Шпак звичайний – доволі розповсюджений співочий птах. Він здатен не лише чудово співати, але й вправно копіювати пісні або звуки інших птахів та тварин. Крім того, шпаки можуть навіть відтворювати механічні звуки та людську мову.
Шпак звичайний – класифікація та наукова назва
Шпак звичайний належить до ряду Горобцеподібні, тобто він є віддаленим родичем круків, ворон та горобців. Він є представником родини Шпакові (Sturnidae), в якій налічується понад 100 видів та приблизно 25-32 роди невеликих співочих птахів.
Наприклад, до Шпакових належать майна, шпак-малюк, міно. Проте найбільш відомим є рід Шпак (Sturnus), який об’єднує приблизно 10 видів птахів. Саме до нього належить і шпак звичайний (або ж просто шпак).
Наукова назва цього птаха – Sturnus vulgaris. Перша її складова походить від латинського слова «зірка», тоді як друга означає «звичайний». Пов’язано це з тим, що під час польоту цих птахів їх маленьке тіло нагадує зірочку, загострену з чотирьох кінців.
Українська назва «шпак» походить від праслов’янського слова, що має значення «щипати», яке у цьому випадку вживається у значенні «імітувати». Це відображує характерну рису цих птахів, здатних відтворювати різні звуки.
Як виглядає шпак звичайний? Опис птаха
Шпак звичайний – птах середнього розміру. Довжина тіла в нього сягає 19-22 см, а вага – 60-90 г. Розмах крил у цих птахів становить 40-42 см. Тіло у шпака звичайного округлої форми, а хвіст – короткий, майже прямий на кінчику.
Дзьоб – довгий, прямий та тонкий, має трохи сплюснутий кінчик. Його забарвлення змінюється залежно від пори року. Взимку дзьоб у шпака звичайного бурувато-чорний, а влітку – яскраво-жовтий у самиць та жовтий із сіро-блакитною основою у самців.
Забарвлення зазвичай блискуче-чорне, у деяких підвидів – з невеликою кількістю зелених або синіх плям. Крім того, по всьому тілу шпака звичайного є чимало білих плям, що найбільш помітні взимку. Молоді птахи мають сіро-буре забарвлення, проте вже в першу зиму набувають дорослого вигляду.
Самців та самиць можна відрізнити за кольором райдужної оболонки. У перших вона має насичений коричневий колір, а у других – сіро-коричневий.
Також у певну пору року на черевці у самця менше плям, ніж у самиці. Крім того, самці шпака звичайного відрізняються від самиць наявністю плями під основою дзьоба та більш подовженим пір’ям на грудях.
Де живе шпак звичайний?
Ці птахи дуже невибагливі до природного середовища існування. Саме тому їх можна побачити в багатьох куточках світу. Ареал розповсюдження шпака звичайного охоплює значну частину Євразії та Північно-Західну Африку.
На теренах Європи ці співочі птахи зустрічаються майже повсюди, за винятком найбільш північних районів. В Україні шпаки зустрічаються по всій країні. Також їх можна побачити в Передній та Середній Азії, Індії.
Крім того, шпак звичайний був завезений в Америку, де добре прижився в кожному з континентальних штатів. Ще ці птахи зустрічаються в Новій Зеландії та Австралії, на Фіджі та у Південній Африці, куди також були завезені людьми.
Звичайні шпаки доволі поширені в містах по всім країнам в межах свого ареалу розповсюдження. Їх можна побачити в міських парках, на галявинах, полях та у інших відкритих місцевостях.
Також шпаків можна помітити на верхівках дерев у сільській місцевості або ж на землі. Під час сезону розмноження шпак звичайні зустрічаються в місцях, де є щілини або нори для їхніх гнізд або ж серед полів.
Цікавий факт! Шпак звичайний був завезений до Сполучених Штатів в 1890-х роках, оскільки країна бажала мати птахів, про яких Шекспір згадував у своїх п’єсах. У Центральному парку Нью-Йорка випустили приблизно сотню шпаків.
Гніздо шпака звичайного
Ці співочі птахи найчастіше за все мешкають в дуплах дятлів або створених людьми шпаківнях. Будівництво безпосередньо гніздо розпочинає самець, а завершує самиця. Зазвичай воно має вигляд чашечки порожнистої форми, що складається з гілочок, бур’янів, листя та пір’я.
Інколи шпаки звичайні можуть відкладати яйця в гнізда інших птахів. Вони навіть при потребі будуть битися з більшими пташками, щоб отримати їхнє житло.
