Птах коноплянка чи конопельник є близьким родичем зяблика. У 19 ст. його нерідко утримували у домашніх умовах через приємний мелодійний спів. В Європі, зокрема в Україні, коноплянка – доволі поширена пташка у дикій природі.
Птах коноплянка – класифікація та наукова назва
Коноплянка – невелика пташка ряду Горобцеподібні. Вона належить до родини В’юркові (Fringilidae), підродини Щигличні (Carduelinae). Коноплянка є представницею однойменного роду, латинська назва якого Linaria.
Крім неї, до нього належать ще 3 види: чечітка гірська, сомалійська та єменська. Раніше усі ці 4 види класифікували як представників роду Щиглик. Відокремлення в окремий рід Linaria відбулося за результатами досліджень 2012 року.
За іншою класифікацією, усі 4 види пташок належать до роду Чечітка (Acanthis). Саме тому зустрічаються 2 варіанти наукової назви коноплянки – Acanthis/ Linaria cannabina.
Назва роду – Linaria походить від слова, що означає «льон» та пов’язана з любов’ю цих пташок до льонового насіння. Друга складова назви – cannabina означає «конопляний», що також пов’язано з особливістю раціону птаха та є похідною для його українського найменування.
Цікавий факт! Коноплянки є найвідомішими типовими птахами ряду Горобцеподібні разом з круками та воронами, горобцями та зябликами.
Як виглядає птах коноплянка?
Коноплянка – невеликий горобцеподібний птах. Довжина тіла у неї сягає 13-16 см, розмах крил – 22-26 см, а вага – у межах 19-22 г. Дзьоб у коноплянки невеликий, конічної форми, сірого кольору.
Самці у шлюбному забарвленні мають яскраво-кармінові груди, тім’я та чоло, тоді як голова у них сіра. Верхня частина тіла у цих пташок бурувата, боки білі, а черевце жовто-коричневе з бурими смугами.
Забарвлення крил поєднує коричневі, білі та чорні барви. Хвіст чорний з білою облямівкою, а ноги – світло-коричневі.
Самиці виглядають схоже, але не мають червоних відтінків. До того ж вони мають темніші риски на черевці, ніж у самців, та темно-бурі смужки на спині.
Де живе пташка коноплянка?
Коноплянки поширені в Європі та Азії, а також на теренах Північно-Західної Африки. Загалом їхній ареал розповсюдження охоплює 67 країн, включаючи Україну, де зустрічаються на всій території.
Середовище існування коноплянки може бути доволі різноманітним. Ці невеликі співочі птахи можуть населяти узлісся та рідколісся, лісосмуги, тихі міські сади, парки та кладовища. У культурному ландшафті вони доволі розповсюджені.
Зазвичай коноплянки не зустрічаються у високогірних регіонах. Загалом вони надають перевагу сухим відкритим теренам, де зустрічаються окремі «острівці» з дерев та чагарників. Їх можна побачити на рівнинах та на морських узбережжях.
Ці пташки будують свої гнізда на кінцях гілок або стебел, що звисають над водою. Зазвичай їхні чашоподібні гнізда можна помітити на деревах з дуплами, на кущах дроку та на стінах будинків. Іноді коноплянка може зайняти гніздо, покинуте іншими птахами.
Північні та східні популяції коноплянки восени мігрують на південь. До України ці пташки прилітають рано навесні, ще у березні чи на початку квітня, та одразу починають гніздування. На зимівлю вони відлітають наприкінці вересня – на початку жовтня.
Поведінка та спосіб життя коноплянки
Пташка коноплянка значну частину часу проводить на землі, шукаючи їжу та стрибаючи у низькій рослинності. Однак, на відміну від більшості в’юрків, вона не звисає донизу головою.
Зазвичай коноплянки живуть парами або невеликими колоніями. Однак поза шлюбним періодом вони утворюють великі зграї з сотень птахів. Крім того, коноплянки добуватимуть їжу зграями змішаних видів у напівпустелях, уздовж узбережжя та на відкритих оброблених полях. Політ у цих пташок хвилеподібний та доволі швидкий.
