Морський їжак – маленька безхребетна тварина, що зазвичай нагадує кулю, вкриту безліччю тонких довгих голок. Він не вміє плавати, і живе на морському дні у всіх океанах на Землі. Колючий панцир забезпечує цим дрібним тваринам захист від хижаків, і саме через цю особливість їх порівнюють з наземними їжаками.
Морський їжак – класифікація та наукова назва
Подібно до морських зірок та голотурій, морські їжаки є представниками типу Голкошкірі. Вони належать до підтипу Ехінозої, що об’єднує морських їжаків та голотурій.
Морські їжаки є представниками однойменного класу, що має латинську назву Echinoidea. В останньому існує 2 підкласи: неправильні (Perischoechinoidea) та правильні (Euechinoidea) морські їжаки.
Перший має лише один надряд – їжак-олівець (Cidaroida), тоді як другий – 4 надряди. Розподіл понад 800 видів морських їжаків на підкласи відбувається залежно від симетрії тіла.
Цікавий факт! Перші морські їжаки з’явилися ще 450 млн років тому.
Як виглядає морський їжак? Фото та опис тварини
Морські їжаки – невеликі морські тварини. Тіло у них має майже кулясту форму, що залежно від певного виду сягає у діаметрі від 2 до 30 см. На відміну від правильних, неправильні морські їжаки мають плоску форму.
Незалежно від форми тіла, ці морські тварини мають нижню сторону з ротовим отвором та верхню – з анальним отвором. Вся поверхня морського їжака вкрита твердими колючками, що нагадують шипи дикобраза.
Дуже маленькі трубчасті ніжки з присисальцями дозволяють цим тваринам повільно пересуватися океанським дном. Загальна кількість цих крихітних ніжок перевищує 1000 штук.
Забарвлення морських їжаків може бути майже будь-якого кольору. Ці тварини можуть бути білими, чорними, червоними, помаранчевими, коричневими, зеленими, фіолетовими, жовтими, рожевими, сірими та синіми. Середня вага морського їжака становить близько 450 г.
Морський їжак – піщаний долар
Ці морські тварини залежно від певного виду можуть значно відрізнятися за зовнішнім видом. Проте більшість з них можна легко впізнати за колючками на тілі.
У деяких видів вони можуть бути доволі короткими (лише 1-2 мм у плоских видів), а їжак-олівець має закруглені колючки. Наприклад, у діадемових морських їжаків довжина голок сягає 50-70 см.
ТОП-3 цікаві види морських їжаків
Грифельний морський їжак (Heterocentrotus mamillatus)
- Піщаний долар чи морське печиво – плаский морський їжак, що має короткі колючки-вії, за допомогою яких заривається у пісок. Зустрічається він у морях по всій Північній півкулі.
- Зелений морський їжак (Strongylocentrotus droebachiensis) є одним з 18 їстівних видів. Зазвичай його використовують в японських уні-суші. Зустрічається він у водах Північної Атлантики.
- Грифельний морський їжак (Heterocentrotus mamillatus) мешкає у тропічних Індо-Тихоокеанських водах. Він має червоні товсті голки з тупим кінчиком, через що нагадують грифель. Завдяки ним ці морські їжаки можуть пробиватися у скелях.
Де живуть морські їжаки та яке мають середовище існування?
Морські їжаки зустрічаються в океанах по всьому світу. Їх можна зустріти як у тропіках, так і в арктичних водах, поблизу узбережжя та на максимальних океанських глибинах.
Головною вимогою до середовища існування для цих тварин є достатній рівень солоності вод. Морські їжаки ніколи не мешкають у морях та океанах у тих регіонах, де поблизу прісні води опріснюють солоні.
Морські їжаки не вміють плавати, тому їх домівкою є саме океанське дно. Деякі види можуть жити на мілководді поблизу пляжів, де світить сонце. Інші різновиди мешкають настільки глибоко під водою, що завжди перебувають у суцільній темряві.
Пустинні підводні території мають щільні популяції цих істот, тоді як популяції ближче до берега є найщільнішими. Хоча морські їжаки живуть по всьому світу, їхня найбільша кількість мешкає у помірних та тропічних океанських водах на мілководді до 10 м, де існує велика кількість рослин.
Цікавий факт! Морських їжаків немає лише у Чорному, Каспійському та Мертвому морях.
Що їсть морський їжак?
Морські їжаки – всеїдні тварини, але трав’яниста їжа переважає в їхньому раціоні. Вони харчуються морською рослинністю, зазвичай – різноманітними водоростями. Крім того, морські їжаки можуть полювати на сидячих чи нерухомих морських істот, таких як корали та морські губки.
Найчастіше за все морський їжак споживає рослини поблизу свого місця існування. До його раціону належать водорості, ламінарія та фітопланктон, який складається з мікроскопічної рослинної речовини. Морські їжаки також споживають зоопланктон, утворений крихітними тваринами, та дрібних малорухливих тварин (наприклад, морських губок), яких вони можуть легко зловити.
