Корали – морські безхребетні, що належать до тієї ж родини, що й актинії. Ці дивовижні створіння складаються з окремих поліпів, які утворюють компактні колонії та рифи. В світі існує приблизно 6000 видів коралів, які завдяки своїм кольорам, текстурам та формам є одними з найцікавіших тварин у світі.
Корали – класифікація та опис
Корали – морські тварини. Вони не є рослинами та не є частинами скелі. У цих морських видів відсутній хребетний стовп, саме тому вони класифікуються як безхребетні.
Корали належать до типу Кнідарії (Cnidaria), що об’єднує понад 11 тисяч видів коралів, медуз, горгоній та анемон. Найвидатнішою особливістю тварин цієї великої групи є наявність в них жалячих клітин (кнідоцитів). Саме вони дають медузам жалючі щупальці.
До уваги! Всі корали мають кнідоцити, хоча не всі з них небезпечні для людини.
Корали – морські тварини класу Коралові поліпи (Anthozoa Cnidaria). Останній налічує 36 тисяч різних морських мешканців. Серед них корали становлять більше третини. В свою чергу вони поділяються на 2 основні підкласи, які містять різні види та відрізняються зовнішньо та за характером росту.
Представники підкласу Октокорали (Octocorallia) мають 8 щупалець, що ростуть перистим способом, тобто навпроти одне одного. До цієї групи належать види горгонієвих, трубчастих, а також ряд м’яких коралів.
Здебільшого більшість м’яких коралів належить до ряду Альціонарії (Alcyonacea). Вони не мають повного твердого скелета з карбонату кальцію, але містять невеликі склерити, які надають їм певної структури. Натомість ці корали мають дуже м’ясисті окремі поліпи, які легко розділити та розмножити.
Шестипроменеві корали (Hexacorallia) мають щупальця, кратні шести, які не ростуть перистим способом. Вони можуть рости поодинці або в колоніальних формах та відомі як рифоутворюючі корали через їх внутрішній скелет з карбонату кальцію. До цього підкласу належать деякі з найбільш впізнаваних видів твердих та кам’янистих коралів.
Цікавий факт! Назва «корал» має французьке походження та перекладається як «дерево, що росте під водою». Пов’язано це з тим, що спочатку ці створіння помилково вважалися різновидом підводної флори.
Як виглядають корали?
В світі існує приблизно 6000 видів коралів, що поділяються на тверді/жорсткі та м’які. Їх можна знайти по всьому світу, але найбільше різноманіття зустрічається в Тихому океані.
Корали можуть бути різних форм та розмірів. Вони зустрічаються майже в усіх морських екосистемах. Деякі корали живуть у найбільш тропічних і мілководних водах, потрапляючи під пряме сонячне світло. Інші різновиди можуть витримувати морозні температури та повну темряву.
Кожен вид коралів складається із сотень або тисяч поліпів – дуже крихітних, не більше 1 см. Кожен поліп має рот, розташований по центру тіла, та маленькі щупальця, кількість яких залежить від виду. М’які корали мають вісім щупалець, а тверді – шість.
Тверді корали виділяють карбонат кальцію, який утворює твердий скелет. Коли чимало поліпів утворюють колонію, їхні окремі скелети зростаються разом, утворюючи міцну структуру довжиною в декілька метрів.
Тверді корали беруть участь у формуванні рифів, а м’які корали більше нагадують барвисті морські рослини. Деякі корали отримують живлення від одноклітинних організмів (типу водоростей), які живуть у їхніх тканинах, що звуться зооксантели.
Завдяки цим організмам вони отримують чудовий яскравий колір. Деякі корали також можуть ловити планктон і крихітних рибок своїми щупальцями.
Для збереження яскравого кольору ці морські істоти потребують сонячного світла та чистої води. Зазвичай вони живуть на глибині менше 60 м. Яскравим прикладом мілководної коралової колонії є Великий Бар’єрний риф в Австралії. Види коралів, яким не потрібні зооксантели, можуть жити в набагато глибшій воді, до 3300 м.
ТОП-5 цікаві факти про корали
- Коралові колонії можуть жити століттями.
- Корали та медузи є віддаленими родичами.
- Корали захищають берегову лінію від хвиль та повеней.
- Існування 25% океанського життя залежить від коралів.
- Зміна клімату спричиняє підвищення температури океану, що відбілює та знищує корали.
