Вільшанка – невеликий лісовий птах, доволі поширений на теренах Європи. За розмірами вона приблизно як горобець, а на вигляд – трохи схожа на синицю. Відрізнити цю дрібну пташку легко за її помаранчевим горлом. Крім того, птах вільшанка добре відомий своїм дзвінким співом, що починається на світанку та може звучати навіть у сутінках.
Птах вільшанка – класифікація та наукова назва
Вільшанка – маленька лісова пташка, що належить до ряду Горобцеподібні. Вона є представницею родини Мухоловкові (Muscicapidae), до якої належить чимало родів горобцеподібних птахів, що зустрічаються винятково на теренах Старого Світу.
Ці дрібні пташки були описані Ліннеєм ще у 18 ст. у його науковій праці «Система природи». Проте відомий науковець класифікував тоді вільшанку як представницю роду Плиска. Вже згодом ці пташки були відокремлені у власний рід.
Вільшанка – близька родичка таких пташок, як мухоловки та мухарки. Сама вона належить до роду Вільшанка (Erithacus), який за класифікацією до 2006 року об’єднував 3 види.
Наразі до нього належить лише один вид – вільшанка, наукова назва якої Erithacus rubecula. Два інші види – соловейко японський та соловейко чорногорлий наразі класифікуються як представники окремого виду – Larvivora. Сама вільшанка залежно від місця існування має десь 8-10 підвидів.
Назва роду «Erithacus» походить з грецької мови та означає птахів, які, на думку деяких науковців, були європейським різновидом мандрівного дрозда, що поширений у Північній Америці. Друга складова наукової назви вільшанки – «rubecula» походить від латинського слова, що означає «червоний». Хоча насправді пташка має помаранчеве забарвлення на деякій частині тіла.
Цікавий факт! Англійська назва вільшанки – «європейський робін», за аналогією з «американським робіном» – мандрівним дроздом. У Британії часів вікторіанської епохи ця пташка була символом Різдва, а її зображення навіть зараз можна побачити на різдвяних листівках.
Як виглядає птах вільшанка?
Вільшанка – невелика пташка, що за розміром схожа на горобця. Довжина тіла у неї сягає приблизно 14 см, тоді як розмах крил – 20-22 см, а вага – 16-22 г.
Впізнаний вигляд вільшанці надає яскраво-помаранчевий колір частини голови та грудки. Проте пір’я на бічній частині грудей та шиї у цієї пташки сіро-зеленувате або блакитно-сіре, спина – коричневого відтінку, а черевце – світле, з білими пір’їнами.
Хвіст та дзьоб у вільшанки короткі, а очі – наче темні та блискучі намистинки. Ноги у неї відносно довгі та тонкі, коричневого кольору. Дзьоб у вільшанки маленький, тонкий, чорного кольору.
Самці та самиці вільшанки майже нічим не відрізняються. Молоді птахи мають коричневе забарвлення з білими крапками. У міру дорослішання вони набувають характерного помаранчевого забарвлення шиї та грудки.
Де живе птах вільшанка та яке має середовище існування?
Пташка вільшанка зустрічається на більшій частині Європи, а також у Північній Африці та деяких частинах Близького Сходу, на Кавказі та у Малій Азії. Ліси та пустищі, парки, сади та живоплоти – типове середовище її існування.
В Україні вільшанка – гніздовий, зимуючий птах. Найчастіше за все вона населяє лісові та лісостепові зони. Проте вільшанку в Україні також можна зустріти на більшій частині степової зони та у Криму. Під час сезонних міграцій ці птахи зустрічаються у будь-якому куточку країни. Проте зимують вони переважно на півдні України.
Зазвичай ця пташка гніздиться у вологих листяних та мішаних лісах. Проте дуже часто її можна побачити у садах та парках, оскільки вільшанка легко адаптується до життя у міському середовищі.
Більшість вільшанок є осілими птахами. Проте особини, що мешкають у Скандинавії та інших найпівнічніших регіонах на зимівлю мігрують до центральних частин континенту. Пташки з холодних регіонів на зиму відлітають до Середземномор’я, південних регіонів Європи та на Близький Схід.
Цікавий факт! Вільшанка – національний птах Великої Британії.
Гніздо вільшанки
Зазвичай вільшанки не дуже вибагливі при виборі місця гніздування. Свої гнізда ці птахи можуть робити у шпурах або поверх решіток для барбекю, та навіть у старих капелюхах чи чоботях.
