Синиця блакитна – жовтогруда пташка з гучним голосом. Вона є одним із найпоширеніших співочих птахів Європи. В Україні блакитна синиця іноді вважається однією з пташок-символів через своє синьо-жовте забарвлення.
Синиця блакитна – класифікація та наукова назва
Синиця блакитна належить до ряду Горобцеподібні, родини Синицеві (Paridae). Вона є близькою родичкою синиці великої, і тривалий час їх обох класифікували як представників єдиного роду Синиця (Parus).
Проте з початку 21 ст. науковці виділяють окремий рід Блакитна синиця (Cyanistes). У ньому налічується 3 види, до яких належать синиця:
- блакитна (Cyanistes caeruleus);
- канарська (Cyanistes teneriffae), що має 7 підвидів;
- біла (Cyanistes cyanus), яка має 8 підвидів.
Наукова назва синиці блакитної – Cyanistes caeruleus стосується забарвлення цієї пташки. Перша складова походить з грецької мови від слова «kuanos», що означає «темно-синій». Друга частина видової назви птаха походить з латинської мови та означає «блакитний».
Як виглядає блакитна синиця? Опис пташки
За розміром ця пташка менша за велику синицю. Довжина тіла у неї сягає приблизно 12 см, розмах крил – близько 18 см, а вага – 9-12 г. Блакитна синиця має пухке округле тіло з жовтувато-білим черевцем, синіми або синьо-сірими крилами та головою.
Голова по боках біла, а через око до потилиці проходить невелика чорну смужка. Дзьоб дуже тонкий, чорного кольору. Горло також чорне, але від нього йде чорно-синя смужка до потилиці.
Самці та самиці блакитної синиці доволі схожі один на одного. Проте молоді птахи зазвичай мають тьмяно-сіре забарвлення. Усі 3 види роду Блакитна синиця надзвичайно схожі між собою. Проте блакитні синиці зазвичай мають біліше оперення навколо грудей та голови.
Поведінка та спосіб життя блакитної синиці
Ці маленькі пташки збираються разом у змішані зграї взимку, щоб годуватися та ночувати. Проте навесні вони розбиваються на менші групи, а згодом – й окремі пари для розмноження на початку літа.
Самці блакитної синиці співають пісні, щоб «помітити» свою територію або залучити самиць. Їхній спів складається з пронизливого звуку, який можна почути на великій відстані.
Як самці, так і самиці видають різноманітні інші звуки, у тому числі сигнали тривоги, коли поряд з’являється хижак.
Блакитна синиця: ТОП-4 цікаві факти
- Блакитні синиці часто змагаються за їжу та місця гніздування з великою синицею, на яку вони схожі.
- Блакитна та біла синиці здатна схрещуватися для отримання життєздатного потомства. Цей гібрид відомий як синиця Плеске.
- Блакитні синиці мають здатність передавати знання від одного покоління до іншого. Наприклад, якщо старша група навчилася зривати кришку з фольги з пляшки з молоком, то вона може передати цю навичку наступним поколінням.
- Блакитна синиця літає зі швидкістю близько 32 км/год.
Де живе синиця блакитна?
Ці пташки поширені на більшій частині Європи, у Західній Азії та Північно-Західній Африці. На європейських теренах блакитні синиці зустрічаються майже усюди, крім Ісландії, півночі Шотландії, північних регіонів Скандинавії та альпійського високогір’я. В Україні зустрічається 2 види з роду Блакитна синиця – біла та блакитна, проте перша менш поширена, ніж друга.
Зазвичай блакитні синиці надають перевагу листяним або змішаним лісам, особливо тим, де росте чимало дубів. Цих пташок також можна побачити поблизу живоплотів, у садах та парках. Білі синиці надають перевагу вологим лісам та чагарниковим заростям поблизу боліт.
Блакитна синиця – неймовірно винахідливий птах. Вона гніздиться у будь-якому зручному місці, включаючи дерева та стіни.
Найчастіше за все для гнізда блакитна синиця обирає дупло або шпаківню, дно якої вистеляє пір’ям, мохом, шерстю та іншими м’якими матеріалами. Вибором місця для гніздування та його облаштуванням займається винятково самиця.
Що їсть синиця блакитна?
Ці дрібні пташки всеїдні. Вони проводять багато часу, шукаючи їжу на землі або деревах. Переважну більшість раціону блакитної синиці становлять комахи та павуки.
Проте взимку найчастіше за все ці пташки споживають фрукти та насіння (переважно хвойних дерев – ялини, сосни тощо). Вони відомі тим, що можуть звисати догори ногами майже з будь-чого, щоб отримати доступ до їжі. За відсутністю здобичі ці пташки можуть навідуватися до годівниць.
Розмноження блакитної синиці
Сезон розмноження у блакитних синиць відбувається щороку з квітня по червень. Самець намагається залучити самицю своїм приголомшливим співом. Інколи він виконує шлюбний «танець», згинаючись до землі та демонструючи розпушені крила, чубчик та хвіст.
Самиця самостійно будує гніздо, а самець стежить за нею, щоб переконатися, що вона ні з ким не спаровується. Вибравши місце гніздування, самиця відкладає по одному яйцю на день. Повна кладка становить до 10 яєць, і за загальною вагою перевищує вагу самої пташки.
Процес інкубації триває протягом 16 днів. У цей час самиця висиджує яйця, а самець забезпечує її їжею. Після появи на світ пташенят обоє батьків забезпечують їх їжею. Підраховано, що для вирощування одного виводка блакитні синиці ловлять до 10 тисяч гусениць.
Потрібно приблизно 3 тижні, щоб пташенята повністю оперилися та почали покидати гніздо. Через хижаків та хвороби блакитні синиці у дикій природі живуть лише близько трьох років. Рекордна тривалість життя цієї пташки становила понад 10 років.
Хижаки та загрози для блакитних синиць
На цих пташок полюють переважно коти та малі яструби. Навесні на їхні гнізда також можуть нападати вивірки та ласки. Проте зграї блакитних синиць можуть відважно кидатися на хижака, щоб відігнати його.
Незвично холодна та волога весна чи літо також можуть негативно вплинути на чисельність популяції цих пташок через зменшення гусениць, якими вони вигодовують пташенят. У деяких місцях на блакитних синиць може впливати втрати середовища існування.
Проте на всьому їхньому природному ареалі популяція цих птахів переважно зростає. Загалом блакитні синиці класифікуються як птахи, що викликають найменше занепокоєння. За оцінками, загальна популяція пташок роду Блакитна синиця становить від 20 до 44 млн пар, і ця кількість може зростати.