Які типи коралів існують в світі?
Існує 2 основні типи коралів в світі – тверді та м’які. Також іноді відокремлюють глибоководні види цих морських істот.
Кожен з цих типів унікальний за структурою та особливостями взаємодії із навколишнім середовищем. Взагалі існує понад 2000 видів коралів, які утворюють колонії та відіграють ключову роль у морському середовищі.
Тверді корали
Цей тип коралів є фундаментальною частиною будівництва коралового рифу. Поліпи твердих коралів виділяють скелети з карбонату кальцію (вапняк), який згодом стає скелею. Найбільш відомі тверді корали – мозковий та елхорн.
Тверді корали потребують певного типу водоростей, що звуться зооксантеллами, які живуть у їхніх тканинах. Цей важливий мутуалізм необхідний для їхнього виживання. Саме ці організми надають коралам колір, який залежить від того, де вони живуть.
Тверді корали:
- мають кратні 6 щупалець;
- виглядають жорсткими, оскільки їхні поліпи утворюють тверді скелети з карбонату кальцію;
- відіграють головну роль у формуванні коралових рифів.
Відомо приблизно 800 видів твердих коралів. Форма та зовнішній вигляд залежать від їхнього виду, розташування, глибини, руху води та багатьох інших факторів.
Тверді коралові поліпи дуже схожі на морські анемони, оскільки вони також мають жалячі клітини-кнідоцити. Тверді корали зустрічаються в усіх світових океанах, але через глобальні зміни та підкислення океану їхня популяція зменшується.
Вони відіграють головну роль у виникненні коралових рифів. Кораловий риф починає рости, коли кораловий поліп прикріплюється до скелі на морському дні.
Потім цей кораловий поліп починає ділитися або брунькуватися на тисячі й тисячі своїх клонів. Поліпи та їхні вапнякові скелети з’єднуються один з одним, утворюючи колонію, яка діятиме як одне ціле. Коли ця колонія росте протягом сотень і тисяч років, вона об’єднається з іншими колоніями і стане рифом.
М’які корали
Цей тип коралів часто нагадує рослини і дерева. Вони дійсно м’які та гнуться, і не мають кам’яних скелетів, як у твердих різновидів. Для захисту та підтримки м’які корали вирощують деревоподібні серцевини для стабільності, що складаються зі структурних білків (наприклад, горгонін), подібних білкам нігтів та рогів.
М’які корали зустрічаються на Багамах і в Карибському басейні. На відміну від твердих коралів, вони не утворюють рифів і не завжди мають симбіотичні стосунки із зооксантеллами. Найбільш відомими представниками цього типу є морські пальці/батоги.
М’які корали не виробляють карбонат кальцію, скоріше вони містять шипуваті скелетні склерити. За рахунок цього вони мають певний захист та підтримку. Зазвичай м’які корали існують в водах, багатих поживними речовинами, з менш інтенсивним освітленням.
М’які корали:
- завжди мають 8 щупалець;
- часто виглядають як яскраво забарвлені рослини;
- мають характерний перистий вигляд і не мають жорсткого кам’янистого скелета;
- не беруть участь у формуванні коралових рифів, оскільки не утворюють необхідного твердого кальцинованого скелета.
Глибоководні корали
Цей тип коралів зустрічається в темних глибинах до 6000 м під поверхнею океану. Глибоководні корали живуть у крижано-холодній воді майже без сонячного світла. Вони, подібно до мілководних видів, можуть існувати у вигляді поодиноких або кількох поліпів, що живуть складними колоніями.
Оскільки глибоководні корали не потребують сонячного світла чи теплої води, вони можуть рости у величезній кількості водойм по всьому світу. Їх можна знайти навіть у холодних водах (до –1°С).
Оскільки глибоководні корали живуть без сонячного світла, вони не містять зооксантел. Тобто ці корали повинні отримувати енергію та поживні речовини в іншому місці. Вони роблять це, захоплюючи крихітні організми в течії.
Цікавий факт! Вчені виявили, що глибоководні корали є одними з найдавніших морських організмів. Оскільки корали постійно ростуть, відроджуючи нові поліпи, деякі коралові рифи активно ростуть майже 40 000 років.
Види коралів з фото та описом
Оленерогий корал (Acropora cervicornis)
Ці тверді корали з багатьма розгалуженнями мають гілки циліндричної форми, що можуть сягати до 1,8 м в довжину та 2,4 м в діаметрі. Зустрічаються вони переважно на мілководді, на глибині до 30 м.
