пучком водоростей у дзьобі. Потім самець та самиця біжать над водою назустріч один одному, розпушивши пір’я на «комірці» та трясучи головою при переміщенні.
Наблизившись упритул, вони підіймаються вертикально. При цьому птахи утримують у дзьобі пучок водоростей, який пропонують як «весільний дарунок» партнеру. Самець може принести у дзьобі для самиці й дарунок у вигляді великої рибини, яку вона зразу з’їдає.
Гніздо пірникози великої
Шлюбні ритуали у великих норців можуть тривали 1-2 тижні. Потім створені пари починають облаштовувати своє гніздо на воді.
Самець знаходить будівельні матеріали у вигляді водної рослинності, що гниє. Самиця займається безпосередньо будівництвом гнізда, що кріпиться на торф’яній сплавині чи на груді відмерлої рослинності.
Величезна плавуча конструкція з гілок, що впали у воду, водоростей, стеблин комишу та троснику сягає 60 см у діаметрі. Гніздо великої пірникози височіє над водою на 80 см, а його підводна частина сягає до 50 см.
Розмноження пірникози великої
Лише після створення гнізда пірникози починають спаровування, яке відбувається на воді. У кладці цих птахів налічується від 3 до 7 яєць, але зазвичай їх не більше п’яти.
Висиджуванням займається винятково самиця. Самець у цей час знаходиться поблизу гнізда та відганяє непроханих гостей.
Гнилява трава, з якої сформоване гніздо пірникози великої, забезпечує особливий мікроклімат. Тому яйця не встигають охолонути, коли самиця покидає їх на час пошуку їжі. Самець при цьому несе до гнізда нове листя та гілочки, якими вкриває майбутнє потомство, щоб зберегти його від хижих птахів.
Пташенята пірникози великої з’являються на світ на 24-29 день. Вони запушені та вже від моменту народження здатні плавати. Пірнати вони зможуть трохи пізніше.
Спочатку пташенята ховаються на спині матері, серед її щільного пір’я. При цьому самиця може пірнати разом з ними під воду. Щільно стиснуті крила не дозволяють малюкам впасти.
Поки пташенята не зміцніють, їх годують батьки. У 2,5 місяці молоді птахи стають самостійними.
Поява дорослого забарвлення свідчить, що молоді пірникози великі вже стали статевозрілими та можуть виводити власне потомство. У дикій природі норець великий живе 15-20 років, а у неволі – до 25 років.
Вороги та загрози для пірникози великої
Лунь та ворони – головні природні вороги великої пірникози. Найбільшу загрозу вони становлять під час періоду гніздування. Саме луні та ворони найчастіше за все руйнують гнізда великого норця. Для молодих птахів загрозу також несуть великі хижі риби (сом, щука).
Великі пірникози не цікавлять мисливців, оскільки м’ясо цих птахів несмачне та має неприємний запах. Проте великі норці часто гинуть, заплутавшись у риболовних сітках. Також ці птахи нерідко можуть бути випадково застрілені під час сезону полювання на диких качок.
Забруднення водойм також становить загрозу життю великих пірникоз. Хоча ці птахи наразі зустрічаються доволі рідко, їх популяції поки не загрожує зникнення.