Коноплянки моногамні протягом одного сезону, та не спаровуються на все життя. Поки пари гніздяться разом, самці дуже територіальні та захищають своє місце гніздування та околиці.
Під час залицяння самці розтріплюють тім’я та пір’я на грудях, щоб підкреслити свої темно-червоні плями. Вони також стрибають навколо самиці під час співу, опускають крила та розмахують хвостом, злегка погойдуючись з боку у бік.
Іноді самці коноплянки переслідують самиць, нерівно літаючи через низьку рослинність. Крім того, пара торкається один одного дзьобами, щоб висловити прихильність. Також самець годує самицю під час залицяння та при інкубації.
Спів коноплянки
Коноплянка – галасливий птах, який видає дуже гучні звуки. Для спілкування між собою ці пташки використовують звук «чіт-чіт-чіт». Крім того, коноплянки співають під час польоту з іншими видами в’юрків та коли відпочивають на гілках дерев.
Дзвінке щебетання властиве цим птахам при польоті. Сидячи на гілці, коноплянка зазвичай видає ніжні та приємні на слух посвисти та трелі. Самець під час співу підіймає свій невеликий чубчик на голові.
Цікавий факт! Самиці коноплянки ніколи не співають поодинці, лише разом з іншими родичками поблизу.
Що їсть птах коноплянка?
Ці невеликі співочі пташки є всеїдними. Проте харчуються вони переважно рослинним матеріалом, а також насінням, плодами та бруньками. Пташенята споживають переважно насіння.
Дорослі птахи більше часу проводять на землі у пошуках їжі. Вони можуть полювати на безхребетних та личинок комах. Найчастіше за все коноплянки харчуються насінням кульбабок, кінського щавлю, полину, таволги.
Розмноження пташки коноплянки
Сезон розмноження коноплянки триває з середини квітня до початку серпня. Ці птахи мають 2-3 виводки щороку. Самиці відповідають за будівництво гнізд. Проте, поки вони збирають матеріал, самці супроводжують та охороняють їх.
Самиця коноплянки будує гніздо відносно низько. Зазвичай вона утворює його приблизно на висоті 2,7 м над землею серед живоплотів чи колючих густих кущів.
Гніздо коноплянки має форму чаші з моху, коріння, гілочок та рослинних волокон. Крім того, пташка вистилає середину житла рослинним пухом та пір’ям.
Самиця відкладає 4-6 світло-блакитних яєць з темними смугами та плямами. Вона висиджує їх самостійно, протягом 11-13 днів. Самець у цей час займається пошуком їжі для себе та неї.
Їжу для пташенят здобувають обоє батьки. Перші 10-14 днів молоді пташки проводять у батьківському гнізді. Потім вони вилітають з нього, але ще близько 2-х тижнів покладаються на батьків.
Тривалість життя пташки коноплянки порівняно невелика. У середньому вона живе 2 роки. Проте відомі випадки, коли коноплянка у дикій природі жила до 8 років.
Хижаки, загрози та популяція коноплянки
Ці маленькі пташки легко можуть стати здобиччю таких хижаків, як яструби та орли. Крім того, популяція коноплянки наприкінці 20 ст. значно скоротилася на теренах Північно-Західної та Центральної Європи через розширення сільськогосподарського сектора.
Це призвело до знищення живоплотів, викорінення порослих бур’янами полів та забруднення землі через використання гербіцидів. Таким чином коноплянки втрачають своє природне середовище існування.
Поки що ці співочі пташки викликають найменше занепокоєння щодо збереження. За оцінками, їхня чисельність у світі становить від 50 до 100 млн особин.
Хоча це здається великою кількістю, все ж популяція коноплянки щороку зменшується. Лише у Великобританії чисельність цих пташок скоротилася на 57% за період 1970-2014 років.