Цей вид коралів утворює густі коралові сади та забезпечує безпечне середовище для життя риб. Зазвичай вони блідо-коричневі або золотисті з білими кінчиками.
Розмноження оленерогих коралів відбувається, коли гілка відламується та знову прикріплюється в іншому місці. Таке явище є звичайним під час штормів. Крім того, оленерогі корали здатні розмножуватися нерестом. Вони випускають мільйони клітин у воду, які утворюють личинки, що плавають у воді, поки не поселяються в нову колонію.
Оленерогі корали – одні із найшвидше зростаючих і найважливіших видів в екосистемі коралових рифів. Вони відіграють значну роль у створенні рифів сучасного світу. Ці корали зустрічаються у чистій воді на мілководді, на Багамах, во Флориді та в Карибському басейні.
Цьому виду коралів загрожує зміна клімату. Оскільки температура води підвищується, випадки відбілювання та спалахи інфекційних захворювань серед оленерогих коралів стають все більш частими.
Салатові корали (Agaricia agaricites)
Цей вид твердих коралів зустрічається на мілководді. Він найкраще за все почувається в мілководних лагунах, на підводних луках з морською травою та каналах глибиною менше 75 м. Тропічна західна частина Атлантичного океану та Карибського моря – типове середовище його існування.
Салатові корали можуть бути коричнево-зеленими, коричнево-фіолетовими або вицвілими жовто-помаранчевими. Вони ростуть вгору в незвичайній конічній формі.
Ці корали утворюють пластинчасті структури, що дуже схожі на листя салату, які проростають на дні океану та сягають до 90 см заввишки. Гігантське «листя» слугує захищеним середовищем існування для різноманітних морських мешканців.
Салатові корали мають фіолетово-коричневе забарвлення. Вони використовують зооксантелли для отримання до 95% своєї енергії. Ці одноклітинні організми фотосинтезують на сонці та живлять корали. Якщо останнім потрібно більше їжі, вони розширюють свої щупальця ввечері та затримують плаваючий планктон.
Салатовим коралам загрожує підвищення температури моря та забруднення. Проте вони ще є доволі звичними та не належать до видів, що викликають найменше занепокоєння.
Корал Елкхорн або лосерогий (Acropora palmata)
Цей вид твердих коралів утворює рифи на мілководді в Карибському морі, по всій Флориді та на Багамах. Його гілки мають унікальну форму, що нагадує роги лося. Їхня розгалужена структура створює середовище існування для багатьох інших видів.
Ці корали швидко ростуть, щороку збільшуючись на 10 см. Кожна їхня гілка може сягати 1,8 м в довжину та утворювати рифи вшир понад 12 м. Гілки цих коралів переплітаються, утворюючи складні колонії та підтримуючи великі рифи. Останні є домівкою для багатьох коралових рибок, притулком від хижаків та ізоляцією від бурхливої води.
Корали Елкхорн – одні із найяскравіших видів коралових рифів. Вони мають жовтувато-коричневе забарвлення. Росте цей вид коралів на глибині не більше 4,8 м.
Більшу частину живлення корали Елкхорн отримують від зооксантел. Проте вони можуть їсти своїми щупальцями, використовуючи їх, щоб хапати планктон, який пропливає повз.
Найчастіше за все лосерогі корали розмножуються шляхом фрагментації, коли їхня частина відламується і спливає, утворюючи нову колонію. Наразі їхня кількість різко скоротилася в кількох регіонах світу через зміну клімату та знебарвлення. Цей вид коралів перебуває під загрозою зникнення.
Нефтеїди або корали-цвяхи (Nephtheidae)
Нерідко цей вид ще звуть коралом-полуницею або навіть кораловим деревом. Ці м’які корали яскраво-забарвлені та вражають дивовижною палітрою кольорів, включаючи червоні, рожеві, фіолетові та жовті. Нерідко їх можна побачити в кімнатних акваріумах.
Корали-цвяхи мають м’які гілки та не утворюють жорсткого екзоскелета. Кожна гілка має горбкуватий кінець, який трохи нагадує квітку. Довжина її сягає приблизно 20 см.
Корали-цвяхи зустрічаються переважно на глибині до 3000 м, у північно-східній частині Тихого океану. Деякі з них ростуть перевернутими, як цвяхи, в темних морських печерах. Колонії цих коралів є основним середовище існування морських коників та трубочок.