Морський їжак має 5 щелеп, а у кожній з них по одному зубу. Всі зуби ростуть протягом всього життя тварини та рухаються незалежно один від одного. Рот у морських їжаків трохи схожий на дзьоб.
Цікавий факт! Більшість видів морських їжаків веде нічний спосіб життя.
Чи отруйний морський їжак?
Певні види морських їжаків є отруйними. Деякі з них мають отруту у своєму хребті, тоді як інші – у трубчастих ногах. Морські їжаки у тропічному середовищі найчастіше за все бувають отруйними.
Якщо наступити на них, то отрута потрапляє до організму через прокол шкіри. Вона спричиняє печіння, що може тривати багато годин.
До інших симптомів отруєння уколом морського їжака належать нудота, блювота, утруднене дихання та м’язова слабкість. Однак навіть отрута найотруйнішого виду – квіткового морського їжака, що населяє теплі океани Західної Індо-Тихоокеанської області, рідко буває смертельною.
До уваги! Голки морського їжака дуже крихкі. Якщо на них випадково наступити, то вони ламаються, а ось витягнути їх з рани доволі складно.
ТОП-10 цікаві факти про морських їжаків
Діадемовий морський їжак
- Тіла дорослих морських їжаків містять 5 симетричних відділів, на відміну від ссавців, які мають лише два.
- У морського їжака немає очей, які можна було би побачити. Науковці підозрюють, що все тіло цієї тварини може бути єдиним складним оком, чутливим до світла.
- Краб-перевізник використовує морського їжака як броню для додаткового захисту себе від хижаків.
- Діадемові морські їжаки отримали свою назву через здатність світитися у темряві.
- Пурпурний морський їжак – одна з найвідоміших фіолетових тварин у світі. Він є ключовим інгредієнтом уні-суші.
- Подібно до рослин, морський їжак поглинає вуглекислоту, а також знижує рівень радіації в океані.
- Самиця морського їжака у середньому зазвичай відкладає 2 млн ікринок.
- У багатьох кухнях світу (від Аляски до Нової Зеландії) статеві залози та ікра морського їжака вважаються делікатесом. Зазвичай їх їдять сирими з лимонним соком чи оливковою олією.
- Кухарі можуть додавати ікру морського їжака у соуси для гурманів, омлети та супи.
- Японці споживають щороку близько 50 тисяч тон ікри морських їжаків (зазвичай в уні-суші), що становить до 80% світових комерційно перероблених запасів.
Розмноження морських їжаків
Самиці морських їжаків виробляють ікринки. Представниці більшості видів випускають їх у море для запліднення спермою, яку випускають самці морських їжаків. Самиці деяких видів тримають ікринки серед власних колючок замість того, щоб відпускати у вільне плавання.
Ембріон з’являється за 12 годин після запліднення. Незабаром він перетворюється на личинку з віями, що можуть збирати мікроскопічну їжу для власного росту.
Потрібно кілька місяців, щоб личинка перетворилася на повністю розвиненого морського їжака. Він буде рости ще кілька років для досягнення дорослого віку. Статева зрілість у морського їжака настає на 2-3 рік життя, а у деяких видів – взагалі лише на 5 рік. Ці морські істоти доволі повільно розмножуються.
Тривалість життя морських їжаків залежить від їхнього виду. Наприклад, пурпурний вид живе близько 20 років. Тривалість життя в інших видів морських їжаків може варіюватися від 15 до 35 років.
Природні вороги та загрози морським їжакам
До природних ворогів морських їжаків належить краби та омари, вугрі та губані. Калани у деяких регіонах (наприклад, Британській Колумбії) допомагають підтримувати екологічну рівновагу, споживаючи цих тварин. Вони розбивають голки морського їжака за допомогою каміння, а потім їдять його нутрощі.
Хоча морські їжаки – доволі повільні тварини, вони мають певні засоби захисту від хижаків. Їхніх гострих шипів часто достатньо, щоб відлякувати деяких хижаків. Окремі види морських їжаків є отруйними. Під час відпливів ці тварини зариваються у пісок чи ховаються у норах, щоб не стати здобиччю птахів чи інших хижаків.
Попри свою вроджену стійкість, ці тварини піддаються деяким хворобам. Бактеріальна хвороба 1981 р. майже знищила окремі види морських їжаків в Японії.
Іншим поширеним бактеріальним захворюванням серед цих тварин є хвороба лисого морського їжака. Вона спричиняє випадіння колючок у цих тварин, через що вони залишаються беззахисними перед хижаками.
Популяція морських їжаків
Світова популяція морських їжаків невідома через велику кількість видів цих тварин та широкий ареал їх поширення. Науковці лише підрахували, що популяція фіолетових видів лише на одному прибережному рифі може сягати 350 мільйонів. Саме тому чисельність цих морських тварин поки що викликають найменше занепокоєння.
При цьому популяція фіолетового морського їжака у Середземному морі наразі знаходиться під загрозою зникнення. До цього призвело підвищення температури моря та інвазійні види риб, що їдять водорості та позбавляють морських їжаків їх основної їжі. Дисбаланс в екосистемі є головною причиною зменшення популяцій видів морських їжаків.