Поведінка та спосіб життя шпака
Іноді цих птахів вважають доволі агресивними та дуже галасливими, особливо коли вони подорожують зграями. Відомо, що шпаки мають здатність імітувати пісні та крики інших птахів, тварин та навіть людську мову.
Один птах може вивчити до 20 різних звуків. Серед них – клацання, клекотіння, свист, тощо. Самці зазвичай співають більше, ніж самиці. Також ці птахи можуть видавати звуки для спілкування у зграї та для попередження про ворогів. Крім того, вони щебечуть під час купання.
Шпаки звичайні мігрують зграями протягом дня. Літають вони зі швидкістю 77 км/год. Деякі шпаки звичайні вважають за краще вести осілий спосіб життя, тоді як інші мігрують.
Міграція шпаків, що мігрують, відбувається влітку в серпні або вересні. Деякі з цих птахів подорожують далеко, а хтось – на незначні відстані. Вчені досі не мають чіткої відповіді, чому деякі групи шпаків осілі, а інші мігрують. Подорожують вони зазвичай на південь.
Шпаки звичайні доволі товариські птахи за своєю природою – хоч з іншими шпаками, хоч із людьми. Вони не бояться людини, і їх часто можна зустріти в міських умовах.
Шпаки звичайні часто зустрічаються в зграях (нерідко до 100 пташок), розмножуються, їдять та мігрують разом групами. Найчастіше за все такий спосіб життя для цих птахів характерний взимку та восени.
Що їсть шпак звичайний?
Ці птахи переважно комахоїдні. Проте іноді вони можуть харчуватися насінням рослин, що робить їх також всеїдними. Деякі з цих птахів не можуть їсти сахарозу, і, оскільки мають відчуття смаку, то можуть розрізняти різні цукристі продукти.
Найчастіше за все шпаки звичайні споживають різних шкідників, членистоногих та фруктовий нектар. Ці птахи їдять мурах, павуків, коників, мух, жуків, ос та інших комах. Також вони нерідко полюють на равликів, дощових черв’яків, ящірок та можуть споживати зерна, насіння та навіть харчові відходи.
Харчуються шпаки зазвичай зграями. Вони пересуваються, стрибаючи по землі, і за допомогою дзьоба витягують здобич з-під землі.
Крім того, шпаки можуть ловити комах у польоті або із листя дерев. Ці птахи зазвичай об’єднуються в зграї та повертаються до місць, де існує чимало найкращої для них їжі або здобичі.
Розмноження шпаків
Тривалість шлюбного періоду у шпаків залежить від місця існування та може змінюватися щороку. Щоб привернути увагу самиці, самці співають пісні. Чим складніше крик або міміка, тим вище шансів привернути увагу самиць. Самець сидить на вході в гніздо та декілька разів повторює свій спів.
Період розмноження у шпаків звичайних приходиться на весну або літо. Самиця відкладає яйця щодня після спарування. Розмір кладки становить 4-6 яєць зеленувато-білого або блакитно-білого кольору.
Період інкубації триває 12-13 днів. Пташенята шпака народжуються сліпими та без пір’я. Вони відкривають очі на 9-й день, а перше опушення у них з’являється через 7 днів після народження.
Протягом перших двох тижнів (чи трохи більше) життя обоє батьки годують їх. Потім пташенята покидають батьківську оселю. За рік в одному гнізді шпаки вирощують 1-2 чи навіть 3 виводки.
Тривалість життя звичайного шпака в дикій природі становить до 2-3 років. Проте відомий випадок, коли цей птах в природі дожив до 15 років і 3 місяців.
Хижаки та загрози для звичайного шпака
Оскільки ці невеликі співочі птахи зазвичай подорожують зграями, вони менш вразливі перед хижаками. Крім того, зграї шпаків своїм галасом також попереджують інших пташок про загрозу.
Однак під час сезону розмноження вони самотні, тому більш вразливі. Найчастіше за все на шпака звичайного можуть полювати яструби та соколи. Яйця та пташенята можуть ставати здобиччю щурів та ракунів.
Головною загрозою для шпаків звичайних є сільськогосподарське землеробство. Деякі з культур, які вирощуються, не є бажаними для цих птахів, а ті, що подобаються, різко скоротилися в деяких областях. Крім того, значну загрозу для шпаків становить використання пестицидів при обробці сільськогосподарських культур.
Чисельність популяції шпака звичайного становить понад 200 млн. особин. Проте спостерігається її різке скорочення, що викликає занепокоєння.