Нефтеїди є фільтраторами. Вночі вони надуваються та використовують свої щупальця, щоб ловити плаваючий планктон. Ці корали не мають зооксантел і покладаються виключно на планктон як їжу.
Вони розмножуються, скидаючи гілки, які потім утворюють власне коріння та створюють нову колонію. Загрозу для цього виду коралів становлять повені, що знижують солоність води, пошкодження човнами та погана якість води.
Плерогіра пузирчаста або бульбашковий корал (Plerogyra sinuosa)
Ці корали ще відомі як виноградні, тому що схожі на грона винограду. Також вони нагадують бульбашки, з чим і пов’язана назва. Бульбашкові корали не схожі на більшість інших твердих коралів. Проте вони мають твердий скелет під кожною бульбашкою.
Кожна колонія бульбашкових коралів утворює форму перевернутого конуса до 90 см вшир. Вона складається з окремих бульбашок шириною 2,5 см. Найчастіше за все бульбашкові корали мають коричневий колір, але також можуть бути білими або блідо-зеленими. Їх нерідко приймають за риб’ячу ікру.
Вони зустрічаються в західній частині Тихого та Індійського океанів, а також в Червоному морі. Зазвичай ці корали можна побачити в теплій воді на мілководді, на глибині від 3-х до 35 м. Вони полюбляють відфільтроване світло. Бульбашкові корали часто можна знайти на стіні печери, під навісом та поза прямими сонячними променями.
Цей вид коралів містить зооксантеллат, який він використовує для отримання більшої частини поживних речовин. Також він надуває свої бульбашки вночі та використовує свої щупальця довжиною до 10 см, щоб ловити планктон. Бульбашкові корали знаходяться під загрозою зникнення через зміну клімату та руйнування місць існування рифів.
Корал-ріг (Hydnophora rigida)
Цей вид коралів також відомий як колючий, гілковий або горбковий. Він складається з тонких гілок білого, коричневого або зеленого кольору, які нерідко люмінесцентні та можуть виробляти власне світло.
Рогові корали зустрічаються переважно на мілководді, на глибині менше 30 м. Вони утворюють кущі, які мають інкрустовані основи. Кожна гілка цих коралів має товщину в 1,2 см та виглядає так, ніби вона вкрита хутром, завдяки своєму унікальному скелету.
Цей вид коралів зустрічається в багатьох регіонах, включаючи Австралію, Фіджі, Африку та Філіппіни. Зазвичай їх можна побачити в лагунах та інших захищених рифових середовищах. Роговим коралам загрожує підвищення температури води, викликане зміною клімату, забруднення та пошкодження човнами і дайверами.
Морське віяло Венери або горгонія флабелум (Gorgonia flabellum)
Ці найелегантніші в світі м’які корали зустрічаються переважно на Багамських островах і у Вест-Індії. Вони складаються з заплутаної мережі гілочок, що ростуть із маленької основи, яка постійно прикріплена до поверхні.
Зазвичай цей вид коралів має забарвлення брудно-білого, жовтого та лавандового відтінків. Він слугує домівкою для пігмейських морських коників, які все своє доросле життя прив’язані до цього середовища існування.
Середовище існування цього виду коралів – мілководдя з сильними хвилями на максимальній глибині 10 м. Саме тому ці коралові рифи є доступними для дайверів. Найчастіше за все їх можна побачити на рифі Букко в Тобаго та на пляжі Токо в Тринідаді.
Барвистий морський батіг (Leptogorgia virgulata)
Ці витончені м’які морські корали мають довгі, тонкі гілки, схожі на барвисті батоги. Вони можуть мати червоне, помаранчеве, фіолетове та жовте забарвлення.
Цей вид коралів зазвичай зустрічається в більш глибоких водах (1,8-60 м), живе на стінах і скелях. Довжина його гілок може сягати до 1 м. Дайвери можуть побачити на коралових рифах цього типу крихітну креветку-батіг.
Сонячний або трубчастий корал або тубастрея (Tubastaea)
Цей вид м’яких коралів зустрічається в глибоких водах (на глибині нижче 200 футів) в Червоному морі, Індо-Тихоокеанському регіоні, західній частині Індійського океану та південній частині Тихого океану. Вони мають доволі яскраве різноманітне забарвлення: від відтінків жовтого та помаранчевого до червоного та рожевого.
