Жуки чи твердокрилі – один із найбільших рядів тварин на Землі. Вони зустрічаються повсюди на планеті, за винятком океанів, Антарктиди та Арктики. За даними біологів, в світі існує понад 400 тисяч видів жуків. Деякі з них є злісними шкідниками, а деякі – дуже корисні.
Жуки – класифікація та наукова назва
Жуки – крилаті комахи, що належать до типу Членистоногі, інфракласу Новокрилі, надряду Голометабола. Вони є представниками ряду Твердокрилі (Coleoptera) та мають безліч різноманітних нижчих класифікацій. Вони складають більшість існуючих комах та чверть – з усіх форм життя тварин на планеті.
Нижчі класифікації ряду Твердокрилі дуже численні та складні. Жуки поділяються на безліч родин, надродин та підрядів. Їхня класифікація заснована на схожості раціону, ротового апарату, задніх лапок або навіть крихітних структур на голові.
Найбільш поширені 5 родин жуків, які становлять приблизно 60% всіх твердокрилих в світі. До них належать:
- довгоносики або слоники (60 тисяч видів);
- стафіліни або жуки-хижаки (58 тисяч різновидів);
- жужелиці або туруни (40 тисяч видів);
- листоїди (35 тисяч різновидів);
- вусачі (25 тисяч видів).
Наукова назва жуків – Твердокрилі походить від двох грецьких слів, що означають «чохол» та «крило». Пов’язано це з характерним виглядом будь-якого представника цього загону тварин. Всі існуючі жуки, незалежно від виду та різних відмінностей, мають жорсткі передні крила.
Цікавий факт! Більшість різновидів жуків виникла приблизно 270 млн. років тому. Найбільш відомими є жук сонечко, жук-геркулес, жук-олень, скарабеї, довгоносики та світляки.
Як виглядають жуки?
Усі дорослі жуки мають крила. Передні з них (надкрила) жорсткі та не використовуються для польоту. Їхня довжина сягає задньої частини черевця.
Задні крила жука, навпаки, слугують саме для підйому в повітря. У складеному вигляді вони утворюють пряму лінію вниз по спині.
Жуки можуть мати довге, циліндричне, кругле, напівкругле або пласке тіло. Їхнє забарвлення може бути з усіма відтінками чорного або коричневого.
Проте існує чимало дуже яскравих жуків. Вони вражають не лише красивими кольорами, але й візерунками на крилах з металевим або райдужним блиском.
Розміри тіла жука можуть значно відрізнятися залежно від виду. Існують як дуже маленькі, так і порівняно з ними дуже великі різновиди. До найбільших видів належать жуки-геркулеси. Довжина тіла в них становить 15 см.
Проте найбільший в світі жук – вусач-титан гігантський, який сягає 17 см. До найменших видів належать жуки-пір’єкрилки, довжина тіла яких становить лише 0,3 мм.
Жуки мають вусики, що складаються з 11 сегментів та можуть бути коротшими або довшими за тіло. Крім того, для цих тварин характерні великі та добре розвинені складні очі. Також жуки мають міцні ноги, що дозволяють добре бігати, стрибати, плавати, хапати здобич та копати ґрунт або деревину.
Личинок жуків можна легко відрізнити від личинок інших комах. Вони мають тверду голову, ротовий апарат для жування та дихальця або крихітні отвори, що дозволяють їм дихати вздовж боків. Найчастіше за все личинки жуків мають чорний колір.
Де живуть жуки та яке в них середовище існування?
Жуки зустрічаються майже скрізь. Вони існують в різноманітних куточках планети, у більшості наземних і прісноводних середовищ. Виняток становлять лише океани, Арктика та Антарктида.
Проте є окремі види жуків, що здатні витримувати сильні холоди, а деякі з них є принаймні напівводними. Окремі види твердокрилих можуть зустрічатися в горах до відмітки 3000 м на Кавказі, до 4500 м – в Середній Азії та до 5000-5500 м – у Гімалаях.
