Лишайники – дивовижні організми, що виникають внаслідок симбіозу грибів та водоростей. Вони здаються істотами з іншої планети і є чутливими індикаторами забруднення повітря. Лишайники можуть бути різноманітних форм та різновидів, і при цьому у світі не знайти двох схожих. Вони додають дивовижного кольору та текстури старовинним деревам чи високим гірським скелям та служать домівкою для комах і матеріалом для гнізд птахів.
Що таке лишайники?
Лишайники – складна форма життя, яка зародилася внаслідок взаємовигідного симбіотичного партнерства між грибами та водоростями і/або ціанобактеріями. Грибний елемент вимагає вуглеводів як джерела їжі.
З іншого боку, водорості або ціанобактерії потребують укриття. Оскільки вони приймають участь у процесі фотосинтезу, то мають змогу забезпечити гриби їжею в обмін на притулок.
Лишайник – складна форма життя, яка є результатом симбіозу грибів та водоростей або ціанобактерій.
Домінуючим партнером у цьому зв’язку є гриб, який оточує водорості або ціанобактерії. Саме він надає лишайнику більшість характеристик.
Водорість може бути як зеленою або синьо-зеленою. У багатьох лишайників наявні обидва типи водоростей. Грибна складова лишайника – це мікобіонт, а водоростева – фікобіонт.
Взаємозв’язок дозволяє водоростям і ціанобактеріям жити в набагато більш сухому середовищі, ніж вони могли б інакше, а грибам, в свою чергу, – жити над землею в місцях, де немає органічних матеріалів, які є їхнім звичайним джерелом їжі.
Як виглядають лишайники та які є їхні форми?
Лишайники можуть бути великими і яскравими або маленькими і темними. Більш того, вони можуть набувати різноманітних форм. Наприклад, у вигляді густої бороди, скоринок, листових подушечок або навіть невеликих прямих гілочок.
В цілому розрізняють 3 основні форми лишайників:
- кіркові або накипні – у вигляді тонкої кірки;
- листуваті – у вигляді округлих листових подушечок;
- кущисті – у вигляді кущиків чи гриви до 50 см у довжину.
Важливо відрізняти лишайники та мох. Обидва вважаються безсудинними рослинами, мають схожий розмір і середовище існування. Проте лише мох належить до царства Рослин. Він довгостроково утримує вологу, тоді як лишайники не здатні регулювати водний баланс і утримують вологу короткочасно.
Де ростуть лишайники?
Лишайники можна побачити у багатьох місцях. Невеликими кольоровими вогниками вони мерехтять на скелях, стінах, гілках та корі дерев, та навіть на відкритих поверхнях ґрунту.
Лишайники зустрічаються по всьому світу – від пустель до тропічних лісів. Різні їхні види пристосувалися виживати в найбільш екстремальних умовах планети. Вони зустрічаються в арктичній тундрі, серед гарячих сухих пустель та на скелястих узбережжях.
Лишайники нерідко описують як «екосистему у мініатюрі». Вони займають 8% земної поверхні і існують всюди, крім глибин океану.
Важливо! Лишайники не паразитують і не завдають шкоди рослинам, на яких вони ростуть.
Чи мають зв’язок лишайники та стародавні ліси?
Стародавні ліси – землі, що постійно були залісені протягом дуже тривалого часу. Саме через непорушне навколишнє середовище вони є найкращим місцем для існування лишайників. У стародавніх лісах ніщо не заважає неспішно розвиватися цим складним живим організмам.
Цікавий факт! Лишайники зростають дуже повільно – лише на 1-2 мм на рік. Крім того, може пройти багато років перше, ніж вони зможуть прижитися на новому місці. Проте деякі лишайники входять до числа найстаріших живих організмів на Землі.
Деякі види лишайників вимагають лужних умов і ростуть лише на старій корі. З віком кора може стати більш лужною. Тому такі види, як ясен, який має відносно високий pH (лужність) кори, служить домівкою для багатьох видів лишайників.
Це цікаво! Близько 536 видів лишайників пов’язані з ясенем. Чим старіше дерево, тим більше різноманітних видів лишайників існує на ньому.