Ці корали зазвичай виростають приблизно до 12-15 см у діаметрі та ростуть приблизно на 2,7 см на рік. Деякі колонії утворюють великі громади, розростаючись поруч одна з одною.
Сонячні корали унікальні тим, що можуть жити без сонячного світла. Їм потрібен сильний потік води, щоб годування через фільтр дозволило їм уловити їжу.
Зазвичай вони існують під темними навісами, у глибоко затінених ущелинах та всередині печер, де є багаті поживними речовинами води та сильні течії. Під час годування їхні довгі щупальця виходять із трубчастої основи й повністю розкриваються, готові прийняти планктон. Цей вид коралів має статус зникаючого.
Лисячий корал або немензофілія турбіда (Nemenzophyllia turbida)
Цей вид м’яких коралів вважається одним з найпривабливіших. Забарвлення їхніх гофрованих поліпів варіюється від світло-рожевого до зелено-блакитного. У деяких випадках вони навіть мають сяючий вигляд.
Поліпи цього коралу вигинаються назовні зі смугами в тканині, які розгалужуються від центру до гофрованих країв, нагадуючи квітку. Вони можуть виростати до 15 см.
Зустрічаються ці корали в коралових рифах замкнутих мілководних лагун (на глибині 8-30 м) навколо Індо-Західної частини Тихого океану від Філіппін до Папуа-Нової Гвінеї.
Лисячі корали зустрічаються на захищених коралових рифах, під скелястими виступами. Хоча цей вид класифікується як той, що перебуває під загрозою, він ще відносно рідкісний в дикій природі.
Червоний органчик або кораловий орган (Nemenzophyllia turbida)
Ці чарівні корали зустрічаються у тропічних водах коралових рифів в Індійському та Тихому океанах. Зазвичай вони віддають перевагу захищеним місцям на мілководді, та існують на глибині від 2-х до 20 м.
Хоча цей вид коралів класифікується як м’який, він має твердий скелет, у якому розташована кожна окрема м’яка трубка. Кожна з цих трубок має пір’ясту головку щупалець, які використовуються для живлення планктоном. Дуже цікаво спостерігати, як ці щупальця відкриваються та закриваються в унісон. В дикій природі цей вид перебуває майже під загрозою знищення.
Мозковий корал (Diploria labyrinthiformis)
Цей вид твердих коралів отримав свою загальну назву через те, що він надзвичайно схожий на людський мозок. Його глибокі борозденки та складні візерунки також нагадують лабіринт. Розмір цього коралу сягає до 2-х м у діаметрі.
Хоча цей вид риоутворюючих коралів виглядає дуже великим, лише декілька зовнішніх міліметрів являють живу тканину. Жолобчасті коралові структури мозкового коралу виростають лише на декілька міліметрів щороку. При цьому вони існують декілька сотень років.
Ці тверді корали зустрічаються в західній частині Атлантичного океану та Карибського моря. Вони існують на глибині, де світло може проникати у воду, і тому найчастіше зустрічаються на глибині 1-30 м.
У цьому випадку мозкові корали мають коричневий або жовтий колір. Однак у більш глибоких водах вони мають сіруватий вигляд. В дикій природі це доволі поширений вид коралів, що викликає найменше занепокоєння.
Пальчастий або горбунчастий корал (Porites furcata)
Цей вид коралів зустрічається в Карибському морі та західній частині Атлантичного океану. Зазвичай він існує на мілководних та середніх схилах рифів. Також ці корали можна знайти серед морської трави та на корінні мангрових заростей. Звичайна глибина їхнього існування – 1-20 м.
Відомо, що ці корали вважаються однією з найдавніших форм життя на Землі через повільне зростання. Багато вчених вважають, що деякі пальчасті корали живуть 1000 років.
Назва цих твердих коралів пов’язана з їхнім зовнішнім виглядом. Вони мають короткі, тонкі частки/гілки із заокругленими кінчиками, часто щільно зібраними разом, що створюють враження людських пальців. Забарвлення в цих коралів жовте або сіро-коричневе, а внутрішні частини мають багряний відтінок.
Відкритий мозковий корал або трахіфіллія Жофруа (Nrachyphyllia geoffroyi)
Ці яскраво-забарвлені корали зустрічаються переважно в Індо-Тихоокеанській зоні. Їх можна знайти в широкому діапазоні середовищ, але зазвичай на значній глибині, яка є нетиповою для коралів.
