Лелека – птах, який вважається символом народження, адже, за легендою, саме він «приносить» дітлахів до батьків. Довгими ногами та довгим дзьобом він дуже схожий на чаплю, проте має деяку відміну від неї, як за зовнішністю, так і за поведінкою. Хоча найбільш відомими є білі лелеки, у світі існують ще й інші види, які мають інакше забарвлення.
Лелека – наукова назва та класифікація
Птах лелека належить до однойменного роду, родини Лелекові (Ciconiidae), ряду Лелекоподібні (Ciconiiformes). Раніше вважалося, що ці птахи є близькими родичами чапель та ібісів. Проте наразі останні птахи відносяться до ряду Пеліканоподібних.
До родини Лелекові належать 6 родів та 19 видів. До роду Лелека належать 7 видів лелек:
- білий;
- чорний;
- білошиїй;
- далекосхідний;
- африканський;
- малазійський;
- магуарі.
Лелеками також вважаються представники роду міктерія (4 види), лелека-молюскоїд (2 види), чорнокрилий ябіру (2 види), ябіру (1 вид) та марабу (3 види).
Наукова назва птаха – Ciconiidae. Вона походить від латинського слова «Ciconia», що перекладається як «лелека». Вже це слово в свою чергу від прагерманського «sturkaz» («жорсткий»), що вказує на жорстку поставу птаха. В Україні лелеку у народі ласкаво звуть «бусел», «бузько» або «чорногуз».
Як виглядає лелека?
Зовнішній вид лелеки може трохи відрізнятися в залежності від виду. Проте зазвичай всі ці болотні птахи мають довгі ноги, товсте тіло, яке нагадує міцний футбольний м’яч, та широкі крила. Також у них довгий міцний дзьоб конічної форми та довга гнучка шия.
Ноги у лелеки мають перетинки, як у водоплавних птахів, а пальці – довгі та гнучкі, що дозволяє легко переміщуватися по заболоченому мілководдю. Забарвлення оперення може бути білим, чорним або сірим.
У білих лелек тіло біле з чорним пір’ям уздовж крил. Коли крила складені, то махові пір’я закривають задню частину, що сприяло появі назви «чорногуз». Інші види лелек можуть мати чорне, с
Середня вага лелеки становить 3,3 кг, середня довжина тіла – 1-1,5 м, а розмах крил – до 2 м. Проте всі ці габарити залежать від окремого виду. Наприклад, довжина тіла лелеки білого становить 80-100 см, розмах крил у межах 2-2,2 м, а вага – 2,5-4,5 кг.
Ябіру – досить великий птах. Довжина тіла у нього становить 1,2-1,4 м, а розмах крил – 2,3-2,8 м, тоді як вага – до 8 кг. Розмір марабу у межах 1,1-1,5 см, а розмах крил – 2,1-2,5 м. У порівнянні з цими видами лелека-молюскоїд доволі малий. Розмір тіла у нього в межах 80-94 см, а вага – 1-1,3 кг.
Цікавий факт! За вагою найбільшим лелекою вважається африканський марабу, який може важити до 8,9 кг.
Поведінка лелеки
Більшість видів лелек є мігруючими птахами. Наприклад, білі лелеки наприкінці серпня відлітають на зимівлю до Африки. До рідних домівок вони повертаються у лютому-квітні.
Їхня зимова міграція триває приблизно 26 днів, тоді як повернення до міст гніздування займає приблизно 49 днів. Під час зворотного шляху ці птахи часто зупиняються, щоб поїсти та набратися сил.
Лелека – птах, який не має голосу. Єдиний засіб його «спілкування» – це стукіт дзьобом, настільки гучний, що деякі люди порівнюють цей звук з пострілом. Постуки можуть відрізнятися залежно від того, що саме лелека намагається повідомити.
Більшість лелек – поодинокі птахи, які об’єднуються у пари лише на сезон розмноження. Проте деякі види живуть групами поза періодом розмноження, а ще деякі – живуть зграями все життя.
