Дивовижне озеро Каддо – одна з невеликих, але найвідоміших водойм США. Розташовано воно на сході штату Техас, майже на кордоні з Луїзіаною, що відома Луїзіанськими болотами. Озеро Каддо у США унікально тим, що на його водних теренах ростуть найбільші кипарисові ліси. Вкриті іспанським мохом дерева виглядають просто фантастично.
Озеро Каддо – творіння бобрів чи природних стихій?
Мальовниче озеро Каддо утворилося на початку 19 ст. через кілька обставин. Внаслідок сильного урагану на річці Ред-Рівер, що протікає через цю місцевість, утворився затор з повалених дерев та гілок. Бобри, що тут мешкають, скористалися нагодою та створили греблю.
Так з’явилася велика замкнена водойма. Згодом вона набула слави одного з найкрасивіших озер у світі. Каддо охоплює площу 106 кв. км, а його глибина варіюється від одного до трьох метрів. При цьому вода в озері настільки прозора, що у деяких місцях можна побачити рибу на глибині 2 м.
Свою назву озеро отримало від індіанців каддо, що мешкали у цій місцевості до 1835 року. Це плем’я мало й власну версію походження водойми. За індіанською легендою, озеро Каддо утворилися після кількох землетрусів. Вже згодом запруда була перетворена стараннями бобрів на замкнуту водойму.
Що цікаво, згодом індіанці каддо покинули цю місцевість. Вони продали озеро та прилеглі до нього території білим переселенцям.
Жахливі «колінця» з-під води на озері Каддо
Кипариси озера Каддо унікальні та дивовижні. Вони утворюють найбільший у світі кипарисовий ліс, що росте на водних теренах. Висота багатьох кипарисів тут сягає 50 та більше метрів.
Мінімальний вік цих дерев складає сотню років. Місцями зустрічаються і більш старовинні велетні, вік яких сягає 600-700 років.
На озері Каддо росте 2 види кипарисів – аризонський та болотний. Останній унікальний тим, що на зиму скидає листя. Через це він ще відомий як «лисий кипарис».
Кипариси озера Каддо унікальні тим, що мають своєрідні «колінця». Це пеньки, які ростуть прямо з коріння дерев та виступає над водою. Науковці досі не дійшли єдиного висновку щодо цих дивних відростків.
Вважають, що «коліна кипариса» можуть додатково підживлювати коріння дерев киснем. За іншою версією, вони дозволяють болотним кипарисам краще укорінюватися у воді, щоб вистояти під час ураганів.
Як би там не було, але «колінця» цих дерев лише доповнюють містичну атмосферу озера Каддо. Вони нагадують гігантські пальці чудовиськ, що тягнуться з води до мандрівників.
«Борода старця» та коси індіанки – чарівна краса іспанського моху
Проте не лише «колінця кипарисів» надають деревам озера Каддо містичних краєвидів. Картину, наче з казок про болотяну нечисть, чудово доповнює дивовижний іспанський мох, яким вкриті «лисі» кипариси.
Його прядки сірого відтінку влітку, взимку стають зеленими. Річ у тім, що у зимовий час ця рослинність отримує більше вологи. Саме завдяки цьому іспанський мох взимку набуває смарагдового забарвлення.
Ця дивовижна рослина – головний ворог болотних кипарисів. При цьому саме іспанський мох є основним художником та творцем неповторних краєвидів озера Каддо. Він не паразитує на рослинах та не витягує з них соки, але призводить до загибелі іншим способом.
Оточуючи дерева, іспанський мох перекриває доступ сонячного світла до листя. Згодом це призводить до появи сірих скелетів, які, наче мерці та жахливі чудовиська, височіють серед озера Каддо.
Саме ці «зачаровані» мохом кипариси і посприяли появі багатьох легенд про цю водойму. Існує чимало байок про те, що туристи, які заблукати на озері Каддо, перетворюються на висохлі кістяки.
Серед індіанців також існувала красива романтична легенда про появу іспанського моху на деревах. Згідно неї, колись на березі озера Каддо жила щаслива закохана пара.