Ці тверді корали мають форму пісочного годинника або дуже лопатеві. Зазвичай вони забарвлені в дуже інтенсивні кольорові варіації, багатоколірні або монохроматичні, практично кольорів веселки. Якщо посвітити на них ліхтариком, то можна спостерігати, як вони світяться.
Відкриті мозкові корали відносно невеликі. Вони рідко сягають понад 20 см у діаметрі. Відомо, що в них мешкають види галлових крабів. Через надмірний вилов для акваріумної торгівлі, втрату середовища існування та глобальне потепління ці корали знаходяться майже під загрозою зникнення.
Корали-гриби (Pleuractis paumotensis)
Ці тверді корали зазвичай зустрічаються в усьому Світовому океані, переважно в тропічних водах Індо-Тихоокеанського регіону. Проте деякі види можуть існувати навіть у холодній воді.
Зовні ці корали схожі на коричневі гриби з рядками крихітних колючок. Вони мають щільну овальну форму та променисті скелетні стінки (перегородки), що надають грибоподібного вигляду. Корали-гриби бувають різних кольорів, включаючи сині, зелені, червоні, коричневі та фіолетові. Нерідко вони мають смуги, плями та плямисті колірні варіації.
На відміну від більшості коралів, цей вид є одиночним та живе вільно (без кріплення до будь-якого субстрату) на морському дні на глибині до 40 м. Корали-гриби прикріплюються до рифу, лише коли вони маленькі.
Корали-гриби – одні з найбільш характерних видів гавайських кам’янистих коралів. Цей вид викликає найменше занепокоєння, та саме його найчастіше за все можна побачити в морських акваріумах.
Великий зоряний корал (Montastraea cavernosa)
Ці дивовижні корали зустрічаються в Атлантичному океані, Мексиканській затоці, на Багамських та Бермудських островах, в Бразилії та Західній Африці. Вони можуть бути зеленого, коричневого, сірого або помаранчевого відтінків.
Цей вид коралів утворює великі колонії з гігантських валунів з куполоподібними вершинами, що мають діаметр щонайменше 1,5 м. Зустрічаються вони на мілководді та помірних глибинах. В більш глибоких водах цей корал росте як пластинчасте утворення.
Коралова ваза (Montipora capricornis)
Ці корали зустрічаються в Червоному морі, Індійському океані, Японії та на півдні центральної частини Тихого океану. Вони можуть бути масивними, пластинчастими, стовпчастими або листяними. Останній варіант є найбільш поширеним.
Коралові вази утворюють пластини, диски або багаторівневі структури зазвичай на одній поверхні. Їхнє забарвлення варіюється від коричневого до яскраво-зеленого.
Колонії цих коралів утворюють закручені шари пластин, які з’єднуються між собою та зливаються, створюючи вигляд кам’яної троянди. Крім того, коралові вази також мають варіації своїх поліпів, яких за відсутності живлення буває не дуже багато.
Чому гинуть корали? Що таке відбілювання коралів?
За оцінками екологів, 70-90% екосистем коралових рифів загине в найближчі 20 років. Це масове вимирання пов’язане з підвищенням температури океану, забрудненням та підкисленням океанських вод, надмірним виловом та браконьєрством.
Загибель коралів раптова та зазвичай незворотна. Коли умови навколишнього середовища змінюються, ці морські тварини відчувають стрес, через що вивільнюють зооксантелли.
Останнє призводить до того, що від коралу залишається порожній білий скелет із карбонату кальцію. Це явище відоме як відбілювання коралів.
На жаль, чимало коралових рифів вже мертві або на шляху до повного знебарвлення. Чимало важливих рифоутворювальних коралів знаходяться під загрозою зникнення та швидко зникають.
Значення коралів в світі
Коралові рифи є домівкою для сотень тварин, рослин і бактерій. Вони є однією з найбільш унікальних екосистем із різноманітним біорізноманіттям на планеті.
Коралові рифи є їжею та притулком для багатьох риб і безхребетних. Вони також мають важливу рекреаційну цінність для людей.
Крім того, коралові рифи допомагають зберегти берегову лінію та запобігають ерозії від наступаючих штормів та сильних припливів. Тому у разі загибелі коралових рифів не лише загинуть цілі екосистеми, але й відбудеться серйозний вплив на життя мільйонів людей.