Види лишайників
Існує багато різних типів лишайників, які важко ідентифікувати. Проте деякі з тих, що ростуть на деревах, досить помітні та мають певні характерні риси, за якими їх легко впізнати. Уважний огляд скель і стовбурів листяних дерев дозволяє виявити багато різних типів лишайників, деякі з яких часто помилково ідентифікують як цвіль або мох.
У світі існує близько 20 000 видів лишайників, із них 3600 – знаходяться на теренах Північної Америки. Проте щороку робляться нові відкриття. На теренах України є 52 види лишайників, які занесені до Червоної книги.
Уснея майже квітуча (Usnea subfloridana)
Цей вид лишайників також відомий як «Борода старого». Уснея майже квітуча – кущистий лишайник, який може бути жовто- або сіро-зеленим з чорною основою.
Його зазвичай можна побачити на гілках та стовбурах дерев із кислою корою (наприклад, на березах). Цей вид лишайників найбільш стійкий до забруднення повітря, і тому дуже поширений.
Рамаліна головчата (Ramalina fastigiata)
Ці лишайники іноді називають ремінчастими через те, що вони мають довгі ремінчасті гілки. У мокрому вигляді вони здаються зеленими, але насправді є сіро-зеленими.
Ці лишайники мають вид щільного пучка із роздутими розгалуженими частками. Зазвичай вони зустрічаються на гілках у сонячних місцях. Їх можна помітити на молодих деревах.
Рамаліна борошниста (Ramalina farinacea)
Це ще один ремінчастий вид лишайників, який широко поширений на деревах. Він може зустрічатися як на сонячних місцях, так і в затінку. Ці лишайники мають вузькі приплюснути гілки довжиною 7 см.
Забарвлення у них сріблясто-сіро-зелене або жовто-зелене. Ці лишайники можна зустріти в різноманітних середовищах – від листяних лісів до відкритих вітру ізольованих дерев.
Ксанторія настінна (Xanthoria parietina)
Цей яскраво забарвлений листуватий лишайник іноді називають звичайним помаранчевим або жовтою лускою. Його колір може варіюватися від жовтого до помаранчевого або навіть сіро-зеленого у випадку зростання в затінку.
Найчастіше ці лишайники зустрічаються на бузині. Їх також можна побачити на придорожніх деревах, дерев’яних парканах, черепиці, внутрішніх і прибережних скелях.
Гіпогімнія здута (Hypogymnia physodes)
Ці лишайники ще відомі як «Капюшон ченця», що пов’язано з їхнім виглядом – купкою сіро-зелених набряклих часточок. Якщо видно нижню поверхню, то на краю вона має коричневе забарвлення.
Як і більшість лишайників, цей вид дуже чутливий до забруднення азотом. Проте він широко поширений і зустрічається на деревах з кислою корою.
Фісція сиза або ламка (Physcia adscendens)
Блідо-сірі, приплюснуті гілочки цього лишайника щільно обіймають кору дерев. Кінець кожної частки роздутий і може мати форму капюшона.
Цей широко поширений вид лишайників, який більш стійкий до забруднення азотом. Його можна побачити на гілках різних рослин у багатих азотом ґрунтах.
Кандеряріела відогнута (Candelariella reflexa)
Ці лишайники складаються з яскраво-жовтих або жовто-зелених гранул і можуть здаватися пухнастими. Вони часто зустрічаються на корі багатьох дерев, особливо в нижній частині стовбура. Побачити ці лишайники можна цілий рік.
Кладонія крістатела або червона (Cladonia cristatella)
Ці яскраві лишайники з червоними шапочками на прямих зелених вітках легко помітити у лісовій підстилці. Вони ще відомі як «Британські солдати».
Навесні ці лишайники мають найбільш насичене забарвлення. Зустрічаються вони як на землі, так і на деревині (наприклад, на дерев’яних огорожах).
Цікавий факт! Завдяки невеликим розмірам ці лишайники ідеальні для використання у тераріумах.
Омфалія зонтична (Omphalina umbellifera)
Ці лишайники виглядають як крихітні гриби на тонких ніжках, що надає їм незвичного вигляду. Зазвичай вони зустрічаються у районах с прохолодним гірським або арктичним кліматом.
Лептогіум насічений (Leptogium saturninum)
Ці лишайники мають вигляд одного чи декількох листочків оливково-бурого забарвлення. Вони поширені в горах майже по всій Євразії, на Кавказі, у Північній Америці, Новій Зеландії та Гренландії.