В фауні України налічується приблизно 25-30 тисяч видів жуків. Приблизно 50 з них занесені до Червоної книги країни.
Жуків можна помітити на будь-якому дереві, кущі або рослині. Ці комахи можуть як харчуватися рослинністю, так і просто відпочивати на ній. Також їх можна знайти під камінням, старою корою, в гнилих колодах та купах гною.
Водяні жуки зустрічаються переважно в прісних водоймах. Проте деякі з них живуть й на мілководді біля берега. Дорослі водяні жуки мають повітряний міхур або модифікацію свого екзоскелету, що дозволяє їм дихати під водою.
Личинки жуків живуть у землі або зариваються в мертву чи живу деревину, коріння або насіння. Деякі з них паразитують та живуть на живому хазяїні або в ньому.
Цікавий факт! Дорослих жуків приваблює світло вночі, а вдень їх найчастіше за все можна помітити на рослинах.
Чим харчуються жуки?
Відповідь на питання «Що їсть жук» залежить від того, про який саме вид йде мова. Одні жуки харчуються лише рослинністю. Вони звуться фітофагами. До них належать листоїди та короїди. Жуки, що споживають рослинну їжу, можуть їсти лише один певний вид рослин. Довгоносики харчуються зерном, борошном та частинами рослин.
Інші жуки споживають залишки рослин та тварин. Їх звуть сапрофагами. До них належать мертвоїди та навозники. Жуки-хижаки харчуються безхребетними. Вони полюють на інших комах, павуків, дощових хробаків, слимаків та равликів.
Майже всі жуки мають ротовий апарат, створений для жування, лише у клопів він призначений для смоктання. Більшість з цих комах покладається на наявність грибів у своєму кишечнику, що допомагають перетравлювати їжу.
Личинки жуків харчуються органічним матеріалом, корінням трав та рослин. Деякі з них можуть споживати інших безхребетних, падло, гнилу рослинність або гриби.
Цікавий факт! Деякі жуки є дуже шкідливими для рослин. Наприклад, бавовняний довгоносик щороку приносить фермерам збитки на сотні мільйонів доларів через втрату рослини бавовни.
Тривалість життя жуків та їхні хижаки
Більшість жуків живе не більше року. Проте деякі з них більше року можуть проводити в стадії личинки. Жуки розмножуються, відкладаючи яйця (в середньому до 200 штук) в затишних місцях.
Ці комахи мають життєвий цикл з повним перетворенням. Тобто вони проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго.
Ящірки, кажани, жаби – головні природні хижаки жуків. Також існує приблизно 300 видів твердокрилих, яких ще у стадії личинки у якості їжі споживають люди.
Проте значна частина жуків має різноманітні способи захисту від ворогів. Деякі види виділяють рідину з дуже неприємним запахом. Інші різновиди жуків мають дуже яскраве забарвлення, яке в світі тварин натякає на отруйність та відлякує хижаків.
Загрози від жуків та засоби профілактики
Жуки не становлять прямої загрози для людини. Деякі з них можуть вкусити, якщо відчувають загрозу для себе. Проте укус жука в більшості випадків навіть складно відчути.
Жуки-пухирі виділяють токсин, що може спричинити появу пухирів на шкірі. Лише жук-скорпіон (Onychocerus albitarsis) має жало, але дискомфорт від його укусу тимчасовий. В цілому, ці комахи більш небезпечні для рослин, ніж для тварин та людей.
Існує чимало жуків-шкідників. Більшість з них можна просто зірвати з рослини та розчавити або опустити в мильний розчин. Також, щоб позбутися від жуків-шкідників, рослини в саду чи на городі можна присипати інсектицидним порошком. Проте в цьому випадку можуть загинути навіть нешкідливі комахи (жуки сонечко, метелики).
Личинки жуків, що харчуються деревиною, найбільш шкідливі. Іноді боротьба з ними може бути досить складною. Пиломатеріали потрібно помістити на карантин та обробити інсектицидом, якщо є побоювання, що вони стали притулком для жуків-шкідників.