Проте дівчина раптово померла. Хлопець поховав її, але перед тим зрізав її коси. Він блукав місцевістю та розвішував їх на деревах на пам’ять про свою кохану. Минули роки, коси посивіли, але все одно слугують нагадуванням про велике кохання.
Цікаво й те, що назва «іспанський мох» виникла також завдяки індіанцям. Ця рослина нагадувала їм сиві бороди іспанських завойовників.
Озеро Каддо та Бігфут
Флора озера Каддо не обмежується одними кипарисами та іспанським мохом. Тут також росте чимало лотосів та красивих видів латаття. Загалом місцева флора налічує близько 190 видів рослинності, включаючи понад 40 видів ліан та 75 різних трав.
Не менш різноманітна і фауна озера Каддо. На водоймі та поблизу неї мешкає близько півсотні видів ссавців, понад 200 різновидів птахів, близько 60 видів риб та майже 30 видів плазунів. Враховуючи це біорізноманіття, не дивно, що з 1993 р. територія водойми та її околиць визнана заповідною.
Озеро Каддо у США також вважають місцем існування напівміфічної істоти Бігфут. Це величезне страховисько з тілом, вкритим щільним хутром, є своєрідним аналогом Йєті.
Перші згадки про нього датуються моментом утворення тут озера. У Техасі навіть було створено спеціальне товариство для вивчення Бігфута. Щороку навесні його члени влаштовують експедиції на озеро Каддо з метою пошуку цих легендарних істот.
Озеро Каддо та «Невизначене» місто поблизу нього
Поблизу озера Каддо розташоване невелике містечко Uncertain. Його назва перекладається як «Невизначене». Утворилося місто, як і сама водойма, на початку 19 ст.
Історія його виникнення доволі цікава. Моряки помічали гральними картами вантаж, який сплавляли річкою. Карти нерідко втрачалися, і ніхто вже не знав, куди саме повинна бути доставка. Цей невизначений вантаж складували на березі. Згодом тут й утворилося поселення з дивною назвою «Невизначене».
Наразі містечко, розташоване за 3 години шляху від Далласу, живе винятково за рахунок туристів. Останні часто відвідують місто, щоб звідси поїхати до озера Каддо з його дивовижними кипарисами.
Для подорожі мальовничою водоймою можна орендувати човен. Також можливо замовити екскурсію на пароплаві з водним колесом. Не менш популярна тут оренда каяків та байдарок.
Під час подорожі не слід забувати, що в озері мешкають алігатори. Справжні поціновувачі романтики можуть орендувати дерев’яний будиночок на сваях, розташований на самій водоймі. Це дозволить повною мірою відчути містичну атмосферу Каддо.
На узбережжі озера існує чимало риболовних баз. Риболовля – одна з найпопулярніших розваг під час відпочинку на озері Каддо. Вона поступається за популярністю лише фотосесії на тлі болотних кипарисів та водним прогулянкам серед кипарисового лісу.
Як дістатися озера Каддо у США?
Озеро Каддо розташоване на кордоні двох американських штатів. Тому місцем для старту подорожі може бути вибраний будь-який з них. Зі штату Луїзіана до озера Каддо краще за все їхати від міста Шривпорт. Відстань від останнього до водойми становить близько 35 км.
У штаті Техас вибір значно ширший. Можна дістатися до містечка Uncertain з Далласу. Також можна виїхати з міста Маршалл, що знаходиться за 72 км від озера. Від міста Карнак до інфо-центру озера Каддо близько 16 км.
Туристичний сезон тут триває з березня до листопада. Краще за все їхати на озеро Каддо у період від кінця жовтня до середини листопада. У цей час болотні кипариси змінюють своє забарвлення, набуваючи осіннього вбрання.
Восени на озері Каддо панує справді казкова атмосфера. У цей час легко повірити і в давні індіанські легенди, і в існування напівміфічного Бігфута. Не дивно, що саме осінні краєвиди лабіринтів кипарисів озера Каддо слугувати місцем знімання значної частини епізодів «Щелепи 3D».