Це цікаво! Наведене нижче відео надає уяву про масштаби міграції лелеки.
Що їсть лелека?
Ці птахи зазвичай є хижими, проте їхня здобич може бути досить різноманітною. Лелеки шукають їжу на землі, на мілководді та навіть у гніздах інших птахів. Вони їдять майже все, що їх оточує та має невеликий розмір.
Більшу частину раціону лелеки складають жаби та ропухи, риба, гризуни (миші, пацюки, тушканчики), ящірки, змії, дощові хробаки, равлики, молюски та ракоподібні, великі комахи та пуголовки. Іноді він полює на пташенят та яйця інших птахів. Марабу відносяться до птахів-падальників.
Де живе лелека?
Більшість цих птахів мешкає на теренах Європи. Представники роду Лелеки зустрічаються майже у всіх європейських країнах, за винятком Скандинавії, на Далекому Сході та в Казахстані, а також майже по всій Африці. Лише магуарі поширений у Південній Америці.
На теренах України широко поширений лелека білий. Також іноді зустрічається лелека чорний, який є дуже рідкісним та занесеним до Червоної книги країни.
Лелека-молюскоїд поширений на Мадагаскарі, в ПАР та Південно-Східній Азії. Міктерія є видом лелек, що поширений в Африці, Латинській Америці, Південній та Південно-Східній Азії.
Ябіру неотропічний живе в Південній та Центральній Америці, а чорнокрилий – в Африці, Австралії та Південній, Південно-Східній Азії. Марабу в залежності від підвиду населяють Африку та Південну Азію.
Усі лелеки незалежно від виду надають перевагу водно-болотним угіддям та болотам як головному середовищу існування. Свої величезні гнізда вони створюють на вершинах будівель чи інших споруд (стовпів електроопір, тощо), зазвичай неподалік від водойм.
Гніздо лелеки
Лелеки будують свої величезні гнізда в період розмноження та використовують їх протягом багатьох років. Щоб у ньому розмістилися великі яйця птаха, розмір гнізда має бути приблизно 1-2 м вглиб та 70-140 см вшир. Зазвичай воно розташовано у заболочених місцях, між деревами або на штучних спорудах.
Для будівництва своєї оселі лелеки використовують різноманітні гілочки. Самиця створює житло разом з обраним партнером. Коли лелечина родина покидає гніздо, відлітаючи на зимівлю, його нерідко займають інші птахи (горобці, шпаки).
Розмноження лелек
У середньому самиця лелеки відкладає від 1 до 7 яєць довжиною 8 см, зазвичай наприкінці травня-початку червня. Інкубаційний період становить 33-34 дні.
Найсильніше пташеня народжується першим. Найслабших у потомстві вбивають самі батьки, виштовхуючи з гнізда або відмовляючись годувати. Вважається, що ці птахи не підтримують пташенят, виживання яких є дуже сумнівним.
У віці 2-х років лелеки линяють, отримуючи після цього доросле оперення. Проте більшість видів цих птахів починає розмножуватися лише з 4-го року життя.
В дикій природі лелеки живуть понад 30 років. Найбільш старий птах, знайдений в природному середовищі, прожив 39 років. В неволі деякі види лелек живуть до 35 років.
Хижаки та загрози для лелек
Значна тривалість життя цих птахів пов’язана з тим, що вони мають небагато ворогів. Великі розміри тіла захищають дорослих лелек від хижаків. Найбільшу загрозу для них становлять зміни в сільському господарстві та осушення водно-болотних угідь.
Проте яйця цих птахів досить часто стають здобиччю різних дрібних ссавців та птахів. На них можуть полювати стерв’ятники, ворони, круки та граки, ракуни та скунси. У тропічних широтах на лелек можуть нападати алігатори.
За оцінками експертів, станом на 2015 рік у всьому світі налічувалося 704 тисячі лелек. Більшість з них (приблизно від 447 до 495 тисяч) зустрічається в Європі. Цим птахам поки ще не загрожує зникнення. Проте скорочення водно-болотних угідь значно впливає на їхню чисельність в дикій природі.