Вільшанки також можуть гніздитися серед кущів або виноградних лоз та у живоплотах. Проте найчастіше за все свої гнізда ці пташки розташовують на землі – біля основи кущів чи під корінням дерев.
Гніздо зазвичай має чашоподібну форму. Будує його самиці з моху, трави та листя, а всередині вистилає волоссям та пір’ям. Зазвичай гніздо вільшанки розташовано на висоті, що не перевищує 2-х метрів.
Цікавий факт! Найчастіше за все саме у гнізда вільшанок зозуля звичайна підкидає свої яйця.
Спосіб життя та поведінка вільшанки
Вільшанка – здебільшого поодинока пташка, яка зазвичай веде денний спосіб життя. Полювати вночі вона може лише за умови наявності штучного освітлення або у найяскравіші місячні ночі.
У багатьох місцях Європи вільшанки можуть існувати поряд з людьми. Ці пташки навіть можуть кружляти поблизу людей або тварин, що копаються у ґрунті. Таким чином вони сподіваються легше виявити черв’яків та інших безхребетних, якими харчуються.
Пташка вільшанка починає співати ще на світанку. Її дзвінкий та мелодійний спів можна почути цілий рік, за винятком лише періоду літнього линяння. Зазвичай самці є більш співочими. Саме їхній спів найчастіше за все можна почути ще рано-вранці та у сутінках надвечір.
Самці вільшанки є дуже територіальними птахами, які жорстоко захищають свою територію. Вони можуть напасти не лише на представників свого виду, але й на інших дрібних птахів, які підлітають занадто близько.
Також відомо, що самці вільшанки можуть атакувати власне відображення у дзеркалі чи віконному склі. Подекуди майже 10% дорослих пташок гине через внутрішньовидові бої.
Цікавий факт! Пісня вільшанки вважається однією з наймелодичніших та найкрасивіших серед співочих птахів.
Що їсть птах вільшанка?
Навесні та влітку раціон цієї пташки складається переважно з різноманітних комах. Проте взимку вільшанка харчується переважно ягодами, фруктами та насінням.
Ці дрібні пташки доволі важко переживають холодні зими. Тому можна створювати для них годівниці з салом та змішаним насінням, які вільшанки залюбки відвідують.
Найчастіше за все ці пташки шукають їжу на землі. У цьому випадку їхню здобич становлять різні жуки та гусениці, а також метелики.
Під опалим листям вільшанки знаходять дрібних черв’яків, а з листя кущів збирають слимаків, попелиць та інших комах-шкідників. Саме тому ці дрібні співочі пташки є бажаними гостями у садах. На парканах та стінах вони скльовують павуків та лялечок метеликів.
Розмноження, життєвий цикл та популяція вільшанки
Сезон розмноження у цих дрібних співочих пташок починається у березні. Проте вже наявні пари можуть почати залицяння ще у січні. Протягом шлюбного періоду самець вільшанки не лише захищає територію, розпушуючи помаранчеву грудку та співаючи, але й годує самицю, яка тим часом створює гніздо.
Протягом сезону розмноження вільшанка може відкласти до трьох кладок з 5-6 яєць у кожній. Самиця висиджує яйця приблизно 13-14 днів. Пташенят вигодовують обоє батьки.
У віці двох тижнів пташенят вільшанки покидають батьківське гніздо. Проте батько ще піклується про них, поки мати висиджує нову кладку яєць.
Тривалість життя пташки вільшанки становить приблизно 13 місяців. Проте третина молодих птахів гине ще до завершення першого року життя. У неволі вільшанка в окремих випадках може прожити навіть до 18-20 років.
На цих дрібних пташок можуть полювати дикі та домашні коти, собаки, лисиці, гризуни та хижі птахи. Яйця та пташенята нерідко стають здобиччю змій.
Проте, попри все, природоохоронний статус вільшанки викликає найменше занепокоєння. Вирубка лісів та зміни клімату не призвели до скорочення чисельності цих пташок.
За приблизними оцінками, їхня популяція знаходиться у межах 137-332 млн особин. Лише на теренах Європи мешкає приблизно 43-83 млн пар вільшанок. В Україні популяція цих співочих пташок оцінюється у 1,6-2 млн пар. Вважається, що чисельність вільшанок у дикій природі лише зростає.