В Україні їх можна побачити в Карпатах та на Західному Поліссі. Зазвичай ці лишайники трапляються поодинці чи невеликими групами на корі листяних (рідше – хвойних) дерев та біля основи стовбура. Вони дуже чутливі до забруднення повітря.
Лобарія легеневоподібна (Lobaria pulmonaria)
Ці листуваті лишайники зустрічаються на стовбурах дерев в листяних та мішаних лісах, інколи – на вкритих мохом каміннях та скелях. Вони мають вигляд візерунків із лопастей зеленого кольору, нерідко з оливковим відтінком.
Ці лишайники вважаються індикатором пралісу. Раніше вони були широко розповсюджені в Європі. Проте зі збільшенням забруднення повітря, ці чутливі лишайники наразі належать до вимираючих видів. В Україні вони занесені до Червоної книги.
Цікавий факт! Цей вид лишайників застосовують у народній медицині у якості відварів для лікування легеневих захворювань.
Сквамарина щетиниста (Squamarina cartilaginea)
Ці лишайники поширені у Європі, особливо у середземноморському регіоні. В Україні цей вид дуже рідкісний, і зустрічається у деяких областях (Хмельницькій, Миколаївській, Тернопільській) та Криму.
Він має вигляд слані, спочатку круглястої, а надалі неправильної форми. Утворює великі безформні плями бурувато-жовтуватого, оливкового чи сірувато-зеленого кольору. Зазвичай він росте на відшаруванні порід.
Паннарія шерстиста (Pannaria conoplea)
Ці лишайники мають досить незвичне синьо-фіолетове забарвлення. Вони мають вигляд слані, притиснутої до субстрату. Спочатку їхнє забарвлення світло-жовто-сірувате, но згодом набуває блакитно-сірого кольору.
Зустрічаються ці лишайники в горах Європи та Кавказу, а також в помірній частині Азії, Північної та Південної Америки, Африки, Австралії та Океанії. В Україні вони занесені до Червоної книги та є в Карпатах і Гірському Криму.
Значення лишайників у природі
Лишайники відіграють значну роль у природі. Вони корисні для диких тварин та слугують матеріалом для гніздування птахів. У лишайниках знаходять притулок та їжу чимало безхребетних, які, у свою чергу, годують інших істот.
Лишайники дуже чутливі до забруднення навколишнього середовища. Вони ростуть лише у місцях з чистим повітрям. Кіркові або накипні лишайники більш стійкі до забруднення. Різновиди, схожі на борідку, навпаки, дуже чутливі до чистоти повітря, і майже не зустрічаються у забруднених місцях.
Важливо! Ліси, в яких багато лишайників, підтримують більше дикої природи, ніж будь-які інші.
Чому лишайники у природі важливі?
Без лишайників, що звисають з дерев або чіпляються за скелі, сурові ландшафти виглядали би не настільки яскравими. Саме вони є першими організмами, що заселяють голе каміння.
Проте більш важлива їхня функція полягає в тому, що вони забезпечують спосіб виживання в суворих умовах, де водорості зазвичай не можуть вижити. Оскільки гриб захищає водорості, то ці організми, які мають потребу у воді, можуть жити в сухому, сонячному кліматі і не гинути, доки періодично трапляються дощі або повені.
Оскільки лишайники дозволяють водоростям жити по всьому світу в різних кліматичних умовах, вони також забезпечують засіб для перетворення вуглекислого газу в атмосфері за допомогою фотосинтезу в кисень, який потрібен усім на Землі, щоб вижити.
Безпосередня користь лишайників для людини – у їхній здатності поглинати забруднюючі речовини із атмосфери. Вчені можуть вилучити ці токсини та визначити їх рівень у атмосфері.
Застосування лишайників
Вважається, що 50% лишайників мають антибіотичні властивості. Їх використовують в китайській, гомеопатичній та аювердичній медицині.
Деякі лишайники використовують для виготовлення парфумів або барвників. Наприклад, саме за їх допомогою отримують характерний помаранчевий колір шотландської тканини Харріс Твід. В Гімалаях Індії щорічно збирають тисячі тонн лишайників для виробництва барвника, який використовується в менді – традиційному ручному розписі на індійських весіллях.